Збережена краса
Обхід його розкинувся на чотирьох сотнях гектарів. Тут заготовляють деревину, насіння лісових культур, збирають гриби та ягоди. А також відновлюють і примножують природні скарби. Романа, лісника Нивицького лісництва ДП Радехівського ЛМГ, знають тут як людину доброї душі, справжнього господаря лісу. Навіть хмиз, який лісоруби зазвичай спалюють, Роман Кріса заготовляє у в’язанки і дорогою додому розвозить нужденним. А цього року Роман Ярославович разом із тимчасовими робітниками-односельцями зумів посадити майже п’ять гектарів лісу.
...Того дня дванадцять косарів працювали на галявині. Раптом із ожинника вискочило козеня. Через п’ять метрів упало. Коли Роман підбіг до нього, то побачив, що ліву задню ніжку пошкоджено. Закутав бідолаху в спецівку. Мати малюка так і не озвалася, а на чотиригектарній площі розшукати її було годі. Спільно вирішили забрати сиротину на лісничівку. Надали необхідну медичну допомогу. Нарекли Раєю. Ніжка була вивихнута, і з такою травмою маленька козуля самотужки не впоралась би.
З перших днів найбільше опікувалася тендітною тваринкою Романова дружина Мирослава. Згодом Рая вже проводжала Романа до хвіртки, коли йшов на роботу. Щодень усе більше лісова гостя звикала до ласки господарів, одужувала. Сьогодні вона вже долає метровий пліт у квітнику садиби. Добре знає дорогу в літню кухню, де порається господиня.
Під час канікул на подвір’я Кріси стали вчащати місцеві дітлахи. Та й усі жителі села Нивиця Радехівського району не натішаться улюбленицею. Вже й покупці навідувалися, пропонували чималі гроші, проте у відповідь завжди чули: «Члена родини не продаємо».
Роман Ярославович має намір випустити Раю в дику природу, чекає гону, але цього року ще рано, замала, каже.
— Правильне рішення, — погоджується і голова ради Радехівського товариства мисливців та рибалок Богдан Ігнатович. — Маля з вивихнутою ногою у природі не виживе. По-перше, від хижаків не вбережеться. Таку маленьку козу навіть яструб міг би здолати. А по-друге... На жаль, потужна техніка поки що не завжди обладнана відлякувальними засобами, а це особливо небезпечно для козуль та зайців, яким для розмноження більше підходять польові вгіддя, аніж лісові. І ще. Протягом семи років уже маємо проблему зникнення зайців через численну популяцію лисиць. Свого часу мисливці давали цьому раду, але чомусь перестали цікавитись рудохвостими. Як наслідок — їхня кількість значно збільшилася і стала прямою загрозою відтворенню зайців. Також великої шкоди завдають люди, коли навесні спалюють сухостої, а влітку —стерню після жнив. Тоді гинуть цілі виводки. Заєць має найбільше ворогів, і тому його відтворення — під загрозою. Оскільки правом регулювання популяцій звірини наділено користувачів мисливських угідь, то ми намагаємося не допускати великих кількісних переваг одного виду над іншим.
— У нас добре множаться олені, козулі, лосі, кабани, видри, — долучається до розмови Михайло Сірий, директор ДП «Бродівський лісгосп». — Роками повноправними господарями почуваються у наших рівнинних угіддях зубри. Вони вільно переходять із кварталу в квартал, народжують телят. Працьовиті бобри у вільшаниках будують усе нові греблі, що свідчить про їх надмірну чисельнсть.
На теренах Львівщини велику увагу приділяють охороні лісів.
— Добрим прикладом збереження корінних деревостанів є резерват самобутньої незайманої природи. Насамперед це — Національний природний парк «Сколівські Бескиди», — говорить Василь Бурмас головний мисливствознавець Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства. — Також ми займаємося червонокнижними видами, тим же зубром. На Львівщині останніми роками збільшили їх поголів’я до сорока особин, які вільно живуть у рівнинних лісах та в Карпатах. У рамках Програми реінтродукції (заселення) бізона європейського (зубра) в «Сколівських Бескидах» на період до 2015 року ми розпочали реалізацію української частини Європейського проекту «Реінтродукція європейського зубра у Східних Карпатах». Його фінансують Фонд великих рослиноїдних ссавців із Голландії і Товариство друзів зубрів з Польщі. Голландці купують тварин, готують їх до транспортування в Україну. Ми приймаємо зубрів, будуємо вольєри для тимчасового утримання, а потім випускаємо у природне середовище. Також сприяємо збільшенню поголів’я глухарів, а в межах програми охорони та захисту тварин працюємо задля збереження бурих ведмедів, яких в області вже понад шість десятків, а це — найбільша популяція в Україні.
Був такий випадок. Якось пізньої осені діти, йдучи до школи з села Зубриця у Головське, що у Турківському районі, побачили ведмедя, який не заліг у сплячку. Звісно, це небезпечно. Мисливці довго стежили за клишоногим. Документи для знешкодження звіра готували аж у Києві. Коли все було готово, ведмідь таки заліг у барліг. А навесні цей вид вже занесли до Червоної книги…
Нелегко охоронцям флори і фауни зберігати рідкісні види, бо часто добре озброєний браконьєр свідомо нищить усе живе, використовуючи новітню техніку — прилади нічного бачення, оптичні приціли, спеціальні сканери. Прикро, що наодинці зі злочинцями залишаються єгері, в яких зарплатня найнижча в лісовому господарстві. Бували випадки, коли браконьєри здійснювали наїзд на єгерів транспортними засобами, нападали на них біля власних будинків. Добре, що у січні цього року було внесено зміни до адміністративного й кримінального кодексів і до закону про мисливське господарство та полювання щодо порушення правил полювання і риболовлі. На жаль, браконьєрів не завжди може зупинити розмір штрафу від 250 до 20 000 гривень. Хоча, наприклад, за вбитого оленя розмір відшкодування становить 15 тисяч гривень, а якщо злочин здійснено у Національному парку, то цифра збільшується вдесятеро, і це вже — кримінальна відповідальність.
У лісовому господарстві випадкових людей не буває. Усі вболівають душею за збереження та відтворення природи. Прикладом ставлення до професійного обов’язку є колективи державних підприємств «Бродівський лісгосп», «Стрийський лісгосп», «Сколівський лісгосп», мисливські господарства ТзОВ «Тустань», «Зубр», «Надбужжя» та «Ведмежа». А всього у Львівській області — 69 користувачів мисливських угідь різних форм власності, в яких працюють тисячі природолюбів.
Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Сільські Вісті 17.09.2010р. №108 (18545)
