Якими повинні бути лісові насіннєві центри і розсадники у теперішніх умовах лісорозведення.
За комплексним лісогосподарським районуванням ліси Державного підприємства «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» належить до Західноукраїнського лісостепового лісогосподарського округу на стику двох районів – Розточчя-Опілля та Малого Полісся, а за геоботанічним районуванням до Європейської зони широколистяних лісів, східно-європейської провінції. Про ДП «Львівський ЛСНЦ», який було створено більше десяти років тому з метою забезпечення лісогосподарських підприємств області якісним насіння та стандартним садивним матеріалом поговоримо з директором Федором Пелиньо.
Директор ДП «Львівський ЛСНЦ» Федір Пелиньо
– Федоре Михайловичу скажіть, будь ласка, яка структура та напрямки діяльності Вашого підприємства?
– Загальна площа підприємства становить 3333 га, в тому числі, площа лісових земель 3265 га. До структури підприємства входить Брюховицьке лісництво і завод з переробки та зберігання лісонасіннєвої сировини, працює 20 штатних працівників.
Насадження твердолистяних порід займають 70% вкритих лісовою рослинністю земель, зокрема, бук – 1576 га, дуб – 488 га. Лісостани з перевагою хвойних порід займають 28%, у тому числі, сосна – 849 га.
За віковою структурою розподіл насаджень наступний: молодняки – 2%, середньовікові – 69%, пристигаючі – 16%, стиглі і перестійні – 13%. Середній вік насаджень становить 85 років.
Рубки головного користування не проводяться. За рахунок вибіркових способів рубки формуються різновікові насадження. Щорічний обсяг лісозаготівель становить близько 2 тис. куб. м деревини.
– Яким чином переробляється сировина і який її видовий склад?
– На підприємстві організовано переробку лісонасіннєвої сировини хвойних порід із застосуванням сучасного обладнання австрійської фірми «Тхорбауер інженірінг». Процеси переробки такі: сушіння, вилучення насіння з шишок, обезкрилення та очищення насіння. Основною вимогою до процесу сушіння шишок є максимальне збереження посівних якостей насіння, що можливе за умов дотримання відповідних режимів температури і вологості. Висока температура згубна для насіння. Тому, наша сушильна камера обладнана датчиками і автоматикою, яка забезпечує підтримку температури і вологості при сушінні на необхідному рівні. Наприклад, для шишки сосни максимальна температура сушіння становить 49° С, для ялиці – 28. Ці показники досягаються поступово, у чотири етапи, у залежності від вологості – чим менша вологість, тим більше піднімається температура в сушильній камері. Після закінчення процесу сушіння (сушильна камера Т-3/4), ящики з шишкою виймають із сушильної камери за допомогою електрогідравлічного навантажувача на ручному управлінні і подаються для завантаження в круглосіточну машину для просіву VF 1200. Вилучене насіння разом із крупними та дрібними домішками через три отвори в дні круглосіточної машини попадають у каретки прийомного механізму, а шишки без насіння окремо в ящик і транспортуються у котельню. Цей процес для партії шишок 800 кг триває близько трьох годин.
Наступний етап – попереднє обезкрилення (машина попереднього обезкрилення Т2034). Основною складовою машини є горизонтально розміщений гвинтовий вал. Під час обертання цього валу насіння переміщується з одного краю машини в інший. При переміщенні насіння відбувається тертя насіння до корпусу машини та насінини до насінини, внаслідок чого насіння частково відділяється від крилаток. Після переміщення насіння декілька разів в один і другий бік, через вихідний отвір у дні машини насіння з домішками висипається в ящик. Цей процес триває близько години.
Далі – обезкрилення (машина для обезкрилення NORDMARK). Основною складовою машини є горизонтально розміщений зубчатий вал. Швидкість обертання валу регулюється працівником. Далі насіння переміщується до вихідного отвору, який відкривається під тиском певної кількості насіння, тому біля вихідного отвору воно накопичується. Саме тоді відбувається повне відділення насінини від крильчатки. Коли біля вихідного отвору накопичилася достатня кількість насіння, під його вагою отвір відкривається, далі насіння проходить через металевий рукав і падає в ящик для насіння. Процес обезкрилення насіння триває близько години.
Наступний етап – очищення насіння від домішок, порожнього насіння (насіннєва машина Super K 541 A). Машина складається з попереднього повітряного сепаратора, верхнього сита з пристроєм для вибивання, нижнього сита з очисними щіточками, основного повітряного сепаратора для сортування за вагою.
Масу насіння засипають у ковш машини, звідки потоком повітря воно надходить через накопичувальний бункер до верхнього сита з пристроєм для вибивання. Під час надходження насіння до накопичуваного бункера найважчі домішки відділяються. Верхнє сито відділяє від насіння крупні домішки, а саме насіння потрапляє крізь це сито на нижнє. Нижнє сито відділяє домішки дрібніші від самого насіння. По нижньому ситі насіння потрапляє до основного повітряного сепаратора, який відділяє легкі домішки. На виході з машини ми отримуємо очищене повнозернисте насіння. Слід зазначити, що сила потоку повітря регулюється вручну працівником, також для кожного виду насіння підбираються різні сита. Для кращого очищення насіння цей процес повторюють, – він триває близько трьох-чотирьох годин.
