У Львівському лісовому перинатальному центрі зростає нове покоління лісу, – Олександр Ганущин

30 жовтня 2019

Готуючись до інтерв’ю з першим заступником начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Ярославом Целенем про спеціалізоване державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр», де переробляють і зберігають насіння для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, знайшла інформацію про те, що на Львівщині, загалом, проводиться велика робота з метою забезпечення всіх видів лісокультурних робіт високоякісним садивним матеріалом основних лісоутворюючих порід. Для цього в області створено цілу мережу (192) розсадників загальною площею 151,4 га. Щодо, власне, предмету розмови, то це підприємство створили тринадцять років тому. Тоді воно мало назву «Львівліснасіння», а основним видом діяльності його були визначені збір, переробка і зберігання лісового насіння із застосуванням сучасних технологій. 2007 року підприємство «Львівліснасіння» перейменували у «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» з передачею йому Брюховицького лісництва із ДП «Львівське лісове господарство». Місце розташування – центральна частина Львівської області на території Жовківського району та в ме­жах Львова (смт Брюховичі). – З 2017 року фінансується проект «Реконструкція виробничо-складських приміщень під цех посіву та влаштування теплиць». У запроектованому лісовому розсаднику за запропонованою технологією вирощуватимуться сіянці високопродуктивних (модрина європейська, сосна звичайна, псевдотсуга, дуб звичайний) лісових порід для лісовідновлення та лісорозведення, а також плантаційного лісовирощування на Прикарпатті та рівнинній частині Львівщини, – розповідає Ярослав Целень. – Також – сіянці біотично стійких порід (ялиця біла, бук лісовий) для лісовідновлення на території Карпат на місці всихаючих ялинових насаджень. Зараз проект на стадії будівництва. Вже встановлені автоматизована лінія посіву, дві теплиці з поливальними рампами та три поля дорощування. – Пане Ярославе, розкажіть, будь ласка, детальніше, що змінилося в технологіях? Також – про інвестиції. – Львівська обласна рада на фінансування щойно згаданого проекту виділила 6 млн гривень. Минулого року виділено 9,5 млн. Лісогосподарські підприємства обласного управління уклали конт­ракти на закупівлю обладнання шведської фірми BCC на 55 млн гривень. Станом на сьогодні є потреба у фінансуванні цього проекту в розмірі 21,7 млн. Щодо результатів проекту, то йдеться про наукові розробки та рекомендації щодо технології вирощування біотично стійких та високопродуктивних лісових порід; лабораторію лісового насінництва; лісовий розсадник для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою виробничою потужністю 2,5–3 млн штук; сіянці лісових порід із закритою кореневою системою; біотично стійкі лісові насадження на місці всихаючи ялинників у Карпатському регіоні Львівщини; плантації високопродуктивних лісових порід на території Львівщини, що підлягають залісенню. Отже, можемо говорити про найсучасніший лісорозсадницький комплекс на території України. – Як на підприємстві працюють над якістю насіння? – У нас організовано лабораторію з контролю за якістю лісового насіння із залученням спеціалістів Львівської державної зональної лісонасіннєвої інспекції. Ведеться короткотермінове та довготермінове зберігання лісового насіння в контрольованих умовах (холодильних установках). Варто зазначити, що сучасне лісове насінництво неможливе без ефективних технологій. Аналіз показує, що в цій досить вузькій сфері конкурують кілька фірм Швеції, Канади і Австрії, які розробляють і випускають різне за технічними характеристиками і методами устаткування в кількості, яке цілком забезпечує потреби в ньому країн Європи, Америки, Африки й Азії. Таке обладнання працює в Латвії, Білорусі, Росії. Сучасні заводи комплектуються спеціальними сушильними шафами, що складаються з кількох секцій (камер), у кожній з яких розміщують шишки у ящиках із сітчастим дном. Носієм тепла у більшості випадків є підігріта електропідігрівачами вода, яка циркулює в замкненому циклі. Вологе і тепле повітря з камери сушіння також не викидається в атмосферу. Труба з ним проходить через холодну ємність із водою, волога конденсується, а досить тепле повітря знову нагрівається до належної температури і надходить у камеру сушіння. Такий цикл забезпечує значну економію електроенергії. Процес сушки шишок, у середньому, становить 18–19 годин. При цьому за перші дві години в камері відбувається вирівнювання вологості шишок до заданого параметра – 25%. Далі шишкосушарка працює за однією з обраних комп’ютерних програм, головним критерієм якої є недопущення нагрівання насіння у шишках до температури понад 41–49° С. Витрушування насіння проводять у спеціальних барабанах із гладкими внутрішніми поверхнями. Ящики з шишкою подають для завантаження в круглосіточну машину для просіву. Процес для партії шишок вагою 800 кг триває близько 3 год. Наступні два етапи – знекрилення, коли відбувається повне відділення насінини від крильчатки. Далі – процес очищення насіння від домішок і порожнього насіння. На виході отримуємо очищене повнозернисте насіння. Після очищення насіння зважують та поміщають у холодильну камеру на зберігання (–20° С– довготривале зберігання, –5° С – короткотривале). Насіння зберігається в пластикових щільно закупорених каністрах, вакуумно запакованих поліетиленових пакетах, у мішках (ялиця). Такий технологічний процес є типовим для сосни, ялини, модрини. Залежно від якості шишки (з великою кількістю домішок хвої, гілочок) порядок технологічних операцій може змінюватись. – Розкажіть, будь ласка, про нові принципи у висаджуванні дерев (раніше висаджувалися монокультури, а тепер, знаю, переходять до змішаних лісів). – У зв’язку зі всиханням ялинових лісів у Карпатах та соснових лісів на Поліссі підприємства Львівського обласного управління переходять на природне лісовідновлення з частковим створенням лісових культур змішаного складу. Так, на місці ялинових монокультур у Карпатах створюються змішані ялицево-букові насадження, які відповідають типам лісорослинних умов. На Поліссі створюються лісові культури за участю листяних порід. Насамкінець маю зазначити, що завдяки створенню лісорозсадницького комплексу на базі ДП «Львівський ЛСНЦ» і лісогосподарські підприємства матимуть можливість створювати лісові культури із закритою кореневою системою, які можна садити впродовж всього вегетаційного періоду. На підсумок зазначу: щоб відновлювати ліси, потрібне якісне насіння, а щоб розв’язати проблему всихання карпатських ялинників, потрібен садивний матеріал із закритою кореневою системою. Наш комплекс створює передумови для вирішення цих обох украй важливих питань. Тетяна КОЗИРЄВА, Газета “Природа і суспільство” https://ekoinform.com.ua