- Довкілля
Ростуть на зрубах нові ліси
Ігор ТАБІНСЬКИЙ.
Львівська область.
 |
Три директори найкращих лісових господарств області — Самбірського Ігор Ярема, Бродівського Орест Ониськів та Золочівського Руслан Круть — збираються разом не так часто, хіба що на семінарах чи виробничих нарадах. І тоді досвідченим фахівцям є про що побалакати, бо всі вони, як мовиться, «зуби з’їли» на лісових проблемах.
СКАЖІМО, Ігор Ярема свій трудовий шлях після закінчення Львівської лісотехніки у 1976 році почав із посади старшого техніка-лісівника, пропрацював у Крукеницькому лісництві майже півтора десятка літ, згодом очолював Старосамбірське лісомисливське господарство, а в грудні виповниться рівно 20 років, як стоїть біля керма Самбірського лісового господарства. Заслужений лісівник України хвалиться не нагородами, яких у нього не бракує, а плантаціями дуба, сосни, ялиці, бука… Та ще чудовим розсадником. Недарма нещодавно на базі Самбірського господарства провели виїзну колегію Львівського обласного управління лісомисливського господарства з участю його керівництва, директорів лісгоспів, науковців з лісотехнічного університету, де обговорювали проблему лісового насінництва та лісокультурного виробництва. Відвідали, звісно, й розсадник у Комарнівському лісництві. Маршрут пролягав дільницею, на якій усі мали змогу оглянути створені лісові культури дуба звичайного, модрини європейської, сосни звичайної та вільхи чорної...
Активно займаються відновленням лісу й у Золочівському лісгоспі, де керівником Руслан Круть. Нинішнього року на цю конче потрібну справу використано 200 тисяч гривень. На торішніх зрубах садять дубки не лише штатні працівники, а й учні Поморянського ліцею, школярі… Запрошувати їх на такі щорічні акції стало для лісівників традицією.
Руслан Круть очолює лісове підприємство тільки чотири роки. Проте новачком у галузі його не назвеш — з 1995-го працював майстром лісу, з 2003-го — лісничим.
А ось розсадник на майже семигектарній площі закладено ще сорок років тому. Головне, чого вдалося домогтись останнім часом, — це вийти на самоокупність. Понад чверть посадкового матеріалу (а загалом він налічує понад 1,2 мільйона штук) реалізують. Останні три роки намітилась тенденція до зростання реалізації саджанців і насіння.
— П’ять із шести лісництв мають теплиці в Бродівському лісгоспі, — розповідає Орест Ониськів. — Вирощувати посадковий матеріал для себе дуже вигідно, бо його приживлюваність у рідному ґрунті набагато вища, аніж би розсаду завозили з інших територій.
Зрештою у всьому світі нині загальноприйнято, що для заліснення використовується насіння власних культур лісонасаджень. Господарство провело лісовідновлення на площі 197 га, були засаджені всі лісосіки, вирубані у 2017 році й частково у 2018-му, зокрема 33 гектари лісових культур, а природне поновлення лісу забезпечено на площі 164 гектари.
Бродівський лісгосп — передове потужне підприємство. Найбільше в області, воно відоме високою зарплатнею, у середньому працівники одержують 14 із гаком тисяч гривень. А ще тим, що тут найвищий в області і другий в Україні ступінь переробки деревини, який становить майже 70 відсотків. Із 500 чоловік загального штату близько 200 зайняті виключно переробкою.
...Є про що звітувати і про що розповісти кожному з директорів. В одного — найкращий на всю Україну вальщик лісу, в другого на території розташований унікальний дендропарк. А Руслан Круть розповів про ветерана лісу, який 40 років тому заклав розсадник модрини, лісничого Нестюківського лісництва Ярослава Галанюка, справжнього шанувальника цього дерева. За нинішньої тенденції загального потепління модрина на відміну від сосни на збагачених ґрунтах швидше росте, здатна витягувати вологу з глибоких шарів ґрунту.
Так чи інакше, всі дбають про ліс, його майбутнє. Щоб на місці зрубаних дерев виростали нові.
На фото автора: (справа наліво) Ігор Ярема демонструє Оресту Ониськіву та Руслану Крутю дубові насадження у Комарнівському лісництві.
«Сільські вісті»