Після очищення насіння зважують, засипають у відповідну тару та ставлять до холодильної камери на зберігання.
Цей технологічний процес є типовим для сосни, ялини, модрини. У залежності від якості шишки (з великою кількістю домішок хвої, гілочок) порядок технологічних операцій може змінюватись. Наприклад, після вилучення насіння з шишок при значних домішках насіння очищають спочатку на насіннєвій машині Super K 541 A від важких та крупних домішок, не застосовуючи основного повітряного сепаратора, або ж перед сушінням шишку перепускають через круглосіточну машину для просіву VF 1200 – таким чином видаляючи домішки.
Для ялиці можливі два варіанти ходу технологічного процесу.
1-й варіант технологічного процесу застосовується тоді, коли шишка ялиці після природної сушки розсипалась. Для нього характерні наступні етапи (в порядку виконання):
– просів через круглосіточну машину VF 1200;
– процес сушіння (сушильна камера Т-3/4);
– попереднє обезкрилення (машина попереднього обезкрилення Т2034);
– очищення насіння (насіннєва машина Super K 541 A);
2-й варіант технологічного процесу застосовується тоді, коли шишка ялиці після природної сушки не розсипалась (несприятливі погодні умови, короткий період природного підсушування, великі об’єми поставленої шишки). Для нього характерні наступні етапи (в порядку виконання):
– процес сушіння (сушильна камера Т-3/4);
– просів через круглосіточну машину VF 1200;
– попереднє обезкрилення (машина попереднього обезкрилення Т2034);
– очищення насіння (насіннєва машина Super K 541 A). Першу дослідну партію лісонасіннєвої сировини, Pinus sylvestris вагою 375 кг, було перероблено для ДП «Буське ЛГ» 22 грудня 2006 року. В результаті отримано 5,9 кг насіння вологістю 5,39%. Вихід насіння становив 1,57%. Першу промислову партію лісонасіннєвої сировини, Pinus sylvestris вагою 1843 кг, було перероблено для ДП «Радехівське ЛГ» 31 січня 2007 року. В результаті отримано 33,8 кг насіння вологістю 6,22%. Вихід насіння становив 1,83%.
Ведеться короткотермінове та довготермінове зберігання лісового насіння в контрольованих умовах (холодильних установках). Холодильна камера для довготривалого зберігання з температурою охолодження до -20° С. Холодильна камера для короткотривалого зберігання з температурою охолодження до -5° С. Насіння зберігається у пластикових щільно закупорених каністрах, вакуумно запакованих поліетиленових пакетах, у мішках (ялиця). З 01.01.2007 року перероблено більше 815 тонн сировини, при чому одержано 35,9 тис. кг (зокрема, сосни 5,4 тис. кг, ялини європейської 2,2 тис. кг, модрини 1 тис. кг, ялиці білої 27,1 тис. кг) високоякісного насіння хвойних порід. Активно ведеться робота з вирощування садивного матеріалу з закритою кореневою системою. На території ДП «Львівський ЛСНЦ» створений лісовий заказник «Гряда» площею 1149 га або 34% загальної площі.
– Де розташовані лісонасіннєві бази для заготівлі насіння?
– У державному лісовому фонді Львівського ОУЛМГ виділені лісові генетичні ресурси на загальній площі 4872,5 га, 492 плюсові дерева, з яких ведеться заготівля селекційного насіння та насіння з покращеними селекційно-генетичними властивостями. Такі об’єкти розташовані у кожному лісогосподарському підприємстві.
– Федоре Михайловичу, розкажіть, будь ласка, як проводиться облік лісонасіннєвого районування?
– Кожна партія шишок завезена до нашого підприємства супроводжується паспортом. У ньому на шишку вказується господарство, яке заготовило сировину, та місце заготівлі – лісництво, квартал, виділ, насіннєва ділянка, плантація. Відповідно після переробки шишок і одержання насіння також видається паспорт, але вже на насіння з відповідними характеристиками – видова назва, вага, назва господарства, яке заготовило насіння, місце заготівлі, категорія насіння, яким способом вилучалось, обезкрилювалось, очищалось лісове насіння та місце і тара, де і в чому зберігається. Таким чином лісівники при висівання мають повну інформацію про насіння і про лісонасінний район.
– Як Ви можете оцінити фінансово-господарську діяльність підприємства?
– За період 2016 р., ДП «Львівський ЛСНЦ» показує стабільні показники господарсько-фінансової діяльності. Зокрема обсяг реалізації продукції за 2016 рік становить 1 750 тис. грн, ріст до аналогічного періоду минулого року сягає 146%.
За 2016 рік ДП «Львівський ЛСНЦ» сплачено податків до бюджетів усіх рівнів у сумі 895 тис. грн. На підприємстві своєчасно виплачується заробітна плата, присутня чітка фінансова дисципліна, всі обов’язкові платежі здійснюються своєчасно.
