На запитання редакції газети «Деревообробник» щодо непростих взаємин деревообробників та лісівників, ситуації із експортом лісу та обсягами вирубки лісів відповідає Анатолій Дейнека, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.
– Мораторій на експорт деревини став точкою відліку, після якої стосунки деревообробників і лісівників переросли у відкриту конфронтацію. У той час як деревообробники пишуть листи до Президента і Прем’єр-міністра, щоб зберегти мораторій, Держлісагентство і Кабмін лобіюють його відміну. Невже на українському ринку неможливо продати заготовлену деревину і є потреба її експортувати?
– Лісівники і деревообробники приречені бути партнерами, адже, з одного боку, за відсутності бюджетної підтримки лісового господарства лісгоспи зацікавлені у платоспроможних споживачах одного з основних продуктів лісу – деревини, а з іншого – деревообробники зацікавлені у її поставках, що залежать від стабільної роботи лісогосподарських підприємств протягом тривалого періоду. Перевага будь-кого з партнерів спричиняє перекоси. Рівноваги можна досягти лише у постійному діалозі. Будьмо відвертими – саме брак такого діалогу і відповідальних рішень призвів до запровадження мораторію на експорт необроблених лісоматеріалів.
На зустрічі з головою парламентського комітету з питань промислової політики Віктором Галасюком у Львівській облдержадміністрації у січні 2015 року я пропонував прийняти законодавчий або урядовий акт про ринок деревини, який би врегулював питання забезпечення сировиною передусім вітчизняного переробника деревини, бо переконаний, що заборонами економіку не розбудувати, тим більше, якщо ці заборони явно суперечать підписаним Україною міжнародним зобов’язанням. Для розвитку економіки потрібні стимули. Це, зокрема, стосується і деревообробки, і лісового господарства. Була добра ідея ввести податкові преференції при ввезенні обладнання для переробки деревини. Я б до цього додав екологобезпечні технології лісозаготівель і транспортування деревини, лісорозсадницького господарства. Але, на жаль, у законодавців для цього наразі нема часу.
З метою напрацювання стратегічних напрямів розвитку лісової галузі області, налагодження конструктивного діалогу між лісівниками, деревообробниками, екологами під егідою облдержадміністрації створено Раду лісового сектора Львівщини. Я бачу цю Раду як дискусійний майданчик для узгодження позицій учасників лісових відносин. Переконаний, що така Рада потрібна на державному рівні. При умові її ефективної роботи та акцептуванні її порад органами влади можна виходити на справді державницькі рішення, яких конче потребує лісова галузь України. І тоді не виникатимуть казуси на кшталт прийняття мораторію на експорт деревини.
Питання розвитку лісового сектору області також розглядали на засіданні колегії Львівської обласної державної адміністрації. Під час підготовки до колегії ми за дорученням Львівської ОДА звели баланс деревини по Львівській області й отримали дуже цікаві дані. Так, якщо всі лісогосподарські підприємства області заготовляють 1,2 млн м3 деревини на рік, то заявлена деревообробниками області потреба становить близько 1 млн м3. Але в розрізі окремих сортиментів є дефіцит. Наприклад, потреба у пиловнику дубовому уп’ятеро перевищує ліміт його заготівлі, пиловнику бука – утричі, шпилькових порід є незначний надлишок, а пропозиція щодо дров’яної деревини перевищує попит в межах області майже на 200 тис. м3.
Таким чином, баланс деревини дає змогу приймати правильні рішення при складанні програм розвитку території. Відповідно до його показників у Львівській області робимо висновок, що пріоритет потрібно надавати інвесторам, які вкладатимуть кошти у виробництво, зокрема, меблів та інших продуктів переробки деревини з високою доданою вартістю. Перспективним також є напрям лісової енергетики. Вважаю, що баланс деревини має бути зведений і на рівні держави.
Для нас прийняття Закону України про «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» стало випробуванням, яке визначило, чи можуть лісогосподарські підприємства нормально працювати в умовах обмеження експорту необроблених лісоматеріалів. У першому півріччі цього року державні лісгоспи області заготовили 462 832 м3 деревини. Для потреб вітчизняних переробників реалізували 294 645 м3 деревини (64% заготовленої), зокрема для переробників Львівської області – 225 000 м3 (76% реалізованої на внутрішньому ринку). У лісгоспах переробили 84 415 м3 (18% заготовленої) деревини. На експорт реалізовано 64 684 м3 (14% заготівлі), що на 100 000 м3 менше, ніж за відповідний період минулого року. На експорт відправлено 43 177 м3 дров’яної деревини (67%) та 21 507 м3 ділової деревини сосни (33%).
