Приклад, гідний поширення

25 жовтня 2022

В осінній посадковій кампанії взяли участь люди різних професій. Кажуть, як для доброї справи, то й Бог погоду гарну дарує. Саме так сталося минулої суботи в Яворівському лісництві ДП «Рава-Руський лісгосп», де місцеві лісівники разом із численними активістами посадили молоді саджанці сосни і дуба на заздалегідь підготовленій гектарній плантації. Сонце з самого ранку поволі, але впевнено нагрівало настояне лісове повітря. Його яскраві промені додавали золотого блиску навколишнім деревам, а заодно й особливої урочистості нібито й буденній для працівників лісової галузі діяльності – садінню дерев. Та нинішній захід – особливий. В умовах воєнної агресії з боку московських окупантів він покликаний не лише розширити лісові площі, а й згуртувати навколо благородної справи якомога більше українців. То ж і проводилася акція під девізом «Ліси єдності – ліс єднає людей, люди єднають країну!». Очевидно, що й увага до акції виявилась цього дня особлива. Зустріти тут можна було начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького, начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолія Дейнеку, директора ДП «Рава-Руське лісове господарство» Антона Косовського, голову ГО «Добро. Дій» Ігоря Дулина, ініціаторку глобального міжнародного проєкту «Greening of the Planet» Ганну Крисюк, голову Яворівської райдержадміністрації Ярослава Коминського. А почалася акція з хвилини мовчання, якою вшанували загиблих захисників нашої Вітчизни, вихідців із Яворівщини та всієї України. На знак пошани перших було посаджено півтора десятка молодих деревець і встановлено пам’ятний інформаційний стенд «Лісові культури, створені на честь загиблих воїнів Яворівського району внаслідок агресії Росії проти України 2014–2022 років». Сіянці із закритою кореневою системою вирощені у розсаднику Річківського лісництва роздавали всім, хто того ранку прибув на локацію Яворівського лісництва. Отримала їх підприємець зі Львова Степанія Хом’як із сином, одинадцятикласником Ярославом, і активна волонтерка Юліанна Недокус з донькою-студенткою Софією, і працівники місцевого самоврядування Яворівщини Олег Мурин та Ольга Снітко. Отримала і ціла когорта працівників з мережі аптек «DS» – заступниця керівника з навчання та розвитку персоналу Ірина Іваненко-Лапан, завідуюча аптекою Наталія Дудко, фармацевт Наталія Борисенко.   Ірина прибула не сама, а з донькою Дарією, шестикласницею, а Наталія Борисенко не могла відмовити 4-річній доньці Олександрі. Жінки дружно підтримали акцію, про яку довідалися від представників ГО «Добро. Дій», БФ «Озеленення України». Зрештою, хто, як не вони найкраще розуміють вплив «зелених легень» лісу на здоров’я людини! – Важливо те, наголосив під час акції Анатолій Дейнека, – що з кожним роком активісти, волонтери, звичайні люди щораз більше долучаються до посадки молодих деревець. Нагадаємо, що останнім часом ліси активно висаджуються в рамках екологічної ініціативи Президента «Зелена країна». Того сонячного дня учасники акції у Яворівському лісництві посадили 4 тисячі штук саджанців сосни звичайної і дуба звичайного із закритою кореневою системою. А ще в рамках «зеленого» заходу відбувся телеміст за участі 10 областей України та 32 країн, в яких українці світу проявили свою солідарність із Батьківщиною. – Ця міжнародна акція, – заявив Антон Косовський, – покликана, поруч із корисною справою озеленення, привернути увагу громадськості іноземних держав до українства, яке демонструє свою згуртованість як на мирному фронті, так і в умовах війни з російським окупантом. Загалом, на Львівщині того суботнього дня в акції взяли участь понад 5 тисяч людей. Садили молоді деревця у 38 лісництвах усіх лісгоспів. У ДП «Львівський лісгосп» кількість молодих насаджень збільшилася на 8 тисяч, у ДП «Самбірський лісгосп» – на 9 тисяч, а у ДП «Бродівський лісгосп» – на 10 тисяч деревець. А всього посаджено близько 200 тисяч штук сіянців. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, фото автора, Газета “Природа і суспільство” https://ekoinform.com.ua/?p=16592

25 жовтня 2022

Чергова гуманітарна допомога польських лісівників побратимам зі Львівщини. Війна з російським окупантом зобов’язує всіх нас і всіма способами працювати на перемогу. Про це зайве нагадувати лісівникам Львівщини, які з перших днів вторгнення московського агресора на нашу територію долучилися до допомоги українським воякам. Найперше, працівники лісу з області воюють на фронті, є серед них і добровольці. Лісгоспи, перевиконуючи у цей непростий час свої виробничі плани, забезпечують військо деревиною для облаштування окопів, бліндажів, укріплень… І, нарешті, обласне управління лісового та мисливського господарства взяло на себе ще один, вкрай такий потрібний на сьогодні громадянський обов’язок, як разом із лісгоспами виступати колективним волонтером для нашої армії, використовуючи до цієї корисної справи плідну співпрацю з сусідами-побратимами лісової галузі Польщі. Ми вже розповідали, що на фронті вже «воюють» 49 джипів (38 від польських побратимів та 11 від лісгоспів Львівщини), 35 тепловізорів, 1000 тактичних рюкзаків. Про медикаменти, продукти, засоби гігієни тощо годі й говорити. І ось нова порція гуманітарної допомоги від лісівників сусідньої держави. – На цей раз побратими привезли 11 автомобілів підвищеної прохідності і 20 квадрокоптерів! – розповів заступник начальника, головний лісничий обласного управління Ярослав Целень і додав, що ще 20 дронів від польських друзів зараз проходять погодження в державних структурах Республіки Польща. Ярослав Целень також повідомив, що не так давно на запрошення Генеральної дирекції лісівників Польщі відвідав засідання працівників лісової галузі у Мучному, що неподалік українського кордону, і мав змогу подякувати їм за плідну співпрацю і волонтерську допомогу.   Там, на засіданні, генеральний директор Йозеф Кубіца запевнив лісівників Львівщини, що допомога з їхнього боку триватиме до повної перемоги України над російським окупантом. … А на акті передачі гуманітарної допомоги, яка відбувалася в одному з підрозділів Львівського ОУЛМГ, були присутні голова обласної військової адміністрації Максим Козицький, начальник обласного управління ЛМГ Анатолій Дейнека, начальник Головного управління ДСНС у Львівській області Юрій Кагітін, голова Львівської райдерж­адміністрації Христина Замула. Головний лісничий ДП «Стрийський лісгосп» Анатолій Цюк тут же продемонстрував присутнім роботу дронів, які відразу ж, так само, як і джипи, вирушать на фронт. – Разом переможемо! – завершив свій короткий виступ Анатолій Дейнека, вкотре перед тим подякувавши польським побратимам. Іван КОРСАК, фото автора, Газета “Природа і суспільство” https://ekoinform.com.ua/?p=16588

