Заходи зі збереження соснових деревостанів

5 Червня 2019р, ЗМІ про нас. Прес-служба

Сосна звичайна характеризується великим екологічним потенціалом, який реалізується в різних лісорослинних умовах. Соснові деревостани ростуть у борових, суборових і сугрудових трофотопах, у дуже сухих, сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих гігротопах. У зв'язку з цим, наявні зміни клімату (навіть у комплексі з антропогенними негативними чинниками) істотно не вплинуть на ареал сосни звичайної. Завдяки великій екологічній пластичності її генотипу, молоді соснові покоління деревостанів зможуть морфофізіологічно, на життєздатному рівні, адаптуватись до змінених екологічних умов. Водночас для ліквідації (припинення) масового всихання існуючих соснових деревостанів та недопущення подібних ситуацій в майбутньому необхідне регулярне проведення низки оздоровчих лісогосподарських заходів та заходів з попередження масової загибелі соснових деревостанів.

Для оздоровлення соснових деревостанів важливе значення мають заходи з попередження розвитку і поширення комах камбіо- та ксилофагів. Враховуючи особливості біології та розвитку домінуючих видів шкідників фенологічної весняної групи (короїдів верхівкового і шестизубчастого, великого і малого соснових лубоїдів), заходи із зменшення їх надмірної кількості та подальшого поширення потрібно починати взимку і продовжувати протягом всієї весни і початку літа, що попереджує розвиток другого та сестринських поколінь фітофагів. Для боротьби з комахами в цей час доцільно застосовувати весь комплекс заходів: викладання та своєчасну обробку ловильних дерев, застосування феромонних пасток, профілактичні заходи.

Однак, основним заходом повинно стати вирубування свіжозаселених шкідниками дерев (проведення вибіркових, а за потреби й суцільних санітарних рубок), вивезення їх на переробку або корування. Доцільним є також спалювання або подрібнення кори і гілок у лісі.

Запізнення з проведенням вирубки дерев сосни в осередках всихання призводить до завершення розвитку короїдів, утворення їх другого та сестринського поколінь, заселення дерев вусачами, златками, рогохвостами та іншими комахами-ксилофагами, що ще більшою мірою погіршує стан деревостанів і вихід ділової деревини.

З метою профілактики масового розмноження камбіо- та ксилофагів рубки головного користування в соснових деревостанах найбільш доцільно проводити в осінньо-зимовий період. Свіжозаготовлену деревину необхідно вивезти з лісу до початку березня. Якщо рубка деревостану проведена весною або літом, то вивезення деревини треба здійснити протягом 4-5 днів. Під час збереження заготовленої деревини в лісі з квітня по серпень її не пізніше 2-3 діб після зрубування слід обробити інсектицидами. На лісосіках і зрубах потрібно передбачити корування пнів, які є місцем розвитку короїда шестизубчастого, великого соснового лубоїда, златок, вусачів.

Активна боротьба із комахами ксило- та камбіофагами повинна передбачати протидію поширенню також кореневих гнилей та некрозних хвороб у сосняках. Кореневі гнилі, спричинені кореневою губкою Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. (в насадженнях віком до 40-50 років) та опеньком осіннім Armillaria mellea s.l.  і надалі залишаються одним із суттєвих чинників погіршення санітарного стану сосняків. На фоні кліматичних змін зростає агресивність також некрозних захворювань, зумовлених Gremmeniella abietina (Lagerb.) M. Morelet, Cenangium abietis (Pers.) Duby.

Для попередження поширення наявних осередків кореневих гнилей важливе значення має своєчасне проведення вибіркових санітарних рубок та суттєва зміна підходів до проведення доглядових рубок. Переформування монокультур сосни, уражених кореневою губкою, повинно передбачати створення часткових культур листяних порід в прогалинах та вікнах, які виникли внаслідок розвитку кореневої губки. Більш активно слід застосовувати корування та антисептування пнів при всіх видах рубок в сосняках – швидке руйнування пнів попередить первинне інфікування насаджень спорами кореневої губки.

У наших лісах практично не використовується метод біологічної протидії поширенню кореневих гнилей – застосування грибів антагоністів та конкурентів. Для попередження розвитку кореневих гнилей та для швидкого руйнування пнів можна застосовувати такі гриби: облямований трутовик Fomitopsis pinicola (Sw.) P. Karst., стовповий грибGloeophyllum sepiarium (Wulfen) P. Karst., опеньок сірчано-жовтий несправжній Hypholoma fasciculare (Huds.) P. Kumm. та інші. В країнах Європи практикується застосування біопрепаратів, вироблених на основі штамів гриба Phlebiopsis gigantea (Fr.) Jülich (синон.Peniophora gigantea (Fr.) Massee). Розвиток цього гриба в деревні пнів призводить до їх швидкого руйнування та пригнічує розвиток міцелію фітопатогенних збудників хвороб коренів.

