Старше покоління, юність, молодість якого припала на 60-ті роки минулого століття, добре знає, як радянська імперія жила різного роду кампаніями з присмаком революційного ентузіазму. Від «пятілєтку – за три года!» до «цєліни» і «стройкі вєка» БАМу!..
Добровільно-примусовою кампанійщиною віддавало й від трудових династій, які творилися під невсипущим оком комуністів. Та адміністративні перекоси для СРСР були звичною нормою, а для незгодних існувала грізна система каральних органів…
Але трудові династії, виробничі сім’ї існують також і нині, заперечить будь-хто з колишніх членів компартійної номенклатури. І матиме рацію. Інша справа, що нині, в час демократії, такі сім’ї-династії творяться природним шляхом, ніхто нікого не підганяє під гребінець кампанії чи моди…
Такі роздуми мимоволі зринали в підсвідомості, коли лісничий Заболотцівського лісництва Андрій Москва розповідав про родину Кавчинських, яка вже десятиліттями є дбайливими господарями в лісі.
Два брати, Роман та Микола, – лісоруби шостого розряду. Микола, правда, працює ще й кущорізом. Вісім-десять гектарів доглядів за лісовими культурами – його місячна норма.
Третій, Василь, поєднує своє лісорубство з трелюванням деревини. В бригаді брати працюють продуктивно. За день 20-25 кубів деревини для них не проблема. При потребі можуть підняти планку й до 30! Хоча нормальним, середнім вважається показник – 17 кубів лісу за зміну.
– Але чоловіки ще не вся родина Кавчинських, – зауважує Андрій Москва.
І розповідає про дружину Романа – Валентину, а згодом про Ярославу, яка замужем за Василем.
Валентина працює в розсадниках, теплицях, доглядає за посівами… В руках і лопату, і сапку тримати вміє добре… На роботі Валентина, як правило, з 9-ї до 18-ї години. Але коли надворі спека, прополювання може почати й перед шостою на світанні. Поливає під вечір…
Коли дощі підженуть у лісі зело, в лісництві не рідко можна побачити й доньку Аліну – допомагає матері… А Валентина тут уже двадцять літ. В Синичівському урочищі, яке два десятки років тому засаджувала сосною звичайною, нині йде вже прочищення….
Ярослава Кавчинська працює в бригаді з Оксаною Приймою та Любою Кавецькою. Весна й осінь – час посадки дерев. Восени також збирають насіння, влітку просапують культури… Одне слово, звична для лісокультурниць робота.
До роботи в лісництві проявляв охоту й Денис Кавчинський, син Валентини й Романа – якось тут виробничу практику автослюсаря проходив. Нині, правда, на заробітках в Польщі, але хтозна, може піде по родинній лінії. Та це все ж таки буде його вибір – вільний, усвідомлений…
Ми розповіли ніби про всю лісову рідню Кавчинських. Та брати Василь Роман і Микола в один голос почали хвалитися поповненням. Річ у тім, що в них є ще один брат – Михайло, який, як мовиться, на підході до роботи в лісництві.
– Роботи вистачить усім, – підсумовує Андрій Москва.
Це правда. За рік лісництво «зрізає» понад двадцять тисяч кубів лісу. Три-чотири тисячі – рубки санітарні, 1,2 тисячі – рубки догляду. Все решта – рубки головного користування…
Ігор ТАБІНСЬКИЙ
На світлині автора (зліва направо): Василь, Валентина, Ярослава, Роман і Микола Кавчинські – лісівнича родина.
