Національний природний парк "Сколівські Бескиди"

Національний природний парк
"Сколівські Бескиди"
 

площа: 35684 га к-сть працюючих:  160 адміністративні райони розташування: Сколівський, Дрогобицький, Турківський

Національний природний парк "Сколівські Бескиди", який є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і входить до складу природо-заповідного фонду України.

НПП "Сколівські Бескиди" створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних територіальних комплексів, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.

Національний парк розташований в південно-західній частині Львівської області (в центральній частині оригінального в геоботанічному і ландшафтному відношенні гірського масиву Східних Бескид, що тягнуться від Словацько-польського кордону до ріки Мізуньки, яка є межею між Бескидами і Горганами) на території трьох адміністративних районів: Сколівського, Дрогобицького та Турківського.

НПП "Сколівські Бескиди" створено на площі 35684 га, з яких 24702 га надані парку у постійне користування, а 10982 га включено до його складу без вилучення у постійного землекористувача, яким є Сколівський військовий лісгосп.

За геоморфологічними особливостями регіон розташування національного природного парку є середньо-гірським, висоти рідко перевищують 1000 м н.р.м., з найвищих вершин можна виділити г. Парашка – 1268 м н.р.м., г. Зелемінь – 1227 м н.р.м., г. Великий Верх 1175,5 м н.р.м. Основні хребти мають загально-карпатське простягання: з північного заходу на південний схід і розчленовані на окремі вершини верхів’ями багато чисельних потоків – приток річок Стрия і Опору. Клімат території парку м’який, помірно теплий і вологий. У ґрунтовому покриві переважають бурі гірсько-лісові, дуже щебенисті ґрунти, сприятливі для росту численних видів рослин.

    Флора

За попередніми даними, флора парку містить близько 700 видів судинних рослин, серед яких кілька десятків рідкісних, занесених у Червону книгу України. Рано на весні з-під снігу з’являються фіолетові квіти шафрана Гейфеля, трохи пізніше зацвітають білоцвіт весняний, підсніжник білосніжний.

У травні цвітуть лучні та лісові рослини: билинець дворогий, зозулинець салеповий, пальчатокорінник травневий, скополія карніолійська, траунштейнера куляста, цибуля ведмежа, влітку – арніка гірська, астранція велика, белладонна звичайна, левкорхіс білуватий, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дволиста.

В темнохвойних лісах ростуть баранець звичайний, плаун колючий. Восени на луках з’являються лілові квіти пізньоцвіту осіннього.

У м. Сколе на території колишнього маєтку барона Гределя ростуть тюльпанне дерево, реліктовий вид – гінго дволопатеве, а також декілька інтродукованих видів дубів. Поодиноко в лісових насадженнях зустрічається тис ягідний.

   Рослинність

Рослинність парку – типова для регіону Бескидів, де переважають корінні чисті й мішані букові та ялицеві ліси. Дуже рідко трапляються природні смерекові фітоценози сформовані аборигенною формою смереки з гостролускатими шишками. Більш поширеними є похідні смеречники, які у минулому створювалися на місці знищених корінних деревостанів, і в яких замість аборигенної гостролускатої переважає флохтонна туполуската некарпатська смерека. Є тут і культури ялиці, які створювалися в Бескидах у минулому столітті. У парку збереглися також фрагменти 150-200 річних букових фітоценозів пралісового типу (Майданське та інші лісництва).

На території парку трапляються й рідкісні для Карпат фітоценози. Серед них, зокрема, яличники з переважанням у трав’яному покриві папороті листовика сколопендрового, букові ліси з покривом із лунарії оживаючої та цибулі ведмежої, явірники з покривом із скополії карніолійської, чорновільшняки, угруповання з перевагою горобини звичайної, грабово-буково-ялицеві деревостани, похідні чисті грабняки з майже непрохідним ярусом чагарників в якому переважає агрус відхилений і з пануванням листовика сколопендрового у трав’яному покриві.

До рідкісних для території НПП належать болотні угруповання, зокрема, низькогірське глибоке сфагнове торфовище з рідкісними для Карпат видами рослин – осокою багновою, росичкою круглолистою, журавлиною болотною, угрупованням очеретянки звичайної, очерету звичайного, бобівника трилистого.

