Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва Міженецький парк
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Міженецький парк", загальною площею 11,0га, був створений 29 січня 1960 року у с. Міженець Старосамбірського району Львівської області (оголошено Постановою Ради Міністрів України від 29.01.1960 р. № 105). Метою створення стало збереження старовинного парку, закладеного ще у ХVІІІ ст., в якому зростає багато цінних і екзотичних порід дерев і кущів.
Міженецький парк ХVІІІ ст. формувався як садибний, на огородженій території, і спочатку називався "Ліс Звенинець". Засновником садиби, яка розташовувалась на лівому березі р. Варва, був граф Адам Любомирський. Він розпочав формування великого парку пейзажного стилю, про що свідчить аналіз композиційних компонентів, зі збереженням рис регулярного стилю: пряма перпендикулярна алея посередині парку, обсаджена рядами дерев, що поділяє парк на 2 частини.
Старосамбірське ДЛМГ розпочало реконструкцію та благоустрій парку. Головним завданням було відтворення історичного образу парку, його адаптація до сучасних умов використання, покращення стану зелених насаджень парку, збагачення дендрофлори.
Район розміщення Міженецького дендропарку відноситься до підобласті Західного Передкарпаття. Із північно-західної і північної сторони парк примикає до земель населеного пункту с. Міженець. Рельєф пересічений, гідрографічна сітка району складається з річок В’яр і Вирва. Переважаючі ґрунти – опідзолені, глеюваті, легкосуглинкові, чорноземи. Клімат в цілому для західного Передкарпаття оцінюється як помірно-теплий, вологий, перехідний від атлантичного до континентального. Загалом, природні умови є дуже сприятливими для зростання деревно-чагарникової рослинності.
В парку проростають цінні та окремі екзотичні дерева. Породний склад дендрофлори парку відрізняється великим різноманіттям листяних та хвойних порід.
Насадження парку представляють: родина липові (екзотичний вид – липа американська і два види аборигени – липа серцелиста та широколиста); родина розові (черешня, черемха, глід звичайний); родина букові – представлена дубом червоним в алейних, групових, рядових і одиночних типах посадок, також зустрічається дуб великоплодий, звичайний, скельний, лісовий; з родини кленові на території парку поширений клен-явір; також присутні види з родин березові, вербові, бобові, маслинові тощо.
В парку відсутні архітектурні споруди, є лише невеличкий ставочок з острівцем. При цьому планіровочна система доріг і стежок має композиційне значення, бо розкриває в певній послідовності різні ландшафтні комплекси композиції деревно-чагарникової рослинності. Таким чином, від головного входу відходять вправо і вліво пішохідні стежки, які створюють периферійну дорожню сітку і забезпечують прогулянкові маршрути по всьому парку.
Основна складова структура ландшафтів парку, аборигенна дендрофлора, підсилена використанням різноманітного асортименту екзотів. У Міженецькому парку зростає понад 60 видів дерев і кущів, серед яких дуб ліровидний, магнолія зірчаста, туя гігантська, платан, величезні вікові ясени, дуби і клени тощо.
