Про один із останніх національних парків, який ще залишився у підпорядкуванні Держлісагентства.
Парк «Сколівські Бескиди» розташовано на Львівщині, він має свої колоритні ландшафти, бурхливі водоспади, Східницькі родовища мінеральних вод, десятки туристичних маршрутів та екологічних стежок, палац Гредлів, історико-культурний заповідник Тустань, що приваблює до себе у будь-яку пору. То ж запрошуємо до ще однієї подорожі стежками цього природного парку Карпат.
Нашу подорож Сколівськими Бескидами почнемо з Крушельницького лісництва та його ландшафтного дизайну, що сформований з декоративних чагарників й хвойних дерев на території садиби. Справжньою окрасою і гордістю лісівників тут є зелений Тризуб, розміром 10 х 8 метрів.
– Цю композицію створювали виключно з власних саджанців, із декоративного куща, кипарисовика горіхоплідного, який виростили в парниках, – розповідає лісничий Крушельницького лісництва Сергій Масендич. – З такого «матеріалу» він єдиний у нашій державі й найбільший за розмірами. Це засвідчує диплом Книги рекордів України, який ми отримали у 2019 році. На Сколівщину її відзнака прибула вперше. Тут можна побачити й алею «Дерева зодіаку», де кожний відвідувач садиби зможе знайти свій знак, який відповідає окремому дереву.
Одне слово, відпочивальники, мандрівники як з України, так і закордонні, заздалегідь бронюють місця на базах відпочинку, в готельних комплексах, домівках приватного сектору, аби подихати насиченим смерековою смолою повітрям, полюбуватися мальовничими краєвидами, скуштувати бойківських смаколиків.
Шанувальникам тваринного світу у національному парку також не доводиться сумувати. З копитних на його території найчастіше зустрічається олень благородний. Його поголів’я на території парку налічує чотири сотні. По всій території можна побачити і козуль. Найчастіше вони на біогалявинах 3–5-річного віку, косовицях, узліссях, у чагарниках.
Але найцікавіший у Сколівських Бескидах звір – це зубр. У 2009–2010 роках сюди завезли перші 11 особин цього унікального парнокопитного звіра, зубр пристосувався до місцевих умов і навіть з’явилося потомство. За обліками тут нині налічується 37 особин.
– Було б і більше, але один загинув під час сутички з ведмедем, – із жалем зазначає заступник директора НПП «Сколівські Бескиди» Василь Бандерич. – Популяція клишоногих оцінюється в 26 особин. Основними місцями їх перебування є угіддя Майданського, Крушельницкого, Бутивлянського лісництв. Та зараз – зима, і бурі ведмеді залягли у берлоги. А ось зубрів, які є по всіх обходах, щодня активно підгодовують лісівники.
Лісничий Майданського лісництва Володимир Піщальник, інспектор природно-заповідного фонду Михайло Фридрак, майстер лісу Михайло Лецик, начальник лісового відділу та відтворення екосистем Іван Лепесевич дружно розповідають про затверджений раціон, графік підгодівлі, які чітко щодня фіксуються у журналах спостережень.
Кормів тваринам вистачає. Кожного року за підтримки департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА, обласною радою виділяються кошти з обласного фонду ОНПС для їх підгодівлі. За ці кошти, каже директор НПП Василь Приндак, закуповують сіно, капусту, буряк кормовий, концентровані корми, солому, сіль…
Сніг, який густо випав у Карпатах, не надто на руку парнокопитним. А ось працівникам служби охорони та наукового відділу парку здійснювати таксацію (зимовий облік по слідах) тваринного світу, зокрема, занесених до Червоної книги України видів, набагато зручніше.
Та повернемось до туристів. Василь Приндак розповідає, що за рік вони в середньому приймають понад 75 тисяч відвідувачів і надають послуг (їхні суми тут часто символічні) на мільйон 300 тисяч гривень.
Очевидно, що для парку, територія якого вимірюється десятками тисяч гектарів, це не ті цифри, які можуть задовольнити постійно зростаючий туристичний попит, тож його колектив – 170 осіб у шести лісництвах, постійно, рік за роком, корелює напрямки своєї діяльності на користь рекреації.
Нині зона господарської діяльності парку, створеного понад 20 літ тому на базі лісгоспів Сколівського, Турківського та Дрогобицького районів, займає лише 45–48 відсотків. У порівнянні з 2010 роком рубки тут зменшилися у два-три рази, заготівля деревини сягає 4–5 тисяч кубометрів на рік, у середньому виходить 0,3 кубометра з гектара, що є цифрою мізерною.
Натомість перспектива – за рекреацією, яка проводиться, здебільшого, у зонах як регульованій, так і стаціонарній, які на сьогодні займають відповідно 35 і 3 відсотки від загальної площі.
Уже затверджена нова «Програма розвитку рекреаційно-туристичної діяльності на території НПП «Сколівські Бескиди» на період 2022–2026 років». У ній передбачена низка заходів, спрямованих на створення якісного, конкурентного на ринку, туристичного продукту, здатного задовольнити високі потреби на відпочинок у природних умовах, зберегти природну й історико-культурну спадщину, сформувати позитивний імідж установи в Україні та за кордоном і, звісно, забезпечити фінансові надходження до бюджету установи.
Йдеться у Програмі, зокрема, й про інтенсивний розвиток глемпінгового туризму; облаштування туристично-інформаційного центру та локального музею у палаці баронів Гредлів; утримання мережі туристичних шляхів у належному стані та її розширення; покращення доступності рекреаційних територій для осіб з обмеженими фізичними можливостями; обстеження геологічних місць, які є недослідженими, але мають значний рекреаційний потенціал; облаштування нових автомобільних і велосипедних туристичних шляхів.