За матеріалами лісового кадастру складеного Львівською лісовпорядкувальною експедицією вкриті лісом землі складають 88.4% від загальної площі земель, переданих парку у постійне користування. біля 40% лісових насаджень – лісові культури. Незімкнуті культури займають біля 5% площі. Нелісові землі в парку (переважно сінокоси та пасовища) складають біля 4% території. Із загальної площі земель, переданих в постійне користування парку, 63.5% відносились до лісів першої групи а 36.5% – до другої групи.

Найбільші площі в парку займають хвойні породи (55.6%). Серед них переважають смерека звичайна та ялиця біла, насадження яких займають відповідно 72.6 та 26.3% від площі всіх хвойних деревостанів. Незначні площі займають сосняки та модринники штучного походження.

Насадження твердолистяних порід на території НПП займають 43.4% від покритих лісом земель. Переважають насадження бука – 98.3% від площі насаджень твердолистяних порід, дубняки, кленарники та насадження ясеня звичайного представлені невеликими масивами.

Насадження м’ягколистяних порід в НПП складають всього 1% вкритих лісом земель. В їх складі зустрічаються береза, осика, сіра та чорна вільха.

Біля 45% вкритих лісом земель – середньовікові насадження, молодняками зайнято понад 25% (третю частину з них складають деревостани першого класу віку). Пристигаючі насадження складають 16%, стиглі – 11%, а перестійні – 2% вкритих лісом площ.

Природні фітоценози в умовах НПП "Сколівські Бескиди" зазнали суттєвого антропогенного впливу. Вирубка корінних деревостанів призвела до зміни вікової структури лісів, утворення похідних деревостанів. Сформовані на місці корінних насаджень монокультури смереки виявилися малостійкими. У результаті вирубки лісів утворилися післялісові луки (в т.ч. й сіяні), які використовуються тепер для заготівлі сіна. Частина території парку зайнята поселеннями та орними землями.

Сучасна рослинність НПП не є рівноцінною за господарським та природоохоронним значенням тому потребує подальшого вивчення з метою розробки заходів збереження рідкісних та відтворення фітоценозів, які б відповідали едафо-кліматичним особливостям території.

    Фауна

Тваринний світ Сколівських Бескидів досить багатий. Тут зосереджено багато видів тварин занесених до Червоної книги України.

НПП "Сколівські Бескиди" включає колишню територію Майданського заказно-мисливського господарства, де водяться бурий ведмідь, видра, борсук, кіт лісовий, козуля, олень благородний, горностай та інші види ссавців.

Сюди ще в 70-х роках ХХ ст. був інтродукований зубр, який добре адаптувався в даних умовах.

Для збільшення поголів’я звірів на території господарської та рекреаційної зон парку проводяться біотехнічні заходи, зокрема зимою в місцях скупчення рослиноїдних тварин (козуль, оленів і т.п.) проводиться їх підкормка.

Полювання у заповідній зоні заборонено.

Із земноводних у букових лісах зрідка трапляються саламандра плямиста, а у вологих едатопах – тритони альпійський і карпатський.

На території парку гніздується багато видів птахів. Із рідкісних пернатих у передгір’ї трапляються білий і чорний лелеки, а на вершинах гір у квітні часто можна почути токування глухарів.

У річках Сколівських Бескидів водиться форель, лящ, щука, в’юн та інші види риб.

   Науково-дослідна робота

Науково-дослідна робота на території НПП "Сколівські Бескиди" проводиться з метою розробки наукових основ охорони, відтворення та раціонального використання природних ресурсів і особливо цінних об'єктів, встановлення постійного моніторингу за станом.

Для ведення наукових досліджень в НПП "Сколівські Бескиди" створений науковий відділ.

З метою узагальнення результатів наукових досліджень і спостережень за станом й змінами природних комплексів, а також розробки заходів із відновлення та підтримання стабільності природних екосистем. Основною формою узагальнення результатів наукових досліджень є «Літопис природи», матеріали якого використовуються для оцінки стану навколишнього природного середовища.

За сім років функціонування нашого НПП підготовлено 6-ть томів "Літопису" природи. Важливою проблемою, яка стоїть перед НПП “Сколівські Бескиди”, є вивчення видового складу та особливостей поширення рідкісних видів рослин і тварин в межах парку. Потребують розробки заходи із збереження рослинних угрупувань та червонокнижних видів, які слід диференціювати за режимами ведення господарства у різних зонах парку.