27 липня 2022

Тісна співпраця лісівників Львівщини з польськими побратимами. Якщо в попередні періоди – мирного часу – наголошувалося, здебільшого, на суто професійних, галузевих контактах, що передбачали обмін досвідом, новаторськими методами ведення лісового господарства, то нині, в умовах війни з російськими окупантами, ці взаємовідносини збагатилися серйозним гуманітарним аспектом з боку польських друзів. Буквально з перших днів агресії польські лісівники зголосилися допомагати нашій армії, територіальній обороні, вимушено переміщеним особам найрізноманітнішими необхідними речами – від тепловізорів, медичних аптечок, сумок першої медичної допомоги, ліків, спальних мішків до продуктів харчування. Причому, в допомогу включилися як центральне керівництво Республіки, так і Регіональні дирекції державних лісів… З кожним місяцем гуманітарний потік, який вже з початком березня був налагоджений через Рава-Руську митницю і відповідно ДП «Рава-Руський лісгосп», ставав щораз вагомішим. Уже в травні польські працівники лісу передали для фронту через лісівників Львівщини дві партії (12 і 10) позашляховиків, укомплектованих продуктовими наборами й всіма іншими, необхідними на лінії фронту речами. А днями – знову приємна і корисна подія! За участі голови Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького, начальника головного управління ДСНС у Львівській області Юрія Кагітіна, народного депутата України Ростислава Тістика, начальника Львівського ОУЛМГ Анатолія Дейнеки та представників військових частин Сил Оборони України відбулася передача 16 позашляховиків підвищеної прохідності. Автомобілі й на цей раз укомплектовані продуктовими наборами. А ще для посилення протипожежного захисту лісів південних та східних областей України (нині воістину гаряча пора в прямому і переносному розумінні) польські побратими передали пожежні модулі. Лісівники Львівщини вдячні колегам із Польщі за допомогу у нелегкі часи боротьби з російськими окупантами, активну підтримку «гуманітарного фронту» України. Цей «гуманітарний фронт» вони підтримують неабияк і самі. Взяти, для прикладу, той же Рава-Руський лісгосп, директор Антон Косовський, за ініціативи якого створено ГО «Гуманітарний фронт». Днями підприємство та громадська організація передали два транспортних засоби, військове спорядження та чималу кількість продуктів харчування захисникам 93-ї ОМБр «Холодний Яр». Яскравим бонусом зустрічі з вояками стали пісні, вірші та дитячі малюнки від вихованців ДБСТ села Потелич. Щира дяка від імені громадської організації керівництву ДП «Рава-Руський лісгосп» працівникам Володимиру Панечку, Андрію Булику та Андрію Процику, членам ГО Володимиру Сухенку та Наталії Багацькій – їхні організаторські здібності захоплюють; сестрі Віталії з ДБСТ Потелич (дитяча посмішка неоціненна), педагогу Рава-Руського ЗЗСО № 2 Лесі Федик та усім небайдужим Рава-Руської громади. Також набір ключів і домкрат – уже в добровольчого українського корпусу «Правий Сектор». А мужні мешканці Равщини, які нині захищають Україну від російських окупантів, отримали військові розгрузки, дощовики та рюкзаки. Рава-Руський «Гуманітарний фронт» вдячний Річківській громаді, мешканцям сіл Гійче, Забір’я, Потелич та Клебани за різноманітні смаколики, сухі продукти, супи, консервації, гігієнічні засоби та перев’язочні матеріали… З почуттям виконаного обов’язку лісівники Львівщини завершують кожний свій робочий день. І з надією та вірою у перемогу українського світла над російським мороком дивляться у день завтрашній. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, фото автора, Газета “Природа і суспільство” https://ekoinform.com.ua/?p=15989

18 липня 2022

Розширена колегія Держлісагентства ознайомилася з досвідом застосування поступових та вибіркових рубок на підприємствах Львівського та Закарпатського обласних управлінь. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Інна ЛИХОВИД, Газета “Природа і суспільство” Колегія, в якій взяли участь керівники підрозділів Держлісагентства на чолі з Головою Юрієм Болоховцем, очільники обласних управлінь лісового господарства з усіх регіонів України, науковці, народні депутати, розпочала свою роботу у Стрийському лісгоспі на Львівщині. Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець підкреслив важливість переходу від суцільних до поступових і вибіркових методів заготівлі деревини. Рубання переформування дають ряд позитивних ефектів: Лісівничо-екологічні: формування багатоярусних, складних за породним складом, кліматично-стійких деревостанів, примноження біорізноманіття; Економічні: збільшення обсягів заготівлі деревини та стабільність надходження її на ринок, економія коштів порівняно з традиційним лісовирощуванням; Соціальні: ліс постійно виконує екологічну, економічну та соціальну функції, внаслідок чого мінімізуються ризики виникнення конфліктів з громадами. Не випадково розпочалася робота колегії на Львівщині, бо саме ця область, перейнявши ще на початку 2000-х років досвід Швейцарії, Німеччини, Австрії, Польщі, країн Балтії, виступила піонером у переході на засади наближеного до природи лісівництва, пройшовши тернистий шлях впровадження рубань переформування. Її ініціативу, тоді ще у вигляді експерименту, підтримав Держкомлісгосп (нині Держлісагентство) України, надавши дозвіл лісгоспам Львівщини проводити рубки переформування деревостанів під науковим супроводом Національного лісотехнічного університету… Для вивчення процесів природного відновлення лісів та переходу на вибіркову систему господарювання Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства спільно з науковцями університету заклало 4 науково-виробничі стаціонари, зокрема, й Моршинський на базі Стрийського лісгоспу. Саме на цій території відбувалася розширена виїзна колегія. Її учасників начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека ознайомив із ретроспективним аналізом проведення рубок переформування за 2008–2022 роки у державних лісогосподарських підприємствах Львівщини. Отже, за цей період у лісах Львівщини проведено рубки переформування деревостанів на 2060 лісових ділянках на площі 8055 гектарів і заготовлено 627,6 тисячі кубічних метрів деревини. Про науково-виробничий стаціонар «Моршинський» та перспективу проведення рубок переформування деревостанів розповів професор, завідувач кафедри лісівництва НЛТУ України Григорій Криницький. Також повідомлено, що з метою нормативно-правового забезпечення проведення рубок переформування на засадах наближеного до природи лісівництва Львівське ОУЛМГ спільно з Національним лісотехнічним університетом України напрацювало пропозиції про внесення змін до чинних нормативних актів, у тому числі, щодо проведення рубок переформування в лісах, і вони скеровані Львівською облрадою для розгляду до Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Держлісагентства України. – Принципи наближеного до природи лісівництва базуються на таких способах лісокористування, за яких забезпечується постійно вкрита лісом площа, – наголосив Юрій Болоховець. – На цих ділянках відтворюється структура природних різновікових лісів, а також підтримується стійкість та продуктивність деревостанів, а це означає, що «лисих» Карпат ми більше бачити не будемо, – сказав Голова Держлісагентства. – Очевидно, що суцільні рубки є технологічно легшими і зручнішими у виконанні, – наголосив під час колегії Анатолій Дейнека. Григорій Криницький (ліворуч) розкрив деякі секрети рубань переформування Голові Держлісагентства Юрію Болоховцю, начальникам Вінницького, Закарпатського та Львівського ОУЛМГ Анатолію Бондарю, Вікторії Білоусовій та Анатолію Дейнеці Традиційно як – зрубали ліс, через пів року посадили і далі треба чекати 80–100 років, поки виросте новий. При цьому легко сказати – посадили. Треба зібрати насіння, виростити саджанці, організувати людей на посадку, потім доглядати…. А це все – кошти! А рубки переформування передбачають постійне користування лісом і використання потенціалу самовідновлення лісу. Сюди лісівники періодично приходять, вирубують орієнтовно чверть деревини, при цьому забезпечуючи постійну присутність лісу на ділянці. У ньому нема «залисин». При таких рубаннях лісівники першочергово вилучають пошкоджені, відсталі у рості дерева, залишаючи при цьому певну кількість мертвої деревини. За декілька прийомів рубань формується складний багатоярусний, різновіковий, кліматично стійкий деревостан. Справді, йдемо в Європу, прагнемо стати повноправними членами Європейського