Володимир Бондар: про зміни у законодавстві та стабільність у переконаннях. Інтерв'ю для волинського видання "Фреш"
28 травня 2019
- Володимире Нальковичу, аналізуючи сьогоднішню ситуацію, розуміємо, наскільки складний та тернистий шлях ви обрали, ставши на стежку реформ у сфері лісового господарства. Однак, на 2019 було анонсовано ряд серйозних заходів щодо покращення ситуації. Зокрема, одним із найактуальніших питань є національна інвентаризація лісового фонду. Розкажіть, які зрушення у цьому напрямку відбулися за перший квартал 2019 року?
- Національна лісова інвентаризація є одним з двох методів отримання достовірної інформації про ліси та лісове господарство. Другим є інтегрована система проведення державного обліку лісів. Національна інвентаризація лісів статистичними методами проводиться із визначеним інтервалом одночасно для всієї країни із використанням пробних площ за визначеною схемою їх розташування. Потім дані обробляються і статистичними методами отримується загальна картина щодо кількості та якості лісових ресурсів країни. Кожна країна сама визначає дизайн проведення робіт та дії щодо врахування похибки, оскільки дані лісовпорядкування та національної лісової інвентаризації можуть відрізнятись.
Минулого року за допомогою наших німецьких колег ми завершили необхідні підготовчі процедури із визначення дизайну проведення інвентаризації. Цього року створений структурний підрозділ у структурі Укрдержліспроекту, який буде відповідати за проведення робіт. Україні вкрай важливо провести інвентаризацію лісів, фахово та прозоро. Це не лише дасть змогу лісівникам переорієнтувати свою роботу, а й зніме багато питань з боку суспільства.
- Процес інвентаризації – надзвичайно складний та трудомісткий. Чи вистачає ресурсів для цього?
- У видатках спеціального фонду державного бюджету на 2019 рік Держлісагентством передбачено фінансування робіт з національної інвентаризації лісів. Але ці кошти не можна використовувати на капітальні вкладення та придбання необхідного обладнання для проведення польових робіт. У зв’язку з цим, ми очікуємо на допомогу та розуміння з боку наших німецьких колег та відповідну підтримку з боку Мінагрополітики.
- Ще одним із запланованих Вами напрямків роботи є запровадження нових санітарних норм. Розкажіть детальніше про можливість заготовки лісу в умовах наявності різних шкідників та хвороб – чи не означатиме це, що здорові дерева, як це траплялося раніше, вивозитимуть під виглядом ушкоджених?
- Зміна клімату та глобальне потепління призвели до ослаблення дерев та різкого зростання кількості шкідників і деградації лісів. Площа всихання по Україні зараз налічує понад 400 тисяч га. Потрібні рішучі та кардинальні кроки з оздоровлення насаджень, інакше у найближчі роки їх можна втратити.
Всихання лісів має місце і в інших країнах Європи. Шкідники пошкоджують ліси в Республіці Білорусь, Польщі, Словаччині, Румунії, Німеччині, Франції, Швейцарії.
Для європейських країн протидія масовому поширенню шкідників не створює проблем, оскільки там працівники лісового господарства можуть самостійно приймати рішення щодо доцільності проведення певних заходів та робіт у лісі. Їхні стратегії протидії короїду ґрунтуються на організації боротьби з першим поколінням шкідника, яке з’являється у травні або на початку червня. Найрадикальнішим і найефективнішим засобом вважається вчасне проведення санітарних рубок з вирубкою свіжозаселених зелених дерев за перших ознак пошкодження. Видалення з насаджень лише всохлих дерев і залишення на корені заселених шкідниками дерев сприяє їх подальшому розповсюдженню та розширення осередків враження. Українські науковці визнали, що прогресуюче всихання хвойних насаджень набуло ознак надзвичайної ситуації. Наукова рада Національної академії наук України визнала за необхідне внесення змін до нормативно-правових актів, пов’язаних із захистом лісів від шкідників та створенням нових стійкіших насаджень.
Хоча ми добре розуміємо, що потрібно впроваджувати й інші методи боротьби з короїдом. Минулого року у Харкові відчинилась сучасна лабораторія, обладнання для якої нам надали наші турецькі колеги. У цій лабораторії вирощують спеціальних мурахожуків, котрі поїдають короїдів. Їх вже випустили в природне середовище в Сумській та Чернігівській областях. Це довготривалий процес, тому про якісь результати говорити поки рано. Але хочу наголосити, що ми впроваджуємо ці біологічні методи боротьби зі шкідником теж активно.
