Гори, вкриті голими стовбурами без хвої та навіть без кори, — нині вже звичне явище для Карпат у Сколівському районі. Смерекові ліси винищують шкідники і хвороби.
Науковці кажуть, що єдиний порятунок від біди — санітарне вирубування і садіння букових та ялицевих лісів. Смерека для цієї місцини — чужинка, яку витісняє сама природа, а посадили її на місці аборигенних букових лісів через бажання мати швидкі прибутки.
"Ще в XIX столітті букові ліси Карпат активно вирубували та використовували для будівництва, — пояснює Михайло Голубець, почесний директор Інституту екології Карпат, академік Національної академії наук України. — Натомість масово засаджували їх смерекою, яка швидше росла, а її деревина більше цінувалася. Притім на місце зрубаних смерекових лісостанів знову ж садили смереку. То була смерекоманія. Це тривало і після Другої світової війни — аж до 60-х років. Площі смерекових лісів, порівняно з природним станом, збільшилися приблизно вдвічі. До того ж вони засаджені не карпатською смерекою, стійкою до наших умов, а смереками навіть із рівнинних територій.
Річ у тому, що в ті часи збирали шишки тут, везли на сушарки в Австрію, там здавали, а назад отримували не те насіння, а яке було. Так у Карпатах з'явилася смерека австрійська, альпійська і навіть прусська. Така смерека має досить слабку кореневу систему. Вітер у горах дерево розхитує, і тому воно починає отримувати менше вологи. На ослаблену смереку нападають коренева губка й опеньок, потім інші шкідники". Загалом, на Львівщині є 22 тисячі : гектарів смерекових лісів, що всихають. Як борються лісівники з "облисінням" Карпат, можна бачити на прикладі гори Маківка, де смереки також почали масово хворіти й гинути.
"Тут виросла вже друга-третя генерації штучних смерекових лісів, — каже проректор Національного лісотехнічного університету професор Григорій Криницький. — Раніше на Маківці росли бук та ялиця із вкрапленнями смерек. Потім усе вирубали і засадили суцільно смерекою. Тому на горі різко погіршилася якість грунту, він став більш кислим, почали зникати корисні види безхребетних. З'явилися шкідники-нематоди, поширилися фітохвороби, короїди, вусачі тощо. Ослаблені дерева почали гинути під впливом усіх цих факторів. Прогнозувалося, що процес не буде таким швидким, але глобальне потепління його прискорило".
Тож, аби Маківка не перетворилася на мертвий ліс із сухостою, який падав би при найменшому вітрові, 2006 року науковці розробили рекомендації щодо заміни там смерекових насаджень на змішані.
Перший етап передбачає поступове вирубування насаджень, що відмирають, — каже професор Криницький. — Другий — відтворення бука, ялиці та інших порід, третій — формування молодого мішаного різновікового лісостану. Тож через п'ять років уже можна буде побачи¬ти в деяких місцях формування молодого лісу з бука, ялиці, явору та вкраплення смереки. Аборигенна карпатська смерека з невеликою пірамідальною кроною добре пристосована до цих умов. Породи смереки, які завезені й почали відновлюватися після вирубування, доведеться знову зрубати, бо вони все одно скоро почнуть хворіти та поширювати шкідники".
Віктор ДУДАР, ЕКСПРЕС №83(5869), 28.07.2011р.
