Економічні показники галузі лісового господарства зростають
Традиційно перед літніми відпустками представники державних органів влади підбивають підсумки роботи підконтрольних відомств, аналізують виробничі показники за перше півріччя, складають перспективні плани. Про підсумки роботи лісової галузі України в першому півріччі 2011 року кореспонденту нашої газети розповів Голова Держлісагентства Віктор Сівець.
– Вікторе Миколайовичу, які основні надбання Держлісагентства Ви можете відзначити, підбиваючи підсумки роботи вашого відомства в першому півріччі?
– На початку року ми поставили за мету організувати роботу Держлісагентства так, щоб, поперше, забезпечити системний розвиток галузі, а подруге – підвищити рівень соціального забезпечення шістдесяти тисяч працівників, задіяних у лісовому господарстві країни. На сьогодні я з повною відповідальністю можу стверджувати, що позитивні зрушення в діяльності лісового господарства вже є. За шість місяців поточного року підприємствам Держлісагентства вдалося збільшити обсяги реалізації продукції на 41%. Чистий дохід від реалізації становить близько 2,4 млрд. гривень, що на 689 млн гривень більше, ніж за відповідний період минулого року. За рахунок цього нам вдалося суттєво збільшити заробітну плату для працівників галузі. Станом на 1 липня 2011 року середньомісячна заробітна плата становить 2431 гривню, що на 599 гривень, або на 33% більше, ніж торік.
– Така позитивна тенденція – це результат впровадження відкритих аукціонів із продажу деревини?
– Так. Я вже неодноразово наголошував на тому, що скасування прямих угод і запровадження відкритих аукціонів – це найефективніший і найдієвіший спосіб забезпечити системний розвиток галузі лісового господарства та унеможливити економічні зловживання на будьякому рівні.
Будьяка критика з боку представників деревообробної галузі щодо недостатньої кількості виставлених на продаж лісоматеріалів не має під собою жодного підґрунтя. Опираючись на аналіз результатів аукціонів із продажу необробленої деревини І, ІІ та ІІІ кварталів поточного року та обсягів деревини, які реально було викуплено, я можу констатувати, що Держлісагентство в повному обсязі забезпечує виробничі потреби провідних деревообробних підприємств. Адже на всіх трьох аукціонах поточного року жодного разу не було реалізовано 100% представленої на продаж деревини. Так, на загальні аукціони було виставлено 631,9 тис. куб. м, викуплено 539,2 тис. куб. м, що становить 85,3% від загальної кількості деревини заготівлі. А на спеціальних аукціонах деревообробникам було запропоновано 767,1 тис. куб. м, з яких фактично було реалізовано 695,9 тис. куб. м, що становить 90,7% від загальної кількості деревини заготівлі, виставленої на продаж. Крім того, про зростання виробничих показників деревообробної галузі свідчать і статистичні дані Держкомстату, згідно з якими за 5 місяців поточного року деревообробна галузь, окрім виробництва меблів, продемонструвала зростання на 14,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. До того ж, позитивні зрушення відбулися також у виробництві меблевої продукції. Держкомстат наводить дані, що в січніквітні 2011 року виробництво меблів зросло на 32% порівняно з відповідним періодом минулого року. Скажіть, могли представники деревообробної галузі мати таке зростання власного виробництва, якби їм не вистачало сировини для виробництва? Я переконаний, що ні!
– А яка середня ціна на лісоматеріали на аукціонах?
– Нарікання на адресу Держлісагентства щодо підвищення ціни на деревину на 20–30% також не відповідають дійсності. В середньому на аукціонах ІІІ кварталу ціну було піднято на 10–15% до 235 грн. за метр кубічний. Але навіть це мінімальне підвищення не зрівняє рівень наших цін із європейськими показниками.
– У засобах масової інформації обговорюють плани передачі лісів, підпорядкованих Міністерству оборони і Міністерству аграрної політики до Держлісагентства. В чому актуальність і яка мета такого реформування?
– Питання щодо передачі лісів, підпорядкованих Міністерству аграрної політики та Міністерству оборони України з’явилося на порядку денному ще в 2009 році. Саме тоді набуло чинності Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1465р «Про вдосконалення порядку управління лісовим господарством», яким передбачалася зазначена передача об’єктів права державної власності. Але за відсутності чіткої вертикалі влади втілити в життя ініціативу щодо одного лісового господаря було неможливо. На сьогодні у розв’язанні цього питання ми маємо повну підтримку з боку і Президента, і Уряду України. Актуальність проблеми полягає в тому, що нині в підпорядкуванні Державного агентства лісових ресурсів України перебуває лише 68% від загальної площі земель лісового фонду України, а 17% – ліси Мінагрополітики, 2% – ліси Міноборони, 13% – ліси інших відомств, а саме: Мінінфраструктури, Мінекоресурсів, МНС, землі запасу, комунальні ліси... Розрізненість серед розпорядників призводить до того, що лісові масиви взагалі перебувають без нагляду та поза увагою представників влади. Як наслідок, виникають проблеми незаконних рубок лісового фонду країни, злочинного неконтрольованого браконьєрства і головне – лісових пожеж. А в свідомості громадськості вся відповідальність лягає на Держлісагентство.
– Чи є у Вас статистичні дані щодо цих питань?