Союзу, то ж маємо змінювати психологію, культуру ведення лісового господарювання… Таку думку під час робочих обговорень підтримували очільники обласних управлінь із різних регіонів України – Херсонського, Харківського, Хмельницького, Чернігівського, Черкаського, Чернівецького, Запорізького, Закарпатського, Рівненського, Волинського… Чимало з них, зокрема: Віктор Чигринець із Сумщини, Анатолій Бондар із Вінничини високо оцінили тісну співпрацю лісівників-практиків із науковцями. Відпрацювання методології проведення рубань переформування має важливе значення… Закарпатський досвід Уперше за останні 10 років виїзне засідання колегії відбулося у Закарпатській області. Начальниця Закарпатського ОУЛМГ Вікторія Білоусова наголосила, що для місцевих лісівників – це велика честь та відповідальність. Під час виїзного засідання закарпатські лісівники показали колегам, як працюють у гірській місцевості та розповіли про специфіку лісового господарства регіону. – Лісозаготівля в горах залишається вкрай важкою та небезпечною роботою, – зазначала Вікторія Білоусова. – На одній з локацій ми показували колегам-лісівникам як працівники Рахівського лісодослідного господарства трелюють ліс завдяки повітряно-трелювальній ус­тановці. Ця техніка не шкодить довкіллю, адже важкі колоди не тягнуть гірськими схилами і берегами потоків та річок, як це робилося колись, і що завдавало непоправної шкоди тонкому і уразливому шарові родючого ґрунту та нищило молоді дерева. Для Закарпаття наближене до природи ведення лісового господарства є перспективним як у гірських, так і рівнинних лісах. Скажу точніше, це основа підтримання стійкості й стабільності лісів. За чіткого дотримання принципів наближеного до природи лісівництва, розважливого підходу і належної організації робіт можна домогтися природного поновлення, сформувати деревостан цільового складу й структури. Завдяки тому, що закарпатські лісівники приділяють увагу лісовідновленню, яке здійснюється на лісотипологічній основі відповідно до лісорослинних умов штучним та природним способом, за 2006–2021 роки вдалося збільшити частку природного поновлення в лісах від 30,5% до 62%. – Це позитивна тенденція в екологічному та економічному плані. Також ми демонстрували колегам деякі ділянки в лісфонді ДП «Мукачівське ЛГ», на яких відбулося природне поновлення лісу. Наші лісівники стимулюють появу самосівів та підросту деревних порід, ліквідовують ті рослини, які можуть їх заглушити, а також створюють змішані насадження з порід, які відповідають типам лісорослинних умов, – додала Вікторія Білоусова. За її словами, частка чистого прибутку підприємств області є одною з найбільших у Карпатському регіоні. За 5 місяців 2022 року підприємствами Закарпатського ОУЛМГ заготовлено 258,5 тис. куб. м лісопродукції (41% від річного плану), з них 92,3 тис. куб. м від рубок головного користування (35% від річного плану). Заготівля за 5 місяців 2022 року становить 75% до відповідного періоду минулого року. Загальний обсяг реалізованої продукції за цей же період року становить 256,8 тис. куб. м. За перші 5 місяців року підприємства галузі сплатили 224 млн грн податків, що на 46 млн грн більше за аналогічний період 2021-го. Відтворення лісів та захист від пожеж Докладніше про господарсько-фінансову діяльність підприємств галузі із січня по березень цього року доповів начальник Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства Ігор Лицур. За його словами, у першому кварталі лісогосподарські підприємства відтворили ліси на площі 7,6 тис. га. Однак, через малосніжку зиму та невелику кількість опадів, ранню весну та спалювання трави, особливо на схилах Карпат, лісівники фіксували велику кількість пожеж. – Станом на 1 квітня цього року, у лісах галузі ліквідовано 169 пожеж на площі 1065 га, що в 14 разів більше від кількості та в 138 разів від площі загорань першого кварталу минулого року, – додав Ігор Лицур. Лісозаготівлі Обсяги лісозаготівель у першому кварталі дещо зменшились. Це 2,2 млн куб. м деревини від усіх видів рубок, що на 40,4% менше в порівнянні з відповідним періодом 2021 року. – З них на рубках головного користування заготовлено 954,3 тис. куб. м, що становить 14,9% від лісосічного фонду 2022 року, і на 515,5 тис. куб. м або на 35,1% менше в порівнянні з 2021 роком, – пояснив Ігор Лицур. – Загальний обсяг реалізації деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок за 1 квартал 2022 року становить близько 1894 тис. куб. м на загальну суму 3,6 млрд грн, що відповідно на 1105,5 тис. куб. м менше, але на 500 млн грн більше, ніж у минулому році. За підсумками січня-березня 2022 року, незважаючи на воєнний стан в Україні, в галузі спостерігається збільшення приросту обсягів реалізації продукції. В цілому обсяг реалізованої лісопродукції зріс на 16,8%. Ціна знеособленого кубометра реалізованої деревини (крім переробки та власних потреб) виросла у цьому кварталі на 895 грн за кубометр. Середня ціна по агентству становить 1990 грн, торік в аналогічний період було 1095 грн. Найвища вартість – у Вінницькому ОУЛМГ (2920 грн за кубометр), Сумському (2552 грн), Хмельницькому (2509), Львівському (2417) та Волинському (2327). Разом з тим, незаконні рубки у першому кварталі становлять 2,4 тис. куб. м. Завдана через це шкода сягає 21 млн грн, із яких відшкодовано 1,7 млн грн, це всього 8,3% від розміру загальної шкоди. Доходи та витрати – За результатами фінансово-господарської діяльності підприємствами галузі отримано 331,9 млн грн чистого прибутку. Найбільш прибуткові підприємства Волинського ОУЛМГ, які отримали прибуток на загальну суму 80,3 млн грн. Значну суму чистого прибутку отримали підприємства наступних обл­управлінь: Черкаського – 45,9 млн грн, Хмельницького – 42,6 млн грн та Рівненського – 34,6 млн гривень. Разом з тим, отримано збиток у загальній сумі 9,4 млн грн. Більшість підприємств, які спрацювали збитково, перебувають у стані припинення та завершують процедуру реорганізації, – зазначив Ігор Лицур. Підприємства лісового господарства у першому кварталі сплатили 1 млрд 614 млн грн податків, зборів та обов’язкових платежів. З них до державного бюджету сплачено 1 млрд 62 млн грн (66%), до місцевого – 552 млн гривень (34%). Ці показники більші від минулорічних на 253,8 млн гривень. Заробітні плати Для людей, що працюють у лісовій сфері, зараз надзвичайно важливим лишається збереження заробітних плат. Частина підприємств галузі опинилась в окупації. Незважаючи на це, підприємства надають фінансову підтримку своїм працівникам. Держлісагентство, зі свого боку, тримає це питання на постійному контролі. Ресурсні області надають допомогу підприємствам Південно-східного регіону. Рівень зарплат тут зараз значно скоротився, на що є цілком зрозумілі причини. Приміром, середня зарплата в Херсонському обласному управлінні становить 6601 грн, в Одеському – 6715 грн, Донецькому – 8119 грн, Запорізькому – 8187 гривень. Середньомісячна заробітна плата в галузі у першому кварталі сягала 15023 грн, що на 17% більше від відповідного періоду 2021 року. Е-лісорубний квиток – запрацює Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктор Смаль представив функціонал платформи для роботи з електронним лісорубним квитком. Яких змін зазнає лісова галузь України при повному переході на електронний лісорубний квиток: Непотрібно більше фізично звертатися до територіальних органів Держлісагентства та ЦНАПів – все лише онлайн. Отриманий лісокористувачем електронний лісорубний квиток автоматично опиняється на карті сайту ДП «ЛІАЦ» lk.ukrforest.com та в системі Електронного Обліку Деревини. Не буде більше практики використання різних інструментів для формування матеріально-грошової оцінки. Уніфікований електронний інструмент уже інтегровано до системи е-лісорубного квитка. В одному лісорубному квитку тепер може бути лише одна ділянка. На зміну розрізненим паперовим базам лісорубних квитків приходить єдина електронна база даних. Електронні лісорубні квитки стануть обов’язковими для 100% лісокористувачів, а не лише для державних підприємств. Можливість легкої інтеграції бази даних лісорубних квитків із іншими державними електронними інструментами. Держлісагентство готове до запуску е-лісорубних квитків по території всієї України одразу після прийняття постанови Кабінету Міністрів «Про реалізацію експериментального проєкту щодо видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів». Нині проєкт постанови перебуває у Міністерстві юстиції України. https://ekoinform.com.ua