– Скажіть, будь ласка, яким чином налагоджено співробітництво і з якими лісогосподарськими підприємствами?
– Для роботи цеху переробки лісонасіннєвої сировини характерна сезонність. Це пов’язано із термінами достигання насіння. Насіння більшості дерев достигає у кінці вегетаційного періоду, що залежить від біологічних особливостей виду та кліматичних умов.
Урожайна стиглість насіння сосни звичайної настає через 18 місяців після запилення, тобто у листопаді наступного року, а шишки розкриваються і насіння випадає – у грудні-березні під час сухої погоди. Тому, оптимальні терміни збирання шишок – з другої половини листопада до початку березня.
У ялини європейської (смереки) насіння досягає стиглості у жовтні-листопаді року запилення і випадає з шишок до березня.
Насіння ялиці білої достигає у серпні-вересні і шишки з насінням відразу розсипаються. Тому, шишки збирають у період, коли вони починають набирати сірувато-коричневого кольору.
Такі біологічні особливості дають можливість здійснювати переробку лісонасіннєвої сировини не круглий рік, а певний період – жовтень-квітень. Технічна можливість цеху за цей період дозволяє переробити 110–130 тонн сировини. Послугами ДП «Львівський ЛСНЦ» користуються не тільки підприємства Львівського ОУЛМГ, а також Волинського, Рівненського, Івано-Франківського, Житомирського обласних управлінь лісового та мисливського господарства, підприємства ОКП «Галсілліс», лісогосподарські підприємства, які перебувають у підпорядкуванні Міністерства оборони України. Обсяг переробки лісонасіннєвої сировини підприємствами інших управлінь та лісокористувачів (крім Львівського ОУЛМГ) щороку зростає з 3 139 кг у 2011 р. до 37 692 кг за 2016 р., що свідчить про високу якість наданих послуг та правильну цінову політику підприємства.
За період 2016 р. підприємство здійснило переробку лісонасіннєвої сировини в кількості
90 275,0 кг, зокрема: ялиці білої – 14 276 кг, модрини європейської – 9 517 кг, ялини європейської – 24 430 кг, сосни звичайної – 42 052 кг. У результаті переробки отримано 2 926 кг якісного насіння, зокрема: ялиці білої – 1 391 кг, модрини європейської – 293,6 кг, ялини європейської – 696,9 кг, сосни звичайної – 544,9 кг.
– Чи застосовують на підприємстві популярну в країнах ЄС технологію вирощування садивного матеріалу з закритою кореневою системою?
– Справді, садивний матеріал із закритою кореневою системою має ряд переваг над традиційним:
– насамперед, майже 100% приживлюваність,
– можливість його висаджування практично впродовж усього вегетаційного періоду,
– більш раннє завершення фази індивідуального росту,
– зменшення кількості висаджуваних сіянців на одиницю площі.
Саме тому, низка країн Європи надає перевагу такій технології.
На сьогодні ми вирощуємо садивний матеріал із закритою кореневою системою, проте не в тій кількості, яка б забезпечила область у якісному садивному матеріалі. Для того, щоб вирощувати мільйони сіянців із закритою кореневою системою, потрібно автоматизувати та механізувати всі виробничі процеси у лісовому розсаднику. У 2012 році ДП «Львівський ЛСНЦ» розроблено робочий проект «Реконструкція виробничо-складських приміщень під цех посіву та влаштування теплиць, лісорозсадника по вул. Львівській, 10 у смт Брюховичі», який передбачає влаштування сучасного розсадницького комплексу із вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, аналогів якому немає в Україні. Станом на 26 жовтня 2015 року цей проект вже пройшов державну експертизу. Лідером у виробництві сучасного устаткування для лісових насінних центрів і розсадників є шведська компанія ВСС, яка реалізує проекти, починаючи з 1987 року. Вона проектує, продукує й забезпечує устаткуванням насіннєві центри і розсадники, включаючи усе необхідне обладнання, технічні рішення та ноу-хау для оптимізації виробничих процесів. Саме фахівців цієї компанії ДП «Львівський ЛСНЦ» залучило до розробки вище наведеного проекту. Проектом передбачається:
– реконструкція приміщення для цеху посіву, мийки касет та упаковки сіянців;
– установка лінії для заповнення касет субстратом і висіву насіння;
– влаштування теплиць загальною площею 1920 кв. м для вирощування сіянців із закритою кореневою системою;
– оснащення кожної теплиці автоматичною підвісною зрошувальною установкою;
– створення п’яти полів дорощування для контейнерної культури лісового садивного матеріалу із зрошувальними установками та системами дренажу;
– установка лінії упаковки садивного матеріалу та мийки касет.
Сьогодні керівництво Львівського ОУЛМГ разом з Львівською обласною радою та Львівською облдержадміністрацією в активному пошуку джерел фінансування згаданого проекту.
Павло ФІЛЬ,
“Лісовий і мисливський журнал"