За умови збереження минулорічних обсягів експорту лісгоспи додатково могли б отримати орієнтовно 35 млн грн доходу. Обсяг реалізації продукції у першому півріччі становив 371 млн грн, або 101,5% порівняно з відповідним періодом торік. Однак сподіваємося, що у довгостроковій перспективі доходи лісгоспів зростатимуть завдяки збільшенню платоспроможного попиту на вітчизняному ринку деревини.
– Чи є підстави стверджувати, що збільшено обсяги вирубки лісів?
– Обсяги лісозаготівель встановлює виробниче об’єднання «Укрдержліспроект» для кожного лісгоспу шляхом визначення розрахункової лісосіки, яку в установленому порядку погоджують з обласними державними адміністраціями і яку затверджує Міністерство екології і природних ресурсів України. Уже протягом багатьох років загальний об’єм лісокористування по нашій області для державних лісогосподарських підприємств становить 900–950 тис. м3. Тому немає жодних підстав стверджувати, що ми постійно нарощуємо заготівлю деревини. До речі, державний і місцевий бюджети за спеціальне використання лісових ресурсів отримують значні кошти. Так, лісгоспи управління за перше півріччя цього року сплатили понад 90 млн грн податків. З них лісовий податок – 28,6 млн грн, у тому числі до держбюджету – 17,3 млн грн і до місцевого – 11,3 млн грн. Також сплачено 25 млн грн єдиного соціального внеску.
– Вагони із львівською деревиною стоять на митниці у Закарпатті. Що ви можете сказати із цього приводу?
– Закарпатська митниця затримала 31 вагон з наших лісгоспів із дров’яною деревиною. Суть проблеми полягає в тому, що окремі чиновники трактують чинні стандарти на деревину на свій розсуд. А ГОСТ 3243-88 «Дрова» чітко вказує, що дрова паливні на вимогу покупців можуть мати довжину не тільки один метр, а й кратні – 2; 3; 4 м. Голова Закарпатської ОДА видав розпорядження, що всі дрова, які перетинають кордон, повинні буди довжиною до 1 м. Закарпатська митниця виконує це розпорядження, хоча воно суперечить вимогам чинного законодавства України. Підприємства управління, вагони яких затримано, подали позовну заяву в Господарський Суд, який буде вирішувати подальшу долю затриманої лісопродукції. Від простою вагонів лісгоспи зазнають величезних збитків (понад 3,5 млн грн), псується ділова репутація не тільки лісогосподарських підприємств, а й нашої держави. Закордонні підприємці відмовляються від співпраці з ненадійними партнерами.
– Чому склалася така ситуація, що експортують «дрова паливні», а затримують деревину значно вищої якості?
– Перевірки, які на сьогодні здійснені з вагонами лісгоспів Львівської області, не підтвердили такого припущення. Відвантажена деревина відповідає за якісними характеристиками дровам паливним. Важливо також те, що лісогосподарські підприємства здійснюють замитнення лісових вантажів на Львівській митниці ДФС, яка дуже вимогливо до цього ставиться. Вагони завантажуємо у присутності працівника митниці з обов’язковою фотофіксацією процесу завантаження вагону – від порожнього до цілковитого завантаження. Львівська митниця разом з нашими підприємствами зацікавлена, щоб не було порушень при замитненні лісових вантажів. До речі, після набрання чинності закону про мораторій на експорт лісоматеріалів управління спільно з Львівською митницею організувало низку семінарів для працівників лісгоспів щодо замитнення лісових вантажів.
А загалом ситуація із затриманням вагонів загострила давню потребу у перегляді стандартів на деревину та приведенні їх до нормативів, які діють в Європейському Союзі.
– Як відбувається процедура видання дозволів на вирубування лісу?
– Згідно зі ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводять за спеціальним дозволом – лісорубним квитком.
Лісорубний квиток на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видають територіальні органи центрального органу виконавчої влади у сфері лісового господарства на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки. Розрахункову лісосіку на рубки головного користування для кожного постійного лісокористувача або власника лісів визначає лісовпорядна експедиція ВО «Укрдержліспроект» за результатами базового лісовпорядкування, а затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України).