20 травня 2022

З перших днів війни Польща надає допомогу нашій країні. Матеріал "Позашляховики від сусідів" у черговому номері  “Природа і суспільство” № 18 – 2022 за посиланням на фото. https://ekoinform.com.ua/?p=15511

12 травня 2022

Чого дзвонив пан Юрек? Друзі пізнаються у біді. Війна з російськими окупантами вносить свої корективи в діяльність державних підприємств України. Лісівники серед них – не виняток. До напруженого виробничого ритму із заготівлі та переробки деревини, весняної кампанії лісовідновлення працівники галузі долучили ще й гуманітарну та волонтерську складову. Воістину все – для фронту, все – для перемоги! Активно включилися у цей процес трудівники лісу Львівщини, які підготували на своїх територіях сотні місць для біженців зі східних теренів країни, забезпечують їх їжею, дахом над головою. Лише НПП «Сколівські Бескиди» прихистив у себе близько сотні сімей, які були змушені покинути рідні гнізда. Паралельно з розселенням біженців іде гуманітарна допомога на схід – у зону активних бойових дій, для вояків та мирного населення, яке знемагає під окупацією часто без їжі, води. Мікроавтобуси з військовими медичними аптечками, професійними сумками першої медичної допомоги, ліками та медичними препаратами, постіллю, білизною, спальними мішками, теплим одягом (куртки, пуховики), засобами гігієни та продуктами харчування курсують регулярно. Начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека не перестає захоплюватися чуйністю та щирістю польських побратимів. Від імені лісівників Львівщини він неодноразово вже висловлював подяку Міністерству довкілля Польщі, лісівникам за солідарність у боротьбі проти російської агресії та за гуманітарну підтримку, надану Україні. Польські друзі, з якими львів’ян єднає тісна й давня співпраця, відгукнулися у перший же день московитської «спецоперації» – з пропозиціями допомогти. Згодом у Томашівському надлісництві Люблінської дирекції лісів відбулася зустріч за участі Державного секретаря Міністерства навколишнього середовища Едварда Сярка, генерального директора державних лісів Польщі у м. Варшава Джозефа Кубіци з директорами Регіональних дирекцій та надлісництв Польщі. На ній було обговорено питання логістики, координації системного надання гуманітарної допомоги українцям. Від Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства участь взяли перший заступник начальника управління Ярослав Целень та начальник відділу лісового господарства ДП «Рава-Руське лісогосподарство» Михайло Музика. Як зазначив Анатолій Дейнека, вантажі з Польщі надходять на постійній основі. Їх забирають на кордоні, сортують, перепаковують і відправляють на фронт для ЗСУ, а також для постраждалого від окупації населення, серед якого також є родини працівників лісу. Гуманітарна допомога від лісівників Львівщини має свою географію – від власне держлісгоспів до польських, а також інших закордонних побратимів. Так, гуманітарні зв’язки з Товариством українців у Румунії налагодив викладач Національного лісотехнічного університету України Іон Дубович. А якось вчергове задзеленчала мобілка у кабінеті Ярослава Целеня. Телефонував лісівник зі Словаччини. Назвався Юреком і нагадав про давнє знайомство на одному з міжнародних фестивалів. Юрек цікавився – чим допомогти. За пару днів мікроавтобус із необхідною «гуманітаркою» був на кордоні. Потім Юрек телефонував ще і відправляв цінні, вкрай потрібні вантажі, знов же ж, до кордону з Україною. Ярослав Целень розповідав цю та інші зворушливі історії з неприхованою розчуленістю. Воно й справді, друзі пізнаються в біді. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Газета “Природа і суспільство”

