Хто робить лісу сприятливі умови для життя.
Ігор Чмир у Суходільському лісництві «Надлісництва Бібрка» (ДП «Львівський лісгосп») трудиться звичайним робітником. Діапазон його обов’язків, сказати б, довільний. Навесні садить ліс, восени збирає насіння…
І так у клопотах-буднях минає розмірене життя.
Про себе чоловік жартує, що на підприємстві він є «старшим, куди пошлють»! Та між посадкою дерев навесні й збором насіння восени цей «старший, куди пошлють» день у день виконує ще одне завдання – доглядає за лісовими культурами: вирубує поросль другорядних, небажаних порід (осики, верби, кущів ожини, малини…), аби не заважали рости головним – де букам, де дубам.
Молоднякові, залежно від віку, створює, як зазвичай висловлюються лісівники, «освітлення» (5–10 років), «прочищення» (10–20 років), одне слово, сприятливі для росту умови.
Тобто від його сумлінності залежить майбутнє лісу: здоров’я, промислова користь, обсяг, якість деревини.
– Тепер судіть самі, наскільки фаховим і відповідальним спеціалістом треба бути, – зауважує провідний інженер лісового господарства «Надлісництва Бібрка» Мирослав Пилипів.
В лісгоспі Ігоря Чмира ще лагідно називають «мечоносцем». Річ у тім, що в часі догляду за лісовими культурами він орудує знаряддям праці, схожим на вкорочений меч чи шаблю. За зміну прочищає тим «сікачем» від непотребу близько 10–20 га лісових плантацій. Звісно, самому в лісництві ради б не дати, бо такого «засміченого» молодняка тут до 70 гектарів.
– Та не все треба робити, як мовиться, вручну, – наголошує лісничий Суходільського лісництва Олександр Братасюк. – Є в нас відповідна техніка – мотокоси, лісові дискові культиватори.
До розмови приєднується майстер лісу Павло Хамуляк і зауважує, що кожного року надлісництво робить догляди за лісовими культурами на 380–400 гектарах площі.
Справжню ціну мають ліси доглянуті, де потрібному деревостанові створені оптимально сприятливі умови.
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,