Карпатські гори здавна є своєрідною меккою для українського туриста, приваблюючи мандрівників цілющим повітрям, захоплюючими краєвидами та фольклорними родзинками. Проте не лише цим славляться українські Карпати . Це ще й унікальна екосистема з неймовірним природнім багатством – досить сказати, що тут зосереджено більше половини видів флори і фауни України. Але будь-яке багатство, як відомо, потребує правильного застосування та надійної охорони. У випадку багатств природних ці завдання покладено на природоохоронні резервати – заповідники та природні парки. Одним з них є розташований у північно-східній частині українських Карпат Національний природний парк «Сколівські Бескиди».
Сколівські Бескиди. Фото: Тарас Гіп
Столітні традиції заповідників Сколівщини
НПП «Сколівські Бескиди» є відносно молодою заповідною територією – він був створений Указом Президента України 11 лютого 1999 року. Однак традиції природно-заповідної справи на теренах Сколівщини мають більш ніж поважну понад столітню історію. Перші охоронні ліси в регіоні з’явилися близько 1900 року у селі Коростів. А ідея створення резервату об’єктів природи в карпатському регіоні вперше була висунута у 1912 році.
Сколівські Бескиди. Фото: Павло Луцан
З 1920-х років Сколе з навколишніми селами стають центром масового туризму. Тут відкривається велика кількість приватних санаторіїв і пансіонатів, розбудовується туристична інфраструктура. Відтак зростає інтерес до природних багатств краю. Влітку 1937 року у Карпатах побувала міжнародна геоботанічна експедиція, яка провела інвентаризацію пам’яток природи. Експедиція визнала такими пам’ятками три букових дерева біля підніжжя гори Парашки та старі липи біля церкви святої Параскеви у Сколе. А 22 квітня 1938 року було створено три перші природні резервати, серед яких Урицький площею 1.7 га.
Водоспад у Бескидах. Фото: Назар Коровай
У радянські часи територію Карпат певний час розглядали насамперед як район лісозаготівлі. Лише в 60-70-хх роках ХХ століття, коли регіон знову почав набувати туристичного значення, повернулися до ідеї створення у Карпатах природоохоронних територій. У 1979 році Львівський облвиконком виступив з ініціативою створення лісового заказника «Сколівські Бескиди». Трьома роками пізніше було запропоновано створити уже регіональний природний парк «Українські Бескиди» на північно-східному макросхилі Карпат, у басейні ріки Опір. Проте обидві пропозиції не знайшли підтримки у вищого керівництва. Натомість протягом 1980-90-х років у Бескидах було створено низку невеликих резерватів державного та місцевого значення, які охопили найцінніші природні комплекси. Серед них були заснований у 1883-му Сколівський лісовий заповідник, ландшафтні заповідники «Зелемінь» та «Майдан», заповідні урочища «Дубинське», «Сопіт», «Журавлине», які стали основою майбутнього природного парку.
Сколівські Бескиди. Фото: Тарас Гіп
Нової сили боротьба за створення природного парку набрала у часи Незалежності. У 1994 році Верховна Рада України затвердила програму, яка передбачала створення НПП «Українські Бескиди» на площі 116 тис. га. Проте довелося чекати ще кілька років, аж поки в лютому 1999-го Президент України Леонід Кучма підписав Указ про створення національного природного парку «Сколівські Бескиди» площею 35684 га (96.4 відсотка території новоствореного НПП склали лісові землі). А вже у вересні цього ж року відбулась перша урочиста презентація НПП «Сколівські Бескиди» як природоохоронної та науково-дослідної установи.
Заповідні території Сколівських Бескидів. Фото: Назар Коровай
Аспекти роботи: вивчення, охорона, просвітництво
Природний парк «Сколівські Бескиди» є унікальною ланкою вітчизняної природоохоронної системи. В цьому куточку Карпат збереглися найбільш атрактивні середньогірські ландшафти, повноводні річки, різноманітна природна рослинність. Ця територія багата на рекреаційні та бальнеологічні ресурси. В зоні діяльності НПП розташована значна кількість історико-культурних пам’яток, тут сформована розвинута соціально-економічна інфраструктура, проходять автомобільна та залізнична транспортні артерії міжнародного значення, що робить національний природний парк перспективним для іноземних рекреантів і туристів.
Сколівські Бескиди. Вид на скельну фортецю Тустань
Що стосується наукової діяльності на території парку, то основна увага його працівників зосереджена на вивченні різноманітності місцевої екосистеми. На основі цих досліджень фахівці планують створити своєрідну «Зелену книгу», в якій будуть зафіксовані типові, рідкісні та зникаючі рослинні угруповання на території парку та запропоновано заходи щодо їх захисту та збереження. Особливу увагу науковці парку приділяють виявленню та картуванню місць зростання рідкісних видів рослин, в першу чергу видів, включених до Червоної книги. В парку також проводиться вивчення унікальних аборигенних видів флори і фауни, включаючи гідробіоніку річок, струмків і інших водойм. Усі ці заходи мають забезпечити надійну охорону біорізноманіття рослинного та тваринного світу гірських територій, забезпечення тривалого, збалансованого, невиснажливого і ощадливого використання території НПП.