22 квітня 2022

Рости і зеленіти лісам України. 16 квітня, у День довкілля, на Львівщині садили «Ліс Перемоги»! З такою оптимістичною та актуальною ініціативою напередодні виступили голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека та голова ГО «Добро.Дій» Ігор Дулин. Усі державні лісогосподарські підприємства області взяли участь у масовій акції. З цією метою у кожному лісгоспі було підготовлено лісові ділянки. З ентузіазмом приєдналися до створення лісів майбутнього на плантації Верблянського лісництва «Надлісництва Буськ» (ДП «Радехівське лісомисливське господарство») перший заступник Голови Держлісагентства Віталій Пунь, народний депутат України Ростислав Тістик, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Хорватія в Україні Аніца Джамич, ініціаторка глобального міжнародного проєкту «Greening of the Planet» Ганна Крисюк та координатор з міжнародного співробітництва «Озеленення планети» Ганна Любина, музикант і композитор Олег Табаков, телеведучий, кінопродюсер Ігор Кондратюк. До екологічної ініціативи зі створення нових лісових насаджень долучились також місцеві мешканці, пластуни зі станиці Красне та сім’ї вимушено переміщених осіб із Київської, Харківської, Чернігівської, Черкаської, Донецької (Краматорськ), Луганської областей, Криму. Єлизавета Данилова з Добропілля Донецької області привела на акцію двох синів – Ярославчика та Олексійка; Таня Грабкова з Горська – донечок Надійку та Лєру; Віталій Треус із Краматорська прибув з дружиною Світланою та сином-школярем Данилком. Громадська активістка зі Львова Оля Глинська брала участь у садінні дерев уже 20-й раз, а п’ятикласниця з Лисичанська Оксанка Антонова – вперше. Всі вони, а також Микола Яровий зі Слов’янська, працівники Буського відділення поліції Золочівського РВ національної поліції у Львівській області Роман Лютий, Світлана Анклевич, Микола Патинок, Оксана Батіг, директор Радехівського лісгоспу Степан Данькевич, керівник «Надлісництва Буськ» Микола Явор­ський, голова профспілкового комітету студентів Богдан Кисіль із Львівської Лісотехніки зійшлися на думці, що дерева є символом життя, а ліс символізує відновлення. Учасники акції у Верблянському лісництві посадили понад 5 тисяч сіянців головних лісотвірних порід сосни та дуба звичайного. З часом тут, а також на території всіх лісгоспів Львівщини, виросте могутній «Ліс Перемоги», який стане для майбутніх поколінь свідченням єдності й згуртованості народу України у прагненні миру та незалежності. З лісової ділянки, де садили «Ліс Перемоги», було організовано телеміст із 8-ма областями України та 13-ма країнами світу, які також брали участь у весняному марафоні озеленення планети. Впродовж дня на теренах державних лісогосподарських підприємств області посаджено майже 90 тисяч молодих деревець та створено 37,5 гектара «Лісу Перемоги». Щиро дякуючи всім учасникам, які об’єдналися у спільній благородній справі з садіння «Лісу Перемоги», Анатолій Дейнека зазначив: «Створений спільними зусиллями «Ліс Перемоги» є свідченням нашої віри у ЗСУ і силу нашого народу». Через роки у квітучій і могутній Україні наші нащадки приходитимуть у цей високий та буйний «Ліс Перемоги» й дивитимуться на нього, як на життєствердний символ героїчних часів нашої історії. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Газета “Природа і суспільство https://ekoinform.com.ua/?p=15386

22 квітня 2022

Напружений робочий ритм лісгоспів Львівщини. Насамперед, лісівники виконують мобілізаційні завдання для забезпечення Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих формувань місцевих громад та військових адміністрацій лісоматеріалами, пиломатеріалами та дровами. До бюджетів усіх рівнів сплачено 126 мільйонів гривень податків і обов’язкових платежів, що становить 129 відсотків до відповідного періоду минулого року. Важливою ділянкою роботи підприємств стала організація гуманітарної допомоги (медикаменти, одяг, продукти харчування, речі першої необхідності тощо) постраждалим у місцях бойових дій та вимушено переміщеним особам у західні регіони України. Сотням останніх лісогосподарські підприємства Львівського ОУЛМГ дали прихисток, стали другою домівкою. Та нині надворі – весна, і для лісівників Львівщини не менш важливим залишається своєчасне відновлення лісів. Цьогорічна лісокультурна кампанія, яка проводиться в рамках реалізації ініціативи Президента «Зелена країна», – в розпалі. Кипить робота в лісництвах ДП «Самбірський лісгосп». Так, до лісівників Судововишнянського лісництва прийшли діти та їхні батьки з села Бортятин, Заріччя, Княжий Міст Яворівського району і спільними зусиллями в урочищах «Заріччя» та «Буковець» на площі 2,7 гектара посадили 7,1 тисячі саджанців сосни звичайної та 6,4 тисячі саджанців дуба звичайного. А мешканці села Воля Блажівська та Блажів Самбірського району, з метою сприяння природному поновленню дуба звичайного в Черхавському лісництві на площі 3,1 гектара підсадили 6,2 тисячі саджанців листяних порід. Загалом, у лісництвах Самбірського лісгоспу разом із громадськістю проведено відтворення лісів на площі 60,8 гектара, з них посаджено лісових культур на площі 24,7 гектара. Відтепер до сонця тягнуться вже понад 168 тисяч саджанців основних лісотвірних порід у рівнинних лісництвах. У горах подекуди ще лежить сніг, тому лісовідтворення на запланованих ділянках у цих районах щойно набирає обертів. В Комарному вдалося зустрітися з начальником лісорозсадника Андрієм Залогою. Знаний працівник галузі свого часу закінчив Львівську Лісотехніку, працював майстром. У «своєму» господарстві, яке займає 22,5 гектара, вирощує сіянці дуба, модрини, сосни жорсткої, ялини, дугласії. Доглядає за ними разом із таким же досвідченим – 34 роки стажу – лісником Степаном Звізлом. – Очевидно, що вдвох би не впоралися, – зауважує Андрій Залога, – тому на час «гарячих» кампаній залучаємо робітників збоку, зокрема, для збору насіння. – І насінням, і сіянцями лісгосп забезпечує себе сам, – стверджує директор Самбірського лісгоспу Ігор Ярема. Скажемо більше. Якусь його частину залишають на наступний рік. Підстрахуватися ніколи не зашкодить. А ще – виручають дальших і ближчих сусідів. Так, минулого року підтримали лісівників Буська. – Надлишок садивного матеріалу у підприємствах зумовлений ще й переходом самбірських лісівників на нові методи господарювання, – зауважує Андрій Залога. – Зокрема давно вже користуємося вибірковим способом заготівлі деревини, рубками переформування і відповідно доповненням лісу новими саджанцями замість вирубаних дерев. Звісно, що на доповнення йде набагато менше садивного матеріалу, аніж би заліснювалися суцільні площі. Триває ударна посадкова кампанія і в Золочівському лісгоспі. Тут проводять відтворення та доповнен­ня лісів на загальній площі понад 120 гектарів, де буде посаджено 370 тисяч штук садивного матеріалу. Підготовку ґрунту розпочали ще восени минулого року, продовжили в нинішньому, як лиш зійшли останні сніги. Уже проведено лісовідновлення на площі 40 гектарів, а ввід і доповнення склали 80 гектарів. Посаджено понад 156 тисяч штук модрини, дуба, сосни, ялини, вирощених на власному базовому розсаднику. Усі роботи йдуть за планом й у Львівському лісгоспі. Лісівники вже провели лісовідтворення на 90 гектарах. Наприкінці березня працівники апарату «Надлісництва Бібрка» разом із лісівниками Свірзького лісництва та мешканцями довколишніх сіл посадили дубовий ліс на ділянці площею 1 гектар. До цього тут росли березово-вільхові насадження. Посадили дуба, смереку, липу, черешню – загалом 3,5 тисячі штук. Сіянці майбутніх дерев вирощені у розсадниках лісництв. Лісовідновлення на понад 73 гектарах також проведено у Бутинському, Любельському, Низівському, Великомостівському, Зіболківському, Соснівському та Старосільському лісництвах. Садили тут сосну, дуба, модрину, ялину, липу, плодові – черешню, яблуню, грушу. Загалом, понад 480 тисяч сіянців лісових рослинок. А лісництва Бродівського лісгоспу вже посадили 152 тисячі молодих сіянців на 25,2 гектара, доповнення лісовими культурами проведено на 131 гектарі площ, там уже приживаються 270 тисяч молодих саджанців хвойних та листяних порід. Загалом, підприємством на весну 2022 року заплановано посадити 28 гектарів та доповнити 131 гектар лісу. У лісових господарствах рівнинної частини Львівщини весняна кампанія вже майже на завершенні. Садивного матеріалу вистачає всім, а якщо потрібно, є де придбати – із закритою кореневою системою, бо ж успішно працює лісовий селекційно-насіннєвий центр у Брюховичах. А тим часом і у ДП «Львівський ЛСНЦ» уже завершився посів першої ротації в теплицях. Посіяне впродовж березня насіння вже проростає. У планах на цей рік – виростити три мільйони сіянців із закритою кореневою системою: ялиці (стандартних параметрів набуває впродовж трьох вегетацій), бука, дуба, сосни, модрини, ялини, клена-явора. На днях лісівники Львівщини на своїй колегії підбили підсумки роботи за перший квартал нинішнього року. На ній начальник ЛОУЛМГ Анатолій Дейнека зазначив, що на Львівщині відтворено 480,5 гектара лісів та посаджено понад 2 мільйони 945 тисяч дерев. Підготував Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Газета “Природа і суспільство https://ekoinform.com.ua/?p=15389

