Недоброчесним працівникам не місце в лісовій галузі, - Голова Держлісагентства

21 травня 2020

1,5 мільярда гривень сплачено податків, зборів, обов’язкових платежів та ЄСВ за І квартал цього року лісогосподарськими підприємствами галузі до бюджетів усіх рівнів. З цих коштів 60% сплачено до державного бюджету, 40% - до місцевих, 273 млн грн – єдиного соціального внеску. Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків та зборів становить податок на додану вартість – 35% (425 млн грн), рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 34% (418 млн грн) та податок на доходи  фізичних осіб – 17% (211 млн грн). Ці цифри говорять про те, що державні лісогосподарські підприємства, що входять до сфери управління Держлісагентства, наповнюють державну казну чималими коштами. Найбільше це відчутно в сільській місцевості, де часто лісгоспи є бюджетоутворюючими підприємствами. А наповнення бюджетів – це кошти на розвиток громад, реалізацію нових інфраструктурних проектів, нові школи та лікарні. http://dklg.kmu.gov.ua/

11 березня 2020

95% усієї деревини, яку заготовляють лісогосподарські підприємства в Україні, перебуває на електронному обліку. Інші 5% становлять поодинокі комунальні та приватні підприємства, які знаходяться в процесі навчання і підключення до системи електронного обліку. Про це повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький на своїй сторінці у  Facebook. «Це означає, що до електронного обліку деревини підключено 526 постійних лісокористувачів, з яких 341 ‒ державні підприємства, організації та установи, 144 ‒ комунальні підприємства та 41 лісокористувачів, що належить до інших організаційно–правових форм господарювання», - зазначив він. За словами Андрія Заблоцького, вперше за роки незалежності ми маємо чіткі дані про кількість та місце заготовленої деревини, і також про те, хто її заготовляє. Він нагадав, що до цього чого часу лише лісгоспи у сфері відання Держлісагентства працювали в системі електронного обліку. Також Голова Держлісагентства перерахував причини, чому важливий та необхідний електронний облік деревини. Зокрема: - ринок заготівлі деревини систематизовано та узагальнено – ми матимемо баланс деревини по країні, що дозволить бізнесу планувати свою діяльність; - на ринку залишаються лише легальні гравці; - тіньова заготівля стане фактично неможливою; - суспільство має змогу контролювати та відслідковувати заготівлю деревини; - для держави – легальний ринок та збільшення надходжень до бюджету. «Ми системно змінюємо підходи до роботи у лісовій галузі. Доступ до єдиної державної системи електронного обліку деревини надано Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції України, Державній фіскальній службі України, Службі безпеки України та іншим державним органам, щоб вони мали можливість перевіряти законність перевезення деревини», - написав Андрій Заблоцький. Окрім того, він підкреслив, що громадськість має можливість перевірити законність заготівлі деревини через систему «Ліс у смартфоні»  https://lk.ukrforest.com  та легальність її перевезення  https://open.ukrforest.com  за номером бирки, ТТН та транспортного засобу. «Починаючи з квітня, реалізація деревини без електронного обліку буде вважатися протиправною та стане предметом додаткових перевірок з боку правоохоронних органів», - повідомив Голова Держлісагентства. За словами Андрія Заблоцького, Держлісагентство готує зміни до законодавства щодо встановлення кримінальної відповідальності за торгівлю нелегально заготовленою деревиною та недостовірність інформації, що вноситься до системи ЕОД. Також планується унормувати питання стовідсоткової сертифікації продукції з деревини, щоб не було законодавчих прогалин, коли окрема продукція з деревини експортується з України без сертифікатів походження. І часто виникають питання як з боку торгівельних партнерів, так і від суспільства, що така продукція виготовляється із деревини сумнівного походження. http://dklg.kmu.gov.ua