Бездіяльність щодо вирішення цієї проблеми може призвести до незворотних екологічних наслідків та значних економічних втрат. Проблема полягає в необхідності узгодження окремих норм Санітарних правил в лісах України з актами такої самої юридичної сили, удосконалення нормативних приписів цих Правил для вирішення масштабної проблеми стосовно прогресуючого погіршення санітарного стану хвойних лісів, спричиненого масовим їх всиханням.
- Розкажіть, на якій стадії зараз перебуває проект закону про ринок деревини та які зміни чекають лісове господарство у випадку його ухвалення?
- Ситуація щодо законопроекту склалася таким чином, що наразі є два різних проекту Закони про ринок деревини. Один вже зареєстрований у Парламенті. До нього Держлісагентство висловило низку зауважень, він є неприйнятним на наше переконання. Крім того, є рішення четвертого з’їзду лісівників України, в якому, зокрема, є звернення до Верховної Ради щодо необхідності відкликання цього законопроекту. Його вже розглянули і члени Громадської ради, вони також висловили значні зауваження у зв’язку з тим, що у законопроекті прописані норми, які можуть свідчити про намагання запровадження незрозумілих схем. Інші зацікавлені сторони та деревообробні асоціації його теж не підтримують.
З іншого боку - є законопроект, який розробило Держлісагентство спільно з науковцями, представниками деревообробної галузі та експертами. Ми передали його до Мінагрополітики та Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики. Він довго не розглядався, але зараз нарешті розпочалася робота над ним. Депутати внесли до нього свої правки, ми зараз надали свої зауваження. Будемо обговорювати і випрацьовувати спільні рішення. Коли все буде узгоджено, сподіваюся, народні депутати зареєструють цей законопроект і будемо працювати над його прийняттям у Парламенті. Основне, що у цьому законопроекті закладені базові принципи функціонування ринку деревини – це і обов’язковість електронного обліку деревини для всіх лісокористувачів, і електронні торги, і багато іншого. Держлісагентство вже працює за такими правилами, але необхідно, щоб такі правила були єдиними для всіх.
- На жаль, всім відомо про рівень корупції в Україні. Чи можемо ми бути впевненими, що започатковані нововведення дійдуть до свого логічного завершення та не будуть «гальмуватися» різними незаконними важелями?
- Дуже сподіваюся і докладу максимум зусиль, в тій частині, що від мене залежить, аби законопроект був прийнятий фаховий, із прозорими та чіткими правилами. Дуже не хотілося б, щоб в останній момент чи, як кажуть, «з голосу» були внесені якісь незрозумілі поправки, що зведуть нанівець нашу роботу, а потім титанічними зусиллями доведеться виправляти помилки. Адже такі прецеденти вже були. Наприклад, подвійний податок на лісові землі, або збільшення суми істотної шкоди за незаконні рубки, при якій практично неможливо притягти до кримінальної відповідальності. І це чомусь приймається дуже швидко, але потім потрібно багато часу та зусиль, щоб це виправити.
- Найактуальніше та найбільш болюче питання для всіх – вирубування лісу. Соцмережі рясніють фото повідомленнями із зображенням «лисих» пусток на місцях колишніх лісів. Чи справді ситуація настільки критична?
- Ми намагалися аналізувати ці фото. Скажу, що більшість з них не мають жодного стосунку до України. Фото з Росії, Словаччини, острова Суматра чи інших країн, або ж і звичайний «фото шоп». Уже неодноразово в інтерв’ю і своїх виступах говорив, що люди плутають незаконні рубки і цілком легальну заготівлю деревини. Це певна інформаційна війна проти лісового господарства та державного управління лісовим сектором. Суспільству навмисно через ЗМІ показують, що «лісівники лише рубають». І дуже шкода, що так званими експертами для цього інколи виступають або абсолютно нефахові люди, або колишні працівники лісового господарства, які були звільнені за певні протиправні дії.
З літака можна побачити ділянку в горах, на якій відбулася заготівля деревини. Але з літака неможливо побачити, що на цій ділянці відбувається підготовка ґрунту для відновлення лісу, наприклад, шляхом природного поновлення, або, що ця ділянка вже засаджена саджанцями. З висоти не видно маленьких саджанців, які через 5-10 років стануть молодим лісом. Запитайте у справжнього фахівця, чи можливо за оглядом пня визначити, що це дерево було заселене верхівковим короїдом. Звичайно, не можна. Фахівці знають, що верхівковий короїд псує дерево згори донизу. Тому він і називається верхівковим. Дерево може нагорі і до середини бути вже мертвим – сухим, а нижче – ще, так би мовити, свіжим. Але це питання часу, коли короїд дійде до низу дерева. І чим швидше виявити такі пошкоджені дерева і прибрати їх з лісу, тим менший ризик розповсюдження короїда на інші дерева, а відтак, і зменшення площ усихання.