18 січня 2023

Про лісову інфраструктуру, її роль у лісовому господарстві та соціальному значенні. Мережа лісових доріг українських Карпат у 5–8 разів менша, ніж в Австрії, яка має оптимальну лісову інфраструктуру, отримавши статус розвиненої лісопромислової країни. отримати такий статус прагне й Україна. Для багатьох українців ліси, особливо в Карпатах, асоціюються з непролазними хащами та заплутаними втаємниченими стежками вірогідного блуду… Навіть дитяча пісенька про ялинку починається моторошним рядком: «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис…». Чи насправді такі «темні» українські ліси? Сучасні лісові плантації змережані «зеленими артеріями», себто лісовими дорогами – земляними та кам’яними, які ще називають з твердим покриттям. Чи достатньо їх на сьогодні? – запитання скоріш риторичне, адже хоч мережа лісових доріг в Україні й розвивається, але густота її коливається залежно від регіону – від 3 км на 1 тис. га до 13,5 км. Якщо йдеться про ліси Карпатського регіону, де лісова дорожня інфраструктура має бути найрозвинутіша, то вона становить від 3,5 до 6 км/1000 га, при середньому значенні цього показника в гірських лісах Європи – 8–33 км/1000 га, що у 2–5 разів вище, ніж у нас. А якщо, скажімо, рівнятися на Австрію, що має статус розвиненої лісопромислової країни в гірських Альпах, то там уже створено оптимальну мережу лісових доріг від 3,5 до 7 км на 100! га, що в 5–8 разів більше, ніж в українських Карпатах. Висновок простий: на нас чекає ще величезна робота щодо розвитку розгалуженої мережі лісових «артерій». Анонсований Держлісагентством перший в історії українського лісівництва електронний Атлас лісових доріг, має показати реальний стан транспортної мережі в лісах України й допомогти правильно спланувати її розбудову на найближче майбутнє. У відомстві повідомили, що найближчим часом буде реалізовано пілотний проєкт транспортного освоєння окремого лісгоспу. На карту нанесуть усі наявні лісові дороги, якими здатний проїхати лісовозний автомобіль, та буде спроєктовано мережу трас для будівництва лісових доріг у майбутньому. Треба зазначити, що останніми роками утримання наявних і будівництво нових доріг проводилося переважно коштом лісгоспів, виходячи з фінансового стану кожного з них. – Тому й обсяг новозбудованих доріг залишає бажати кращого, – зазначають у Держлісагентстві. – Так, для прикладу, у 2020-му збудовано, відремонтовано та реконструйовано 240 кілометрів лісових автодоріг. У 2021-му збудовано 131 кілометр земляного полотна і на 161 кілометр – облаштовано дорожній одяг. Будівництво цього року продовжується, але обсяг також невеликий, потреба – на порядок більша. – Все це прекрасно усвідомлюють лісівники Львівщини і тому щороку закладають у свої виробничі плани трудомістке, а отже, недешеве будівництво лісових доріг, – розповів заступник начальника Львівського ОУЛМГ, головний інженер Юрій Гром’як. Аби краще бачити перспективу, мати більш чіткі орієнтири, на Львівщині депутати прийняли розроблену лісівниками Програму розвитку лісового господарства області на 2022–2026 роки, в якій заплановане будівництво 206 доріг. Програма цінна й тим, що передбачає часткове фінансування окремих проєктів лісової галузі з обласного бюджету. В обл­управлінні наголошують на важливості такої підтримки. Ось, скажімо, в минулому році лісівники поставили перед собою рубежі з двома цифрами – 22 і 20. Тобто збудувати 22 кілометри земляного полотна і 20 кілометрів доріг із твердим покриттям. Цифри ці не надто високі, бо були часи, коли лісгоспи Львівщини «стелили» й 55 кілометрів полотна, правда, це відбувалося при підтримці фінансування з державного бюджету. Нині такого, на жаль, нема, тож дають собі раду власними силами, де один кілометр земляної дороги, за словами того ж Юрія Гром’яка, коштує 300–500 тисяч гривень, а зі щебеню – від мільйона і більше. Повторимось, цифри не високі для львівських лісівників, проте на загальноукраїнському рівні вони виглядають куди привабливіше. Варто порівняти: з 161 кілометра лісових доріг, збудованих в Україні за минулий рік – 22 км – на Львівщині. Тобто, далеко не найбільша область виконала більш, аніж сьому частину робіт… Дороги в лісі потрібні з багатьох причин, роздумує вголос Юрій Гром’як. Найперша – промислова. Адже необхідне безперебійне транспортування деревини на склади. Причому, дороги дозволяють додатково залучати в господарський обіг технологічно недоступні стиглі, а також перестиглі та ушкоджені лісові ресурси. Розгалужена мережа спонукає активніше переходити на прогресивні, європейські методи господарювання, пов’язані з рубками переформування. Зрештою, берімо ще ширше – без лісових шляхів неможливо говорити про ефективність лісового господарювання взагалі, адже, окрім рубок: догляду, суцільних і вибіркових, є й інші лісівничі заходи. Скажімо, працівники лісової охорони можуть оперативно виїхати на місце загорання та запобігти лісовій пожежі, незаконній рубці, випадку браконьєрства чи інше порушення. При цьому лісові дороги слугують ще й протипожежними розривами. Часто, коли ліси розташовані в безпосередній близькості до населених пунктів, такі дороги розв’язують ще й соціальні проблеми, є критично важливими для сільських громад, місцевих мешканців. Не забуваймо й про туристів, любителів збирати гриби та ягоди, цілющі лікувальні трави… Для таких дороги ще й найкращий орієнтир, аби не загубитися у лісі. Будувати лісові дороги доля заставляє, насамперед, лісгоспи в гористій місцевості. Колись, скажімо, віддаль трелювання у Сколівському чи Славському лісгоспах становила 3–5 кілометрів, нині ж – не більше, як 200–300 метрів. Важливість удосконалення транспортної інфраструктури в горах добре усвідомлюється й на найвищому рівні. Ось лише кілька чинних загальнодержавних документів: «Концепція розвитку гірських територій українських Карпат», «Державна програма розвитку регіону українських Карпат», Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону», в яких поставлено завдання про розширення до 2030 року мережі лісових автодоріг із твердим покриттям у лісах регіону до 10 км на 1 тис. гектарів. Отже, не дивно, що з року в рік у дорожньому будівництві на Львівщині ведучими були і залишаються гірські лісгоспи: Славський, Сколівський, колишній Старосамбірський (нині у складі Самбірського лісгоспу). Перший, станом на 2017 рік, мав побудованих та відновлених 119,7 кілометра лісових доріг. Упродовж 2018 року побудовано ще 15,9 кілометра лісових доріг, 11,4 кілометра – з твердим покриттям. Роботи проводилися в Опорецькому лісництві – 4,5 км, Тухлянському лісництві – 6,4 км, Головецькому лісництві – 2,5 км та Сможанському лісництві – 2,5 кілометра лісових доріг. Крім того, в Сможанському лісництві споруджено міст для перетину водостоку. В минулому році побудовано 12,2 кілометра лісових доріг, при запланованих обсягах будівництва – 11,4 кілометра, з яких 8,9 км – дороги з твердим покриттям. Другий лісгосп, Сколівський, за останні два роки наростив понад 20 км доріг, активно розвивав дорожню інфраструктуру з 2007 року й нині її протяжність сягає 150 кілометрів. У лісгоспі є два екскаватори. «Катерпіллер» придбали цього року. Є два самоскиди, бульдозер… – Понад 90% дорожніх робіт підприємство виконує власними силами, – розповів директор ДП «Сколівське лісове господарство» Остап Бойко. – Це здешевлює, загалом, недешеве будівництво доріг.   Третє з перелічених вище підприємство, будуючи дороги собі, нерідко допомагає це робити й місцевим громадам. Так, нещодавно велися ремонтні роботи дороги місцевого значення, яка проходить через село Спас. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям місцевої влади, підприємства «Салюс Груп» та ВВП «Надлісництво Старий Самбір» ДП «Самбірського лісового господарства». Нині в лідерах – колишній Жовківський лісгосп тепер ВВП «Надлісництво Жовква» ДП «Львівського ЛГ». Активно тривають роботи з прокладання дорожнього полотна у В’язівському лісництві. Станом на середину листопада пройдено більш, ніж 2 км згаданого маршруту. А загальна його протяжність становить 3,5 кілометра. При проєктуванні цього об’єкта лісової інфраструктури фахівці враховували ґрунтово-гідрологічні умови та характер рельєфу місцевості, а загальний напрям дороги вибирався з урахуванням мінімально допустимого впливу на навколишнє середо­вище. Зрештою, так чинять усі лісгоспи. Роботи фінансуються коштом підприємства. Як зазначив його керівник Василь Височанський, у надлісництві націлені на довготривале використання цього шляху, що сприятиме культурі лісогосподарського виробництва та забезпечить умови для організації сталого ведення лісового господарства із застосуванням сучасних європейських принципів. Хід будівництва об’єкта лісової інфраструктури регулярно контролює Юрій Гром’як. Ширина цієї лісової дороги становитиме 4,5 метра, а розрахункова швидкість транспорту – 20 кілометрів на годину. І поки погодні умови сприятливі, увесь комплекс робіт ведеться доволі швидкими темпами. Правда, відразу робити тверде покриття не будуть. Через зиму земляне полотно має встоятися, а тоді його накриють щебенем. Практика довела, що така технологія краща і дорога служитиме довше. – Будівництво доріг у ДП «Бродівський лісгосп» теж на рівні, – розповів головний інженер Микола Серватович. – Загальна довжина новозбудованих лісових дорiг у нашому господарстві становить майже 42 кілометри. В недалекому минулому Бродівський лісгосп був кращим в області за багатьма показниками. Дорожніми в тому числі. Густота доріг тут становить 15,5 кілометра на 1 тисячу гектарів. Без добротних доріг вести нині ефективну лісогосподарську діяльність неможливо. Кому ж, як не працівникам лісгоспів, розуміти це якнайкраще і прокладати в дрімучих хащах нові «артерії» і «вени»… Це розуміння завжди підсилювало й сусідство Львівщини з країнами Європейського Союзу. Передові методи господарювання обов’язково передбачали більше й кращих доріг. Ми вже наводили приклад Австрії. Тож львів’янам сам Бог велів перейняти цей досвід, як і польський, і чеський, і досвід країн Балтії. Ще у 2007 році у львівських Карпатах стартував проєкт, котрий здійснювався з використанням досвіду Федерації лісів Австрії і полягав у будівництві 55 кілометрів гірської дороги. Для реалізації цього будівництва з Державного бюджету України (вперше за роки Незалежності) було виділено 16 мільйонів гривень. – Будували дороги лісогосподарського та рекреаційного призначення з гранітно-щебеневим покриттям у районах Сколе та Славського, а також на Турківщині, – зазначає начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека. – Для будівництва використовувалися австрійські технології та техніка, а саме будівництво здійснювало спільне українсько-австрійське підприємство «Опілля». Будівництво таких доріг допомагало ліквідувати наслідки всихання смерекових лісів та здійснити ялицево-букові насадження, що покращувало протипожежний стан карпатських лісів. Окрім цього, дороги вели до відпочинкових баз. І, звісно, скрупульозно переймався австрійський досвід, технології будівництва доріг. Австріяки стверджують, що добрий десяток років їхні новозбудовані дороги не потребують жодного догляду, додаткових фінансових витрат. З того часу минуло півтора десятка літ. Лісові підприємства Львівщини обзавелися сучасною дорожньо-будівною технікою, підготовлено кваліфікований персонал як інженерно-технічних працівників, так і робітників. І, що особливо важливо, освоєно сучасні методи будівництва лісових автодоріг у різних природно-виробничих умовах. Переважно будуються лісові автодороги ІІ і ІІІ типів, параметри яких характеризуються такими показниками: розрахункова швидкість руху – 20–40 км/год., ширина земляного полотна – 4,0–4,5 м, ширина проїзної частини – 3–3,5 м, мінімальний радіус кривих у плані – 15–20 м (менші значення відносяться до доріг ІІІ типу), максимальні поздовжні ухили – 10–16% (більші значення характерні для гірських умов). У багатьох випадках при будівництві таких доріг застосовуються принципи ландшафтного планування їхніх трас, що дозволяє забезпечувати вписування елементів дороги в рельєф місцевості, не знижуючи цінності самих ландшафтів. Очевидно, співпраця на міжнародному рівні не переривається, а набирає щораз, то більших обертів. Одна з останніх акцій відбулася у травні минулого року за ініціативи Держлісагентства й Федерального міністерства сталого розвитку та туризму Австрії – «круглий стіл», де сторони обмінювалися досвідом із питань запобігання наслідків стихійних лих у лісах. Участь у заході взяли 75 українських фахівців – представники Держлісагентства, обласних управлінь Карпатського регіону, державних лісогосподарських підприємств та наукових установ. Українська сторона представила напрацювання стосовно заходів у лісах, направлених на запобігання повеням, зокрема, щодо вимог до трелювальних волоків, будівництва лісових доріг. І ось зовсім свіжий факт. За сприяння Федерального міністерства сільського, лісового, регіонального та водного господарства Республіки Австрія і підтримки Австрійського лісового дослідницького центру (BFW) та Інституту лісової інженерії віденського Університету природних ресурсів та наук для життя (BOKU) в період з 22 листопада по 6 грудня 2022 року відбувся міжнародний навчальний семінар з питань планування, проєктування і будівництва лісових автомобільних доріг. До складу делегації від Українських лісівників увійшли працівники Держлісагентства, УкрНДІгірліс та Львівського, Франківського, Чернівецького обласних управлінь. Йшлося про особливості будівництва лісових автомобільних доріг на всіх етапах, починаючи від планування і трасування, закінчуючи фінансуванням та самим процесом будівництва. Знаковим є те, що Львівське ОУЛМГ, як уже зазначалося, стало першим в Україні, хто запровадив цей спосіб будівництва. І тепер, через 15 років, процес виходить на новий вищий рівень свого розвитку також на території Львівської області. Лісові дороги – задоволення не з дешевих, але … іншого виходу нема. На них ідуть кошти від виробничої діяльності, надання всілякого роду послуг. І, звісно, лісгоспи повинні шукати та використовувати додаткові джерела доходів, бо втілення Програми 2022–2026 потребує ресурсного забезпечення, лише на цей рік це понад 1 мільярд гривень у державі. – Творчо підійшов до цього, зокрема, Львівський лісгосп, – розповів начальник відділу лісового господарства ОУЛМГ Валерій Арманаш. – Віддав в оренду площу біля Винників для запуску там гірськолижного курорту. Новий комплекс розташований поблизу старого озера за майже 9 кілометрів від центру Львова. На території бази розміщено три схили: 475, 528 та 595 метрів. Дві з трьох трас мають штучне покриття. До того ж, тут передбачено два спуски для катання на надувних санках довжиною 80 та 200 метрів. Одне слово, вигода взаємна – і відпочивальникам, і лісівникам, які від оренди 20 гектарів площі отримуватимуть сотні тисяч гривень. Реформа лісової галузі передбачає злиття 158 лісогосподарських підприємств в єдине державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України». Відбувається трансформація 24 обласних управлінь Держлісагентства в 9 регіональних управлінь відповідно до лісорослинних зон, кількості лісокористувачів та площі лісів. У цьому контексті Атлас лісових автомобільних доріг буде поєднаний з даними різноспектральних космічних знімків, які визначають «маску» лісу. – Сподіваюсь, – наголошує Голова Держлісагентства Юрій Болоховець, – що проєкт підтримають наші партнери з UNDP Ukraine. Адже лісові автомобільні дороги – це не лише економіка підприємства, але й протипожежна безпека (змога швидко дістатися до місця виникнення пожежі і локалізувати займання) та збереження природної екосистеми. А ще щільна транспортна мережа – це можливість збільшити відсоток вибіркових поступових рубок, як сучасного інструменту формування та збереження природних лісів країни. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, фото автора, “Лісовий і мисливський журнал” https://ekoinform.com.ua/?p=17123