16 грудня 2019

Під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, яке відбулося 13 грудня на базі відокремленого підрозділу НУБіП «Боярська лісова дослідна станція», начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісгаенттсва Ігор Будзінський окреслив низку проблем лісової галузі, які потребують законодавчого та нормативного врегулювання. «По-перше, в Україні відсутнє стратегічне бачення держави щодо основоположних пов’язаних з лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях. Стратегія розвитку галузі повинна здійснюватись із залученням всіх зацікавлених сторін», - зазначив він. Ігор Будзінський звернув увагу на те, що нагальною потребою є також оновлення інформації про ліси України. «Для проведення Національної інвентаризації лісів необхідно вирішити три першочергових завдання: закріпити у законодавстві необхідність проведення НІЛ; підготувати та схвалити нормативно-правові акти НІЛ; забезпечити фінансування на здійснення всіх необхідних робіт», - повідомив начальник відділу охорони і захисту лісів Держлісагентства. Він також зазначив, що народні депутати України вже подали відповідний законопроект (реєстр. № 2379). Його прийняття запровадить правове регулювання Національної інвентаризації лісів, розширить обсяг та поліпшить якість даних про ліси, що забезпечить необхідну інформаційну основу для формування стратегічних цілей та завдань державної політики у сфері лісового господарства. Також Ігор Будзінський порушив питання щодо проблеми всихання лісів, зокрема, соснових насаджень. «На відміну від наших європейських колег, внаслідок понадмірної зарегульованості законодавства, лісівники просто не мають можливості вчасно протидіяти поширенню «біологічної пожежі». Першопричиною цього є зміна клімату. Рівень ґрунтових вод падає, спостерігається коливання температур, насадження  слабнуть і стають більш вразливими до заселення шкідниками, зокрема, короїдами. Сьогодні ми наочно з вами бачили, як відбувається процес всихання, а точніше сказати відмирання дерев, які заселені короїдом. Лісівники повинні мати можливість швидкого реагування на появу шкідників. Ми повинні пам’ятати, що втрата деревиною технічною якості це не лише збитки підприємства, це і втрата податків та платежів до бюджетів різних рівнів», - наголосив він. Що необхідно для вирішення питання на законодавчому рівні? - зміни до закону про оцінку впливу на довкілля щодо спрощення або повної відміни процедури у відповідних випадках (і поширення стовбурових та інвазивних шкідників, і протидія наслідкам стихійних лих) - зміни до закону про тваринний світ. Створення сприятливих умов для розмноження диких тварин має вирішуватися через визначення місць розмноження. Такий підхід вирішить питання оптимального співвідношення тваринного світу та господарської діяльності. Після цього необхідно внести зміни до Санітарних правил у лісах України. «Необхідно зазначити, що карантинна служба України підтвердила появу в Луганській області карантинного виду – ясеневої златки і якщо ми вчасно не вирішимо наведені вище питання до початку вегетаційного періоду наступного року – ситуація катастрофічно погіршиться», - підкреслив Ігор Будзінський. Ще одним важливим питанням, за його словами, є боротьба з лісовими пожежами. «Зараз зима і пожеж немає, скажете ви. Однак, маю звернути вашу увагу, що лісові пожежі починаються вже з перших днів березня, якщо немає снігу. А невтішні новини з Австралії, Аманазонії та Сибіру ще більше спонукають розробляти заходи з попередження та раннього виявлення лісових пожеж. Фахівцями лісової галузі та науковцями розроблений відповідний законопроект», - зазначив начальник відділу Держлісагентства.  Окрім того, він коротко окреслив й інші проблеми лісового господарства, які потребують законодавчого врегулювання. Зокрема: - схвалення законопроекту про ринок деревини, що удосконалить діючі механізми продажу деревини, які не відповідають європейській практиці та спричиняють масу конфліктів та зловживань. Крім того, прийняття відповідного закону зніме напругу у питанні мораторію на експорт необробленої деревини. - відновлення бюджетного фінансування. З 2016 року в Державному бюджеті України припинено фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарства. Без державної підтримки лісогосподарські підприємства не ресурсних областей не можуть забезпечити ведення лісового та мисливського господарства в повному обсязі. Незначні видатки зі спеціального фонду, які стали можливими за рахунок підвищення ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50%, покривають лише мінімальні потреби на виплату заробітної плати працівникам цих областей. Однак, це не зупиняє масове звільнення лісівників. - врегулювання понаднормового податкового навантаження лісової галузі шляхом відміни частини податків та створення режиму пільгового оподаткування для державних лісогосподарських підприємств. Прес-служба Держлісагентства

