АКТУАЛЬНО

Одна проблема на три держави: що клімат і люди зробили із соснами, і навіщо лісам вирубки

30.09.2016

Протягом останніх років на Львівщині та в інших областях країни масово всихають сосни. Лише за даними Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, зараз йдеться про 960 га лісів – і ці площі збільшуються. Це стосується також Білорусі та Польщі. Науковці пояснюють, що це насамперед пов’язано із кліматичними змінами, зменшенням кількості опадів, що призводить до ослаблення захисних функцій дерев та сприяє розмноженню стовбурових комах, які прискорюють відмирання сосняків.

Соснам бракує вологи

Проблема всихання сосни на території України почалася у 2010-2012 рр. Перші сигнали надійшли із Житомирського Полісся, повідомив доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Володимир Крамарець. За словами науковця, Львівщина стикнулась із цим рік-два тому. А цього року проблема загострилась дуже сильно.

«Процес проходить дуже швидко з кількох причин. По-перше, в останні роки у нас дуже високі температури повітря при малій кількості опадів, – пояснив Володимир Крамарець. – Сосна – порода, яка може рости у різних умовах – від вологого ґрунту до досить сухого. Але якщо вона звикла до одного рівня вологи, то зараз її не отримує, бо спостерігається падіння ґрунтових вод. А це наслідки меліорації, яку проводили у 60-70-х рр. ХХ століття, і вплив посушливих років.

Він також наголосив, що за останні роки у селах дуже обміліли криниці, в них влітку зникає вода: «А ліс – живий організм, що звик жити у певних умовах при певному режимі зволоження. Тому саме ліс найперше страждає від таких змін».

Дощі стали короткими і локальними

Метеорологи відзначають, що за останні шість років кількість опадів на Львівщині дійсно зменшилась. Начальник відділу метеорологічних прогнозів Львівського регіонального центру з гідрометеорології Надія Ясюренко зазначила, що за цей період найвологішим був 2010 рік.

«Норма для Львова – це 740 мм опадів, а у 2010 р. зафіксовано 932, 5 мм. Також вища за норму кількість опадів була у 2013 і 2014 рр. Решта років спостерігався дещо нижчий показник. За вісім місяців 2016 року у Львові випало 461 мм опадів. Можу вже сказати, що цього року ми не дотягнемо до норми. Але, думаю, це не критично сухий рік», – зазначила Надія Ясюренко.

За її словами, в останні роки на Львівщині у літній період змінився характер опадів. Зараз здебільшого фіксують короткочасні дощі локального характеру на незначних територіях.

«Якщо раніше у нас влітку могли бути дощі, які затягували майже всю область і тривали один або декілька днів, то зараз тривалі опади – це рідкість, – зазначила метеоролог. – Ми пов’язуємо це з тим, що практично немає виходу південних циклонів, які б приносили затяжні та інтенсивні дощі. Якщо раніше вони приходили щонайменше десять разів на рік, то зараз до п’яти. І теперішні циклони лише приходять та йдуть».

Надія Ясюренко додала, що до 2010 року на Львівщині були циклони, що утворювалися у Карпатах. Вони спричиняли досить інтенсивні дощі. Зараз такого майже немає.

«Північноатлантичні циклони проходять дещо північніше від нас, а виходу південних циклонів практично не фіксуємо. Це поодинокі випадки. В основному вони ідуть на південь України через Одещину», – повідомила Надія Ясюренко.

Говорячи про локальні зливи, метеоролог зазначила: «За кілька годин у певному місці може випасти місячна норма. Але на загал місяць вважатиметься сухим, бо опадів дуже мало. До прикладу, у серпні Бродівський район став єдиним, де кількість опадів перевищила норму. Але це пов’язано з тим, що там за шість годин одного дня випало 48 мм опадів. Тобто, це більше, ніж півмісячна норма. Та протягом серпня у них було дуже мало дощу».

Стовбурові нематоди стали загрозою для дерев

Директор Інституту екології Карпат НАН України д.б.н. Микола Козловський додав, що протягом останніх років збільшилась тривалість теплого періоду, а зими тепер не такі холодні. Це призвело до того, що протягом останніх десяти років вегетація рослин починається на 10 днів швидше і завершується на 10-15 днів пізніше. Тобто, якщо раніше середня тривалість вегетації становила 84 дні, то зараз це приблизно 100-115 днів.

«За рахунок цього шкідники дерев мають можливість дати не лише одне потомство, а кілька. Тому значно погіршилась ситуація», – наголосив М. Козловський і зазначив, що тепер причиною всихання сосен є навіть стовбурові нематоди, які завжди жили на дереві і не приносили йому шкоди.