У проведенні наукових досліджень на території НПП надають допомогу науковці Національного лісотехнічного університету України (м. Львів), Національного університету ім. Т.Шевченка (м. Київ), Інституту ботаніки НАН України (м. Київ), Національного університету ім. І. Франка (м. Львів), Інституту екології Карпат НАН України (м. Львів) та ін.

Національний природний парк "Сколівські Бескиди" створений Указом Президента України №157/99 від 11 лютого 1999 року.

До структури підприємства входять:
- дирекція (апарат управління);
- відділ лісового господарства, охорони та відтворення екосистем;
- науковий відділ;
- дільниця рекреації та благоустрою;
- відділ обліку та звітності;
- господарська дільниця;
- 6 лісництва (в тому числі 51 лісовий та 11 єгерських обходів).

Як дорадчі органи при адміністрації НПП діють Науково-технічна та Координаційна ради. На сьогоднішній день в парку працює 160 працівників, більшість з них працюють від початку створення парку.

Згідно з рішенням сесії Львівської обласної ради № 368 від 2 листопада 2000 р. за НПП "Сколівські Бескиди" закріплено 46712 га мисливських угідь, з яких 40812 га – лісові, 5479 – польові та 421 га водно-болотні угіддя.

Відділ лісового господарства, охорони та відтворення екосистем займається організацією охорони природних комплексів і аналізом проведених та плануванням нових лісогосподарських заходів спрямованих на покращення стану природних екосистем парку.

Науковий відділ займається проведенням науково-дослідних робіт за такими основними напрямками: географічний, зоологічний, лісівничий, ботанічний. Основною формою узагальнення результатів наукових досліджень є Літопис природи, 8 томів якого написано і матеріали яких використовуються для оцінки стану навколишнього природного середовища.

Працівниками НПП "Сколівські Бескиди" видано чотири монографії, чотири ілюстровані нариси, шість буклетів, один Атлас, методичні рекомендації та ілюстрований альбом. Працівники парку беруть активну участь в наукових форумах на регіональному, загальнодержавному та міжнародному рівнях – за 10 років було представлено 49 наукових доповідей. Опубліковано 43 статті, виступів у пресі – 157.

Парк співпрацює з Національним лісотехнічним університетом України, Інститутом екології Карпат НАН України, Національним університетом ім. І.Франка, Інститутом ботаніки ім. Холодного (м. Київ), Національним університетом ім. Т.Шевченка, Бещадським Парком Народовим (Польща), Національним Паком «Баварський ліс» (Німеччина).

Дільницею рекреації та благоустрою займається ведення рекреаційної діяльності на території парку. Рекреаційний потенціал парку дозволяє розглядати рекреацію як один з пріоритетних напрямків його діяльності. Національним природним парком надаються платні послуги з проведення екскурсій, встановлення наметів, з організації короткотривалого та довгострокового відпочинку та ін.

	Підгородцівське лісництво Сколівський район с.Підгородці тел.: (03251) 3-75-52
	площа - 3526 га

	Майданське лісництво Дрогобицький район с.Майдан тел.: (03244) 7-45-50
	площа - 7377 га

	Крушельницьке лісництво Сколівський район с.Крушельниця
	площа - 3811 га

	Завадківське лісництво Сколівський район с.Завадка
	площа - 2515 га

	Бутивлянське лісництво Сколівський район с.Коростів тел.: (03251) 3-47-99
	площа - 3604 га

	Сколівське лісництво м.Сколе
	площа - 3536 га

На території парку є цікаві та унікальні атракційні природничі та історико-архітектурні об’єкти. Серед них:
- Історико-архітектурний заповідник «Тустань»;
- 17 джерел мінеральної води;
- водоспад на р.Кам’янка;
- озеро «Журавлине» із унікальними угрупуваннями водно-болотної рослинності;
- болото «Завадківське»;
- комплекс зимових видів спорту «Тисовець».

Через територію парку проходять автомобільна та залізнична транспортні артерії міжнародного значення, що робить його особливо перспективним для іноземних та відчизняних рекреантів і туристів.

Велика увага приділяється еколого-просвітницькій роботі. НПП співпрацює із школами, громадськими організаціями. Школярі району брали активну участь у різних екологічних акціях, організованих адміністрацією парку: “Майбутнє лісу в твоїх руках”, “До чистих джерел”, «Зелений паросток майбутнього», «День довкілля» та ін. Розроблена програма роботи екологічних гуртків, яка погоджена з відділом освіти Сколівської РДА.