5 січня 2023

Конкурс дитячих різдвяних саморобок провів Національний парк. У школах Сколівської, Славської та Козівської громад, Львівщина, завершився конкурс на кращу Різдвяну іграшку для українських вояків. Його організували Національний природний парк «Сколівські Бескиди» та місцеві відділи освіти між учнями шкіл та вихованцями гуртків з благородною метою – виховання школярів у дусі патріотизму, любові до Батьківщини, розвитку творчої ініціативи та пізнавальної діяльності, формування практичних навичок з виготовлення новорічних іграшок і, звісно, моральної підтримки українських бійців. – Дитяче тепло там, на фронті, де наші воїни героїчно протистоять імперській Росії, також потрібне, – підкреслив директор Національного природного парку «Сколівські Бескиди» Василь Приндак. Кожна школа відібрала кращі іграшки – мініатюрні ялиночки, віночки, паперові ангелики, малюнки на дереві, вишивки, гірлянди, обереги. Принагідно нагадаємо, що за умовами конкурсу всі вироби мали бути екологічними. Не допускалося використання штучних матеріалів, таких, скажімо, як пластик чи поліетиленові пакети. Також не приймалися на новорічний конкурс іграшки, куплені у крамницях. Журі відібрало близько 200 кращих конкурсних робіт. На другому поверсі адміністративної будівлі Парку, у просторому коридорі, розмістили стенд-виставку з виробами учнів для публічного огляду. Далі частину витворів дитячого мистецтва разом з теплими речами, продуктами повіз на фронт на подарованому автомобілі Нісан Терано колишній працівник «Сколівських Бескидів», а нині доброволець, боєць ЗСУ Михайло Фольтин. Друга частина іграшок виставлена на аукціоні (до нього доєднався Благодійний фонд «Карітас» при УГКЦ) і кошти передадуть на потреби українського війська. Конкурсом разом з відділами освіти трьох територіальних громад опікувався заступник директора Парку Василь Бандерич, а також фахівці з екологічної освіти – Оксана Федишин, Іванна Іваникович, Оксана Калинів. Уже згадуване журі на чолі з першим заступником директора, головним лісничим НПП «Сколівські Бескиди» Юрієм Волосом, розповів лісничий Сколівського лісництва Василь Бабич, засідало ще кілька разів і з поміж відібраних 195 кращих робіт визначило абсолютних переможців серед школярів у різних номінаціях та вікових групах. Адміністрація НПП «Сколівські Бескиди» висловила щирі подяки школам за активну участь у допомозі ЗСУ та нагородила кращих її вихованців грамотами й грошовими преміями. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Газета “Природа і суспільство” https://ekoinform.com.ua/?p=17065

26 грудня 2022

Чергову партію зимового одягу львів’яни передали до війська. Українська армія нині, в період війни з російським агресором, якому успішно протистоїть на всіх фронтах, крок за кроком звільняючи від окупанта нашу територію, користується надзвичайною любов’ю народу. Це видно по тому, як зустрічає своїх визволителів люд, який скуштував російської «цивілізації»; по тому, якого масштабу набрав у країні волонтерський рух; по тому, як уся країна перейнялася долею української армії. Активну участь у допомозі армії, військовим частинам, бійцям беруть лісівники. В зимовий період неабиякого розмаху набрав патріотичний благодійний рух «З теплом до армії». В акцію, як ми вже повідомляли, інтенсивно включилися львівські лісівники. – Комплекти теплого одягу, спальні мішки, подушки, буржуйки, павербанки, трав’яні чаї, мед, усе придасться бійцям в окопах, – каже перший заступник начальника управління, головний лісничий ЛОЛМГ Ярослав Целень і розповідає, що лісівники Львівщини регулярно передають захисникам України допомогу. В тому числі й ту, яка регулярно надходить від польських побратимів лісової галузі. Днями на фронт передано другу партію комплектів теплого одягу та взуття, рюкзаків, спальних мішків… До акції самостійно долучаються й окремі державні лісові господарства. Ми вже подавали інформацію про допомогу НПП «Сколівські Бескиди». На цей раз вона надійшла з ДП «Рава-Руське лісове господарство». Тамтешні лісівники передали 100 комплектів теплого одягу 59 окремій Мотопіхотній бригаді ім. Якова Гандзюка, 93 ОМБР, 53 ОСБ та ще одній з військових частин. У комплектах – тепле взуття, шапки, шкарпетки, рукавиці, термобілизна. Окрім того, військовим передали 14 рюкзаків, 10 зимових форм, павербанки. Очевидно, що все згодиться на фронті й наблизить нашу перемогу, в яку свято вірить уся країна. Слава Україні! Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Газета “Природа і суспільство” https://ekoinform.com.ua/?p=16988

