- Борони Боже, коли те, що ми вирубали, упродовж наступного року не посадили. Це суворо карається. Нема жодної ділянки, де велися рубки головного користування і не були засаджені упродовж наступного року, - запевняє директор ДП «Бібрське лісове господарство» Володимир Борщ.
Спілкуємося із керівником лісгоспу неподалік лагодівського лісу. Тут – на площі одного гектара лісівники узялися якраз висаджувати модрину європейську. За 15-17 років, коли усе буде добре, ця модрина дасть перші плоди - шишки. Згодом у Брюховицькому лісонасіннєвому господарстві з неї отримають дорогоцінне насіння. Коштує воно на ринку немало, бо із майже півтора тонн шишок вийде усього кількадесят кілограмів насіння. Далі його знову дбайливо посіють у грунт і чекатимуть три роки, поки саджанці модрини учергове не висадять на схожій плантації.
Іншими словами, це клопіткий процес лісовідновлення. Завдяки плантаціям та створенню сприятливих умов лісівники удвічі скорочують час зрілості лісових рослин. До прикладу, модрина європейська дає перші шишки у природних умовах лише за 25-30 років. А на плантації – за 15!
Подібна плантація дуба звичайного є у селі Сивороги, а минулого року лісівники заклали3 ганасіннєвої плантації модрини європейської та1 гапсевдотсуги тисолистої.
Іноді працівникам лісу допомагають у цій благородній справі школярі. А минулої п’ятниці до посадки модрини долучилися депутат Львівської обласної ради Василь Баран, голова Перемишлянської РДА Володимир Танчин, голова райради Роман Андрусишин, підприємець Наталія Писарчук. Активну участь узяли керівник «Бібрського лісгоспу» Володимир Борщ, головний лісничий Мирослав Пилипів, лісничий Перемишлянського лісництва Іван Голод, майстер лісу Іван Пилипчук, Лагодівський сільський голова Роман Тивонюк, та інші.
Скориставшись нагодою, кореспондент «НД» узяв коротке інтерв’ю у керівника Бібрського лісового господарства Володимира Борща.
- Усього заплановано 50,6 гектара засадити лісом на 2017 рік, а на сьогодні посаджено уже41гектар, - розповідає Володимир Богданович. - Чим така рання посадка добра? Вологий грунт, відповідна погода, нема спеки. У такий час добре приживаються, власне, лісові культури. Бо знаємо – які зараз весни. Два – три тижні гарної погоди, а далі – спека і посуха. Тому треба використати якраз оцей момент.
- А хто вирішує – які породи дерев культивувати? Лісгосп самостійно обирає, до прикладу, садити модрину чи бук?
- На кожну лісосіку, яку ми вирізуємо, складаємо проект лісових культур, де обумовлено кількість посадкового матеріалу, що ми будемо на цій ділянці садити. Згодом у Львові засідає лісокультурна рада при обласному управлінні, яка проводить експертизу наших проектів. І тільки після цього ми можемо братися за посадку лісу.
Крім того, після посадки ми ретельно доглядаємо, доповнюємо і досаджуємо цю ділянку.
- Змінилося щось у взаємостосунках з сільськими громадами останнім часом, враховуючи оприлюднення планів головних рубок на сайті лісгоспу?
- Для тих, хто користується інтернетом, є, звичайно, інформація. Згідно з чинним законодавством та рішенням обласної ради, котре діє лише у Львівській області, усі рубки, заплановані на наступний рік, попередньо обговорюються із територіальними громадами.
На сайті є графік зустрічі з громадськістю лісгоспу. Уся наша діяльність є публічною і відкритою. Також друкуємо графік проведення відводу. Кожна людина, котра бажає, може долучитися і бути присутня, коли цей відвід проводиться.
- А що таке, власне, є графік відводу? Це тоді, коли обирається ділянка, що ітиме під вирубування?
- Ні. Ділянка уже давно обрана «Ліспроектом», нашими інститутами, які тим займаються. Ми просто у натурі на тій ділянці рахуємо дерева, визначаємо клас товарності, загальну кубомасу. У нас є спеціальна ланка із відводів – 4 особи. Лише вони мають право їх проводити. Це - працівники нашого лісгоспу – інженери. З лісництв ніхто відводів не проводить, може бути тільки присутній. Також під час цього може бути присутній кожен громадянин, якого це питання цікавить.
Звичайно, перед цим ми зустрічаємося із людьми – виїжджаємо у сільські ради, приходимо на виконкоми. Де проводяться сходи села – теж намагаємося брати участь і доводити до відома людей усі заходи на території сільської ради, які проводимо – починаючи від лісопосадки і завершуючи вирізуванням лісу, проведенням рубок догляду.
Те, що ми ведемо лісокористування відповідно до загальноприйнятих міжнародних екологічних норм, стверджує організація «FSС». Це міжнародна лісова сертифікація.
Минулого року ми пройшли сертифікацію і кожних 5 років її проходимо. Хто купує нашу продукцію – має сертифікат походження і сертифікат міжнародної організації.
Відповідно, ціна на ринку цієї продукції – дорожча. Потужні деревообробні фірми, такі, як «ІКЕЯ» та інші, купують тільки у тих, хто має цей міжнародний сертифікат. Центр цієї організації знаходиться у Йоханесбурзі ( Південна Африка). «FSС» ставить багато серйозних вимог. Тому постійно проводимо моніторинги – починаючи від гніздування птахів, дотримання міжнародних норм лісокористування та інше.
Бібрський лісгосп, звичайно, не є одним із найпотужніших лісгоспів на Львівщині. Ми не маємо такої лісової бази, не дорівняємося, до прикладу, із Буськом, Радеховим, Бродами. Бо у нас переважають середньовікові насадження, тобто ті, які ще не час різати. В основному, маємо тільки 30-35% ділової деревини. Але тим не менше, даємо собі раду. Сплатили майже 8 млн. 700 тис. гривень різних податків. А середня заробітна плата у лісгоспі за лютий склала 8.5 тис. грн. Це усе теж, звичайно, завдячуючи нашій господарській діяльності.
Розмовляла М.Назарчук
Газета "Нова доба" 23.03.2017р.
