Всім соснам сосна!

8 Червня 2022р, ЗМІ про нас. Прес-служба

Чим особлива «Лопатинська»?

Нині важко відшукати ту ниточку Аріадни, яка би привела лісівників до витоків феномену сосни «Лопатинської» в державному підприємстві «Радехівське лісомисливське господарство». З ботанічної точки зору сосна «Лопатинська» являє собою високопродуктивний екотип сосни звичайної. В середовищі тутешніх фахівців існує припущення, що ще в часи Австро-Угорської монархії, десь років 160 тому, в Галичину було завезене якісне насіння сосни звичайної. А вже далі свою функцію виконали місцеві високопродуктивні землі, сприятливий клімат і, звісно, вміле господарювання тодішніх працівників лісу, які створили тій сосні, що любить світло, «сонячні» умови росту і розвитку.

Спливали літа. І ось у 1973 році під час селекційної інвентаризації лісів держлісгоспу в Лопатинському лісництві було помічено незвичайну форму сосни звичайної, яка згодом отримає назву уже згадуваної «Лопатинської». Лісівники разом із науковцями Львівського лісотехнічного інституту (нині Національний лісотехнічний університет України – НЛТУ України) зауважили, що цей вид сосни має високу інтенсивність росту, добре очищення стовбура від сучків, відносно невеликі розміри крони, значну щільність деревини і високу смолопродуктивність. А ще він стійкий до хвороб та ентомо­шкідників.

Типові насадження «Лопатинської» форми сосни звичайної були виявлені в 63 і 64 кварталах. Це на той час високопродуктивні соснові деревостани за участю граба звичайного більш як столітнього віку! Сосна росла в першому ярусі, а граб звичайний, створюючи інтенсивне затінення поверхні ґрунту, у другому. Середня висота дерев сосни сягала 34 метри, середній діаметр стовбура – 45 сантиметрів. Приблизний запас ділової деревини становив 600–700 кубічних метрів на гектарі. Зауважимо, що середня продуктивність сосни звичайної – набагато менша, до 300–400 кубів.

Отже, майже пів століття тому й було покладено початок лісонасінному комплексу, до якого ретельно придивлялися і лісівники, і науковці Львівщини. Та мине добрих десять років додаткових досліджень, експериментів, бюрократичних перипетій, поки на базі зазначених вище кварталів з метою охорони, збереження і відтворення унікального для Малого Полісся високопродуктивного плюсового насадження сосни звичайної, постановою Ради Міністрів України буде створено заказник державного значення «Лопатинський».

Вже в незалежній Україні виникла потреба заміни материнського деревостану сосни звичайної молодим поколінням із тією ж генетичною спадковістю, оскільки розпочалось значне ураження перестійного насадження хворобами та ентомошкідниками. З’явилася загроза відмирання еталонного насадження і втрата цінного генофонду. Після ряду успішних експериментів було опрацьовано технологію проведення лісовідновних поступових рубок, яка у поєднанні з заходами зі сприяння природному поновленню надійно забезпечувала успішне природне відтворення сосни звичайної перестиглих грабово-соснових деревостанів.

Додатковим заходом збереження цінного генофонду було створення у 2006 році майже гектарної родинної лісонасінної плантації із насіння, зібраного з 43 плюсових дерев, що росли на території заказника. Це дерева, лісівничо-таксаційні характеристики яких були найкращі, зокрема, їх висота досягала 40 метрів, діаметр від 52 до 60 сантиметрів, а стовбури відзначались високою якістю.

Для природного відновлення перестиглих відмираючих дерев сосни Національний лісотехнічний університет України спільно з лісівниками – практиками ДП «Радехівське ЛМГ» розробив «Програму з відновлення та збереження сосни звичайної». Її у 2008 році затвердив Державний комітет лісового господарства України за погодженням Державної служби заповідної справи України, Національного лісотехнічного університету України, Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області.

Цікавими згодом для науковців та лісівників виявилися надзвичайно густі сходи сосни. На окремих секціях кількість самосіву сосни досягала 500–700 тисяч штук на одному гектарі.

