Карпати повинні зустріти Олімпіаду-2022 зеленими
Сколівський район Львівської області — найбільш заліснений у регіоні. Люди і весь край живуть здебільшого з лісу та туристів. У національному природному парку «Сколівські Бескиди» нещодавно відкрили перший в Україні туристський притулок. Тут поряд уживаються лісопереробні підприємства та престижні туристські комплекси.
Найбільша біда гірських лісів Сколівщини — австрійська смерека. У старі часи, за Австро-Угорщини, у пошуках швидкої та дешевої сировини для целюлози тутешні ліси масово засадили смерекою. Плоди непродуманого користування пожинають останніми десятиріччями: перестиглі дерева всихають, а лісгоспи не встигають вирубувати сухостій та насаджувати мішані ліси. Карпати можуть зустріти зимову Олімпіаду 2022 року засохлими смереками.
Нещодавно на Сколівщині Державний комітет лісового господарства України провів розширену виїзну колегію з питань ведення лісового господарства як визначальної складової сталого розвитку карпатського регіону. Гості були вражені станом навколишніх лісів. Лісовий край потребує інвестицій та державної підтримки у вирішенні проблеми австрійської смереки. Для початку хоч би допомогли потужною технікою — для будівництва лісових доріг та транспортування деревини.
Як очистити гірські ліси від сухостою
У Зелем'янківське лісництво їдемо з Василем Бурмасом, головним мисливствознавцем управління лісового та мисливського господарства Львівської області та Василем Дмитрівим, головним лісничим Сколівського лісгоспу. Спочатку старою австрійською дорогою, якою колись бігали по вузькоколійках тепловози і яка ще добре збереглася. Минаємо старий міст, який витримав не одну повінь. Лише завдяки тому, що піднятий над рівнем води до
Для початку лісівники вивчили австрійські технології, придбали потужний екскаватор, з допомогою якого самотужки будують сучасні лісові дороги. Зрізують круті схили та засипають, ями камінням і свіжими пнями. Пізніше завозять гравій.
На дорогах, які прокладають сколівські лісівники, проклали спеціальні стежки для оленів. Єгері знають, де місця міграції звірів. В одному з урочищ ми зустрілись з бригадою, яка споруджує дорогу, — екскаваторником Юрієм Хоминим та двома підручними робітниками. Десятки кілометрів дороги будуть використані для вивезення сухостою з важкодоступних ділянок, а пізніше ще послужать туристам.
— Смерека — швидкоростуча порода, за 60 років дає до 700 кубометрів на гектарі, — розповідає Василь Дмитрів.
— Скільки років деревам, які бачимо вдалині? — запитуємо.
— Сто—сто двадцять.
— А чому досі не вирубали?
— Чому не провели санітарно-оздоровчі заходи? Не. було доріг! Ми приїхали в урочище Тимшарів. Тут майже
У лісгоспі 24 тисячі гектарів лісу, 8 тисяч — смерекового, який потребує вирубки. З них півтори тисячі — негайної." За рік можуть розробити до
Еталоном карпатського лісу має бути ялицево-смереково-буковий, вважає головний лісничий Василь Дмитрів.
Доріг нам, доріг!
Як вирішити проблему всихання смерекових лісів у Карпатах?
— Вихід один — збудувати дороги у важкодоступні урочища і якнайшвидше вирубати сухостій. Та засадити звільнені площі мішаними лісами, — каже Михайло Созанський, лісничий Зелем'янківського лісництва.
За останні три роки у лісництві площею
— Зараз у нас 100 тисяч кубометрів перестійного лісу, 180 тисяч кубів — стиглого, — продовжує Михайло Созанський.
— Скільки протягом року вивозите?
— 16 тисяч кубометрів. Довго доведеться працювати. Що швидше збудуємо дороги, то швидше вивеземо. Однозначно, без підтримки держави та інвестора не впораємося з цією проблемою.
Нагадую про зимову Олімпіаду-2022 у Карпатах. Лісничого найбільше хвилює, що перестиглі смереки зустрінуті, гостей засушеними гілляками."
— Які три найбільші проблеми карпатських лісів?
— Зрубати сухий ліс і виростити мішаний, що найбільше підходить для наших умов, — каже Михайло Созанський. - Австрійська смерека, якою масово засадили Карпати, не годиться. Друга проблема - дороги. Це все поєднане. Третя — посадити і виростити біологічно стійкі ліси.
Не менша проблема, ніж збереження лісів — створення сприятливих умов для туристських груп, які останніми роками, хто пішки, хто на велосипедах, а хто на автомобілях, заполонили Карпати. У Сколівському районі тільки водоспад на Кам'янці відвідують протягом сезону понад 60 тисяч осіб.
Торік з ініціативи начальника управління лісового та мисливського господарства Анатолія Дейнеки у національному парку «Сколівські Бескиди» створили перший в Україні туристський притулок. Не невелика ділянка площею кілька десятків арів на узбіччі лісової дороги. Ідею притулку Анатолій Дейнека привіз зі стажування в США. Там вони себе виправдали. У притулок біля Кам'янки можна заїхати машиною, поставити намет та розкласти вогнище. Оплата за добу від 50 гривень, залежно від куреня. Найбільший — для корпоративних вечірок — розраховано на 30 осіб. Одночасно притулок може прийняти до 100 туристів. Затрати на створення невеликі — 60 тисяч гривень, але користь очевидна.
— Ми неспроста саме неподалік Кам'янки встановили туристський притулок, — розповів «Голосу України» Василь Приндак, заступник директора національного парку «Сколівські Бескиди». — Найбільше туристів їде помилуватися водоспадом на річці. Серед туристських маршрутів найпопулярніший — Сколе—гора Парашка— Майдан, протяжністю
Туристи при в'їзді отримують номерок. У ціну входять послуги з прибирання, забезпечення водою та дровами. На території невеличка криничка, б'є джерело.
Таких притулків, вважає Василь Приндак, треба створити декілька —- вони розвантажать основні об'єкти. На Кам'янці збирається дуже багато людей. Тому треба подумати, як їх розселити. Про ночівлю в притулку можна подбати заздалегідь. Зайти на веб-стрінку парку «Сколівські Бескиди» й замовити місце.
— Національний парк «Сколівські Бескиди» та управління лісового та мисливського господарства Львівської області вже роками тісно співпрацюють, каже Василь Бурмас, головний мисливствознавець Львівської області.
— І користь від того очевидна. Туризм може стати важливою статтею доходів для Сколівського району. Зараз ми працюємо над програмами з відновлення фауни гірських лісів. Уже діють програми з відновлення кількості ведмедів, глухарів у місцевих лісах. Гості Карпат мають нагоду не тільки чудово відпочити, а й краще пізнати рідний край.