В Україні розроблено лабораторний регламент одержання біопрепарату "Пеніофорін". Польові дослідження цього препарату в південно-східній частині України показали добрі результати – пні, оброблені споровою суспензією Peniophora gigantea, ставали практично недоступними для поселення Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Загалом заселеність пнів кореневою губкою знижувалася на 45-67%.

Для виявлення вогнищ хвороб та осередків масового розвитку комах-фітофагів необхідно застосовувати наземні і дистанційні методи та опрацювати методики з ранньої діагностики ентомопошкоджень і фітозахворювань на основі сучасних мікологічних, морфофізіологічних і генетичних досліджень.

Існуюча діагностика пошкоджень сосняків за візуальними ознаками є малоефективною. Пошкодження дерев фітофагами та ураження фітопатогенами часто виявляються із запізненням, коли час для попередження їх масового розвитку та поширення уже втрачений.

У короткі терміни необхідно також удосконалити нормативно-правову базу з покращення санітарного стану лісів. Сучасне лісове законодавство не дає змоги своєчасно. в оперативному порядку проводити лісогосподарські роботи з ліквідації осередків всихання соснових деревостанів та його катастрофічного поширення.

Для забезпечення високої життєвості дерев сосни та попередження масової загибелі соснових деревостанів доцільно розробити програму з адаптації лісів до змін клімату і негативного впливу антропогенних чинників.

Основними напрямами лісогосподарювання за цією програмою повинні бути:

  • запровадження вибіркового, наближеного до природи лісівництва, яке передбачає вирощування різновікових, зазвичай, мішаних деревостанів з багатоярусною вертикально і горизонтально зімкнутою структурою на основі природного поновлення . У соснових деревостанах запровадження наближеного до природи ведення лісового господарства можливе у борах і боруватих суборах. У цих бідних лісорослинних умовах сосна звичайна, за відсутності (або слабкої) фітоценотичної конкуренції з боку інших порід, поновлюється природно і може утворювати різновікові деревостани за рахунок поколінь дерев різного віку;
  • широке використання природного поновлення для відтворення соснових деревостанів. Природні деревостани порівняно з штучно створеними є більш життєздатними та продуктивнішими, менше уражаються хворобами і пошкоджуються фітофагами. Можливість успішного природного поновлення сосни звичайної підтверджена багатьма дослідниками. Найбільша кількість її самосіву появляється під час проведення рівномірних поступових двоприйомних і вузьколісосічних суцільних рубок з одночасним проведенням заходів зі сприяння природному поновленню;
  • створення лісових культур у відповідності з едафо-кліматичними умовами території;
  • дотримання вимог лісонасіннєвого районування під час створення насаджень;
  • проведення заходів із затримання води в лісах (розчистка джерел, створення мережі каскадів на ріках та потоках тощо);
  • охорона і збереження компонентів природних екосистем (боліт, торф'яників, лісових лук та галявин тощо);
  • охорона та сприяння розвитку антогоністів шкідників лісостанів (мурашок та інших ентомофагів-хижаків і паразитів, плазунів, рептилій, птахів, кажанів тощо);
  • залишення в лісі старовікових, уражених гнилями дерев для розвитку сапрофітних грибів, комах та створення умов для розвитку кажанів, птахів і корисних хребетних тварин;
  • закладання реміз у монокультурах сосни як місць концентрації та розмноження корисної фауни, в т.ч. ентомофагів – хижаків та паразитів;
  • збільшення біорізноманіття насаджень, шляхом введення під намет сосняків бука, дуба, граба та інших листяних порід;
  • проведення селекційно-генетичних робіт з відбору біологічно стійких, високої життєвості генотипів сосни звичайної.

Загалом у соснових господарствах потрібно практикувати створення мішаних соснових деревостанів за участю листяних порід. при цьому необхідно максимально використовувати природне поновлення та створювати густі соснові культури (10-13 тис. шт./га в бідних та 6-8 тис. шт./га у відносно багатих типах лісорослинних умов) з метою природного селекційного відбору біологічно стійких, життєздатних екземплярів сосни в нових, кліматично змінених, екологічних умовах.

 

Криницький Г.Т., доктор біологічних наук,

Крамарець В.О., кандидат сільськогосподарських наук,

Мацях І.П., кандидат біологічних наук

Національний лісотехнічний університет України,

м. Львів, Україна

(Громадська ініціатива "Друзі лісу. Львівщина") 

Global Options

Оголошення
Ключові слова
Де так як купити дрова паливні на Львівщині

Зелена країна

Ми у Facebook

Розпорядження від 01.12.2015р. N18

Платформа Дія

Відео

Преса про нас