Благородний олень – один із символів українських Карпат
НПП «Сколівські Бескиди» є також привабливим туристичним об’єктом з великими рекреаційними можливостями. Однак, це має й негативні наслідки – зосередження значної кількості людей у найпривабливіших місцях відпочинку, особливо в зоні унікальних, але вразливих природних комплексів, призводить до негативного впливу на них, зокрема до часткової деградації рослинного покриву, особливо у високогір’ї.
Косуля у дикій природі Сколівських Бескидів
Не менші загрози становить і господарська діяльність в резерваті. А вона є доволі значною – на території природного парку розташовані кілька десятків сіл, а третина лісових насаджень парку перебуває в користуванні лісогосподарських підприємств.
І це ще не всі проблеми – значної шкоди екосистемі Бескидів завдають браконьєрство, неконтрольоване скидання сміття в ріки, потоки та ліси, забруднення рік сильнодіючими хімічними речовинами, пральними та миючими засобами. Особливо гостро це відчувається поблизу населених пунктів та в місцях масового відпочинку.
Один з напрямків роботи природного парку – екологічна просвіта юного покоління
Методи боротьби з браконьєрством та злочинним забрудненням природи загалом відомі (інша справа, наскільки вони ефективні). Що ж стосується суперечностей між природоохоронним та рекреаційним і господарським аспектами діяльності природного парку – тут справа складніша. Одним з перспективних напрямків діяльності працівники бачать просвітницьку діяльність серед місцевого населення та туристів. Зокрема, для дітей з навколишніх сіл уже тривалий час проводять доступні та креативні лекції про шкідливість для природи пластикового посуду. Іншим рецептом збереження унікальних та раритетних екосистем науковці вважають закладення на території парку окремих ділянок з підвищеними заходами охорони та постійним моніторингом їх стану.
Гора Парашка
Туристичні принади Сколівських Бескидів
На території «Сколівських Бескидів» є величезна кількість цікавих для туриста місць та об’єктів. Формат цієї статті не дозволяє описати усі принади парку. Тому зупинимося лише на найвизначніших.
Природні об’єкти
Гора Парашка. Найвища вершина однойменного хребта в Сколівських Бескидах висотою 1268,5 м над рівнем моря. На схилі гори встановлений пам’ятний камінь, на вершині — хрест. За легендою гора названа на честь дочки (за іншою версією — жінки) князя Святослава Володимировича, яка була вбита на цій горі дружинниками Святополка Окаянного в 1015 році. Цій події передувала битва між Святославом та Святополком біля міста Сколе. Гора є найпопулярнішою височиною серед туристів – звідси можна побачити мальовничі краєвиди, які вражають своєю красою.
Росохацькі полонини зимою
Гора Лопата. Гірська вершина висотою 1211 метрів, яка розміщена на хребті Зелем’янка на відстані 8 кілометрів на південь від міста Сколе. На горі Лопата поставлений пам’ятний хрест на честь бійців УПА. Саме на цьому місці влітку 1944 року відбувалися десятиденний бій між УПА та об’єднаними німецько-угорськими військами.
Росохацькі полонини. Розташовані біля села Росохач, з них відкриваються чудові краєвиди Сколівських Бескидів, простори лісів з гомінкими потоками та дзвінкими водоспадами. Полонини славляться багатим рослинним і тваринним світом, з цілим рядом видів, які занесено до Червоної книги України. На полонинах часто можна зустрітися з благородними оленями, козулями, лісовими котами, борсуками та іншими тваринами. Інколи сюди виходять і зубри.
Озеро Журавлине. Фото: Назар Коровай
Озеро «Журавлине» (інша назва — Мертве озеро). Унікальна водойма, розташована на висоті 350 м . Утворилося внаслідок провалу частини гірської породи. Впродовж тисячоліть провалля заповнилось рештками дерев, рослинності та води з гірських джерел. На берегах зростають цінні та рідкісні рослини: журавлина болотна (звідси й назва озера), пухівка піхвова, осока багнова, росичка круглолиста тощо.
Водоспад. Фото: Назар Коровай
Водоспад на річці Кам’янка. Розташований між селами Дубина і Кам’янка. Висота водоспаду – 7 м. Складається з одного каскаду, розділеного скельним виступом на два потоки.
Водоспад «Гуркало». Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташований на річці Велика Річка (притока Стрию), за 4 км на південний захід від автомобільного мосту в центрі села Корчин.
Фото: Назар Коровай
Сопітський водоспад. Розташований неподалік від південної околиці села Сопіт Сколівського району. Висота водоспаду 8 м.
Старовікові ліси. На території Сколівського і Крушельницького лісництв існують недоторкані ділянки, які довгий час розвивалися лише під впливом природи, без людського втручання. Це старовікові ялицево-яворово-букові ліси віком 165-185 років, висотою понад 30 метрів, що зростають на північно-східних схилах на висоті 600-1000 метрів над рівнем моря.