«Нематода – це не є щось недобре. Вона живе і буде жити поруч з нами. Загалом у кожному дереві можна знайти нематоди, але ними не цікавились, бо вони не приносили шкоди, – пояснив директор Інституту екології Карпат. – Зараз ж зараження виглядає так: є сухе дерево з стовбуровими нематодами, прилетів жук, відклав яйця, певний час його личинки живуть там, а перед тим, як стати лялечкою, всередину комах потрапляють нематоди. Коли комаха виростає і відлітає, то може мати у собі 10-20 тис. личинок. Їй вони не шкодять. Однак, коли нематоди потрапляють на здорові сосни, заражають їх».

За словами науковця, усе не було б так страшно, якби у нас зберігалися ті самі кліматичні умови, які були.

«При 12 градусах тепла шкідники розвиваються місяць від яйця до дорослої особини. При 17 градусах тепла – за два тижні, при 25 – за три дні, тобто дуже бурхливо. Виходить така геометрична прогресія. Це, як ядерний вибух, що призводить до всихання дерев за два тижні», – пояснив М. Козловський.

Небезпечний верхівковий короїд

Сприяє всиханню сосен і розвиток групи комах, які живляться на стовбурі дерева. Вони живуть у соснових лісах віками, але останнім часом з’явилися сприятливі умови для розвитку так званого верхівкового короїда та інших видів стовбурових шкідників.


 

«Якщо види стовбурових комах, які розвиваються у нижній частині стовбура, можна виявити за висипанням бурової муки, то ті, що заселяють тонкі гілки, виявити важко. Часто, коли вже активно іде процес всихання, лише тоді ми бачимо проблеми з кроною – пожовтіння хвої, всихання гілок», – пояснив Володимир Крамарець.

«У природі усе існує у комплексі. Якщо є трохи стовбурових нематод, то одна гілка може всохнути, а потім відновитися. Але якщо знизу є опеньок, у стовбурі нематоди, ще щось у корінні та корі, то виходить спільна дія, – наголосив М. Козловський. – Тут йдеться про так звану теорію спускового механізму – хто перший наробить більше біди. Тобто, все діє в комплексі. Короїди й інші шкідники, які проникають у деревину стають переносниками нематодів. Це виглядає як взаємовигідна праця: нематоди зробили так, що дерево всохло, а короїди відклали там яйця, лялечки заразилися нематодами, пізніше комахи розлетілися по лісу... І процвітають тільки шкідники, а дерева сохнуть».

Проблема всихання сосен не знає кордонів

Фахівці відзначають, що сосни всихають не лише в Україні. З такою проблемою стикнулися і в Білорусі, і в Польщі. Саме тому нещодавно в державному підприємстві «Рава-Руське лісове господарство» відбувся спільний українсько-польський семінар щодо всихання соснових насаджень. Лісівники з обох країн поділилися досвідом боротьби з цією проблемою.

«Від колег з польського боку прозвучало питання, чому на Львівщині досі не забрали з лісу всохлі дерева, не усунули причини всихання (тобто короїдів), – розповів Володимир Крамарець, який доповідав під час семінару. – Наші лісівники пояснювали, що зараз перебувають під пильним наглядом громадських організацій, різних контролюючих установ. Тому кожен крок мусить бути виваженим».

За словами науковця, саме тому лісівники не можуть зрубувати великої кількості дерев.

«Польські колеги не розуміють, як певні дії лісівнику може диктувати людина без освіти, без спеціальних знань. У них також були подібні спроби. Але у Польщі відповіли таким критикам з громадських організацій: «Добре, хочете, щоб ми не рубали, то дайте документ, що ви берете відповідальність на себе». Ніхто цього робити не схотів», – пояснив В. Крамарець.

Саме тому, за словами науковця, у Польщі лісівники йдуть попереду короїдів, а в Україні – слідом за ними.

«Поляки не чекають, поки сосна всохне повністю і втратить свою технічну якість, якщо її можна використати як хорошу деревину. Ми ж чекаємо, поки дерево всохне і короїд, який є переносником грибів, що розвиваються всередині деревини, знищить його. Верхівковий короїд є одним із основних поширювачів грибів-збудників синизни. Саме тому ми, замість нормальної дошки, отримуємо деревину з темно-сірими, синіми, майже чорними смугами, що суттєво погіршує її технічну якість».

