Нікому не буде таємницею, що охорона мисливських угідь в області, та не тільки в нашій області, а в цілому у державі потребує значного покращення. Здавалося, що з року в рік, повинно бути все краще, надійніше здійснювати охорону мисливських угідь багатств рідного краю, а воно стає не так, як думається та хочеться. Тож, що заважає належним чином здійснювати охорону наших, з любові Богом даних природних багатств довкілля.
Одним з негативних факторів, що впливає на стан охорони мисливської фауни, є те, що в більшості господарств немає справжніх професіоналів єгерів, наперед прошу пробачення у тих, хто справді має належні єгерські знання. І це не вина користувача мисливських угідь, у нас просто немає спеціальних закладів, які б готували таку категорію працівників. На роботу єгерем, інколи, приймають людей, які за станом здоров’я не можуть виконувати єгерські обов’язки не кажучи вже про елементарні знання. Інколи протокол складений чесною, хорошою людиною, але не фахівцем своєї справи, правоохоронні органи не приймають до розгляду. А браконьєри у нас всі грамотні, з адвокатами, можуть і проти вас порушити справу, тільки за те, що якийсь там єгер заважає йому розважатися на природі.
Крім цього недосконала правова база та погана забезпеченість єгерської служби засобами спостереження та транспорту, також значною мірою впливає на стан охорони мисливських угідь.
Недостатнє, а інколи і зовсім відсутнє технічне забезпечення працівників мисливського господарства, їх незначна кількість, плинність кадрів, малі оклади створюють додаткові несприятливі умови в цій галузі народно - господарського комплексу.
Зважаючи на те, що кожен користувач мисливських угідь, незалежно від форми власності, здійснює охорону та відтворення державного мисливського фонду, частину видатків з утримання єгерської служби повинна б взяти на себе держава, так-як це є в деяких європейських країнах. Наприклад: на кожні 10-15 тис га лісових або 20-30 тис польових мисливських угідь призначати одного державного єгеря чи мисливствознавця, який би координував та контролював роботу господарств на цій території.
Такий державницький підхід дозволив би вирішити питання захисту прав єгеря, значно підняв би його авторитет і захищеність та значимість в системі ведення мисливського господарства.
Велике значення для стимулювання та покращення фінансового стану користувачів мисливських угідь має реалізація пропозиції щодо розподілу штрафів та завданих господарству збитків за порушення правил полювання і використання тваринного світу. Було б добрим стимулом щоб 30% від накладених штрафів залишити в розпорядженні тих, хто виявив порушення та склав протокол.
Щоб браконьєрство не стало звичайним і повсюдним явищем, воно повинно зустрічати протест, як із сторони правоохоронців, так і з боку широкої громадськості, і факти браконьєрства повинні висвітлюватися в засобах масової інформації.
За оперативними даними, станом на 13.03.2016 року, на території мисливських угідь області виявлено 18 випадків порушень правил полювання. З них 15 протоколів на порушників мисливського законодавства складено працівниками державної лісової охорони. Загальна сума штрафів, стягнутих за порушення правил полювання становить 8389 грн.
На території мисливських угідь ДП «Бібрський лісгосп» виявлено 5 випадків браконьєрства, стягнуто штрафів з порушників правил полювання на суму 2805 грн.
На території мисливських угідь ДП «Старосамбірське ЛМГ» виявлено 5 випадків браконьєрства, стягнуто штрафів з порушників правил полювання на суму 1632 грн.
Відділ охорони, захисту лісу та
мисливського господарства
Львівського ОУЛМГ