Скельне місто-фортеця Тустань
Історичні об’єкти
Скельне місто-фортеця Тустань. Збудоване на трьох скельних групах біля села Урич Львівської області. Це пам’ятка історії, археології, архітектури та природи. Скелі є геологічною пам ‘яткою природи, яка відображає один з етапів формування гірської системи Карпат. Тут добре видно характер та особливості вивітрювання і руйнування пісковиків. На території скель зростають рідкісні угруповання наскельної рослинності.
Палац баронів Гредлів
Палац баронів Гредлів. Пам’ятка архітектури місцевого значення у місті Сколе, в історичному районі Демня. Збудований у стилі необароко. Палац разом з парком були закладені бароном Еугеніушем Кінскі в середині XIX століття, а у 1886 році став власністю місцевих магнатів єврейського походження братів Гредлів, які були найбільшими власниками лісів на Сколівщині.
Могила князя Святослава
Могила князя Святослава. У 1015 році, після смерті батька і вокняження Святополка I Окаянного, туровський князь Святослав Володимирович утік від нього «в гори Угорські» (Карпати). За переказами погоня наздогнала князя Святослава на березі річки Опір поблизу нинішнього міста Сколе. Легенда розповідає про жорстоку битву, яка відбулась між Сколе і Гребеновим. Уся долина вздовж Опору була вкрита тілами загиблих. Святополк оточив дружину Святослава і віддав наказ: «Сколіть їх усіх» ( одна із версій назви міста Сколе). Святослав загинув у битві, а його вцілілі дружинники осіли в Бескидах, поклавши початок місту Славське.
Могила касира Кованди
Могила касира. Касир Кованда працював на власника сколівських лісів барона Гредля і виплачував лісорубам заробітну плату безпосередньо на місцях їх праці. У 1925 році на нього напали лиходії, щоб відібрати гроші. В нерівному протистоянні із нападниками касир Кованда та його візник загинули. Вбиті тіла заховали під міст, який відтоді називали «чортовим». А на місці загибелі касира Кованди, на в’їзді в село Гребенів, була споруджена символічна кам’яна могила, обгороджена ланцюгами.
Церква Святого Пантелеймона
Церква Святого Пантелеймона у Сколе. З переказу відомо, що церква збудована 1597 року. Діяла як парафіяльна до 1896-го, коли було збудовано нову церкву Різдва Пресвятої Богородиці. У церкві святого Пантелеймона богослужби відбувались по великих святах до вересня 1939 року, коли її було остаточно закрито.
Бункер УПА під горою Кичера
Бункер УПА. Великий бункер розмірами 35 на 5 метрів був домівкою для багатьох упівців. Криївка була так добре законспірована, що її тривалий час не могли знайти загони НКВД. Бункер викрили і ліквідували лише у квітні 1948 року. Учасниця підпілля Дарія Малярчин («Дарка») з Трускавця написала спогади про цю сторінку історії визвольного руху, завдяки яким криївку і змогли віднайти. Зробити це було не так уже й легко – бункер знаходиться глибоко в лісі, біля підніжжя гори Кичера, на віддалі в 14 км до найближчого населеного пункту, села Корчин.
Зубр у Сколівських Бескидах. Фото: Роксолана Поцюрко
Цікавинки та фішки
Відновлена популяція зубрів. 10 червня 2009 року у вольєр Майданського лісництва було завезено 6 особин зубра з парку диких тварин у Гері (Німеччина) і 12 листопада 2010 року сюди ж завезено ще 5 особин з ще одного німецького Національного парку «Баварський ліс». Після тимчасової перетримки зубри були випущені з вольєру у природу. За стадом ведеться постійний нагляд єгерської служби, а також відповідний ветеринарний нагляд. Стадо розвивається і нині в ньому налічується 34 тварини, в тому числі 12 дорослих самок і 7 самців, та 15 особин молодняку вікомо 2-4 роки.
Тризуб, занесений в Книгу Рекордів України. 11 квітня 2019 року було зафіксова новий національний рекорд – найбільший Герб України з кипарисовика, який був створений працівниками парку на території садиби Крушельницького лісництва.
Тризуб-рекордсмен на території Крушельницького лісництва
Вирощування сировини для лікарських чаїв. З появою попиту на трав’яні чаї на території розсадника Крушельницького лісництва створено плантації лікарської сировини для виробництва чаїв, які дуже корисні для людей. В їх асортименті меліса, нагідки лікарські (календула), ехінацея пурпурова та гісоп лікарський, різні види м’яти.
Куток писанки Бутивлянського екоцентру. В його експозиції музейні експонати XIX-XX століть, присвячені побуту бойків, виставка писанок (350 штук), що виготовлені у різних техніках писанкарства.
У матеріалі використано світлини з ФБ-сторінки НПП «Сколівські Бескиди» та з фотоархіву Державного історико-культурного заповідника «Тустань»
КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНИЙ ПОРТАЛ "КРАЙ"
