Завгосп, яка прикрашає світ.
Праворуч від входу до адміністративної будівлі ДП «Радехівський лісгосп» увагу привертає галерея Пошани кращих лісівників підприємства. З боків її «обнімають» туї та декоративні кущі, а «до ніг» – стеляться різних відтінків троянди, півонії, чорнобривці. В очі кидається, що барвиста квіткова ділянка дбайливо доглянута, прополена, спушена.
З живими квітами за якусь мить стикаєшся ще раз. Їх букет, перев’язаний чорною стрічкою, стоїть уже в середині приміщення поруч із запаленою свічкою біля Стенду Пам’яті, встановленого на честь загиблих у російсько-українській війні лісівників.
– Це біда, навіть не біда, а горе, – зітхає директор лісгоспу Степан Данькевич, – замість садити ліс, люди мусять іти на війну і гинути, бо захланний російський окупант зазіхає на наші території, хоче знищити українську націю… А квіти, – пояснює далі, – «парафія» Марії Яцини, все навколо – її руками посаджено і вирощено.
Марія Яцина – ветеран підприємства, працює тут сорок сьомий рік. Не дивина, що воно стало для неї давно вже рідним, тому, як завгосп, воліє, аби краса довкола милувала око і своїм працівникам, і стороннім відвідувачам.
Розкішну ділянку квітів Марія щороку садить і під вікнами своєї хати в Радехові. Любов до квітів у неї – з дитинства. Виросла в селі. У Хмільному, як, зрештою, в усіх українських селах, завжди росли-цвіли біля хати і «капелюшки» мальв, і білясті «зірочки» нарцисів, і півонії, і жоржини.
В захопленні квітами Марія Яцина не бачить нічого особливого.
– Квіти і жінка, – усміхається вона, – це так природно.
Воно й справді! Якась особлива, чарівна гармонія. Мав рацію поет, академік Української екологічної академії наук Микола Луків, стверджуючи що «над їх красу не знає світ краси».
А Марія Яцина, коли любовно висіває насіння чорнобривців, тихенько, про себе, наспівує поетичні рядки Наталі Забіли, оті, що винесені в заголовок. І далі:
«Сонце, смійся! Дощик, лийся!.. Прийде літо, будуть квіти…»
Що сказати? До квітів, до краси, прекрасного завше тягнуться добрі душі. А в колективі лісівників Марію Яцину саме такою вважають.
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора,
Газета “Природа і суспільство”
