Науковці, лісівники-практики і громадськість, яка переймається природоохоронними проблемами впритул наблизились до розуміння того, що для розв’язання нагромадженого комплексу проблем екологічного, економічного і соціального характеру пов’язаних із функціонуванням лісового комплексу, необхідні кардинальні системні зміни організаційно-правового характеру, побудовані на принципах наближеного до природи лісівництва. В першу чергу це стосується Карпатського регіону. Основними такими принципами являються:
- безперервне існування лісового покриву;
- збереження біологічного різноманіття;
- відтворення структури природних різновікових лісів;
- вирубування деревини в об’ємі річного приросту;
- природоохоронні технології заготівлі деревини.
Цього можна досягти реалізувавши на практиці перш за все вибіркову систему господарювання, шляхом переходу від переважаючих суцільно-лісосічних способів рубок до раціонального поєднання вибіркових і поступових способів рубок, з формуванням різновікової структури насаджень.
Останні сто років ведення лісового господарства на території України характеризується надмірним застосуванням суцільних рубок головного користування (85% за площею і 89% за запасом деревини), що призвело до вирощування в основному одновікових, штучно створених (55 %) насаджень, зокрема похідних ялинників в Карпатському регіоні, наявності значних площ лісів вегетативного походження. Такі деревостани характеризуються меншою біологічною стійкістю, спрощеною структурою, збідненим біорізноманіттям порівняно з природними лісами. Вирішення цих проблем, особливо в гірських умовах, екологічна вразливість яких є дуже високою, шляхом інтенсифікації лісогосподарських заходів спрямованих в першу чергу на переформування переважаючих в лісовому фонді одновікових насаджень у різновікові, багатоярусні – було б добрим початком змін. 
Вибіркова система господарювання покращує естетичну привабливість і біологічну різноманітність лісових екосистем, тому вона повинна бути домінуючою в господарській та рекреаційній зонах національних природних парків, в зоні антропогенних ландшафтів біосферних заповідників, в захисних, водоохоронних та рекреаційно-оздоровчих лісах всіх суб’єктів господарювання.
Отже, вибіркова система господарювання – це шлях до гармонії лісового господарства і природи. Вона найкраще забезпечує багатофункціональність лісу, гармонійні поєднання екологічних, економічних і соціальних функцій лісового господарства, його сталий розвиток та відповідатиме вимогам громадянського суспільства.
Що стосується безпосередньо НПП «Сколівські Бескиди», слід відмітити, що в заповідній зоні на площі 5194 га відбуваються виключно природні процеси без будь-якого господарського втручання.
В зонах регульованої і стаціонарної рекреації площею 7154 га застосовуються вибіркові способи рубок (ландшафтні, лісовідновні, санітарні) направлені на формування ландшафтів і підтримку санітарного стану насаджень. Протягом 2014 року заготовлено 1759 м3 деревини на площі 17 га. В господарській зоні, площа якої становить 12020,5 га, в ялицевих і ялицево-букових насадженнях проводяться тільки лісовідновні та вибірково-санітарні рубки. В 2014 році заготовлено 1420 м3 на площі 22 га.
Проблемним або майже неможливим являється застосування вибіркової системи господарювання в похідних смеречниках, які втратили свою життєздатність. Видається, що перед лісівниками є два варіанти: суцільна рубка з наступним лісовідновленням корінних деревостанів, або не втручання і подальший моніторинг природних процесів.
Коханець М.І.,
старший науковий співробітник
НПП "Сколівські Бескиди"
