ВОЛОДИМИР БОНДАР: «БАЧИМО ПОВНЕ РОЗУМІННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЮ ВЕРТИКАЛЛЮ ВЛАДИ ПИТАНЬ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ»

10 Червня 2020

Недоброчесним працівникам не місце в лісовій галузі. Це моя принципова позиція. З такими прощаємось і крапка. На цьому наголосив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький. Він навів приклад Чернігівщини, де був проведений аудит роботи лісгоспів. «Виявили там порушень на понад 2,3 млн грн, з них незаконних витрат — майже 1,5 млн грн. І ще близько 1 млн грн - шкода лісу від незаконних рубок. Відповідні кадрові рішення вже прийняті: звільнено начальника Чернігівського облуправління та директора Корюківського лісгоспу, в якому виявили найбільше порушень», - зазначив Голова Держлісагентства. Також Андрій Заблоцький повідомив, що минулого тижня призначено нового начальника в Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства — досвідченого та фахового керівника. «Поставив йому чіткі завдання вивести галузь в області з кризи в найкоротші терміни. Триматиму на контролі», - підкреслив Голова відомства. Окрім того, Андрій Заблоцький поінформував, що протягом останніх пів року проаналізовано роботу директорів низки лісгоспів, які входять до сфери Держлісагентства. Низку керівників звільнено, 32 підприємства отримали нових очільників. http://dklg.kmu.gov.ua

21 травня 2020

1,5 мільярда гривень сплачено податків, зборів, обов’язкових платежів та ЄСВ за І квартал цього року лісогосподарськими підприємствами галузі до бюджетів усіх рівнів. З цих коштів 60% сплачено до державного бюджету, 40% - до місцевих, 273 млн грн – єдиного соціального внеску. Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків та зборів становить податок на додану вартість – 35% (425 млн грн), рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 34% (418 млн грн) та податок на доходи  фізичних осіб – 17% (211 млн грн). Ці цифри говорять про те, що державні лісогосподарські підприємства, що входять до сфери управління Держлісагентства, наповнюють державну казну чималими коштами. Найбільше це відчутно в сільській місцевості, де часто лісгоспи є бюджетоутворюючими підприємствами. А наповнення бюджетів – це кошти на розвиток громад, реалізацію нових інфраструктурних проектів, нові школи та лікарні. http://dklg.kmu.gov.ua/

11 березня 2020

95% усієї деревини, яку заготовляють лісогосподарські підприємства в Україні, перебуває на електронному обліку. Інші 5% становлять поодинокі комунальні та приватні підприємства, які знаходяться в процесі навчання і підключення до системи електронного обліку. Про це повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький на своїй сторінці у  Facebook. «Це означає, що до електронного обліку деревини підключено 526 постійних лісокористувачів, з яких 341 ‒ державні підприємства, організації та установи, 144 ‒ комунальні підприємства та 41 лісокористувачів, що належить до інших організаційно–правових форм господарювання», - зазначив він. За словами Андрія Заблоцького, вперше за роки незалежності ми маємо чіткі дані про кількість та місце заготовленої деревини, і також про те, хто її заготовляє. Він нагадав, що до цього чого часу лише лісгоспи у сфері відання Держлісагентства працювали в системі електронного обліку. Також Голова Держлісагентства перерахував причини, чому важливий та необхідний електронний облік деревини. Зокрема: - ринок заготівлі деревини систематизовано та узагальнено – ми матимемо баланс деревини по країні, що дозволить бізнесу планувати свою діяльність; - на ринку залишаються лише легальні гравці; - тіньова заготівля стане фактично неможливою; - суспільство має змогу контролювати та відслідковувати заготівлю деревини; - для держави – легальний ринок та збільшення надходжень до бюджету. «Ми системно змінюємо підходи до роботи у лісовій галузі. Доступ до єдиної державної системи електронного обліку деревини надано Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції України, Державній фіскальній службі України, Службі безпеки України та іншим державним органам, щоб вони мали можливість перевіряти законність перевезення деревини», - написав Андрій Заблоцький. Окрім того, він підкреслив, що громадськість має можливість перевірити законність заготівлі деревини через систему «Ліс у смартфоні»  https://lk.ukrforest.com  та легальність її перевезення  https://open.ukrforest.com  за номером бирки, ТТН та транспортного засобу. «Починаючи з квітня, реалізація деревини без електронного обліку буде вважатися протиправною та стане предметом додаткових перевірок з боку правоохоронних органів», - повідомив Голова Держлісагентства. За словами Андрія Заблоцького, Держлісагентство готує зміни до законодавства щодо встановлення кримінальної відповідальності за торгівлю нелегально заготовленою деревиною та недостовірність інформації, що вноситься до системи ЕОД. Також планується унормувати питання стовідсоткової сертифікації продукції з деревини, щоб не було законодавчих прогалин, коли окрема продукція з деревини експортується з України без сертифікатів походження. І часто виникають питання як з боку торгівельних партнерів, так і від суспільства, що така продукція виготовляється із деревини сумнівного походження. http://dklg.kmu.gov.ua

