Мабуть, уперше в історії Держлісагентства ми розпочали роботу з заміщення вакантних посад керівників обласних управлінь і керівників державних підприємств через проведення відкритих публічних конкурсів.
Ми були присутні на початку роботи конкурсної комісії і сьогодні ми поводимо конкурс на заміщення вакантних посад керівників обласних управлінь. Сьогодні у нас п’ять вакантних посад. Це Волинська, Закарпатська, Чернівецька, Миколаївська і Дніпропетровська області. І, відверто кажучи, ми дуже задоволені початком і кількістю тих кандидатів, які висунули свої кандидатури на цей конкурс. Багато відгуків від громадськості і можу сказати, що на початок роботи конкурсної комісії ці відгуки в основному позитивні. Я мав можливість поспілкуватися з громадськими активістами з Волинської області, з Чернівецької області. Є багато побоювань щодо відкритості і прозорості проведення цього конкурсу, але ми зробили все для того, щоб це було відкрито і прозоро і суспільство зрозуміло, що сьогодні ті кроки з реформування галузі, які ми проводимо, втілюємо в життя, вони націлені на покращення ситуації у лісовій галузі. Вони націлені на покращення добробуту працівників і на те, щоб в цих складних умовах галузь продовжила свої традиції, свої здобутки і була однією з успішних напрямків економіки України.
- На вашу думку, який головний критерій при виборі кандидатів?
Професіоналізм. В першу чергу професіоналізм. Це і знання законодавчої бази, тому що це держслужбовці. Це знання і досвід в лісовому господарстві. В першу чергу це управлінці. Тому основним критерієм для нас є професіоналізм. І я вам відверто скажу, що крім тих кандидатів, які сьогодні виконуючі обов’язки в нас в областях, то мабуть ні з ким більше я ще і не спілкувався. На щастя.
Виходячи з того, яка ситуація сьогодні є у нас, то для нас було б найкраще сьогодні якомога скоріше віднайти тих спеціалістів, які очолять галузь в областях. Особливо це стосується ресурсних областей. Там найбільше зацікавлена в цьому і громадськість, і зрозуміло, що велика кількість людей працює і залежить від лісу в цих областях. Це Чернівці, це Закарпаття. Дуже багато негативу є по роботі галузі в цих областях. Зрозуміло знову ж таки, що це є фундаментальна галузь там у цих областях і велика кількість населення живе з лісу. Ну якщо можна так сказати. І тому дуже багато уваги звертається. І знову ж таки дуже багато негативу по роботі: і по контрабанді лісу, і по незаконних рубках. І суспільство збурене. Тому там якнайскоріше нам хотілося б віднайти керівників по цих областях.
Південні і центральні області мають свою специфіку. Це нересурсні області. Це області, які знаходяться на державному фінансуванні. І відповідно там важче підібрати кандидата, тому що менше бажаючих. І сьогодні, судячи по конкурсу, кандидатів, наприклад, на Миколаївську і Дніпропетровську області менше, ніж подали заявки на Чернівці чи Закарпаття. Кожна область має свою специфіку і говорити, де важче, а де легше, я не бачу такого сенсу.
- Основні ваші сподівання на проведення конкурсу. Чого очікуєте?
Те, що конкурсна комісія обере достойних кандидатів, спеціалістів, кваліфікованих керівників в областях, і ми сьогодні знімемо напруження в цих областях і області будуть працювати. В нас сьогодні сформовано дві кадрові комісії. Одна працює по підбору кандидатів на посаду обласних керівників управлінь, інша працює по відбору кандидатів на посаду керівників державних підприємств. І ми закінчили приймати заявки з кандидатів на керівників держлісгоспів і 20 числа цього місяця в нас відбудеться засідання комісії по керівниках держлісгоспів. До кінця року ми плануємо оновити керівний склад держлісгоспів на 50 відсотків.
- Це в рамках реформування…
Це в рамках реформування також.
- А, можливо, є ще якісь такі ключові завдання, які ви ставите. Можливо, до кінця поточного року і вже є план на майбутнє, 2016 року …
В частині реформування галузі маєте на увазі?
- Так.
