Не бракує корму в годівницях

8 січня 2019р, Новини. Прес-служба

 

 

 

Сніг узимку — радість для дітей. Лижі, санки… І за вітром з гірки. Важче дорослим: комунальний транспорт працює з перебоями, та й ноги не так упевнено себе на притрушеному тротуарі чи стежці почувають. А що вже казати про диких тварин у лісі. Біла ковдра накрила всю їхню кормову базу — і траву, і листя, і ожинник.

ТА СВІТ не без добрих людей. Ще за місяць до настання зими, тобто з 1 листопада і далі впродовж ста днів, а за потреби й довше, лісівники підгодовують тварин.

У Лешнівському лісництві Бродівського лісгоспу згідно з планом (за кількістю диких тварин) цього року заготували 3,1 тонни сіна, 2 — вівса, 4,5 тонни — кукурудзи в качанах. Щотижня, а коли й двічі на тиждень рятівну поживу доставляють до 18 годівниць. Розвозить її старший єгер Микола Стеблик. А допомагають йому в цьому дві конячки — Лиска і Гніда. Підгодовує єгер оленів, косуль, перепадає й кабанам і птахам.

Микола Стеблик живе неподалік, на краю лісу, так що дає собі раду. Часом зайці, косулі, знаючи добродушний характер чоловіка, можуть і на його город завітати, щось у хазяїна та й випросять у засніжену днину.

На зиму лісництво залишає ще й кормові поля.

— Цього сезону, — розповідає Микола Стеблик, — маємо п’ять гектарів кукурудзяного поля, урожай з якого не збирали, а залишили на зиму дичині.

— До речі, звір охоче харчується на кормових полях, — підхоплює розмову мисливствознавець району Петро Чинадель.

А далі розповідає про деякі нюанси годівлі диких тварин. Мисливствознавці повинні правильно розрахувати необхідну для них кількість кормів. Адже основне завдання — лише підтримати звірів у складний період, а не приручити, перетворивши таким чином на «сачків» і «нахлібників». Зрештою зимовим кормом також регулюється поголів’я.

— Регулюється воно й ліцензіями, — розповідає лісничий Лешнівського лісництва Олег Максим’юк. — Мисливці купують і одноразові картки, і сезонні. Господарство має ліміти на різні види диких тварин.

Принагідно голова районного товариства УТМР Володимир Луговий розповів історію про Путька.

…Якось у лісі працівники натрапили на косулю, що знемагала в браконьєрському капкані. Врятувати її вже не вдалося, підібрали лісники хіба двійко маленьких козенят. Годували молоком, і брат та сестричка росли собі щасливо під пильним людським оком. Та от біда: маленька косуля зламала ногу, і так невдало, що від травми загинула. Самотній братик ураз став неспокійним, навіть агресивним, таким, що його не без натяку на нинішні політичні обставини назвали Путьком. Йому вже рік і дев’ять місяців, і лісники подумують про пару для нього, може, стане врівноваженішим.

Ось цю історію Володимир Луговий часто розповідає мисливцям. Ліцензії на відстріл косуль вони мають, але далеко не в кожного підніметься рука, чи то пак рушниця, пальнути у вигинисту красуню після задушевної історії з Путьком.

На фото автора: старший єгер Микола Стеблик розвішує сіно на кущах, звірі сміливіше його поїдають, аніж з годівниці.

 

 

Ігор ТАБІНСЬКИЙ.

Львівська область.

 

СІЛЬСЬКІ ВІСТІ

http://www.silskivisti.kiev.ua/19648/index.php?n=41069

Global Options

Розпорядження від 01.12.2015р. N18

Ми у Facebook

Відео

Новини Управління