16 грудня 2019

Під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, яке відбулося 13 грудня на базі відокремленого підрозділу НУБіП «Боярська лісова дослідна станція», начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісгаенттсва Ігор Будзінський окреслив низку проблем лісової галузі, які потребують законодавчого та нормативного врегулювання. «По-перше, в Україні відсутнє стратегічне бачення держави щодо основоположних пов’язаних з лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях. Стратегія розвитку галузі повинна здійснюватись із залученням всіх зацікавлених сторін», - зазначив він. Ігор Будзінський звернув увагу на те, що нагальною потребою є також оновлення інформації про ліси України. «Для проведення Національної інвентаризації лісів необхідно вирішити три першочергових завдання: закріпити у законодавстві необхідність проведення НІЛ; підготувати та схвалити нормативно-правові акти НІЛ; забезпечити фінансування на здійснення всіх необхідних робіт», - повідомив начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства. Він також зазначив, що народні депутати України вже подали відповідний законопроект (реєстр. № 2379). Його прийняття запровадить правове регулювання Національної інвентаризації лісів, розширить обсяг та поліпшить якість даних про ліси, що забезпечить необхідну інформаційну основу для формування стратегічних цілей та завдань державної політики у сфері лісового господарства. Також Ігор Будзінський порушив питання щодо проблеми всихання лісів, зокрема, соснових насаджень. «На відміну від наших європейських колег, внаслідок понадмірної зарегульованості законодавства, лісівники просто не мають можливості вчасно протидіяти поширенню «біологічної пожежі». Першопричиною цього є зміна клімату. Рівень ґрунтових вод падає, спостерігається коливання температур, насадження  слабнуть і стають більш вразливими до заселення шкідниками, зокрема, короїдами. Сьогодні ми наочно з вами бачили, як відбувається процес всихання, а точніше сказати відмирання дерев, які заселені короїдом. Лісівники повинні мати можливість швидкого реагування на появу шкідників. Ми повинні пам’ятати, що втрата деревиною технічною якості це не лише збитки підприємства, це і втрата податків та платежів до бюджетів різних рівнів», - наголосив він. Що необхідно для вирішення питання на законодавчому рівні? - зміни до закону про оцінку впливу на довкілля щодо спрощення або повної відміни процедури у відповідних випадках (і поширення стовбурових та інвазивних шкідників, і протидія наслідкам стихійних лих) - зміни до закону про тваринний світ. Створення сприятливих умов для розмноження диких тварин має вирішуватися через визначення місць розмноження. Такий підхід вирішить питання оптимального співвідношення тваринного світу та господарської діяльності. Після цього необхідно внести зміни до Санітарних правил у лісах України. «Необхідно зазначити, що карантинна служба України підтвердила появу в Луганській області карантинного виду – ясеневої златки і якщо ми вчасно не вирішимо наведені вище питання до початку вегетаційного періоду наступного року – ситуація катастрофічно погіршиться», - підкреслив Ігор Будзінський. Ще одним важливим питанням, за його словами, є боротьба з лісовими пожежами. «Зараз зима і пожеж немає, скажете ви. Однак, маю звернути вашу увагу, що лісові пожежі починаються вже з перших днів березня, якщо немає снігу. А невтішні новини з Австралії, Аманазонії та Сибіру ще більше спонукають розробляти заходи з попередження та раннього виявлення лісових пожеж. Фахівцями лісової галузі та науковцями розроблений відповідний законопроект», - зазначив начальник відділу Держлісагентства.  Окрім того, він коротко окреслив й інші проблеми лісового господарства, які потребують законодавчого врегулювання. Зокрема: - схвалення законопроекту про ринок деревини, що удосконалить діючі механізми продажу деревини, які не відповідають європейській практиці та спричиняють масу конфліктів та зловживань. Крім того, прийняття відповідного закону зніме напругу у питанні мораторію на експорт необробленої деревини. - відновлення бюджетного фінансування. З 2016 року в Державному бюджеті України припинено фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарства. Без державної підтримки лісогосподарські підприємства не ресурсних областей не можуть забезпечити ведення лісового та мисливського господарства в повному обсязі. Незначні видатки зі спеціального фонду, які стали можливими за рахунок підвищення ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50%, покривають лише мінімальні потреби на виплату заробітної плати працівникам цих областей. Однак, це не зупиняє масове звільнення лісівників. - врегулювання понаднормового податкового навантаження лісової галузі шляхом відміни частини податків та створення режиму пільгового оподаткування для державних лісогосподарських підприємств. Прес-служба Держлісагентства