Порядок спеціального використання лісових ресурсів під час заготівлі деревини в порядку рубок головного користування визначений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів».
Вимоги щодо заготівлі деревини під час спеціального використання лісових ресурсів в порядку проведення рубок головного користування в гірських лісах Карпат визначені постановою Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 р. №929 «Про затвердження Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат». Порядок здійснення рубок головного користування в рівнинних лісах встановлений наказом Державного комітету лісового господарства України від 23.12.2009 р. №364 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 26.01.2010 р. №85/17380.
Деревину заготовлюють також під час лісогосподарських заходів, не пов’язаних з використанням лісових ресурсів (рубки поліпшення якісного складу лісів), та під час здійснення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо).
Спеціальний дозвіл – лісорубний квиток на проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, видається власниками лісів або постійними лісокористувачами на підставі матеріалів лісовпорядкування і проекту організації та розвитку лісового господарства, які затверджуються в установленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства, за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища (ст. 48 Лісового кодексу України).
Порядок та вимоги до проведення рубок формування і оздоровлення лісів визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 р. №724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів», санітарно-оздоровчих заходів (вибіркові та суцільні санітарні рубки, очищення від захаращення) регламентовані Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. №555.
– Чи є можливість перевірити, що вирубано саме той ліс, який вказаний у лісорубному квитку?
– Це можна встановити при натурній перевірці або шляхом аналізу даних єдиної державної системи електронного обліку деревини. При видачі лісорубного квитка для заготівлі деревини підприємство заносить в електронну базу даних номер і серію лісорубного квитка, назву лісгоспу, лісництва, категорію лісів, вид рубки, господарську секцію, квартал, виділ, площу, загальну та ліквідну масу деревини та сільську раду. В подальшому при заготівлі та відвантаженні деревини на ділову деревину ставлять поштучно пластикову бирку, а на дров’яну деревину – пластикову бирку на весь штабель. На перевезення заготовленої деревини видають товаротранспортну та специфікаційну накладні.
– Власне щодо транспортування лісоматеріалів. Скільки лісових доріг прокладено на території управління?
– Лісові дороги відіграють важливу роль у забезпеченні сталого розвитку лісового господарства, раціональному використанні ресурсного потенціалу, охороні деревостанів від пожеж, виконанні робіт з ліквідації осередків шкідників та хвороб деревостанів і рекреаційному використанні. Їх наявність і якість характеризують рівень розвитку лісової галузі.
Хочу зазначити, що саме Львівщина першою в Україні почала будувати лісові дороги в гірських лісах за сучасними технологіями.
Враховуючи гостру потребу в розширенні лісотранспортної мережі, із 2007 р. на підприємствах Львівського ОУЛМГ відновлено планування схем транспортного освоєння лісових масивів, проектування і будівництва лісових доріг на принципово нових засадах, які враховують потреби сталого розвитку лісового господарства, особливості туристичного і рекреаційного потенціалу, а також досвід європейських країн, де практикують гірську лісозаготівлю.
З урахуванням набутого досвіду впродовж 2007-2015 років виконано значні обсяги робіт з формування лісотранспортної мережі кардинально іншими методами ніж, ті які використовувались під час будівництва доріг до 1990-х років. За цей період було збудовано, відновлено та введено в експлуатацію 526,6 км лісових доріг.
За останні п’ять років кошти з держбюджету на будівництво доріг не виділяли, тому будівництво та відновлення раніше збудованих доріг підприємствами лісового господарства здійснюємо лише за власні кошти.
У 2015 році збудовано і відремонтовано 95 км лісових доріг на суму 9,9 млн грн. Лідерами будівництва доріг є Сколівський, Славський і Турківський ЛГ.
Оскільки потреба у лісових дорогах надалі актуальна, в 2016 році заплановано будівництво та відновлення за власні кошти 80 км доріг, з яких 16,4 км заплановано облаштувати дорожнім покриттям. На сьогодні вже збудовано 26 км земляного полотна та 13,8 км облаштовано дорожнім покриттям.
