Майданські ліси – окраса Бескидів
Найбільше туристів у ці місця приваблюють європейські зубри
Вишукана естетична цінність бескидських ландшафтів, етнографічна специфіка бойківського краю, гостинність місцевих жителів забезпечують високий рекреаційний потенціал Національного природного парку «Сколівські бескиди». Вікові величні ліси, безмежні панорами гір на тлі неба, численні гірські потоки прозорої води, напоєне медовими пахощами квітів повітря і цілющі мінеральні джерела, смарагдові полонини приваблюють, зачаровують і дають відпочинок.
З метою збереження і грамотного використання природних ландшафтів, що мають важливе природоохоронне наукове, освітнє, туристичне, оздоровче значення, в лютому 1999 року на теренах Сколівського, Дрогобицького і Турківського районів Львівської області було створено НПП «Сколівські Бескиди».
Майданське лісництво – найбільше за територією в парку, та і не тільки в парку. Це досить велика територія з прекрасними та унікальними місцями. Воно дуже цікаве у лісівничому, геоботанічному, зоологічному, рекреаційному та екологічному напрямках. Адже саме тут збереглися еталонні смерекові і ялицеві ліси природного походження. Ялицеві ліси в основному сформовані на вищих гіпсометричних рівнях на висоті 700-900 м над рівнем моря уздовж великих та малих гірських потоків. На території лісництва ростуть понад 15 видів рослин, які занесені до Червоної книги України. Серед них астранція велика, підсніжник звичайний, скополія карніолійська.
Доволі різноманітний тут видовий склад тваринного світу. У лісах можна зустріти зубра, дикого кабана, козулю, оленя благородного, зайця-русака, лисицю звичайну, білку, ведмедя бурого, вовка, куницю кам’яну та лісову. Серед рідкісних видів тут водяться горностай, борсук, рись звичайна.
У національному природному парку діє 10 природоохоронних програм, мета яких – збереження і відтворення тваринного та рослинного світу. Однією з найуспішніших є програма «Поновлення популяції зубрів у Майданському лісництві». Вона була затверджена Державним комітетом лісового господарства України та Міністерством охорони навколишнього природного середовища в 2007 р.
Для успішної реалізації програми відродження зубрів у нашому регіоні удалося встановити контакт із Фондом Великих Рослиноїдних Ссавців (Large Herbivore Foundation, Netherlands), який фінансує проекти, спрямовані на відновлення популяцій рослиноїдних тварин на території Євразії. Проект LHF-UA-001 «Відновлення субпопуляції бізона європейського (зубра) в Східних Карпатах» на території НПП «Сколівські Бескиди» є складовою міжнародного проекту реінтродукції зубрів у Східних Карпатах (Польща, Словаччина), який дофінансовує Фонд Великих Рослиноїдних Ссавців. Згідно з проектом, як дар у рамках гуманітарної допомоги нашій державі, на територію Сколівських Бескид протягом 2006-2013 рр. було завезено 11 особин зубрів.
Науковий супровід проекту здійснили Інститут екології Карпат НАН України (заступник директора з наукової роботи Оксана Марискевич) і Музей та Інститут зоології Польської академії наук (Каетан Паженовський). Проект із відновлення популяції зубрів на території Сколівських Бескидів – це перший грант, який Фонд великих рослиноїдних ссавців надає для України. Він є дуже важливим, оскільки місцем реалізації обрано саме наш Національний природний парк «Сколівські Бескиди» на Львівщині. Експерти фонду в серпні 2005 року відвідали ці місця і дійшли висновку, що умови на території обраної ділянки цілковито відповідають поставленим вимогам. Проектом було передбачено спорудження тимчасової загорожі для зубрів на території Майданського лісництва НПП «Сколівські Бескиди». І протягом двох років на території, за допомоги фонду, було споруджено вольєр загальною площею три гектари для тимчасового утримання тварин. Парк одержав відповідні дозволи від Міністерства охорони навколишнього середовища, Держкомлісгоспу України й одразу звернувся по дозвіл на ввезення тварин до Державного департаменту ветеринарної медицини.
Зараз в нас нараховується 16 особин зубра європейського. Ці прекрасні тварини завжди приваблюють сюди туристів з різних місць України і не тільки. І сам чарівний карпатський край користується великою популярністю серед туристів. Безмежні панорами гірських краєвидів, таємничі вікові ліси та гори, цілющі мінеральні джерела приваблюють і зачаровують мандрівників з усіх куточків нашої країни. Тут можна зустріти і мандрівників з багатьох країн світу. Той, хто побував у цьому чудесному краю, знову і знову захоче відвідати його.
Прекрасна дерев’яна одноповерхова споруда з великою мансардою розташована в центрі села Майдан – трохи нижче костелу. Вхід прикрашений портиком, що спирається на чотири білі колони. Будинок стоїть на кам’яному фундаменті. З тильної сторони палацу-вілли знаходиться простора літня тераса, що завершується сходами, які спускаються в сад. В мансарді є великий затишний балкон. Споруджено палац в 1936 році, про що свідчить вибитий на фундаменті, зліва від входу, напис «1936». Зараз в будинку знаходиться Майданське лісництво.
Звичайно, можна багато розказувати про цей чудовий край, але, щоб пізнати його ближче – потрібно відвідати. Ми з радістю зустрінемо Вас тут, проведемо екскурсію, розкажемо про наш край, рослинний і тваринний світ, історію. Ми завжди раді зустрічі з Вами.
Михайло Фединець,
лісничий Майданського лісництва
НПП «Сколівські Бескиди»
- Історична довідка
Село Майдан, як і саме лісництво, має дуже цікаве минуле. Адже саме у Майданському лісництві в 1936 р. бароном Лібіхом – власником лісів – побудований мисливський палац, де збиралися заможні мисливці на відпочинок та полювання на оленя, ведмедя, диких свиней, рись, глухаря і козуль. До полювання над палацом вивішували мисливський прапор, після полювання влаштовувались різноманітні забави. На переломі XIX i XX століть лісові угіддя в окрузі належали Йохану Лієбігу (сину) (Johann Liebig) , а з 1918 року він став і власником Майдану. Його батько, також Йохан Лієбіг (Johann Liebig) германський підприємець і магнат текстильної промисловості, засновник товариства «Ян Лієбіг і Ска» («Jan Liebigi Ska»), в другій половині XIX століття був власником багатьох сіл в околиці Подбужа, а також володів лісовими угіддями в околицях Майдану, Рибника, Верхнього Синьовидного.
Товариство займалося і промисловою переробкою деревини. В 1929-1930 роках спілка «Godulla» з Гірського Славська, викупила частину власності Йохана Лієбіга, ліси разом з інфраструктурою, якими управляли разом з «Горнославським Товариством Акційним Деревообробної Промисловості». Головний офіс товариства знаходився в Самборі.
Для покращення транспортування лісу було збудовано залізницю Верхнє Синьовидне – Майдан протяжністю 33 кілометри, яка мала відгалуження до Рибника та Мальманшталя (Malmanstalu). В Майдані було споруджено три станційні будівлі спілки «Godulla», в яких знаходилися бюро фірми, склади, та житло для працівників. Залізниця не збереглася, залишився лише слід. А от дві будівлі, зведені перед Другою Світовою війною, збереглися. Це палац, де проживав директор фірми (під час війни там проживав директор Ронні (von Ronnie)).
Районний часопис “Бойківська Думка”,
випуск №44, жовтень 2013р.