6 Червня 2019

    Сьогодні заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар взяв участь у засіданні колегії Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства. У своєму виступі він звернув увагу на проблеми, які є в лісовій галузі. «Питання довіри до лісової галузі з року в рік падає. Стає незрозумілим, чи потрібна лісова галузь взагалі в Україні. З’являються петиції про заборону рубок… Випала велика кількість опадів – винні лісівники, десь рубають – винні лісівники. У суспільстві не розуміють, як відбувається робота у лісі, які принципи ведення лісового господарства. Ми намагаємося пояснювати людям, багато матеріалів про лісову галузь, про повсякденну роботу лісівників. Але поки що результат незадовільний. Роботи проведено багато, але її потрібно проводити ще більше», - зазначив Володимир Бондар. На його думку, причиною проблем, які зараз є в лісовій галузі, є відсутність національної лісової політики в державі та невизначеність ставлення до лісового господарства. «І в цей економічно складний для галузі час взагалі може постати питання про зменшення проведення лісогосподарських заходів, адже працівники не зможуть отримувати заробітну плату за виконану роботу. Без розуміння держави цих проблем ми ситуацію не вирішимо. До того ж, Агентство втратило суб’єктність і всі наші ініціативи, проекти нормативно-правових документів та законопроекти майже не приймаються», - звернув увагу заступник Голови відомства. Володимир Бондар також висловив сподівання, що увага держави до лісової галузі базуватиметься на проблемах, які порушують фахівці галузі та науковці. «Переконаний, першопричинами проблем, які порушує суспільство, є ті питання, що піднімають і працівники галузі», - сказав він.  «Зверніть увагу, сьогодні підсумки лісокультурних кампаній цікаві, мабуть, лише лісівникам. Суспільство взагалі відмовляється вірити, що ми відновлюємо ліс на всіх площах, де відбувалася заготівля деревини, що ми намагаємося створювати нові ліси. І ніхто не звертає увагу на те, що законодавство сьогодні не дає можливості нам отримувати землі під нові ліси, і ми втрачаємо можливість збільшення лісистості. Це питання, чомусь, нікого не цікавить. А питання, які продуковані деякими активістами – чомусь на слуху у всіх. Тому, ми повинні активно роз’яснювати і органам влади всіх рівнів, і суспільству про проблематику і потреби лісового господарства. Ця робота з громадськістю має проводитися ширше і на всіх рівнях – і в лісгоспах, і на обласному рівні, і на загальнодержавному», - наголосив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.   Прес-служба Держлісагентства