З цього ж приводу на початку листопада в Національному природному парку «Сколівські Бескиди» та ДП «Сколівське лісове господарство» за підтримки Європейського Союзу і Міжнародного Фонду «Відродження» у межах грантового компоненту проєкту EU4USociety відбувся семінар на тему: «Розвиток туристичної та рекреаційної діяльності у лісогосподарському секторі та природно-заповідному фонді гірських територій». Його організаторами також виступили Дунайсько-Карпатська Програма та Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Семінар мав дві частини: теоретичну й практичну. У першій, зокрема, виступив директор НПП Василь Приндак із доповіддю про розвиток рекреаційної діяльності на території «Сколівських Бескидів». Польова частина семінару проходила у рекреаційних пунктах парку. Зокрема у зоні «Павлів потік», до складу якої входять дві турбази: «Гуцулка» і «Пролісок», озеро з пляжами, реліктові смерекові масиви, джерело «залізної» води, криниця «Оксана», представлено проєкт «Глемпінг – створення ексклюзивного туристичного продукту на природоохоронних територіях».
Глемпінг – сучасний відпочинок в умовах справжньої незайманої природи, поєднаний з благами цивілізації. Цей формат отримав велику популярність у розвинених країнах. Розвивається він також у нас. Глемпінгами вже можуть похвалитися різні куточки України – від Київщини до Одеси. Що вже казати про Карпатський регіон, де шатра комфортного типу заповнені туристами Буковеля, Славська, Східниці, Орявчика… Долучиться до них у найближчому часі й «Павлів потік».
У «Дубравці» учасники семінару оглянули реалізований проєкт за програмою транскордонного співробітництва. Це рекреаційна зона на перетині трьох туристичних маршрутів – на гору Парашка, до урочищ Перехресного та «Альтани». Нова локація може вмістити 50 осіб. На території спорудили альтанки у бойківському стилі, облаштували автостоянку, встановили столи зі зручними лавами. Завдяки роботі інформаційно-екологічного пункту відвідувачі зможуть отримати інформацію про туристичні пропозиції парку, ознайомитися та обрати цікаві для себе екскурсії, а сам пункт стане локацією для організації екологічних занять, майстер-класів, виставок на екологічну тематику.
Принагідно при огляді заповідних місць учасники семінару торкалися проблем, які не обмежувалися лише «Сколівськими Бескидами».
У робочому, так би мовити, порядку зайшла мова й про підпорядкування парків. Адже зараз одна частина з них належить Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів, а друга – відноситься до Державного агентства лісових ресурсів України. Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека переконаний, що ті парки, які є на території лісового фонду, мають бути у структурі лісової галузі. Його аргументи: не можна лісівників зіштовхувати в нішу лише людини з сокирою. Лісівник – це той, який, насамперед, охороняє природу. І те, що на сьогодні збережені пралісові екосистеми, якраз і є заслугою лісівників. До речі, дві третини природно-заповідного фонду Львівщини перебуває під охороною лісівників.
На даний час у зоні діяльності НПП «Сколівські Бескиди» діють понад 20 баз відпочинку та пансіонатів. Активно формується мережа приватних господарств, які орієнтуються на екотуризм (агротуризм). Потенційні можливості для розвитку цього виду діяльності в межах НПП «Сколівські Бескиди» не вичерпані, зокрема, в селах Майдан, Урич, Крушельниця, Підгородці, Корчин, Завадка, Росохач.
Як бачимо, є чималі перспективи для «Сколівських Бескидів» у всіх розгалуженнях туризму. Хочеться побажати його працівникам рядками Тичини: «і рости, і діяти…» – на благо любителів мандрівок, здорового відпочинку серед манливої природи, на благо поціновувачів багатющої фауни і флори України.
… Я повертався зі «Сколівських Бескидів», а точніше із чарівної зимової казки, в пообідню пору. Звіддаля виднілася гора Парашка. Була вдягнута у теплий білий кожух, довгі поли якого простягнулися ген до підніжжя й далі. Дерева мовчки стояли на безвітрі, немов святі, одні – без листя, голі, інші – в зелених колючках хвої. Та на гіллі одних і других мовби хтось порозвішував гірлянди з пухнастої вати. Земля між густою мозаїкою ялиць, сосен, кленів, модрин, буків всуціль була притрушена білою «пудрою», яка вже, ближче до повечір’я, починала віддавати блідим фіалковим відтінком.
Картинна краса навкруги милувала око. По дорозі пригадалися слова директора парку Василя Приндака, який розповідав, що прихильників зимового туризму щороку більшає. Воно й справді, перед казковою спокусою встояти важко.
P.S. Коли матеріал був підготовлений до друку, надійшла приємна звістка. ДП «Україна туристична», що підпорядковується Державному агентству розвитку туризму, готує до запуску низку пілотних проєктів, куди ввійде розробка для національних природних парків загальної системи навігації, створення автомобільних доріг до них, залізничних та автовокзалів, місць для паркування, прокладення маршрутів та стежок, облаштування локацій для ночівлі, магазинів, закладів харчування та розважальної інфраструктури на території НПП, розробка айдентики та проведення рекламних кампаній.
За словами Міністра інфраструктури Олександра Кубракова, мета проєктів – створити парки європейського рівня для комфортного відпочинку. На розвиток туристичної галузі у 2022 році буде виділено понад 1,5 млрд гривень. Серед пропозицій пілотних проєктів – сім національних природних парків, у тому числі, й «Сколівські Бескиди».
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора й Івана Кугна,
“Лісовий і мисливський журнал”