А коли людям показують на телебаченні «ось дивіться свіжий пеньок, значить дерево було здоровим, його зрубали під час санітарної рубки, і це означає, що незаконно» - це називається маніпуляція з метою дискредитації лісової галузі в очах суспільства.
Насправді лісівники виконують декілька функцій. І заготівля деревини, в тих лісах, де це дозволено, - лише одна із ланок. Потім на тому ж місці обов’язково відновлюється ліс.
- Які заходи, на Вашу думку, сприятимуть покращенню такої ситуації?
- Лісівники мають більше говорити з суспільством, пояснювати свої дії. Комунікація зараз дуже важлива. Лісівники не були готові до того, що їх так почнуть обливати брудом. А все через те, що люди не знають про те, чим займаються лісівники. Тому так легко і маніпулювати. Тепер лісівникам потрібно не лише виконувати свою роботу з догляду, охорони, відновлення лісів, а й ставати комунікаторами, говорити з людьми простою зрозумілою мовою.
Найважливіше, звичайно, це те, що Україні потрібна національна лісова політика, яка б визначила чіткий напрям руху. Зараз ми у патовій ситуації. Широкий діалог, політична воля і розробка національної лісової політики допоможуть вийти з цієї ситуації.
Держлісагентство намагається вдосконалювати свою роботу. Але одного нашого бажання замало. Напрацьовуються зміни до нормативно-правових актів, до законодавства, проте вони поки не знаходять втілення у життя. Коли будуть чітко розподілені всі функції і ми визначимо вектори руху, тоді ми зможемо говорити про відродження.
Я не відкидаю проблеми незаконних рубок. Це дійсно проблема. Але не в тих масштабах, в яких її подають, та ще й, підмінюючи поняття. Незаконні рубки це проблема, з якою потрібно боротися, застосовуючи комплекс методів. Має бути і активна робота правоохоронних органів, і загальнообов’язковий електронний облік заготовленої деревини. Допоки буде попит на незаконно добуту деревину для напівлегальних пилорам – то будуть і незаконні рубки. Також і від соціального стану громадян залежить цей показник.
Державна лісова охорона активно працює над запобіганням незаконним рубкам. Постійно проводяться рейди. Часто на працівників держлісохорони нападають люди, які хочуть вкрасти деревину. Ці крадії стріляють у лісівників, підпалюють автівки…
Ми ще минулого року розробили законопроект, який має допомогти лісовій охороні краще виконувати свої повноваження. Це законопроект 8241. І закликаємо народних депутатів прийняти його.
- Наскільки нам відомо, Вас не можна назвати типовим кабінетним чиновником, адже з огляду на специфіку роботи, Ви часто виїжджаєте на територію. Це допомагає «тримати руку на пульсі» ситуації на місцях?
- Дуже допомагає. Вважаю, що специфіка керівництва лісової галузі і полягає в тому, що людина має безпосередньо бути в лісі, спілкуватися з працівниками, інспектувати роботу, виявляти недоліки, потім виправляти їх, а також дізнаватися про нові методи вирощування та садіння лісу. У наших лісгоспах багато цікавого та інноваційного є, що можна впроваджувати для всієї України. Без цієї, так би мовити виїзної, складової неможливо ухвалювати управлінські рішення.
- Чи не виснажує така робота? Адже у підпорядкуванні відомства – не лише значні людські ресурси, але й величезні території.
- Коли я йшов на цю посаду, то знав, що буде нелегко, але працювати дуже цікаво. І лісівники – люди дружні, фактично - велика родина, а ще вони в абсолютній більшості гарні, відповідальні господарі у лісі.
- На вашу думку, наскільки ефективно ведеться робота на місцях, на рівні місцевих лісників та єгерів? Адже часто одна людина відповідає за чималі території – чи реально впоратися із таким об’ємом роботи?
- Особливо важко в південних та східних областях України. Ліси там розпорошені на значних територіях, великі об’їзди, а людей критично не вистачає. Це результат трирічного нефінансування лісового господарства. З цього року починаємо потрохи виправляти ситуацію.