– За рік у лісах Держлісагентства сталося 1082 пожежі на площі 298 га, а в лісах іншого підпорядкування 353, але на площі 342 га. Це пов’язано з тим, що матеріальнотехнічна база і організація протипожежних заходів на підприємствах Держлісагентства набагато краща і досконаліша. Ми в повному обсязі виконали організаційні, профілактичні та запобіжні протипожежні заходи. Крім того, відсоток незаконних рубок на території лісів, підпорядкованих Держлісагентству, становить 0,5% від загальної заготівлі, а в лісах інших відомств цей показник у рази і навіть у десятки разів вищий. І головне, ні Мінагрополітики, ні Міноборони не займаються лісорозведенням та лісовідтворенням. А ми з початку 2011 року висадили лісові культури на площі 43,8 тис. га, зокрема 19,7 тис. га нових лісів на малопродуктивних та ерозійно небезпечних землях, що становить відповідно 108,3% та 103,3% від завдання.
– У червні 2011 року завершився офіційний термін реалізації регіональної програми «Удосконалення систем правозастосування та управління у лісовому секторі країн східного напрямку Європейської політики добросусідства та Росії». Регіональна програма впроваджувалась на території Вірменії, Білорусі, Азербайджану, Грузії, Молдови, Росії та України за фінансової підтримки Євросоюзу. З боку ЄС на ці цілі було виділено 6 млн. євро. Чи були ефективними ці інвестиції у розмірі близько 1 млн. євро в Україні?
– Можна зауважити, що основні вагомі досягнення у процесі протидії нелегальним рубкам проведено Державним агентством лісових ресурсів без жодного втручання експертів регіональної програми: удосконалено нормативну базу, удосконалено процес видачі сертифікату походження деревини, на підприємствах галузі впроваджується система електронного обліку деревини, збільшено обсяги сертифікації лісів тощо. Питання, що конкретно можна зробити для запобігання нелегальним рубкам в Україні, маючи міжнародну допомогу в розмірі близько 1 млн. євро, виявляється дуже цікавим. Наприклад, можна було б, щонайменше, на пілотних територіях допомогти щодо вдосконалення обліку лісопродукції, контролю руху лісопродукції та її реалізації, уніфікувати статистичну звітність. Але все відбувалося зовсім не так. У рамках програми розроблено низку положень і проведено аналіз, на якісному поліграфічному рівні опубліковано результати, але, на жаль, ефективність не вимірюється кількістю витраченого паперу та часу виконавця. Допомога ефективна, коли вона своєчасна та затребувана. Як правило, експерти Світового банку, не налагодивши дієвого контакту із відповідним органом влади і не беручи участі в підготовці та обговоренні розроблених Державним агентством лісових ресурсів проектів нормативних документів, надавали свої неконструктивні зауваження широкому загалу, не маючи для цього жодних підстав. Виникає враження направленості процесу не на конкретний результат поліпшення ситуації з нелегальними рубками, а на виконання роботи, направленої виключно на освоєння бюджету, наданого Європейським Союзом.
– Спілкуючись із представниками ЗМІ Ви наголошуєте на тому, що на підприємствах Держлісагентства встановлюється обладнання для електронного обліку деревини. Що це за обладнання і коли Ви плануєте завершити повне устаткування?
Під час лісозаготівель вся деревина буде оснащена бірками, що мають штрихкод. Завдяки внесенню інформації з бірки до мобільного електронного терміналу по кожній колоді буде фіксуватися кубатура, сортиментна структура, ділянка, на якій деревина була заготовлена. Також це дасть можливість чітко простежити рух кожного сортименту до споживача, починаючи з лісосіки. Вартість виготовлення такої бірки мінімальна. Слід наголосити, що держава на закупівлю обладнання грошей не виділяла, все устаткування підприємства Держлісагентства закуповують за власні кошти. Наразі, представники галузі докладають максимум зусиль задля запровадження електронного обліку деревини, адже він унеможливлює обіг деревини, отриманої злочинним шляхом. Крім того прораховано, що впровадження електронного обліку деревини на лісозаготівлях суттєво не вплине на собівартість продукції.
На сьогодні вже повністю забезпечена необхідним обладнанням для електронного обліку Житомирська область, активно впроваджують таке устаткування у Київській, Рівненській, Полтавській, Сумській, ІваноФранківській областях. Загалом по галузі профінансовано близько 30% необхідних коштів для придбання електронного обладнання та засобів маркування. Перед нами стоїть завдання, в першу чергу, забезпечити необхідним обладнанням ресурсні області, а вже потім всю Україну. А повне запровадження електронного обліку деревини на лісозаготівлях ми плануємо завершити до кінця 2011 року.
– І наостанок, окресліть, будь ласка, головні пріоритети в роботі Держлісагентства на ІІ півріччя.
– Я вже неодноразово наголошував на тому, що задля ефективного ведення лісового господарства, реалізації біоенергетичного потенціалу українських лісів украй необхідний розвиток лісової інфраструктури. Будівництво лісових доріг наблизить галузь до євростандартів. У цьому напрямку діяльності ми маємо повну підтримку і схвалення з боку Президента і Уряду. Нещодавно з державного бюджету було виділено 100 млн. грн. на забезпечення розвитку лісової інфраструктури, 60 млн. грн. на будівництво лісових доріг. Це і є головним, та не єдиним, пріоритетом нашої щоденної системної роботи.
Інтерв’ю Голови Державного агентства лісових ресурсів України Віктора Сівця для газети «Природа і Суспільство» від 21 липня 2011 року, № 14(26).
