Як підприємства Львівщини задовольняють попит на паливо.
У зв’язку з газовим шантажем Кремля, а також численними бомбардуваннями і нищенням з боку рашистів інфраструктури, можуть бути перебої і з електрикою, і з газом. Очевидно, що тоді на перше місце, – за своєю надійністю, – виступають дрова, кубометр яких здатен компенсувати 200 кубометрів газу. Таким чином зараз попит на них зріс у середньому по Україні вдвічі.
Але ажіотажу не буде, запевняють працівники лісгоспів. Вони готові нарощувати обсяги заготівлі дров. І найперше за рахунок невикористаних за попередні роки лісосіки та заходів із догляду за лісом, адже санітарні рубки і рубки догляду ніхто не відміняв.
Важливе завдання стоїть і перед лісівниками Львівщини. На осінньо-зимовий період територіальні громади області, – за даними військової адміністрації, – потребують понад 130 тисяч кубометрів паливних дров.
– Враховуючи залишки на складах, заготівлю дров до кінця 2022 року та заплановану заготівлю в І і ІІ кварталах 2023 року, – розповідає відповідальний за дров’яну заготівельну кампанію заступник начальника, головний інженер обласного управління лісового господарства Юрій Гром’як, – потреби споживачів забезпечимо.
З цього приводу наприкінці серпня відбулася колегія Львівського ОУЛМГ. На ній керівникам державних лісогосподарських підприємств дано доручення вишукати можливість стосовно забезпечення внутрішнього ринку дров’яною деревиною за рахунок обсягів додаткової заготівлі у 2022–2023 роках у межах чинної розрахункової лісосіки, невикористаної деревини за попередні роки від рубок головного користування та рубок формування і оздоровлення лісів (прорідження, прохідні та інші). Також, з метою покращення санітарного стану лісів, вони мають забезпечити вчасне проведення санітарно-оздоровчих заходів (додаткова заготівля дров’яної деревини), в тому числі, й у природно-заповідному фонді.
Як бачимо, до реалізації завдання в умовах воєнного часу залучаються всі можливі резерви.
Юрій Гром’як уточнює: всі з тих, які не вступають у протиріччя з екологічними нормативами – і це єдино правильне рішення.
Треба зазначити, що в лісгоспах існує струнка структура відповідальних осіб за реалізацію дров – це в основному інженери відділу збуту, а в лісництвах – лісничі. Подані їхні контактні номери. Так що, на Львівщин з придбанням паливних дров, довго чекати не приходиться.
Саме так є і в Радехівському лісгоспі, в якому вдалося побувати. Всі 16 лісництв, включно з ВВП «Надлісництвом Буськ», мають відповідальних працівників за реалізацію дров.
… На повну потужність працює лісопромисловий комплекс лісгоспу. На зміні зустріли заступника начальника ЛПКу Степана Лепеха, штабувальника Петра Левіновського, кранівника Михайла Козака. Люди досвідчені. Стаж другого становить 13 років, третього – 39. Сьогодні вони мають додаткове навантаження – «рубають» дрова.
А ось підійшов директор лісгоспу Степан Данькевич. Обличчя радісне. Твердить, що вгадав із придбанням словенського дровокольного комплексу. Річ – недешева, але зручна (ріже колоди і коле дрова). Такі комплекси працюють у вісьмох лісгоспах області.
До розмови вклинюється Степан Лепех. Чотири з п’яти частин дров підприємство відправляє на внутрішній ринок. Дрова виготовляють із клена, явора, ясена та найбільш «жарких» граба і дуба.
Із зусиль львівських лісівників як організаційних, так і прикладних, безпосередньо на лісосіках та складах, можна зробити однозначний висновок: вони не підведуть і дрова для побутових потреб населення та об’єктів соціальної сфери є.
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора,
Газета “Природа і суспільство”