- Як Ви вважаєте, наскільки актуальною серед молоді є робота у лісовому господарстві? Які тенденції щодо притоку молодих кадрів?
- Залучення молоді до лісівничої справи було актуальним завжди. Ми ще зі школи привчаємо дітей до роботи у лісі. Є розгалужена мережа шкільних лісництв, опіку над якими беруть лісгоспи. Є профільні лісові коледжі, щоправда, їх статус наразі дещо невизначений. Але вони мають зберегтися, щоб готувати кадри для лісової галузі. Спілкуючись з науковцями-лісівниками, постійно чую від них, що зараз дуже багато вищих навчальних закладів мають лісівничі факультети. На мій погляд - це неправильно. Насправді в Україні справжніх фахівців лісової справи готують лише в декількох університетах. У них викладають досвідчені фахівці-лісівники.
Молоді кадри лісовому господарству потрібні. Лісгоспи в основному знаходяться в сільській місцевості, і є бюджетоутворюючими підприємствами, тому це гарний варіант роботи для молоді, яка народилася і виросла у селі чи невеличких містах.
- Володимире Налькович, Ви уже впродовж 9 років співпрацюєте із нашим журналом. З нагоди 10-ї річниці від для створення «Фреш», просимо Вас згадати, як відбулося знайомство із журналом, що змінилося у Вашому житті за ці 9 років та що нового відкрили для себе завдяки цій співпраці?
- Цікавими тут мені видаються не деталі нашого знайомства, а ті суспільні обставини, що панували 9 років тому і є в час нинішній. Адже у цих обставинах дуже багато подібного. Ми знову на своєрідному політичному роздоріжжі, наступні кілька місяців будемо мати період активної управлінської турбулентності і дуже сподіваюсь, що він минеться для нашої країни без руйнівних наслідків. А загалом, ці 9 років напевно не вмістять і багатотомні дослідницькі видання, бо тут - і Революція Гідності, і війна, і цілий ряд вагомих, значимих для нашої держави подій. Щодо мене особисто, то за цей період я і нову сферу діяльності освоїв, чергову вікову межу подолав, став дідусем…
- Що Ви могли б побажати «Фреш» з нагоди дня народження?
- Напевно не буду оригінальним, якщо побажаю вам, насамперед – чисельної і вдячної аудиторії читачів, адже саме для них ви так якісно та відповідально працюєте вже багато років.
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=201572&cat_id=32888
Лісовій галузі надзвичайно важливо оновити законодавство
13 березня 2019
Прийняття десятків актів чекають тисячі людей, щоб унормувати діяльність у цій сфері
Наприкінці лютого відбувся публічний звіт за результатами роботи Державного агентства лісових ресурсів України у 2018 році. З повним звітом читачі можуть ознайомитися на сайті ДАЛРУ. А «Голос України»вирішив дізнатися про законодавчі аспекти та перспективи для лісової галузі в заступника глави відомства Володимира БОНДАРЯ.
— Розкажіть, будь ласка, коротко, з якими результатами, зокрема фінансовими, лісова галузь завершила 2018 рік?
— Нам вдалося виконати завдання з відтворення лісів. Торік майже на 44 тисячах гектарів було відтворено ліс. Ті території, де відбувалися суцільні рубки у 2017 році, було відновлено у 2018-му. Вдалося ще й створити майже 2 тисячі гектарів нових лісів. Хоча в умовах сьогодення це дуже важко.
У бюджеті 2018 року було виділено кошти лише для бюджетних установ і трохи для науки. Майже всі роботи в галузі відбуваються за рахунок коштів, отриманих за реалізацію деревини, товарів та послуг, наданих державними лісогосподарськими підприємствами. Якщо подивитися на інші країни Європи та світу, то ви, мабуть, не знайдете жодної цивілізованої країни, яка б не виділяла кошти з бюджету для лісової галузі на лісорозведення, збереження біорізноманіття тощо. Україна, на жаль, у цьому плані унікальна.
Підприємствами галузі у 2018 році отримано 16,8 мільярда гривень чистого доходу від реалізації продукції — це майже 480 мільйонів гривень чистого прибутку. На ведення лісового господарства у 2018-му спрямовано майже 7 мільярдів гривень власних коштів лісогосподарських підприємств.
Із заробленого сплачено мільярдні податки. За 2018 рік нашими підприємствами сплачено податків, зборів, обов’язкових платежів та єдиного соціального внеску на суму 6,2 мільярда гривень.
