Нещодавно в Науковому віснику Національного лісотехнічного університету України (т.30, № 1, 2020) вийшла стаття О.Г Часковського та Г.Г. Гриника «Оцінювання втрат лісового покриву Українських Карпат дистанційними методами за матеріалами відкритих джерел супутникової інформації».
Низка висновків, які зроблено у статті, можуть в подальшому призвести до неправильного або ж навмисно спотвореного трактування стану лісової галузі України під час використання тез із статті, наприклад, у засобах масової інформації.
У зв’язку з цим, Державне агентство лісових ресурсів України надає офіційну позицію щодо інформації, викладеної в статті.
Отже, потрібно наголосити, що у назві статті йдеться про лісовий покрив Українських Карпат, тоді як в абстракті та методиці досліджень зроблені приголомшливі заяви щодо втрати лісового покриву України в цілому. Автори використовують дані Global Forest Watch та Global Forest Change, які по суті є спорідненими системами на основі методології університету Меріленду, розробленої групою авторів під керівництвом професора Хансена.
Автори статті в гонитві за «гарячими фактами» не повідомляють читачам, що методологія вищезазначених систем має суттєві обмеження, які потрібно брати до уваги при аналізі та інтерпретації даних щодо динаміки лісового покриву. Зокрема:
ü система оперує поняттям «деревний покрив», який не відповідає визначенню лісу в лісовій практиці та лісовій статистиці. Згідно з останніми дослідженнями українських та китайських науковців
https://www.mdpi.com/2072-4292/12/1/187
(Myroniuk et al., 2020), зазначена карта завищує площу, яка аналізується, за рахунок включення міських зелених насаджень, фруктових садів, лісових насаджень, що з’явилися на колишніх сільськогосподарських угіддях, водно-болотних угідь і частково навіть за рахунок сільськогосподарських угідь і травостоїв (приклади доступні в додатках до статті
https://www.mdpi.com/2072-4292/12/1/187/s1).
Це призводить до того, що при оцінюванні втрат деревного покриву відштовхуються від площі, яка, крім лісів, враховує й інші території. Звідси, потенційно буде завищеною площа ділянок, де зафіксовані втрати. Окрім того, трапляються випадки, коли, наприклад, зрошувані сільськогосподарські угіддя Запоріжжя чи Херсонщини випадково в системі були віднесені до лісових ділянок, а після збору урожаю сільськогосподарських культур на цих площах ідентифіковані втрати «деревного покриву». Типовими помилки невірної ідентифікації є для водно-болотних угідь – складних у спектральному відношенні територій для класифікації. Станом на певний рік вони можуть бути класифіковані як лісова рослинність, однак після певних кліматичних аномалій, які призводять до їхнього підтоплення/всихання, відносяться до ділянок, де виявлені втрати «деревного покриву». Загальна точність цього тематичного класу оцінюється на рівні 70% (див. табл. 4.5
https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u145/dis_mironyuk.pdf).
Невисока точність методу відзначається і європейськими дослідниками
(https://ecometrica.com/wp-content/uploads/2015/08/UMD_accuracy_assessment_website_report_Final.pdf),
оскільки використовувані зображення дистанційного зондування мають не достатню роздільну здатність, що унеможливлює досягнення адекватної точності даних.
ü система аналізує різні періоди, тому виникають невідповідності в періодах проведення рубок та відповідного лісовідновлення. Достовірно доведено, що карта GFC має низьку точність виявлення відновлення лісів – 42% (див. табл. 4.5
https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u145/dis_mironyuk.pdf),
а очікувати появи на карті новостворених лісів варто не раніше, ніж після 10-15 років. Цим, зокрема, пояснюється негативний баланс між втратами та відновленням лісу.
ü «втрата деревного покриву» є наслідком дії різних факторів, що призводять до зменшення деревного покриву в результаті рубок, лісових пожеж, впливу шкідників і хвороб та вітровалів – тобто втрат дерев у результаті поєднання як антропогенних, так і природних чинників. Тому до втрат деревного покриву відносяться також площі всихаючих деревостанів, які на супутникових знімках змінили текстуру деревного намету, але рубки в них ще не проводилися.
Таким чином, за даними Global Forest Watch та Global Forest Change, у всіх європейських державах є втрати деревного покриву (Чеська Республіка 9,2%, Німеччина 4,2%, Велика Британія 12%, Іспанія 11%). Хоча офіційна статистика зазначає зовсім іншу тенденцію (дані Глобальної оцінки лісових ресурсів та звіти щодо стану лісів Європи).
На жаль, автори статті дуже довільно використовують терміни, які мають різні тлумачення, зокрема, щодо «втрата покриву» та «порушення покриву», оскільки останнє може сигналізувати про проблему на лісових ділянках, яка не є втратою деревного покриву (дивись вище).
Необхідно також звернути увагу на необґрунтоване твердження стосовно заборони суцільних рубок на схилах із стрімкістю понад 20 градусів. Чинними Правилами рубок головного користування в гірських лісах Карпат (пункти 24 і 29) передбачено можливість застосування у ялинових лісах вузьколісосічних рубок у категоріях лісів з особливим режимом лісокористування на пологих, спадистих і стрімких схилах, а в експлуатаційних лісах – незалежно від стрімкості схилів.
Додаткова інформація щодо аналізу інформації стосовно Національного природного парку «Сколівські Бескиди» розміщена на сайті Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства за посиланням https://lvivlis.gov.ua/news?id=4206.
Просимо науковців НЛТУУ виважено підходити до публікацій своїх доробків та адекватно і коректно використовувати термінологічну базу, оскільки це впливає не лише на вашу особисту наукову репутацію, а й на репутацію лісової галузі України.
Також звертаємося до всіх, хто використовуватиме інформацію про лісове господарство України з відкритих джерел – звертайтеся, будь ласка, до Держлісагентства за роз’ясненнями. Ми завжди відкриті до співпраці.
Підготовлено на основі висновків науковців УкрНДІЛГА та УкрНДІгірліс
