Приклад, як співіснувати лісівникам і громаді

13 січня 2022р, ЗМІ про нас. Прес-служба

Де згода є в «сімействі»…

Приклад, як співіснувати лісівникам і громаді.

Турківський лісгосп, основна частина якого розташована в однойменній міській територіальній громаді, є для останньої найбільшим платником податків серед підприємств – за січень-вересень до місцевого бюджету сплачено 4,05 мільйона гривень. Голова міської ТГ Ярослав Паращич, чесно кажучи, тяжко собі уявляє життя громади без лісівників і починає на пальцях загинати менші й більші корисні справи, результати співпраці.

Місцевість тут значною мірою гориста, газу, як такого, нема, все – лікарні, ФАПи, амбулаторії, школи, дитсадки – опалюється дровами. Звісно, лісгосп продає свою продукцію за тендерами, але часто ті установи не мають їх чим доставити. Лісгосп виручає. Виручає він не лише бюджетні установи, а й окремі соціальні категорії громадян: учасників АТО, багатодітні сім’ї, одиноких людей похилого віку. В багатьох випадках, як-от, скажімо, з самотньою Стефанією Площанською, доводиться виступати й спонсором – не замерзати ж бабусі без дровенят узимку.

Від того, якою буде зима, в горах залежить багато. Якщо кругом доволі снігу, чи, не дай, Боже, сльота, в лісгоспі настрій не надто, бо ж ускладнюється заготівля й доставка деревини на склади. Нинішня осінь для лісівників була плідною. Пішла вгору ціна на кругляк, зросла з 14 до більш, ніж 22 тисяч гривень середня зарплата в колективі. Немалий прибуток приносить і переробка. Лісгосп придбав лісопильне обладнання, і кожного місяця виготовляє 250–300 куб. м пиломатеріалів, які йдуть на експорт.

Коли позакурює, позамітає дороги, то – біда й селам. А техніка для розчистки снігу – звісно, в лісгоспі.

– До лісівників, найперше, й звертаємось, – каже Ярослав Паращич.

– Порятувати селян від заметів – святий наш обов’язок, – з притиском у словах відзначає директор лісгоспу Василь Барабаш.

Вдячні лісгоспові у селах Зубриця, Бітля, Комарники, Ільнику та інших.

Та дружба між громадою і лісівниками не є такою однобокою, як може здатися на перший погляд. У дружбі та співпраці зацікавлені обидві сторони. Нині, після децентралізації, в територіальних громадах вивільняються землі, пасовища, сінокоси, які сусідують із лісовими масивами. Лісгосп не проти взяти їх на свій баланс і, засадивши деревами, таким чином збільшити «зелені легені» регіону.

Про місцину біля Розлуча, що на окраїні Співочого поля, вже вирішили директор лісгоспу Василь Барабаш, депутат міськради Оксана Лоневська та голова міськради Ярослав Паращич (на фото), і навесні там красуватимуться молоді деревця ялиці білої, модрини європейської, бука лісового, дугласії.

Очевидно, що не всі старости в селах з радістю готові позбутися своїх «спокусливих» чи «ласих» кусників, які впритул прилягають до лісового фонду. Для цього й існують громадські обговорення і зважування взаємних інтересів. У листопаді-грудні лісгосп знайомить територіальну громаду з планами на наступний рік. Далі лісівники виїжджають до сіл, слухають людей. Недавні такі зустрічі у Вовчому, Лімні підтвердили, що селян турбують, здебільшого, речі побутові: для прикладу, десь би засипати ями на дорозі гравієм.

Часто відвідують лісівники засідання постійної депутатської комісії з питань агропромислового розвитку, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, архітектури, містобудування та діяльності житлово-комунального господарства. Співпраця з депутатським корпусом, головою міської ТГ – обов’язкова умова взаємних успіхів. Недарма в народі кажуть: де згода є в сімействі, там мир і тишина, щасливії там люди, блаженна сторона.

Підготував
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,


Газета “Природа і суспільство”
2021

Global Options

Оголошення
Ключові слова
Зелена країна

Розпорядження від 01.12.2015р. N18

Ми у Facebook

Платформа Дія

Відео

Новини Управління