Загалом лісова галузь прибуткова, але є значна кількість підприємств, які не мають джерела покриття витрат на лісове господарство і виконують виключно природоохоронну функцію.
— Які необхідні зміни до законодавства вдалося внести минулого року щодо функціонування лісового господарства України?
— 2018-й був і ризикованим, і позитивним стосовно законодавчих змін. Улітку, несподівано для всієї галузі, було введено новий земельний податок на ліс. Цей податок був прописаний у змінах до Податкового кодексу щодо сімейних фермерських господарств. Закон абсолютно не про лісове господарство, однак перед останнім голосуванням була внесена поправка, яка запроваджувала новий податок на лісові землі. А враховуючи рентну плату, фактично запроваджено подвійне оподаткування. До того ж прописали, що місцеві громади мають можливість встановити сплату такого податку до 5 відсотків нормативної вартості одного гектара лісових земель. Це був нонсенс. Ми тоді підрахували, що навіть за встановлення 1 відсотка збанкрутують майже всі лісогосподарські підприємства.
Нам вдалося знайти розуміння депутатського корпусу і трохи виправити ситуацію. Парламент оперативно вніс зміни, і ставку за лісові землі обмежили розміром до 0,1 відсотка. Крім того, місцеві ради мають можливість взагалі не встановлювати ставку земельного податку на лісові землі. Адже, наприклад, у південних та східних областях лісгоспи взагалі не зможуть сплачувати такий податок.
Уже наприкінці 2018 року народні депутати України подали ще один законопроект — про повне скасування земельного податку на ліс (реєстр. № 9276). Профільний екологічний комітет Верховної Ради України підтримав його та рекомендував парламенту прийняти і скасувати подвійне оподаткування лісів. Сподіваюся, що це станеться.
А фінансування громад має йти від перерозподілу відрахувань від рентної плати, яку збільшили нинішнього року.
— Лісове господарство, зокрема на півдні і сході, не фінансується з держбюджету вже три роки. Чи є якісь зрушення?
— На 2019 рік нам вдалося отримати мінімальне фінансування на ведення лісового господарства в південних і східних областях. У спеціальному фонді Державного бюджету України на 2019 рік передбачено 288 мільйонів гривень.
Таке стало можливо шляхом спрямування до спецфонду частини рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, стосовно деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування. Завдяки підвищенню ставок на 50 відсотків. Звичайно, це додатковий тягар для ресурсних областей. Але це крок до створення фонду для лісового господарства, який дуже необхідний.
— Розкажіть детальніше про цей фонд.
— У листопаді 2017 році Президент України Петро Порошенко видав Указ, який розроблявся за підсумками наради на Прикарпатті. І в ньому було зазначено про створення Державного фонду розвитку лісового господарства у складі спеціального фонду держбюджету.
І фактично, як я щойно казав, прообраз фонду з нинішнього року створено, адже у Бюджетному кодексі, держбюджеті виокремлено кошти на ведення лісового господарства, які йдуть від частини рентної плати.
А Державний фонд розвитку лісового господарства, коли він буде створений, наповнюватиметься ще й від інших надходжень, які не суперечать законодавству України і визначатимуться Бюджетним кодексом. Щоб повністю завершити створення фонду так, як він називається в Указі Президента, необхідно прописати це в законодавстві. Наразі є законопроект (реєстр. № 8238), поданий депутатами, зокрема аграрного комітету, який має врегулювати питання використання коштів фонду в Лісовому кодексі.
Це потрібно не лише лісівникам, це потрібно країні.
Кошти з цього фонду підуть на відтворення лісів, створення полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень. Це дасть змогу покращити охорону і захист лісів, придбати необхідну протипожежну техніку. Ми зможемо забезпечити лісовпорядкування (базове, безперервне) та інші проектно-вишукувальні роботи, ведення державного лісового кадастру, обліку та моніторингу лісів і багато іншого.
— Інколи звучать закиди в бік Держлісагентства, що ви зосередили в собі всі функції. Чи це так?