На території НПП "Сколівські Бескиди" функціонують наступні шкільні лісництва:
- Шкільне лісництво у Сколівській школі-інтернаті (м.Сколе, вул..Князя Святослва, 10);
- Шкільне лісництво у ЗОШ І-ІІІ ст. с.Завадка (Сколівський район с.Завадка).

Еколого-пізнавальні маршрути:
- еколого-пізнавальний маршрут "м.Сколе-водоспад Гуркало" (протяжність 14,0км, рекреаційне навантаження 20 чол.);
- еколого-пізнавальний маршрут "Долиною р.Кам’янка" (протяжність 3,5 км, рекреаційне навантаження 30 чол.);
- еколого-пізнавальний маршрут "На водоспад" (ур.Павлів потік - ур.Чудилів потік - Водоспад на р.Кам’янка, протяжність 4,5 км, рекреаційне навантаження 50 чол.);
- еколого-пізнавальний маршрут "Бучина"(протяжність 1,4 км, рекреаційне навантаження 50 чол.);
- еколого-пізнавальний маршрут "На гору Лопата" (протяжність 9,0 км.);
- еколого-пізнавальний маршрут "Кв.13-Озеро" (протяжність 2,0 км, рекреаційне навантаження 20 чол.);
- еколого-пізнавальний маршрут "м.Сколе-г.Парашка-с.Майдан" (протяжність 28,0 км, рекреаційне навантаження 30 чол.);
- еколого-пізнавальний маршрут "м.Сколе - г.Парашка" (протяжність 10,0 км, рекреаційне навантаження 30 чол.);
- еколого-пізнавальний маршрут "с.Майдан - г.Парашка" (протяжність 18,0 км, рекреаційне навантаження 30 чол.);
- еколого-пізнавальний маршрут "с.Росохач - Росохацькі полонини - БЗВС "Тисовець" (протяжність 15,0 км , рекреаційне навантаження 30 чол.);
- еколого-пізнавальний маршрут "Східниця – с.Урич" (протяжність 12,0км, рекреаційне навантаження 30 чол.).

Авто маршрути:
- авто маршрут "м.Сколе – Святослав - БЗВС „Тисовець" (протяжність 30,0 км, рекреаційне навантаження 30 чол.);
- авто маршрут "м.Сколе - "Водоспад на р.Кам’янка" - с.Урич" (протяжність 31,0 км, рекреаційне навантаження 30 чол.).

Кінні маршрути:
- кінний маршрут "На полонини" ((протяжність 10,0 км).

   ПРОЕКТУЄТЬСЯ:

Еколого-пізнавальні маршрути:
- еколого-пізнавальний маршрут "На Урич" (протяжність 9,0 км, рекреаційне навантаження 30 чол.);
- еколого-пізнавальний маршрут "Явори - с.Урич" (протяжність 8,0 км, рекреаційне навантаження 30 чол.).

Авто маршрути:
- авто маршрут "м.Сколе – "Могила Касира" – с.Гребенів – ур.Джершин" (протяжність 12,5 км, рекреаційне навантаження 30 чол.);
- авто маршрут "м.Сколе - с.Підгородці - с.Східниця - с. Довге - "Водоспад на р.Кам’янка" (протяжність 64,0 км, рекреаційне навантаження 30 чол.);
- авто маршрут "м.Сколе - с.Коростів - с.Козьова - "Верецький перевал" (протяжність 50,0 км, рекреаційне навантаження 30 чол.).

Веломаршрути:
- веломаршрут "м.Сколе - с.Підгородці - с.Східниця - с.Довге - "Водоспад на р.Кам’янка" (протяжність 64,0 км);
- веломаршрут "м.Сколе –  Святослав - БЗВС "Тисовець" (протяжність 30,0 км).

Вузькоколійні вітки:
- вузькоколійна вітка "Коростів - ур.Свинник" (протяжність 10,0 км);
- вузькоколійна вітка "Коростів - ур.Затічний" (протяжність 3,5 км);
- вузькоколійна вітка "Коростів - ур.Красний" (протяжність 5,7 км).

	Національний природний парк "Сколівські Бескиди"
	тел.: (03251) 2-14-11  факс: (03251) 2-14-11
	beskydy2005@ukr.net
	skole.org.ua/ http://skole.space/ua/