Інформуємо працівників лісового господарства про внесення змін до Законів України, що врегульовують окремі питання соціального забезпечення.
Зокрема, Законом України від 15.01.2015 № 120-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень соціальної політики» внесено зміни до статті 1821 (щодо додаткової відпустки працівників, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи).
Згідно нової редакції - додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів щорічно надається жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
Передбачено зміни у статті 19 (щодо додаткової відпустки працівників, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи).
Щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України) надається жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків.
Також прийнятті доповнення до Закону України «Про відпустки» стаття 25 (Закон України від 15.01.2015 № 121-VIII).
Згідно цих доповнень відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції.
