Того дня, коли лісівники ДП «Бродівський лісгосп» запланували змагання звалювальників лісу, що є відбірковими для участі в обласному конкурсі, природа на Львівщині сама валила на землю дерева. Шалена буря виривала їх з корінням, ламала гілляччя під густий акомпанемент громів і блискавок, дощу і граду… Головний інженер підприємства Микола Серватович уже подумував про відміну змагань, та, на щастя, потужні вітри за якусь хвилю погнали чорні ковдри хмар на схід і самі щезли разом з ними. Погода заспокоїлася. Повертався скокій також на обличчя директора лісгоспу Ореста Ониськіва, лісничих, суддів, учасників змагань… Отже, можна було без усілякого ризику починати вправляння у майстерності звалювальників, для яких у 43 кварталі Лагодівського лісництва, де проводилася суцільна рубка, залишили 12 підготовлених до змагань сосен. Напередодні прийшлось чимало докласти зусиль лісничому Володимирові Парійчуку, підготовити стенди до змагань, створити найкращі умови для учасників.
Звалювання дерев – нелегка технологічна операція, яка потребує неабиякої майстерності, навичок від працівників лісу. Увага до неї прикута також і з допомогою регулярних змагань, конкурсів на загальноукраїнському та обласних рівнях, де це непросте мистецтво демонструють-вдосконалюють кращі аси галузі – звалювальники лісу.
Працівники Бродівського лісгоспу також регулярно беруть участь у таких «лицарських турнірах», захищаючи «честь мундира» і в області, і в державі… Але впродовж уже більше, ніж двадцять п’ять років тут проводять власні, відбіркові, змагання і належно поціновують справжніх майстрів однієї з найголовніших спеціальностей лісової галузі. Скажемо одразу, що таку розкіш дозволяє собі не кожне підприємство, а лише крупні лісгоспи, де воістину є кому і з ким змагатися…
Цього року у внутрішніх змаганнях Бродівського лісгоспу взяли участь дев’ять звалювальників, сім дорослих і два юніори.
- Приємно, що більша частина учасників – новачки, молодь і показуватимуть свою майстерність на людях уперше, – наголошує Орест Ониськів.
Це справді важливо, що у лісгоспі розширюються лави професіоналів, і з року в рік у відбіркових змаганнях беруть участь нові майстри своєї справи.
- Звісно, не всі з них такі ж досвідчені, як, скажімо, Ігор Прийма, котрий бере участь у таких змаганнях уже п’ятнадцятий раз, – зазначив головний суддя, головний інженер лісгоспу Микола Серватович.
Подивитися на вправність звалювальників прийшли численні уболівальники, працівники лісництв, зацікавлені мешканці з Бродів та околиць… Очевидно, що ладні такі глядачі оцінити не лише майстерність лісорубів, а й важливість аналогічних заходів для успішності підприємства, адже воно платить податки на їхній території, від якого значною мірою залежить їх добробут…
Звісно, що все це прекрасно усвідомлює й директор успішного в області підприємства Орест Ониськів. Та зараз він усім своїм єством в азартній атмосфері змагань.
- Одна справа, – зазначає директор, – коли звалювальник працює в робочій обстановці, інша, – коли бере участь у змаганнях під прицілом суддів й численної публіки…
Справді тут, як мовиться, окрім майстерності, потрібна й стійка психіка, вміння зібратися у потрібний момент і контролювати кожен свій крок…
Слід враховувати й аспекти безпеки, необхідність суворого дотримання правил охорони праці. В противному разі – штрафні очки! За неправильні – підпили, кути, відходи при падінні дерева, за порушення умов спеціального захисту – очей, голови, вух, ніг…
…Боротьба за перше місце вийшла не надто уперта, оскільки його упевнено посів досвідчений, з шостим розрядом, уже згадуваний звалювальник Ігор Прийма. Він виявився кращим у чотирьох операціях з п’яти – звалюванні дерева, відокремленні сучків, монтажі нового ланцюга та точного розкряжування стовбура. І лише в передостанній, розкряжуванні стовбура комбінованим різом, поступився Володимирові Островському із Бродівського лісництва.
Була, правда, того дня й фортуна на боці звалювальника. Він сам це визнав, коли уперше за багато разів на змаганнях поклав своє дерево точнісінько на кілок. Раніше стовбур уперто ухилявся від потрапляння в ціль, бодай на кілька сантиметрів, зліва чи справа…
А ось за друге-третє місця боротьба точилася вперта. «Срібло» дісталося Святославу Колєснікову, а «бронза» – Іванові Совінському. Різниця в балах між ними не перевищила й «п’ятдесятки», в той час, як переможець відірвався від своїх конкурентів більш, ніж на п’ятсот балів.
Як уже зазначалося, участь у змаганнях брали й два юніори – Ігор Дзьоба з Підкамінського лісництва та Петро Микитюк з Лешнівського. Обидва випускники лісівничого коледжу, правда, вчилися в різні роки і до сьогоднішнього дня між собою не були знайомі. Відбіркові змагання виявилися корисними для них ще й тим, що тут познайомилися й встигли неабияк подружитися, обмінятися хай ще не надто численними штрихами першого досвіду. А перемога дісталася Ігореві Дзьобі. Мабуть, тому, що у лісництві він звалює ліс разом з батьком і той ретельно готував сина до публічного двобою – і з деревом, і з суперником. За очками Ігор Дзьоба і серед дорослих міг отримати «срібло». Отже, батькова наука привела сина і в ліс, і до перемоги… Та двадцятирічний юнак на цьому не зупиняється і вже вчиться заочно на майстра лісу.
Загалом змагання і їх підсумкова таблиця дають чимало підстав для аналізу роботи на підприємстві, зайвий раз підтверджують, що у лісгоспі є мастаки своєї справи, що про рівень їхнього професіоналізму тут дбають і його всіляко заохочують… І морально, і матеріально!
А на обласні змагання від Бродівського лісгоспу цього року поїдуть – Ігор Прийма та юніор Ігор Дзьоба. Для останнього це будуть перші змагання на рівні області і він вірить, що зможе показати достойний результат.
Ігор Табінський