6 Червня 2019

    Сьогодні заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар взяв участь у засіданні колегії Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства. У своєму виступі він звернув увагу на проблеми, які є в лісовій галузі. «Питання довіри до лісової галузі з року в рік падає. Стає незрозумілим, чи потрібна лісова галузь взагалі в Україні. З’являються петиції про заборону рубок… Випала велика кількість опадів – винні лісівники, десь рубають – винні лісівники. У суспільстві не розуміють, як відбувається робота у лісі, які принципи ведення лісового господарства. Ми намагаємося пояснювати людям, багато матеріалів про лісову галузь, про повсякденну роботу лісівників. Але поки що результат незадовільний. Роботи проведено багато, але її потрібно проводити ще більше», - зазначив Володимир Бондар. На його думку, причиною проблем, які зараз є в лісовій галузі, є відсутність національної лісової політики в державі та невизначеність ставлення до лісового господарства. «І в цей економічно складний для галузі час взагалі може постати питання про зменшення проведення лісогосподарських заходів, адже працівники не зможуть отримувати заробітну плату за виконану роботу. Без розуміння держави цих проблем ми ситуацію не вирішимо. До того ж, Агентство втратило суб’єктність і всі наші ініціативи, проекти нормативно-правових документів та законопроекти майже не приймаються», - звернув увагу заступник Голови відомства. Володимир Бондар також висловив сподівання, що увага держави до лісової галузі базуватиметься на проблемах, які порушують фахівці галузі та науковці. «Переконаний, першопричинами проблем, які порушує суспільство, є ті питання, що піднімають і працівники галузі», - сказав він.  «Зверніть увагу, сьогодні підсумки лісокультурних кампаній цікаві, мабуть, лише лісівникам. Суспільство взагалі відмовляється вірити, що ми відновлюємо ліс на всіх площах, де відбувалася заготівля деревини, що ми намагаємося створювати нові ліси. І ніхто не звертає увагу на те, що законодавство сьогодні не дає можливості нам отримувати землі під нові ліси, і ми втрачаємо можливість збільшення лісистості. Це питання, чомусь, нікого не цікавить. А питання, які продуковані деякими активістами – чомусь на слуху у всіх. Тому, ми повинні активно роз’яснювати і органам влади всіх рівнів, і суспільству про проблематику і потреби лісового господарства. Ця робота з громадськістю має проводитися ширше і на всіх рівнях – і в лісгоспах, і на обласному рівні, і на загальнодержавному», - наголосив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.   Прес-служба Держлісагентства

