У горах прискореними темпами будуватимуть дороги і садитимуть букові ліси
На виїзному засіданні колегії Держкомлісгоспу розглянуто еколого-економічні напрямки сталого ведення лісового господарства в Карпатах.
Щоб добре було і людині, і звіру...
... Уздовж дороги, що в'юниться поряд із гірським потічком, - обладнаний працівниками Національного природного парку "Сколівські Бескиди" притулок для туристів. Інформаційні стенди повідомляють як про головні цілі природоохоронної установи, так і про найцікавіші для туристів об'єкти прилеглої місцевості.
Серед пріоритетів лісівників - збереження унікальних карпатських екосистем, у тому числі відновлення чисельності рідкісних в Україні бурих ведмедів, яких у зоні відповідальності національного парку залишилося лише два з половиною десятки, та таємничих лісових птахів - глушців. Незабаром збагатять місцеву фауну і вже завезені з Німеччини для розселення в горах зубри.
Під декоративним навісом - пропозиція туристам обрати собі маршрут до вподоби: або піднятися на гору Парашка, або взяти курс на скелі Довбуша, або йти до водоспаду на річці Кам'янка... Мимохіть ловлю себе на думці: ось би наплічник - та й по кожному з них!..
Колегія Держкомлісгоспу України, в якій взяв участь віце-прем'єр-міністр Віктор Слаута, розпочала роботу саме з цього туристського притулку невипадково. Головною темою для запрошених на неї керівників виконавчої влади Карпатського регіону, обласних управлінь лісового і мисливського господарства, учених, екологів, представників громадськості та ЗМІ став пошук еколого-економічних напрямків ведення лісового господарства як визначальної складової сталого розвитку Карпатського регіону.
- Маємо усвідомити: господарство в цьому регіоні має вестися лише на засадах сталого, невиснажливого розвитку, а неперевершена краса Карпат - слугувати людині, нашому народу! - підкреслив голова Держкомлісгоспу Микола Шершун.
Ці слова стали стрижнем, навколо якого вівся діалог під час колегії та йшов пошук балансу інтересів. Держкомлісгосп має дозволити ощадливо експлуатувати лісосировинні ресурси гір і водночас - зберегти захисні властивості лісів та їхню туристичну привабливість. А що розмови лісівників про пріоритетне екологічне значення лісів - не просто декларація, свідчать цифри: у лісах з особливим режимом користування площа лісосік зменшилася у 3-5 разів, а в експлуатаційних - втричі. Нині в лісах Карпатського регіону спостерігається тенденція до збільшення площі природно-заповідного фонду, який уже займає 16,5% площі лісів (267,5 тис. га) і нараховує 707 територій і об'єктів.
Окрім того, невдовзі планується створити п'ять національних природних парків та розширити ще три. А нові заповідні території - це додаткові обмеження, а подекуди і повна заборона господарської діяльності. Проте нинішнє керівництво Держкомлісгоспу свідомо на це йде, бо на кону - реалізація політики уряду щодо збереження ландшафтів та біологічного різноманіття.
При відстоюванні екологічних інтересів держави на колегії прозвучало, що Карпати не можна перетворювати на суцільний заповідник. Адже тут живуть люди, і саме на задоволення їхніх соціальних, економічних і духовних потреб слід спрямовувати діяльність лісівників: через забезпечення робочими місцями, випуск будівельних матеріалів та іншої продукції, активне наповнення місцевих і державного бюджетів.
- Охорона довкілля, пошук нових методів ведення лісівництва в гірських умовах мають працювати не заради існування самих себе, а заради забезпечення здоров'я і добробуту людей, невиснажливого лісокористування, а також на збереження лісового потенціалу гір для розвитку туризму і створення в перспективі нових робочих місць для мешканців регіону. Цьому мають бути підпорядковані всі програмні підходи лісівників, - так висловив бачення перспективи головним штабом галузі заступник голови Держкомлісгоспу Микола Ведмідь.
Чому сохнуть смеречники?
У центрі уваги колегії опинилися ще дві проблеми, які потребують нагального розв'язання. Перше стосується масового всихання смерекових лісів. Серед причин біди, як вважають фахівці, не тільки глобальне потепління і зміна клімату...
- Наприкінці ХІХ - початку ХХ століть на місцях вирубок букових лісів йшла масова заміна породи. Вважалося, що смереки і швидше ростуть, і є вигіднішими. Те, що грунти тут сприятливіші для бука, проігнорували, - розповів про причини явища, що набуло розмірів епідемії, Михайло Голубець, почесний директор Інституту екології Карпат НАН України. - Нині спостерігаємо масове всихання цих насаджень на крутих кам'янистих схилах: поширюються шкідники, хвороби. Це - катастрофа, це трагічна ситуація в лісовій галузі!..
