Мисливці з досвідом, котрі полювали ще 30-40 років тому пам’ятають, що сезон полювання розпочинався саме в другу неділю серпня кожного року. Відкриття полювання було одночасно на всій території тодішнього «неосяжного» союзу. Мисливці діставши з ладівниці набої, придбавши відстрілочну карточку, і в день відкриття сезону добиралися до своїх улюблених місць хто на заливні луги, стариці, а хто на ставки, озера щоб пристойно розпочати черговий сезон.
На той час мисливців було не так багато, як тепер, а качок було набагато більше. Майже в кожній області працювали пташині розплідники, які поповнювали мисливські угіддя вирощеними мисливськими птахами. Пострілів на відкриття було багато, але стріляли розумно, рахували набої, і кожного впольованого птаха мисливець добросовісно шукав тому, що це був його трофей, його влучний постріл, яким він гордився, а трофей приносив додому. Мисливці не були такими заможними, як сучасні колеги, але були підкреслено стриманими, благородними та набагато вихованішими.
У теперішній час сезон полювання починається звісно ж, з біофенологічних спостережень, з ретельного обліку мисливських видів птахів в міжсезоння, та детального визначення пропускної спроможності угідь, і подальшого погодження в установленому чинним законодавством порядку нормативних документів. А от вже після цього постає на перший план вирішення доволі дражливого питання: - «То коли ж його відкривати?...».
У сьогоденні, тема відкриття полювання на мисливські види птахів стала темою до болю спірною.
Наше мисливське законодавство рівняється на закони сусідніх держав, в основному на Захід. Але не всі Європейські країни наших широт відкривають полювання на водоплавну дичину саме в серпні. У нас сезон на пернатих, згідно чинного законодавства, починається з першого числа цього місяця, на качиних та гусей і куликів - переважно з другої суботи, та інколи пізніше у зв’язку з погодними умовами. На мою думку перенесення початку качиного полювання може бути зумовлене потребою більш раціонального використання цього мисливського ресурсу. Адже всі знають, що в серпні в очеретах ще багато молодняку, зазвичай качиних (крижень, нерозень, чирянка). У цей час в дорослих качиних розпочинається линька і вони здебільшого ще не встигли «переодягнутися» в нове пір’я та не набрали ваги. До того ж у серпневі полювання на качиних мисливці полюють саме на місцевих птахів, на тих, що гніздилися і вивели потомство у наших угіддях. Це аж ніяк не сприяє росту її чисельності в наступних сезонах. А от на осінь, в залежності від погодних умов, як звичайно від середини вересня вже починається переліт качиних з півночі. Ось тут виникає суперечка між мисливцями аматорами і фахівцями, - коли відкривати полювання…?
Полювання - процес сезонний і достатньо тривалий. Підходити однобоко до вирішення відкриття сезону полювання на мисливські види птахів не можна. Але з новим законом відкривати полювання по старому теж не можна. Вирішувати порушене питання відкриття сезону полювання потрібно виважено і диференційовано.
Для прикладу зробимо невеличке порівняння. Сезон полювання на парнокопитних (олень, козуля, кабан), чи хутрові види мисливських звірів (бабак, куниця, бобер, заєць та інші) розпочинається порізно, а на парнокопитних ще й з врахуванням статі та віку. Протягом календарного року терміни відкриття полювання на кожний вид мисливських звірів синхронізовано до річних фаз розвитку кожного окремого виду, а саме: період гону, розмноження та виведення молодняку. Аналогічний підхід до відкриття сезону полювання повинен бути і на мисливські види птахів.
А чому не відкрити полювання на качиних з середини вересня так само в період коли вони завершили линьку і починають мігрувати?
Ось вам на перший погляд проста картина. А насправді, якщо ми прагнемо чогось досягнути, щось зберегти і навіть просто залишити після себе прийдешнім поколінням, потрібно міняти обивательські підходи до вирішення будь якої справи, особливо збереження та примноження фауни свого рідного краю. 
Потрібно виокремити полювання польової пернатої дичини і, зокрема, перепілки та голубів. Починати полювати її варто чи не з середини літа, адже в серпні з більшості території України майже весь цей місцевий птах вже мігрував у південні області і мисливець може лише «вхопити» хвилю перелітного, і то, якщо вона припаде саме на день тижня, у який дозволено полювання. Тож тут постає ще й наболіле питання обмеження полювання за днями тижня. Це обмеження давно зжило себе і призводить лише до створення штучних перепон доступу до угідь. Коли мисливці матимуть змогу полювати в різні дні тижня, то сама собою зникне штучна проблема скупчення мисливців у суботу-неділю і навантаження на угіддя у вихідні дні зменшиться. Браконьєрам теж вже буде непереливки, адже в угіддях завжди будуть мисливці. І ця проблема, до речі, характерна й для інших видів полювань, зокрема, й на водоплавну дичину та хутрового звіра. До того ж, далеко не всі мисливці можуть ходити полювати саме у вихідні та неділю, і зокрема, й з релігійних причин.
Що ж до полювання перепілки варто лише додати, що полювати її треба дозволяти лише мисливцям, групі мисливців з собаками, в основному з лягавими, щоб не виникало спокуси пальнути влітку по зайцю. Любителі ж класичних полювань перепілки «з під стійки» нізащо не стрілятимуть вуханя в цьому випадку, адже так можна назавжди зіпсувати свого собаку. До того ж, добре відомо, що ця категорія мисливців відправляється в поле не за м’ясом, а за красою роботи своїх чотириногих помічників.
Одні мисливські колективи згідні відкрити сезон в один день гуртом для всіх користувачів мисливських угідь. Інші мисливці говорять: «…та нам аби лиш відкрити чим по швидше, ми не хочемо качок. Нам лишень би постріляти…». І тоді запитання, - відкриваємо полювання для мисливців? Чи просто…для когось? Щоб вони задовольнили своє просто постріляти,...інакше вони будуть вимагати свого, погрожувати і т.п. Категорія таких «горе мисливців» в переважній більшості не те, що для птахів, а навіть для однієї пташки не зробили нічого доброго у своєму житті. Но вимагати, особливо повчати вони вміють просто тому, що це вони, і навіть не смійте їм перечити бо, їх таких, багато.
Загалом же мені бачиться проведення традиційного свята відкриття полювання на водоплавну дичину в один вересневий день по всій Україні. Від цього б виграли б всі і ніхто з мисливців не відчував би себе ображеним тим, що десь там сусіди відкривають раніше. І закріпити це треба законодавчо. Для вирішення цього питання по-суті треба посадити за круглий стіл науковців та мисливців, і за рік-два виробити певну концепцію.
В цілому ж зміни у мисливському господарстві України вже давно назріли і хтось мусить таки взяти на себе відповідальність та фахово втілювати їх у життя, але, звісно ж, перед цим сім разів відмірявши…
В. Бурмас, начальник відділу мисливського господарства -
головний мисливствознавець Львівського ОУЛМГ
