Одним з головних показників рівня ведення мисливського господарства є чисельність та видовий склад мисливської фауни. На цьому було наголошено під час засідання виїзної колегії Держлісагентства, яка проходить на Кіровоградщині.
Начальник Управління мисливського господарства та полювання Держлісагентства Іван Шеремет повідомив, що у 2018 році в мисливських угіддях України чисельність копитних мисливських тварин збільшилась, у порівнянні з 2017 роком, на 1,8 тис. голів і становить 217,1 тис. голів.; хутрових звірів збільшилась на 223,2 тис. голів і становить 1716,6 тис. голів.; пернатої дичини збільшилась на 392,1 тис. голів і становить 9936,1 тис. голів.
Він також зазначив, що затвердженим лімітом у минулому сезоні було дозволено добування копитних тварин у кількості 19580 голів. Фактично було добуто 12962 голів, що становить 66%. По оленю європейському відсоток добування становить 53%, козулі 74%, кабану 50%, оленю плямистому 54%.
«Порівнюючи наші дані з чисельності та добування копитних з країнами Європи, можемо лише констатувати, що ми маємо великі потенційні можливості. Щоб вони стали реальністю необхідно цілеспрямовано і наполегливо працювати в цьому напрямку не один десяток років. Наприклад щорічно в Словаччині тільки оленів благородних добувається близько 20 тис. голів. Високі показники з мисливського господарства мають наші найближчі сусіди на Заході – Польща, Чехія, Угорщина. Головний чинник їхніх успіхів у тому, що кожне конкретне мисливське господарство, як правило площа якого є від 3 до 7 тис. гектар, мають дбайливого господаря», - підкреслив Іван Шеремет.
Начальник Управління наголосив, що для збільшення чисельності мисливських тварин необхідно забезпечити два головні фактори: виконання біотехнічних заходів та боротьба із браконьєрством і хижаками (вовки, лисиці, бродячі собаки і таке інше). Для втілення в життя цих заходів потрібні кошти.
«Загальні витрати на ведення мисливського господарства в цілому по Україні за 2018 рік становили 360,2 млн гривень. Надходження від ведення мисливського господарства становить 228,3 млн грн або 63% до загальних витрат. Більш досконалим показником фінансування мисливського господарства є витрати на 1 тис. гектарів. Цей показник по країні становить за минулий рік 9300 грн, в організаціях УТМР – 4689 грн, Держлісагентстві – 19436 грн, у інших користувачів – 16395 гривень», - поінформував він.
Окрім того, Іван Шеремет звернув увагу на те, що однією з найбільш болючих проблем, яка стоїть перед мисливським господарством України, є браконьєрство. «Зниження життєвого рівня переважної більшості населення країни привело до зростання випадків незаконного добування мисливських тварин. У 2018 році на порушників правил полювання складено 3688 протоколів, до адміністративної відповідальності притягнуто 3654 порушників правил полювання, з них стягнуто 765 тис. грн штрафів та відшкодовано завданих збитків у сумі 376 тис. гривень», - повідомив начальник Управління.
Довідково.
Площа наданих в користування мисливських угідь в Україні становить 38,3 млн гектар, із них організаціям УТМР надано – 23,6 млн гектар або 61,6%, підприємствам Держлісагентства надано – 4 млн гектар (10,4%), іншим користувачам – 10,7 млн гектар або (28,0%).
В Україні зареєстровано більше 750 тисяч мисливців, у 2018 році посвідчення мисливця отримали майже 16 тис. осіб, а контрольні картки 254 тисяч, тобто така кількість мисливців брала участь у полюванні в минулому році. У мисливському господарстві країни зайнято 6260 працівників, із них 4831 це штатні єгері і 485 мисливствознавці. У системі Держлісагентства працює 782 працівника, з них 180 мисливствознавці та 556 штатних єгеря. Площа мисливських угідь, яка обслуговується одним єгерем в середньому становить 8 тис. гектар, в системі Держлісагентства – 6,5 тис. гектар, УТМР – 9,2 тис. гектар, в інших користувачів – 6,5 тис. гектар.
