Прогрес торкнувся усіх сфер життя, навіть ліс — і той тепер народжується на спеціальному підприємстві. Державне підприємство «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр», що в Брюховичах, — єдине в Україні, що застосовує сучасні технології в насінництві. Подібні центри вже давно діють у країнах Європи, є в північних сусідів — білорусів та росіян. Кілька років тому на створення насіннєвого центру лісові господарства області витратили понад чотири мільйони гривень, за шість років роботи підприємство переробило близько 315 тонн сировини та отримало 15 тонн якісного насіння.
Повернення на малу батьківщину
Зараз у центрі триває заготівля шишок із хвойних дерев, активно ж переробляти їх розпочнуть за місяць. З усієї маси зібраних плодів виходить від двох до десяти відсотків насіння. «Шишки заготовляють у лісових господарствах області, — розповідає «Ратуші» директор насіннєвого центру Федір Пелиньо. — В кожному господарстві є постійна лісонасіннєва база, «плюсові» дерева — найбільші за висотою, діаметром, стійкі до хвороб та шкідників. І тільки шишки, заготовлені з таких еталонів, відбирають для переробки.
А ще перед заготівлею проводять обстеження рослин — чи немає шкідників. Вже зібрану сировину привозять до нас». Що цікаво, насіння, або ж сіянці повертаються на свою малу батьківщину: де збирають, там і висаджують. Тоді буде найкращий результат, пояснюють фахівці.
Краще за аромотерапію!
Вологість насіння — одна з головних його характеристик. Тому шишки висушує спеціальна машина. У приміщенні, де вона стоїть, пахне краще, ніж у сосновому лісі!
«Максимально зберегти посівні якості насіння можливо лише за дотримання відповідних режимів температури й вологості, — пояснює директор центру. — Повітря в машині нагрівається до потрібної температури в чотири етапи, останній — десь 50 градусів. Аби висушити тонну шишок, треба, щоби машина десь добу безперервно працювала».
Коли шишки розкрились — отже, готові. Їх витягають і перекладають в іншу машину з барабаном. За його допомогою й вилучається насіння. Малесеньке насіння з «крильцями» та хвоєю висипається у контейнер, пусті шишки випадають окремо. Їм тут також знайшли застосування. 60-70 відсотків дров, решта — шишки, і виходить чудове паливо, вистачає навіть приміщення обігріти.
Насіння зберігають… у холодильнику
Сировину очищають іще кілька разів: від хвої, зайвого сміття. Далі насіння перевіряють на ураження шкідниками та грибками. За час роботи підприємства продукт, ушкоджений грибками, трапився лише один раз. Тоді всю партію довелося обробляти спеціальним засобом. На завершальному етапі якість сировини перевіряє відповідна служба — лісонасіннєва інспекція. «Ну, а потім ми герметично запаковуємо насіння і кладемо в холодильник. Там, за температури у мінус двадцять градусів, запаковане насіння може лежати десятиліттями, зберігаючи високу схожість», — каже директор.
Іще на підприємстві є «банк генів» — у слоїках в холодильнику зберігається насіння тих порід дерев, які рідко плодоносять. Так, добрий урожай дуба звичайного збирають лише раз на п’ять-вісім років, бука лісового і сосни звичайної — раз на три-п’ять років.
Перспективи
Насіннєвий центр має великі задуми щодо свого розвитку та розширення. Йдеться про вирощення і пересадження сіянців. Так, коли сіянець викопують із його першого місця, коренева система дерева пошкоджується. Тож на новому місці дерево щонайменше рік буде приживатися, а може й загинути. Натомість у світі вже давно використовують інший метод — вирощування сіянців із закритою кореневою системою.
Федір Михайлович розповідає, що за новим методом сіянці виростають у спеціальних горщиках зі субстратом — торфовий ґрунт, ретельно дібрані добрива та активатори росту. Таким чином рослинки виростають вищі, і їх виймають із горщика разом із землею. Коли сіянець потрапляє на лісові посадкові площі, то корінці не пошкоджуються і деревце без зайвих стресів продовжує рости. Зрозуміло, що для вирощування великих обсягів усі етапи робіт потрібно автоматизувати.
Центр уже знайшов шведську фірму зі світовим ім’ям, що погодилася побудувати такий об’єкт. Представники іноземної компанії були у Брюховичах, оглядали територію. Спеціалісти визначили, що тут є можливість вирощувати на рік більше ніж два мільйони сіянців із закритою кореневою системою. «Якщо наш центр змогли побудувати за кошти лісових господарств області, то на наступний етап таки треба просити гроші в Агентстві лісових ресурсів України, — каже пан Федір. — На це треба десь 27 мільйонів гривень».
Ірина ЮЗИК, РАТУША № 36(1600), 13-19.09.2012р.
