16 жовтня ц.р. на базі “Укрцентркадриліс» Громадською радою при Держлісагентстві України проведено громадські слухання на тему “Сертифікація лісів: сучасний стан, проблеми і перспективи”.
Більш ніж десятирічний досвід сертифікації лісів України за схемою FSC дозволяє оцінити вплив цього інструменту лісової політики на стан лісів і особливості ведення лісового господарства, інституційний розвиток громадянського суспільства, формування партнерських відносин із лісопромисловим бізнесом. В заході взяли участь представники всіх зацікавлених сторін процесу сертифікації: представники Держлісагентства України, виробничники, науковці, освітяни, представники бізнесу, органів лісової сертифікації, громадських організацій.
З загальною інформацією про лісову сертифікацію, її розвиток в Україні та результатами опитування працівників лісової галузі присутніх ознайомив заступник голови Громадської ради при Держлісагентстві, національний представник FSC в Україні, в.о. завідувача кафедри лісового менеджменту ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України Павло Кравець. Він зокрема відмітив, що на даний час, площа сертифікованих лісів України, за стандартом міжнародної схеми лісової сертифікації FSC, становить 1,209 млн. га або 12% усієї площі лісового фонду країни. Сертифіковано групи або окремі лісогосподарські підприємства у семи областях (Закарпатська, Чернівецька, Львівська, Івано-Франківська, Житомирська, Київська). В процесі сертифікації знаходяться підприємства Івано-Франківського, Волинського, Вінницького, Рівненського, Черкаського і Чернівецького обласних управлінь лісового та мисливського господарства.
В рамках опитування, проведеного серед працівників лісогосподарських підприємств, сертифікованих більше ніж 1 рік, 44,7 % респондентів головним чинником мотивації проведення сертифікації зазначили прагнення забезпечити стале ведення лісового господарства.
Також більшість опитуваних вказали на необхідність допомоги у налагодженні співпраці з місцевими громадами. Зокрема вона полягає у налагодженні тісного контакту з органами місцевого самоврядування задля забезпечення роз’яснювальної роботи серед громад. 
Під час обговорення доповіді, представниками асоціації «Меблідеревпром» підтвердили свою зацікавленість в придбанні сертифікованої деревини, що сприятиме поширенню представленню продукції вітчизняних виробів з дерева на ринки країн ЄС. Сприяння торгівлі легальною і сталою лісовою продукцією передбачає стаття 294 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Присутній на слуханнях представник ГО «ФОРЗА» Юрій Дербаль висловив бачення ролі громадських організацій в процесі сертифікації. Зокрема він зазначив, що громадські організації лісівничого спрямування мають здійснювати просвітницьку діяльність, допомагати найти порозуміння між усіма сторонами процесу сертифікаці: державними підприємствами та установами, бізнесом, громадами. Знаходження спільних точок вирішення питань буде на користь як природі так і суспільству. З метою розбудови співпраці лісівників, громад, громадських організацій, місцевих органів влади та самоврядування ГО «ФОРЗА» підготовлено посібник «Взаємопов’язане планування розвитку громад та лісового господарства».
Цікавим для учасників громадських слухань був виступ першого заступника начальника Львівського ОУЛМГ Анатолія Дейнеки. Лісогосподарські підприємства Львівщини у 2005 році одними з перших розпочали сертифікацію лісів. Головною мотивацією цього процесу було удосконалення рівня лісоуправління і практики ведення лісового господарства. Також до здійснення сертифікації спонукало бажання ведення відкритої дискусії з суспільством, підвищення конкурентоспроможності продукції лісогосподарських підприємств. На даний час всі лісогосподарські підприємства Львівського ОУЛМГ сертифіковані.
Корисними та цікавими для представників лісогосподарських підприємств, асоціації «Меблідеревпром», громадськості були виступи представників органів сертифікації: Тетяни Данчук-Дворецької (ІП ТОВ «СЖС Україна»), Олесі Каспрук (компанія НЕПКон), Сергія Розвода (ТОВ «Лесная сертификация»), Володимира Ковалишина (доцент кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств НЛТУ України, аудитор СЖС Україна).
До уваги учасників громадських слухань були представлені також доповіді Романа Волосянчука (Дунайсько-Карпатська Програма WWF) «Сприяння сертифікації за схемою FSC в Україні», Катерини Станкевич (РМЕО «Екосфера») «Досвід збереження біорізноманіття завдяки лісовій сертифікації: погляд представників еко-НУО».
За підсумками громадських слухань “Сертифікація лісів: сучасний стан, проблеми і перспективи” було прийнято спільне рішення.
РІШЕННЯ
Громадської ради при Держлісагентстві України
за підсумками громадських слухань на тему
“Сертифікація лісів: сучасний стан, проблеми і перспективи”
16 жовтня 2013 року
На сьогодні, лісова сертифікація залишається єдиним ринковим інструментом лісової політики, який здійснює помітний вплив на систему ведення лісового господарства в напрямі екологізації лісогосподарського виробництва, забезпечення інтересів місцевих громад, неурядових організацій, підвищення соціальних стандартів працюючих у лісовому господарстві.