24 січня 2019

Про те, яким видався для лісівників минулий рік та чого чекати працівникам галузі в році 2019 наша розмова з заступником Голови Держлісагентства Володимиром Бондарем – Володимире Нальковичу, минулий рік для лісової галузі виявився досить напруженим і неоднозначним. Ваша оцінка викликів та результатів діяльності галузі у минулому році.  – Вже сьогодні можемо говорити, що за результатами роботи 2018 року, не найкращого для розвитку лісової галузі, підприємствами сплачено понад шість мільярдів гривень податків. Безперечно, рік був важким, дуже багато викликів, на які доводилося і доводиться реагувати зараз. Оскільки, на жаль, є люди в державі, які свідомо працюють над знищенням лісової галузі, ускладненням її функціонування для того, аби системно підійти до приватизації лісового ресурсу країни. Виклики того року є наслідками політики, з ними нам доводилося боротися. Показником серйозних проблем, виявленням протесту, можна так сказати, став IV З’їзд працівників лісової галузі. Проте щоденна боротьба проходила постійно.  Серед глобальних викликів – проект невідомої стратегії розвитку галузі, який виносився на розгляд Уряду. Її зміст не давав би можливості розвиватися лісогосподарським підприємствам, а зводив їх до єдиної управляючої структури. Яку відповідно легко можна було б згодом приватизувати.  Минулого року ми працювали над змінами до законодавства щодо недопущення приватизації і концесії лісів. Ще у першій декаді того року ця проблема стояла досить гостро і на рівні Верховної Ради, і на рівні Уряду. Глобально обговорювалася можливість передачі у концесію лісгоспів і лісового фонду України. Нам вдалося прописати у проекті закону про концесії, який прийнятий у першому читанні, що ліси не можуть бути віддані у концесію.  Ми очікуємо законодавчого закріплення неможливості приватизації чи передачі у концесію підприємств лісової галузі й лісового фонду – це насамперед. Бо це – ключове питання функціонування сьогодні лісової галузі в Україні. Крім того, невідомо звідки з’явилася неурядова британська організація, яка виступила зі звинуваченням галузі, з абсурдними, з моєї точки зору, звинуваченнями, посилаючись на невідомі джерела, ніколи не досліджуючи ті чи інші проблеми. Це стосувалося не лише діяльності наших лісогосподарських підприємств, але й сертифікації та експорту деревини.  За дивним збігом у цей же час у Парламенті приймається закон про заборону експорту дров’яної сировини. Потім депутати врахували пропозиції вето Президента щодо цього закону, адже він порушував міжнародні угоди, й у фінальному тексті закону прибрали цю норму. Адже такої сировини у ресурсних підприємств є у надлишку і її немає куди по факту подіти. Сьогодні маючи сировину, яка псується, ми не можемо її ані реалізувати, ані переробити. Натомість маємо проблему у коштах, яких немає де взяти. І це замкнене коло, виклик щодо штучно створеної та показової неефективності роботи галузі – от, мовляв, дивіться, яка ситуація! Але галузь не може ефективно працювати, коли економічні чинники не діють. Друге. 75% із чистого прибутку сплачується у вигляді дивідендів у бюджет нашими підприємствами.  І це теж велика проблема, тому що коли підприємство 75% прибутку віддає до бюджету, а не акумулює, не проводить технічне переоснащення, таке підприємство розвиватися належним чином не може.  Третє. Раптом виникає земельний податок, прийнятий теж депутатами Парламенту. Ставка до 5 відсотків ставила наші підприємства на коліна. Лише одиниці підприємств певний період часу могли сплачувати 1-відсотковий податок. Галузь «лягала» у зв’язку з введенням згаданого податку. І неймовірними зусиллями нам вдалося його зменшити. Вже у змінах до бюджетного кодексу прописали більш адекватну формулу.  Виклики впродовж року йшли наступом на галузь. І те, що нам вдалося більшість із них відбити, нівелювати, вийти достойно з цієї ситуації – тільки завдяки тому, що галузь працювала злагоджено і системно. Ми відчували плече один одного. Спільними зусиллями і на місцевому рівні, і на центральному рівні змогли довести, що ці рішення неефективні, вони не приведуть до розвитку галузі, а навпаки, її зруйнують.  – Главою Уряду були ініційовані перевірки підприємств галузі. Чи відомі їх результати сьогодні і чого чекати від них працівникам? – Результати є. Ми маємо акти, які отримали від регіональних структур, що проводили перевірки, і від центральних структур. Системних порушень у роботі підприємств галузі, які зазнали перевірки, не виявлено. Звичайно, було вказано Держлісагентству на певні незначні порушення, які виявляються під час будь-якої перевірки. Деякі з них були усунуті ще під час перевірки. З іншими, необґрунтованими, з нашої точки зору, претензіями ми не погодилися. І наголосили, що у разі загострення ситуації будемо оскаржувати їх, у тому числі, й у судовому порядку. На сьогодні Мінагрополітики і Держлісагентство мають доручення виправити об’єктивні порушення, які були виявлені під час перевірки. Ми їх виправляємо.  – Питання фінансування лісової галузі. Чи сприяв цьому Указ Президента України про розвиток лісової галузі?  – Наприкінці минулого року ми зробили перший крок до незалежного фінансування галузі. Цей крок іде в контексті виконання Указу Президента, який був виданий наприкінці 2017 року, за результатами галузевої наради на Франківщині. Було створено спеціальний фонд, який формується за рахунок часткового відрахування від рентної плати. Він в основному направлений на фінансування наших підприємств Півдня і Сходу, які його потребують першочергово. Також розвантажує наші ресурсні підприємства, і це дає нам можливість не тільки оплачувати роботу працівників південних і східних підприємств, але й зайнятися прямими нашими обов’язками на Півдні і Сході, або, як говориться у порядку фінансування: «у тих регіонах, де немає рубок головного користування». Там ми можемо, завдяки фонду, зайнятися і лісорозведенням, і лісовідновленням. Нині ми маємо на це фінансування. Так само нам дуже необхідні були кошти для того, щоб покрити витрати для цих підприємств на отримання вже виготовлених матеріалів лісовпорядкування. Сьогодні таку можливість через цей фонд отримуємо. Також наші наукові установи певною мірою працюватимуть ефективніше у цьому напрямку. Маю на увазі експедиції у східних і південних регіонах. Тобто мінімальну частину потреб галузі, яка виникла внаслідок тотального недофінансування бюджетної галузі, ми зможемо покривати за рахунок цього рішення. Це перший крок. Далі – ми працюємо над тим, щоб був все ж створений відповідний державний фонд розвитку лісового господарства, передбачений в Указі Президента. Вважаємо, що він має бути створений вже наступним рішенням цього року. Фінансування його має бути дещо ширшим, ніж є на сьогодні. Як на мене, ми повинні виходити на фінансування загальногалузевих питань – програм, які б давали можливість розвивати не тільки південні і східні регіони, але й розвиватися усій галузі. Це і запровадження Національної інвентаризації та удосконалення лісового кадастру, і програма технічного переобладнання, програма розбудови лісової інфраструктури, програма наукових досліджень, міжнародної співпраці.  – З першого січня цього року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації лісопродукції. Які тут перспективи для галузі Ви бачите? – Ми вийшли нині на те, що Україна у своїй класифікації лісової продукції, відповідатиме принципам європейських стандартів. Класифікуватимемо нашу лісову сировину так, як у Європі. Ми відходимо від трьох сортів та сортиментів, а переходимо на чотири класи якості. Відповідно і нові вимоги до дров’яної сировини в залежності від використання. Так класифікується і вимірюється продукція у Європі, так і в Україні. Безперечно, процес переходу є складним.  Так, нам потрібно перевчити велику кількість людей. Також потрібно перевести на нові стандарти і деревообробну промисловість. Є проблема з переходом інших лісокористувачів, які сьогодні не входять до структури Держлісагентства. Не знаю, як ця робота там проводиться, але у будь-якому разі наші підприємства стали флагманами у цьому напрямку. Працівники лісової галузі з першого січня почали працювати за новими стандартами. І ця робота буде вдосконалюватися.  – Новий рік – нові завдання перед працівниками галузі. Як Ви їх оцінюєте?  – Ми визначили для себе основні завдання. Перше – розпочати національну інвентаризацію лісів. Сьогодні маємо багато проблем через різне трактування і кількості лісових насаджень, і їх якості. На всі ці питання маємо отримати відповідь, коли запрацює програма національної інвентаризації. Вона зараз вже практично готова. Сподіваюся, що цього року разом із нашими партнерами, у тому числі й західними, запустимо її і втілимо.  Другий глобальний напрямок – вирішити проблему ринку деревини. Так, у більшості регіонів України ми перейшли на електронні торги. Але сьогодні маємо цю практику систематизувати, зробити глибокою і водночас відкритою. Правила продажу деревини повинні бути цивілізованими, доступними як для продавця, так і покупця. Хочемо в цьому році це стабілізувати. Для цього необхідно видати нові закони та нормативні акти. Робота надзвичайно складна, але ми нею займаємося.  Нас не може не цікавити рівень заробітної плати наших працівників. Сьогодні він становить у середньому понад 9 тисяч гривень по галузі. Це зважаючи на те, що на Півдні і Сході виплачується мінімальна зарплата. Сподіваюся, що у цьому році рівень заробітної плати суттєво підвищиться для того, щоб утримати фахівців, розвивати їх, і щоб вони могли достойно працювати. Також працюватимемо, аби наші підприємства, коледжі, наукові заклади мали відповідне фінансування. На моє переконання, коледжі, які відійшли від галузі – повинні повернутися до неї і працювати разом на умовах госпрозрахунку. Це надасть можливість галузі отримувати належним чином підготовлених фахівців. А навчальні заклади відповідно матимуть надходження від тих підприємств, для яких будуть готувати спеціалістів.  Проблемним для нас буде питання оподаткування допоки воно буде неефективним для розвитку галузі. Питання дивідендів з прибутку для нас стоятиме завжди дуже гостро. Ми будемо інтенсивно працювати, аби зменшити відсоток сплати частини чистого прибутку наших підприємств. Як показує практика, ефективний податок не перевищує 15%. Це було б системним кроком для розвитку підприємств, для можливості їм працювати у нових умовах. Про таку постанову сьогодні не йдеться, але про зменшення навантаження на державні підприємства, у тому числі лісогосподарського напрямку, сьогодні серйозно і глибоко говорять, зокрема, і в урядових колах. Важливо, що переважна більшість позицій є у відповідному Указі Президента України. І хоча функція Президента не стосується господарського управління, але ми бачимо повне розуміння президентською вертикаллю влади шляхів вирішення проблем лісової галузі. Сподіваємося, що й тут у нас буде налагоджено діалог, матимемо розуміння і підтримку у вирішенні складних питань, які сьогодні стоять перед галуззю.    Розмовляв Віталій ГОПКАЛО Газета "Природа і суспільство"     https://www.ekoinform.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=298%3A-l-r&catid=7%3A2009-07-06-09-51-16&Itemid=41&lang=uk&fbclid=IwAR137V67sMoBvshL566q59AIYtqeyL3ABc04Bpd3yW2FTwU8cgTfY7AGyFs