— Справді, інколи лісове господарство критикують переважно за відсутність чіткого розподілу функцій та звинувачують Держлісагентство, що лісгоспи поєднують функції господарювання та контролю. Хотів би це заперечити. У своїй більшості законодавчо всі функції управління розділені — Мінагрополітики формує лісову політику (і навіть якщо Держлісагентство, відповідно до повноважень, готує проекти документів, їх остаточна версія залежить від міністерства), Мінприроди відповідає за контроль за додержанням природоохоронного законодавства в усіх лісах держави та встановлює і погоджує ліміти використання лісових ресурсів, плани ведення лісового господарства, а підприємства ведуть лісове господарство. Роль Держліс-агентства як центрального органу виконавчої влади, що реалізує політику в галузі лісового господарства та органу управління майном, серед іншого, полягає у здійсненні відомчого контролю та координації діяльності державних лісогосподарських підприємств з метою підтримки належного рівня ведення лісового господарства.
Єдине місце, в якому справді є поєднання функцій, — це виконання повноважень державної лісової охорони окремими посадовими особами державних лісогосподарських підприємств системи Держлісагентства.
Тому наша пропозиція щодо реформування інституційної структури ґрунтується на таких моментах.
Необхідно передати функції державної лісової охорони від державних лісогосподарських підприємств на рівень територіальних органів Держлісагентства. Ще минулого року підготовлено проект необхідних змін до законодавства з метою повного відокремлення функції державної лісової охорони від господарської діяльності.
На підприємствах лісового господарства системи Держліс-агентства та інших постійних лісокористувачів функціонуватиме лісова охорона без статусу правоохоронного органу, але з правом складання протоколів та лімітованим правом розгляду справ про адміністративні правопорушення, про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Хочу наголосити, що Держлісагентство не має наміру забрати функцію контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства в Держ-екоінспекції, вони як здійснювали нагляд та контроль за всіма постійними лісокористувачами та власниками лісів, так і будуть це робити і в подальшому. Ми говоримо про здійснення відомчого контролю.
У парламенті цей законопроект за номером 8241. Екологічний комітет ще влітку минулого року рекомендував депутатам його ухвалити.
До того ж проект закону стосується не лише розподілу функцій та вдосконалення роботи лісової охорони. Там передбачаються зміни до Лісового кодексу України, якими забезпечуватиметься здійснення національної інвентаризації лісів. Це, у свою чергу, дасть змогу отримати статистично обґрунтовану інформацію про кількісні та якісні показники стану та динаміки лісів в державі, їх ресурсний потенціал для потреб державного управління, стратегічного планування ведення лісового господарства та багато іншого.
— Чи є якісь напрацювання щодо ринку деревини в Україні?
— Напрацювання, звичайно, є. Ми разом із представниками деревообробних асоціацій розробили проект закону про ринок деревини, в якому виписали чіткі та прозорі механізми. Торік ми віддали цей проект до Комітету промислової політики. Депутати цього комітету мали його зареєструвати й почати опрацьовувати. Однак поки що цей перший крок не реалізовано.
Нещодавно ми обговорювали це на зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації. Звісно, законопроект можна і потрібно ще доопрацьовувати. Але фаховий законопроект до парламенту не подається. Водночас реєструються інші законопроекти, розроблені на основі нашого, але з абсолютно нефаховими та неможливими з точки зору подальшого виконання позиціями.
— Чи врегульовано питання зміни цільового призначення лісових ділянок?
— Воно потребує більш детального уточнення та регла-ментування. А до законопроекту № 7229, який унормовує це питання, вже рік не може дійти черга в парламенті. Нам потрібно чітко прописати в Земельному кодексі, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок, які перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України. І має відбуватися переважно за рахунок чагарників та малоцінних насаджень за умови збереження оптимальної лісистості та за результатами оцінки впливу на довкілля. Крім того, щоб прибрати двозначність у трактуванні деяких норм Земельного кодексу, необхідно уточнити, що передача земельних ділянок, які перебувають у запасі, з державної власності у власність або користування належить винятково до повноважень уряду.
— З ваших відповідей видно, що робота йде, напрацьовуються зміни... Але чомусь не приймаються. Що потрібно для того, щоб усі напрацювання було втілено в життя?
— Так, робота йде. І прийняття більшості законопроектів, необхідних для лісової галузі, є вимогою з’їзду лісівників України, який відбувся минулого року. Приємно, що деякі депутати з аграрного та екологічного комітетів його відвідали і виступили на підтримку. Від Держлісагентства можу сказати, що ми й надалі будемо працювати над розробкою важливих змін до законодавства і завжди відкриті до фахового діалогу. Сподіваємося, ситуація зміниться і лісову галузь розглядатимуть не з точки зору якихось заборон і обмежень, а з боку фахового та науково обґрунтованого підходу.
http://dklg.kmu.gov.ua