Так. Ми розробили план реформування, покроковий план дій і так звану дорожню карту. Сьогодні ми, наприклад, в цьому напрямку рухаємося в частині електронних держзакупівель і винесли на розгляд Кабінету Міністрів проект постанови про те, щоб нам дозволили у вигляді експерименту проводити і післяпорогові держзакупівлі. Так, як це було дозволено, наприклад, Міністерству оборони. Ми сьогодні приєднали всі наші державні підприємства до площадки «ProZorro» і, за підсумками роботи, два тижні у нас уже проходять допорогові закупівлі на базі цієї площадки. По підсумках роботи я можу сказати, що ми маємо економію, в порівнянні з історичним досвідом, ми маємо економію на рівні 10 відсотків по електронних закупівлях. А враховуючи те, що галузь щорічно витрачає майже 5 млрд гривень на закупівлю товарів та послуг, то це сума досить значна буде і ми очікуємо збільшення грошового потоку у майже мільярд гривень.
- Як лісові господарства прийняли цю новацію?
По-різному. Є керівники, які розуміють і досить швидко прийняли цю новацію. Є, відповідно, десь протидія на місцях, тому що, як я і вам говорив, що гроші значні і питання зловживань, я назву це так, воно все-таки присутнє. Тому протидія відповідно є, але ми рухаємося в цьому напрямку. Ми зараз проводимо навчання персоналу і відшліфування роботи цієї системи, тому що є специфіка галузі і ми очікуємо, що з 1 грудня цього року ми повністю перейдемо на закупівлю через електронну площадку «ProZorro». Це один із кроків.
Другий – це електронний облік деревини, і в цьому напрямку ми також рухаємося. Що стосується держлісгоспів, підпорядкованих до Держлісагентства, то сьогодні ми вже закінчуємо впровадження електронного обліку деревини і синхронізацію з бухгалтерським обліком. Також ми виступили з ініціативою на засіданнях Міністерства АПК і Кабінету Міністрів України про впровадження електронного обліку деревини на всіх лісокористувачів, і пропонуємо також на базі цього розробити порядок видачі сертифікатів, про який зараз є дуже багато розмов, також на базі електронного обліку, що дасть можливість сьогодні синхронізувати документообіг між постійними лісокористувачами, переробниками чи покупцями лісу, між ДФС і митницею.
Таким чином, ми ведемо цим самим боротьбу з так званим сірим чи чорним ринком лісу. Це і незаконні рубки. Якщо вже говорити про це, то можу навести цифру, що за 9 місяців цього року ми зафіксували і передали в правоохоронні органи більше трьох тисяч порушень по незаконних рубках і сума збитків, які були нанесені цим держпідприємствам Держлісагентства, це більше 60 мільйонів гривень. Тому це наш наступний крок, по якому ми працюємо.
І також основне питання, яке сьогодні викликало широке обговорення в суспільстві, - це питання, яке було висвітлено і в коаліційній угоді, і в завданнях по реформуванню, - це відокремлення господарської функції від політичної і від контролю, який у нас, на жаль, є. І в цьому напрямку в нас тривають обговорення. В нас створена робоча група сьогодні і спеціалістів галузі, і спеціалістів інших відомств, і науково-дослідних інститутів, і Світового банку. Також у нас будуть приймати участь у роботі ці групи і представники Європарламенту по розробці Концепції реформування якраз в цьому напрямку. В напрямку створення господарюючого суб’єкта чи господарюючої моделі управління. Ми очікуємо, що робота буде завершена до кінця до середини грудня. Завдання таке перед групою поставлене і очікуємо, що на кінець цього року у нас уже буде модель, яку ми зможемо захистити і винести на обговорення на Кабінет Міністрів України.
Ми обговорюємо це і в трудових колективах, і на колегіях, які відбуваються в Держлісагентстві, і з нашими керівниками обласних управлінь. Обласні управління обговорюють це в своїх трудових колективах для того, щоб було розуміння і не було тих питань, на які ми не маємо відповіді сьогодні. Тому вирішення цього питання буде відбуватись тільки тоді, коли всі будуть вже чітко мати відповіді на всі питання і ми їх зможемо і з допомогою засобів масової інформації донести до суспільства, навіщо це потрібно і що це дасть галузі. Але говорячи про це, мушу сказати, що ті розрахунки, які ми сьогодні проводимо, говорять про те, що ми зможемо сьогодні виправити ситуацію по створенню такого господарюючого суб’єкта в тій чи іншій моделі. Не має значення, яка це буде модель, але вона дасть сьогодні можливість виправити ситуацію по півдню і сходу нашої країни, і частково відмовитися від фінансування з державного бюджету на ведення господарської діяльності по цих регіонах. А також зробити галузь більш інвестиційно привабливою і в умовах, коли в нас буде обмежений експорт необробленої деревини, ви знаєте,що вступив в силу закон по змінах до порядку експорту з 10 числа цього місяця, то це дасть можливість розвивати і переробну промисловість у нас в Україні.