Більш ніж 10-річний досвід лісової сертифікації в Україні, нові виклики перед лісовою і деревообробною галузями, зумовлені посиленням вимог до екологічних і соціальних аспектів походження лісопродукції, вказують на доцільність усестороннього і відкритого розгляду питань щодо існуючого стану і перспектив розвитку лісової сертифікації в Україні.
Площа сертифікованих лісів України, за стандартом міжнародної схеми лісової сертифікації FSC, становить 1,209 млн. га або 12% усієї площі лісового фонду країни.
В процес використання сертифікованої деревини включено 46 експортно орієнтованих деревопереробних і лісоторговельних підприємства. Намітився розвиток внутрішнього ринку споживання сертифікованої продукції.
Застосування стандартів лісоуправління спричинили позитивні зрушення в напрямі переходу до ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку. Відчутно зросла частка несуцільних (складних) рубок головного користування, збільшилася частка природного поновлення лісів, поступово набуває поширення практика залишення особливо цінних для збереження біорізноманіття компонентів лісу.
Здійснюються консультаційні процедури задля попередження або ж мінімізації негативного впливу господарської діяльності на довкілля і добробут місцевих громад. Поліпшилася забезпеченість робітників засобами індивідуального захисту.
Проте слід відзначити низку недоліків і слабких сторін, які виявлені під час сертифікації, зокрема:
· наявність протиріч між принципами і критеріями ЛОР та законодавством;
· відсутність державної політики і програм розвитку лісової сертифікації як невід’ємної складової організації ведення лісового господарства;
· дотримання вимог лісової сертифікації зумовлює підвищення витрат, які переважно не компенсуються вигодами від реалізації деревини як сертифікованої;
· недостатній рівень координації та взаємодії між усіма учасниками процесу сертифікації;
· низька активність заінтересованих сторін на фоні недостатнього роз’яснення процедур сертифікації зі сторони підприємств, органів сертифікації та інших зацікавлених сторін;
· недостатні знання з питань лісової сертифікації, невиправдана консервативність і інертність при реалізації вимог стандарту, часто низький рівень культури виробництва.
Перспективи розвитку лісової сертифікації зумовлюються зростанням вимог до соціальних і екологічних аспектів походження деревини. При цьому законодавчі акти розвинутих країн світу по суті трансформують його з добровільного ринкового інструменту в обов’язковий елемент підтвердження сталого лісового господарства.
Враховуючи зазначене вище Громадська рада вважає за потрібне:
1. Рекомендувати Держлісагентству спільно з іншими центральними органами виконавчої влади забезпечити розроблення і прийняття:
· нових і внесення змін й доповнень до чинних нормативно-правових актів, які сприятимуть виконанню вимог лісової сертифікації;
· національної лісової політики та стратегії розвитку лісової сертифікації, яка, зокрема, має включати:
· критерії ефективності, визначення пріоритетності і етапності сертифікації лісогосподарських підприємств;
· екологізацію лісогосподарського виробництва, зокрема, збільшення частки несуцільних способів рубок і забезпечення збереження біорізноманіття, виділення лісів особливо цінних для збереження;
· економічне стимулювання сертифікації підприємств лісового комплексу;
· удосконалення механізму реалізації необробленої деревини задля формування довгострокових стосунків з деревообробними підприємствами;
· механізм залучення громадськості до підготовки управлінських рішень в лісовому господарстві;
· науково-методичну і освітянську підтримку лісової сертифікації.
2. Звернутися до регіональної програми ENPI-FLEG, Дунайсько-Карпатською програми WWF, Міжнародного центру FSC та соціально відповідальних компаній з проханням підтримати виконання таких проектів і заходів:
· розроблення національного стандарту лісоуправління на основі оновленого переліку принципів і критеріїв FSC;
· розроблення інформаційно-довідкових і тренінгових матеріалів для місцевих громад, органів місцевого самоврядування та неурядових організацій, а також проведення їх навчання з метою підвищення інформованості та активності у питаннях лісової сертифікації;
· підготовка практичного посібника з лісової сертифікації, який включає приклади кращих практик;
· розроблення і поширення навчальних матеріалів з питань лісової сертифікації для студентів лісогосподарських і біологічних факультетів вищих навчальних закладів;
· формування мережі демонстраційних ділянок ведення лісового господарства відповідно до вимог лісової сертифікації з метою забезпечення обміну досвідом, розповсюдження знань і набуття необхідних навичок.
3. З урахуванням досвіду проведення громадських слухань просити Держлісагентство України підготувати перелік питань, що потребують громадських обговорень і громадських слухань для включення їх до плану роботу Громадської ради на 2014 рік.
Секретаріат Громадської ради
при Держлісагентстві України