Подальше будівництво лісових доріг сприятиме виконанню комплексу природоохоронних робіт, передбачених Карпатською конвенцією, покращенню догляду за лісонасадженнями, залученню у господарський обіг ураженої шкідниками та хворобами деревини, створенню умов оперативного доступу засобів пожежогасіння , транспортному доступу до лісових ресурсів, а також рівномірному, сталому та природоощадному лісокористуванню, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці та покращенню культури виробництва.
– Повернімося до рубок. У природозаповідному фонді санітарні рубки заборонені. Точаться дискусії про те, щоб їх заборонити узагалі. Що можете сказати з цього приводу?
– Питання санітарних рубок загострило значно більшу проблему в лісовому господарстві – тотальну недовіру до всього, що робиться в лісі. Адже не секрет, що будь-яка рубка, нехай і призначена та проведена згідно з чинними нормативами, апріорі сприймається громадою як незаконна. Треба визнати, що винуваті в цьому передусім ми – лісівники. Занадто довго ми були закритими для суспільства і не йшли на діалог з громадою. Усвідомивши це, торік спільно із Громадською радою при Львівському ОУЛМГ ми розробили механізми громадського контролю в лісовому господарстві. Спочатку їх ввели в дію розпорядженням по управлінню, а згодом я як депутат Львівської обласної ради подав їх на розгляд сесії облради, яка затвердила їх своїм рішенням – тепер вони обов’язкові для виконання всіма лісокористувачами на території області.
Відповідно до механізмів громадського контролю лісгоспи оприлюднюють календарні плани проведення погоджувальних оглядів деревостанів, які здійснює служба лісозахисту та екологи на об’єктах природозаповідного фонду, відведення деревостанів у рубки, а також плани проведення рубок у розрізі місцевих рад, всі лісорубні квитки, плани лісовідновних робіт. На всіх етапах кожен охочий може приєднатися до відповідних фахівців і особисто пересвідчитися, чи правильно діють лісівники. Перед початком робіт ми з місцевими громадами обговорюємо заплановані рубки на сесіях рад, засіданнях виконкомів чи сходах сіл. Часто такі обговорення бувають дуже бурхливими і емоційними, але вони справляють позитивний ефект.
Зараз підготовані зміни до Санітарних правил у лісах України. Очікуємо їх затвердження Кабінетом Міністрів України. Вважаю, що нині потрібен комплексний перегляд правил рубок лісу з метою переходу на засади наближеного до природи лісівництва.
Повертаючись до питання санітарних рубок, хочу зазначити, що їх заборона – нонсенс, адже це може призвести до масового пошкодження та загибелі лісових насаджень. Противників санітарних рубок запрошую відвідати гору Маківку на Сколівщині, де яскраво видно, як всихають смерекові ліси у Карпатах. Водночас рубка здорового деревостану під виглядом санітарної – злочин, за який треба суворо карати. Уникнути цього можна, удосконаливши нормативну базу, підвищуючи відповідальне ставлення лісівників і ефективно застосувавши механізми громадського контролю в лісовому господарстві.
– Як лісове господарство може піти назустріч деревообробникам і громадськості, щоб домогтися порозуміння?
– На нашу думку, потрібно розробити чіткі правила торгівлі деревиною, які б задовольняли, окрім великого деревообробного бізнесу, також і потреби малого й середнього. До речі, проект нового «Положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених» широко обговорений деревообробниками, лісівниками, обласною владою, громадськістю. Згідно з ним аукціонні торги мають відбуватись у дві сесії: перша – тільки для деревообробних підприємств, які зареєстровані у відповідній області, друга – для усіх вітчизняних деревообробників. На першу сесію усі постійні лісокористувачі виставляють 50% деревини, що планується до заготівлі у відповідному кварталі року, на другу – інші 50% та деревину, не реалізовану на першій сесії. Сподіваємося, що такий порядок буде затверджений Кабміном.
Щодо порозуміння із громадськістю хочу зазначити, що усі лісогосподарські підприємства обласного управління на своїх сайтах відповідно до механізмів громадського контролю виклали повну інформацію про лісозаготівельну, лісокультурну діяльність, лісопорушення і порушення правил полювання тощо. Громадські активісти, місцеві жителі можуть порівняти дані сайтів із натурними показниками. Ми повністю відкрили свою діяльність для усіх зацікавлених, бо вважаємо, що лісівники, деревообробники та громадськість мають стати партнерами.
Ольга СЕРЕДА
