Зелені «автографи»
ЛЬВІВЩИНА — область унікальна за своїм зональним розмаїттям: Карпати, Передкарпаття, Мале Полісся, Опілля, Лісостеп… Коли у рівнинних районах озеленювачі «зачохлюють» лопати, то тут, буває, вичікують, коли убуде вода, щоби висадити прикопані саджанці.
І хоча посадка лісів у краї вже офіційно фінішує, але в угіддях Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства ще належить подосаджувати деякі площі.
Цьогоріч в області вже висаджено понад два мільйони дерев. За словами першого заступника начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Ярослава Целеня, під молодняком уже майже 2,6 тисячі гектарів.
Триває озеленення міських вулиць і проспектів, пустирів і територій навколо навчальних закладів. З’явилися і нові парки.
Краяни не чекають команд згори, а самі виявляють ініціативу. Львівські банкіри за сприяння обласного управління заліснювали землі у Жовківському районі. Викладачі Українського католицького університету за підтримки ДП «Львівський лісгосп» посадили біля корпусу філософського факультету ялиці білі та ялини європейські. У їхніх планах – розширити паркову територію університету, сформувати буферну зону між заболоченим пустирем та будівлею навчального закладу. Зелені «автографи» залишили на землі журналісти, молодіжні організації краю.
У рамках місячника з озеленення довкілля на території Бродівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс» відбулася виїзна акція «Лісовий спадок — для дітей та онуків». Учасники не лише долучилися до творення лісів майбутнього, а й ознайомилися з процесом вирощування лісу: від насінини — до дорослого дерева.
— Та у нас кожен рік є роком лісів, — каже директор ДП «Бродівський лісгосп» Михайло Сірий. — Якщо лісозаготівлі проводяться взимку, то вже навесні на місці зрубаних дерев з’являються молоді саджанці. Лісовідновлення не можна відкладати на потім. Це для нас закон! Вирубали, наприклад, стиглий сосновий ліс на площі 2,6 гектара в урочищі Піски Лешнівського лісництва, і звільнену територію тут же засадили за схемою «сосна-ялина-дуб». При цьому враховували потреби у сировині нашого лісопереробного заводу, частину продукції якого навіть експортуємо.
Разом із дорослими — школярі
ДОБРОЇ слави у згаданому районі зажили два шкільні лісництва — при Берлинській та Бродівській № 4 загальноосвітніх школах І-ІІІ ступеня. Учні працюють на розсадниках, доглядають декоративний посадковий матеріал у теплицях.
Юнь з Підкамінської загальноосвітньої середньої школи І-ІІІ ступеня щороку заготовляє насіння дуба та бука. Члени Бродівського шкільного лісництва озеленили територію дитсадка №6.
У Берлинській школі вже два десятки років викладає біологію Олена Іванівна Кроткевич. У співпраці з місцевим лісництвом школярі вирощують маленькі сосонки, ялинки, дубки, садять і доглядають ліс на майже стогектарній площі. А нині під керівництвом лісничого Михайла Лугового та майстрів лісу висадили деревця на площі 50 гектарів. За зароблені кошти дирекція навчального закладу організовує виїзди на спортивні змагання, екскурсії…
Часті гості тут працівники лісгоспу. Цього разу вони з головним лісничим Олегом Потьомкіним прийшли на шкілку. Скільки радості було, коли побачили, як підросли сосни, висаджені чотири роки тому. І діти, котрі поралися біля них тоді, нині вже старшокласники!
У рамках Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу — в твоїх руках» підбито підсумки конкурсу на найкраще шкільне лісництво (в області їх 35). Цікаво пройшов другий етап змагань на визначення найкращих письмового твору і малюнка на тему «Людина та ліс». Найгарнішим був визнаний малюнок Катерини Кушнір, другокласниці Дублянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня Жовківського району. Серед старших віком школяриків, які писали твори, переможцем став шестикласник Андрій Ракочий зі Страшевицької загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня Старосамбірського району. Журі вразила деталь твору учня-переможця. Хлопчик написав про клен, який плакав, мов людина, коли поруч зрубали його сусідку-берізку...
Акція не закінчується, бо ж попереду — осіння посадка лісу.
Ні гектара пустирищ!
ЗЕМЛІ, котрі вважаються непридатними для сільгоспвиробництва, вирішено також облагородити. Наприклад, Гаївська сільрада передала ДП «Бродівський лісгосп» 90 гектарів таких площ. На них уже через рік-два зеленітиме молодий ліс. Від Ражнівської сільради лісівники прийняли 74 гектари невгідь. Більшу частину цих площ уже заліснено.
Цієї весни працівники лісгоспу майже на межі з сусідньою Рівненщиною створили так званий рекреаційний пункт, оригінально назвавши його «Біля ведмедів». Тепер усі подорожні, котрі в’їжджають на територію Львівщини автошляхом Київ—Чоп, мають де зупинитись, перепочити в тіні дерев, помилуватись неповторною довколишньою красою…
Кипить робота з відновлення лісостанів і в інших господарствах області.
— Наше держпідприємство «Львівське лісове господарство» опікується майже 23 тисячами гектарів, — розповідає головний лісничий Роман Коваль. — Більша частина — рекреаційні ліси та заказники. Відновлюємо природним шляхом масиви бука, дуба і сосни. Оскільки у рекреаційних зонах суцільні рубки майже не проводяться, цієї весни нам удалося створити 16 гектарів лісових культур (сосна і дуб звичайний), а 17-й гектар зайняла метасеквоя — рідкісне дерево для наших країв, навіть назва для слуху незвична…
У межах Львова росте чотирнадцять цих унікальних дерев. Одне з них — у центрі міста, біля Львівського національного державного університету імені Івана Франка. Батьківщина цього релікта — центральна частина Китаю. Метасеквою широко вирощують як садово-паркову культуру в Криму, Середній Азії, на Кавказі. Оскільки цей вид сьогодні на межі зникнення (занесений у міжнародну Червону книгу), то ми вирішили його підтримати. На родючих грунтах за достатньої вологості п’ятирічна метасеквоя може сягати триметрової висоти. «Водяна ялиця» (так її ще називають) пробуджується пізно — наприкінці травня вдягається у світло-зелене вбрання. Восени її хвоя стає мідно-жовтою. Цієї пори дерево надзвичайно привабливе. У наших кліматичних умовах, можливо, й не досягне такої висоти, як на своїй батьківщині, — до 100 метрів, але довго милуватиме око, адже в природі живе до 600 років.
— Нещодавно ми разом із мешканцями навколишніх сіл посадили першу ділянку (один гектар) метасеквої на заболоченій місцевості у Красівському лісництві, — каже лісничий Юрій Ткачук. — Саджанці придбали у Львівському лісовому селекційно-насіннєвому центрі. Вирішили садити цю культуру плантаціями, «розбавляючи» вільхою.
...Кажуть, що ліс — це культура поколінь. Мине десять років, двадцять... І нащадки дякуватимуть, що дістали у спадок не пустелю, а неоціненне зелене багатство.
Ігор Табінський, СІЛЬСЬКІ ВІСТІ №57(18647), 24.05.2011р.