М. Козловський зазначив, що польських лісівників карають – виганяють з роботи – за те, що вони допускають перебування у лісі всохлих чи всихаючих сосен.

«У нас навпаки – усі чекають на дозволи. А так не можна. Дерева хворі – їх треба забрати», – додав він.

Для збереження лісу потрібно вчасно рубати дерева

Володимир Крамарець наголошує, щоб вберегти ліс, потрібно вчасно рубати хворі та заселені короїдами дерева.

«У наших умовах – це кінець травня – початок червня, коли короїд знаходиться під корою в деревині. Коли ми забираємо пошкоджені дерева, то одночасно боремося з короїдом. Якщо цього не робити, то з одної сім’ї із 5-7 комах за місяць-півтора з’являється 60-70 особин молодого покоління, які заселяють нові дерева. Відповідно, ми маємо геометричну прогресію збільшення кількості шкідників, чисельність та шкідливість яких наростає лавиноподібно. В наших умовах короїди можуть заселяти нові дерева сосни кілька разів протягом літа, тому польські колеги надають такого великого значення власне весняній боротьбі – це різко знижує активність шкідників в літній період», – наголосив фахівець.

З ним погоджується і директор Інституту екології Карпат Микола Козловський: «Ми мусимо змінювати існуючі санітарні норми. Не дуже компетентні люди ніби жаліють ліс, коли пропонують від квітня до середини червня заборонити санітарні рубки. Але водночас слід розуміти, якщо у здоровому лісі є два-три хворі дерева, яких ми не вирізаємо, чекаємо, поки з них вилізуть шкідники, то таким чином заразиться велика площа насаджень».

Володимир Крамарець додав, що у Польщі є надзвичайно високий рівень довіри до лісівників та їхньої професійної діяльності.

«Над цим українським колегам треба ще довго і багато працювати – пояснюючи свою діяльність та пропагуючи свою роботу», – підкреслив В. Крамарець.

«Для попередження подальшого всихання сосняків лісівники повинні вчасно забирати пошкоджені, заселені шкідниками дерева з лісу, подобається це нашим друзям-екологам, громадськості чи ні, – наголосив він. – Лісівник вчився, щоб виростити здорові ліси і при тому не допустити пошкоджень деревини, вчасно забрати її. Але разом з тим необхідно забезпечити і своєчасне лісовідновлення – створення нових лісових насаджень на місці зрубаних. Лісогосподарські заходи не дають змоги повністю попередити процеси всихання та деградації сосняків. Однак їх проведення дозволить уповільнити процеси всихання, використати деревину до повної втрати технічної якості та забезпечить додатковий час для проведення лісозахисних та лісовідновлюваних заходів».

«Цей ліс садили для того, щоб він дав продукцію, – додав М. Козловський. – Він має виконувати і економічну функцію (деревина і інші супутні речі), і екологічну (затримував воду, щоб не було ерозії), і соціальну (відпочинок, робота людей у лісі). На це потрібно дивитись комплексно. Якщо ж дерева посадили, щоб зрізати, а вони зараз вмирають, то що з ними робити? Тримати? Це не вигідно».

За його словами, на місці вирубаних насаджень потрібно формувати уже зовсім інший деревостан. Цим повинні займатися лише професіонали.

Надія Сапіга,

ІА ZIK

 

АКТУАЛЬНО

29.09.2016 День лісу в надлісництві Ступосяни

28.09.2016 В Україні незабаром будуть нові правила санітарних рубок, які унеможливлять зловживання, - Христина Юшкевич

27.09.2016 «Львівська обласна рада комплексно підійшла до розгляду лісової проблематики в нашій області», - Анатолій Дейнека

27.09.2016 На території НПП "Сколівські Бескиди" пройшла міжнародна конференція

26.09.2016 Модернізація цеху переробки деревини ДП «Радехівське ЛМГ»

ЛАСКАВО ПРОСИМО

 

ОГОЛОШЕННЯ

22.09.2016Оголошення членам правління, секретаріату та бажаючим членам Громадської ради при Львівському ОУЛМГ

01.06.2016Контактні дані осіб, відповідальних за реалізацію лісопродукції (дров паливних) в розрізі підприємств Львівського ОУЛМГ

15.01.2016ГРАФІК роботи телефонної «гарячої лінії» Львівського ОУЛМГ

Архів новин
«« вересень 2016
ПнВвСрЧтПтСбНд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    
Корисні посилання










 

© 2010 Львівське обласне управління лісового господарства
При використанні інформації посилання на
Львівське обласне управління лісового господарства обов’язкове