– Отже, сьогодні можна стверджувати, що загроза втрати цінного генофонду унікальної сосни звичайної відсутня, – розповідає директор ДП «Радехівське ЛМГ» Степан Данькевич.

Нині загальна площа заказника сягає 109 гектарів. На його основі та виділених у ньому уже згадуваних 43 плюсових деревах і був створений лісонасінний комплекс (науково-виробничий стаціонар кафедри лісівництва НЛТУ України та державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство»), до якого увійшли постійні лісонасінні ділянки, клонові лісонасінні плантації, архівно-маточна плантація, випробувальні культури.

Про перспективи збору шишки у 2022–2023 роках веде розмову директор лісгоспу Степан Данькевич з лісничим Лопатинського лісництва Олегом Парубочим та провідним інженером відділу лісового господарства Дмитром Хом’яком на родинній плантації сосни звичайної

Провідний інженер лісогосподарського відділу лісгоспу Дмитро Хом’як вільно оперує «насінними» цифрами. Цього року до ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» у Брюховичах відправили 6 тонн 600 кілограмів шишок сосни. Минулого року – понад 5 тонн шишок. Потенційно це 60–70 кілограмів елітного насіння. З цього насіння лісгосп вирощує сіянці, якими заліснює лісокультурні площі, поширюючи таким чином насадження високопродуктивної «Лопатинської» сосни.

– Звісно, що продовжуємо й далі вирощувати еталонні насадження сосни звичайної «Лопатинської» природним шляхом, – розповідає помічник лісничого Лопатинського лісництва Віталій Хомич. Для домінантної породи в лісгоспі також створюють максимально сприятливі умови.

Майстер лісу Володимир Костюк залюбки розшифровує технологію вирощування. При першому прийомі з ділянки забирають граб та хворі дерева сосни. Граб дає тінь у другому ярусі, а сосна, як знаємо, любить сонце. За другим прийомом, який проводять після появи молодого покоління сосни, повністю вирубують перестиглі материнські соснові дерева. Очевидно, що для інтенсифікації природного поновлення рихлять товстий шар підстилки, місцями і ґрунт, також знищують високорослі трави тощо.

– Природний шлях відновлення сосни «Лопатинської» дає змогу вирощувати насадження стійкі до різних природних катаклізмів, – підсумовує перший заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, головний лісничий Ярослав Целень.

Кожна ділянка, плантація перебуває під пильним оком фахівців. Усі лісівничі технології скрупульозно, разом із лісівниками опрацьовують науковці під керівництвом професора Григорія Криницького. Лісничий Лопатинського лісництва Олег Парубочий пригадує, як поважний науковець президент Лісівничої академії наук України, завідувач кафедри лісівництва, проректор з наукової роботи Національного лісотехнічного університету України, доктор біологічних наук, професор власноруч збирав на плюсових деревах сосни шишки, особисто відслідковував, як вони трансформувалися в насіння і сіянці.

Треба сказати, що вчений люд на території лісгоспу – не дивина. Тут постійно проводилися науково-виробничі конференції, міжнародні симпозіуми, семінари, наради, виїзні колегії, засідання. Приїжджали вчені зі США, Китаю, Швейцарії, Швеції, Румунії, Польщі та інших країн.

Про фахівців з України годі й говорити. І з Сум, і з Житомира, інших господарств нашої держави лісівники відвідували лісгосп. Хто б не хотів мати в себе таку продуктивну сосну, як «Лопатинська». Та річ у тому, що вона – феномен суто радехівський. Це як районований вид сосни. Не культивується не те, що в іншій області, а навіть на більш-менш віддаленій відстані в межах Львівської. Найближча за своїми природними даними земля для «Лопатинської» – буська. Зважаючи на те, що Буський лісгосп у результаті реформування об’єднали з Радехівським, можна сподіватися на подальше розширення географії цієї благодатної сосни.

Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=15680

Global Options

Оголошення
Ключові слова
Зелена країна

Розпорядження від 01.12.2015р. N18

Ми у Facebook

Платформа Дія

Відео

Новини Управління