- Який вихід із такого становища? - запитали учасники колегії відомого вченого.
- Тільки один: знімати нехарактерні для цих умов смерекові ліси і відновлювати корінні букові та ялицеві деревостани, - відповів Михайло Голубець.
Тисячі й тисячі засохлих дерев, що на зеленому тлі гірських лісів уже зливаються в руді й сірі плями, - це, до того ж, нові вогнища стовбурних шкідників, які здоров'я карпатському лісу не додадуть. А ще - загроза виникнення і стрімкого поширення пожеж. Наскільки вони можуть бути некерованими і страшними, засвідчив цьогорічний досвід Росії...
Саме тому, аби була можливість вибрати деревину, що пропадає, і прокласти підходи для техніки на випадок біди, - львівські лісівники дедалі активніше будують гірські дороги. Принаймні це питання майбутнього економічного зиску. Адже тільки за рахунок, наприклад, переробки в паливні пілети лісосічних відходів, що нагромаджуються, можна буде заощадити 15 млн кубометрів газу!
Дороги, що самі себе окупають
Однією з таких доріг, що в Зелем'янківському лісництві Державного підприємства "Сколівський лісгосп", піднімаємося в гори. По ліву руку в'юниться необгороджене урвище, в яке навіть з вікна автобуса зиркнути лячно. Через десяток кілометрів гірським серпантином під кронами добірних ялин вибираємося на невеликий майданчик на схилі гірської гряди. Трохи вище від нього працює потужний екскаватор іноземного виробництва, який і прокладає цю дорогу. Саме він і стягує на вже готову її ділянку щойно зрізані стовбури ялин, що стояли над майбутнім полотном траси.
- В цю дорогу наше підприємство вже вклало 320 тис. грн своїх коштів, - розповів директор Сколівського держлісгоспу Остап Бойко. - Але вона дала нам можливість взяти деревину у важкодоступних місцях і за рахунок її реалізації повернула вкладені у будівництво кошти...
Дорогою вже їдуть лісовози, що спускають вниз стовбури засохлих смерек. Малодоступний ще навесні лісовий масив почав працювати на місцеве населення не тільки деревиною, а й недеревинними та рекреаційними ресурсами. Незабаром за лісовозами сюди потягнуться грибники, збирачі ягід та лікарських трав, туристи... До того ж, кожне робоче місце, кожна зароблена гривня для тутешніх горян - на вагу золота. А грузинська народна мудрість стверджує: хто проклав у горах стежку, по якій пішли люди, - вартий безсмертя!
- Держкомлісгоспу України перші 100 млн грн на будівництво лісових доріг було виділено ще в 2007 р. Ця дорога започаткована урядом Віктора Януковича, - закцентував увагу учасників зібрання та представників ЗМІ віце-прем'єр-міністр Віктор Слаута. - Аби зняти гостроту проблеми з усохлими смеречниками та поліпшити протипожежну безпеку території, слід найближчим часом побудувати в Карпатах
Висловив віце-прем'єр своє ставлення і щодо частини українських лісів, розпорошених по різних відомствах. На його переконання, поки ліси ще повністю не проріджені самовільними рубками, їх слід передати Держкомлісгоспу.
... За результатами роботи колегії прийнято рішення, в якому акцентовано увагу обласних управлінь лісового і мисливського господарства Карпатського регіону щодо суворого дотримання принципів сталого ведення лісового господарства, будівництва лісових доріг, закупівлі за рахунок власних коштів повітряно-трелювальних установок для проведення екологічно-збалансованих рубок, технічного переоснащення лісозаготівельної техніки та розробки регіональних програм використання рекреаційних можливостей лісів.
ДОВІДКА "УК"
3 Українські Карпати займають 11% усієї площі Карпат. Площа лісів Карпатських областей України 2,3 млн га, що становить 24% від усіх лісів держави.
3 Головною перепоною у розвитку сучасного лісового господарства в Карпатах, як і в інших областях країни, є відсутність розгалуженої мережі лісових доріг. Якщо в Україні на
3 За даними лісовпорядних служб, всихання смерек нині відбувається на 36 тис. га карпатських лісів. Це 11 млн кубометрів деревини, або обсяг річної рубки в Україні!
Валерій МЕЛЬНИК, Урядовий Кур'єр 15.09.2010р. №170 (4321)