5 грудня 2022

Як лісове господарство України допомагає населенню пережити енергетичну кризу. Влада країни наголошує, що ця зима буде найважчою за останні роки і українцям варто до неї готуватись, адже ворог шантажує нас і всю Європу відсутністю газу і атаками по енергосистемі. Дрова! Останнім часом це джерело енергії, як альтернатива вуглеводням, домінує в багатьох суспільних наративах. Осінь уже перетнула свій рубікон, а далі – зима, і матимемо не лише холоди, а й морози. Як їх пережити українцям? Хтось зауважить: «У двадцять першому столітті грітися можна і газом, і електрикою, і вугіллям, і сонячною енергією…». Воно й справді так та є одне «але» – вій­на з РФ. Втративши ініціативу на фронтах, терплячи болючі поразки, країна-терорист озвіріло б’є ракетами, бомбами та снарядами по мирних містах, знищуючи цивільну інфраструктуру, особливо енергетичну, пошкоджуючи ТЕЦи, електропідстанції, ЛЕПи, об’єкти ЖКГ тощо. Війна з російським окупантом внесла зміни і в роботу лісової галузі. Річ у тім, що в регіонах нині може виникнути проблема обігріву приміщень – шкіл, дитячих садків, установ, поліклінік, санаторіїв, приватних будинків… Можливі перебої і з електрикою, і газом. Очевидно, що у цьому випадку на перше місце, за своєю надійністю, виходять ті самі дрова, кубометр яких здатен компенсувати 200 кубометрів газу. Тож попит на них у цьому році в Україні зріс у середньому вдвічі. Якщо в минулому році заготівля дров становила 3,5 мільйона кубометрів і цього виявилося достатньо, то цьогорічна потреба перевалила далеко за 5 мільйонів. Та дефіциту на дрова не буде, запевняють працівники лісгоспів. Вони готові нарощувати обсяги заготівлі дров. І, найперше, за рахунок невикористаних за попередні роки ліміти лісосік головного користування та заходи з догляду за лісом – йдеться про санітарні рубки, рубки догляду – прочистки, прорідження. Відповідальне завдання стоїть і перед лісівниками Львівської області. На осінньо-зимовий період територіальні громади, за даними військової адміністрації, потребують понад 130 тисяч кубометрів паливних дров. – Враховуючи залишки на складах, заготівлю дров до кінця 2022 року та заплановану заготівлю у першому кварталі 2023 року, – розповідає відповідальний за дров’яну заготівельну кампанію заступник начальника обласного управління лісового господарства Юрій Гром’як, – потреби споживачів забезпечимо стовідсотково. З цього приводу наприкінці серпня відбулася колегія Львівського ОУЛМГ. На ній керівникам державних лісогосподарських підприємств було доручено вишукати можливість забезпечення внутрішнього ринку дров’яною деревиною за рахунок обсягів додаткової заготівлі деревини у 2022–2023 роках у межах чинної розрахункової лісосіки, невикористаної деревини за попередні роки від рубок головного користування та рубок формування і оздоровлення лісів (прорідження, прохідні та інші). Також, з метою покращення санітарного стану лісів вони мають забезпечити вчасне проведення санітарно-оздоровчих заходів (додаткова заготівля дров’яної деревини), зокрема, й у природно-заповідному фонді. Запасним резервом для зрослих потреб населення залишається експорт дров колотих. Очевидно, що він вигідний для лісгоспів, бо «закордонна» ціна вища чи не втричі. У круглому виді дров’яна деревина в Україні вже не експортується давно. Але… В умовах війни пріоритет належить внутрішньому ринку, місцевим покупцям. Так чи інакше, до реалізації завдання в умовах воєнного часу залучаються всі можливі резерви. Юрій Гром’як уточнює: «…усі з тих, які не вступають у протиріччя з екологічними нормативами – і це єдино правильне рішення». Начальник виробничого відділу ДП «Золочівське лісове господарство» Андрій Повзанюк також переконаний, що і його підприємство та й інші, задовольнять потреби і внутрішніх, і зовнішніх споживачів, куди експортують дрова: – Ми не використовуємо весь річний приріст, – зауважує він. У даному випадку йдеться, зокрема, й про дров’яну деревину і її значний запас.   Начальник виробничого відділу ДП «Золочівський лісгосп» Андрій Повзанюк та майстер Богдан Головацький оглядають уже марковані ящики з упакованими дровами До нашої розмови приєднується начальник відділу лісового господарства з того ж Золочівського лісгоспу Уляна Кудлик. У відповідь на те, чи не загрожує нам у зв’язку з дров’яним ажіотажем безлісся, категорично відповідає: «Аж ніяк». І підтверджує свої слова тим фактом, що всі, без винятку, ділянки лісосічного фонду заліснюються у перший же рік. На нижньому складі Золочівського лісгоспу зустріли старшого майстра Богдана Головацького і двох працівників – Руслана Матвіїва та Мирона Рудого. За зміну вони заготовляють на дровокольному комплексі від 10 кубометрів дров. Уже згадуваний Андрій Повзанюк та майстер Богдан Головацький час від часу оглядають уже марковані ящики з упакованими дровами. Тут усі чудові знавці дров’яної справи. Від кожного можна почути про якісь нюанси. Але хто, як не присутній тут головний інженер лісгоспу Владислав Мельницький є справжнім знавцем у дров’яній царині. Він розповів: «Щоб дрова не «текли», не «плакали», їхня вологість не повинна перевищувати 20 відсотків. Так, дрова мають через літо провітрюватися, бо лише сухі дають найбільший ефект. Сирі дрова при спалюванні виділяють смоли, дуб, окрім усього – ще й дубильні речовини. А для копчення ковбас і шинок перед Різдвом найкраще запастися грабом. Він не виділяє смоли взагалі. Ну, й про теплотворність тут кожен знає напам’ять, як «Отченаш». Дуб, бук, ясен, граб, клен, береза, модрина належать до першої групи теплотворності. Сосна та вільха – до другої. А липа, осика, тополя, верба та ялина – до третьої.   Маленький перепочинок і знову за роботу. Адже попит на дрова у Золочівському лісгоспі також підвищений. Досить сказати, що сам райцентр на 99% перейшов на дрова. Реалізація для потреб соціальної сфери в порівнянні з минулим роком виросла майже вдвічі – з 4168 кубометрів до 8966. Звісно, зросла й для потреб населення. Побували ми і в ДП «Дрогобицьке лісове господарство». В 26 кварталі 8 виділу зустрілися з лісничим Трускавецького лісництва Михайлом Біласом. На семи гектарах площі рубки переформування бригада лісорубів чаклувала біля двох гіллястих грабів. Склад ділянки тут – 9 ялиць і 1 дуб. Граби затінюють яличку і ось їх забирають на дрова. Тут лісівники вміло використовують усі прийоми господарювання при рубках переформування. Неподалік від лісової дороги – проміжний склад. Якраз туди під’їхала вантажівка і складає у штабелі дров’яну деревину. На кожному – бирка з номером, яка вказує на породу, об’єм, сортимент. Звідти штабелі «поїдуть» на Бориславський лісозавод, де двометрові колоди поріжуть і поколять на спеціальному дровокольному комплексі. Головний інженер лісгоспу Мар’ян Задорожний підтверджує напружений ритм на підприємстві. Цього року тут уже реалізували 15 100 кубічних метрів дров: 11 тисяч – для населення і 4100 – для соціальної сфери.   Головний інженер ДП «Дрогобицький лісгосп» Мар’ян Задорожний, водій спецмашини Володимир Депутат та лісничий Михайло Білас обговорюють питання відвантаження продукції споживачам із проміжного складу Ритм – напружений, але дефіциту нема. В кожному з 10 лісництв є резерв дров. Нема й нарікань від споживачів. Зазначимо, що купівля дров паливних для фізичних осіб на Львівщині зараз здійснюється за спрощеною схемою. Слід звернутися до лісгоспу або лісництва та написати заяву, в якій вказати обсяг дров. До заяви необхідно додати копію паспорта, ідентифікаційного коду та отримати рахунок на оплату з реквізитами підприємства, з найменуванням продукції, об’ємом, ціною та сумою оплати. Здійснити оплату можна у будь-якому відділенні банку або ж у банкоматах, які вже сьогодні приживаються у приміщеннях лісництв. Ціни на дрова паливні встановлюються згідно із затвердженим прейскурантом. У тому ж Золочівському лісгоспі кубометр дров’яної деревини з верхнього складу коштує (в залежності від групи теплотворності) від 600 до 900 гривень. Плюс 500 – доставка в межах 25 кілометрів. Після оплати клієнти звертаються з квитанцією в лісництво для відвантаження продукції. Тут потрібно зазначити, що для зручності покупців усе можливе робить і Державне агентство лісових ресурсів України. Так завдяки спільним зусиллям з середини жовтня запрацював інтернет-магазин «ДроваЄ» (drovae.gov.ua) – майданчик, через який кожен українець може ознайомитися із асортиментом, який пропонують лісгоспи, цінами на продукцію, знайти найближче до себе підприємство, а також придбати дрова онлайн. За перші дні роботи сервіс відвідали сотні тисяч людей, тисячі зробили замовлення. Зауважимо також, що в лісгоспах Львівщини існує струнка структура відповідальних осіб за реалізацію дров – це в основному інженери відділу збуту, а в лісництвах – лісничі. Подані їхні контактні номери, повсюдно виставлено прейскуранти. Саме так є і в Радехівському лісгоспі, в якому також вдалося побувати. Всі 16 лісництв, включно з Надлісництвом «Буськ», мають відповідальних працівників за реалізацію дров. На повну потужність працює деревообробний комплекс лісгоспу. На зміні зустріли заступника начальника ДОКу Степана Лепеха, штабувальника Петра Левіновського, кранівника Михайла Козака. Люди досвідчені. А ось підійшов директор лісгоспу Степан Данькевич. Обличчя радісне. Твердить, що вгадав із придбанням словенського дровокольного верстата. Річ – недешева, але зручна (ріже колоди і коле дрова) та й продуктивна (за зміну видає більше 10 кубів колотих дров!). Такі комплекси працюють у вісьмох лісгоспах області. До розмови вклинюється Степан Лепеха. Чотири з п’яти частин дров підприємство відправляє на внутрішній ринок. Дрова виготовляють з клена, явора, ясена та найбільш «жарких» граба і дуба. Із зусиль львівських лісівників як організаційних, так і прикладних, безпосередньо на лісосіках та деревообробних цехах, можна зробити однозначний висновок: вони не підведуть і дрова для побутових потреб населення та об’єктів соціальної сфери будуть. Отже, і всі ми будемо з теплом! P.S. Коли матеріал був підготовлений до друку, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека повідомив, що вже готовий звіт про виробничу діяльність лісгоспів Львівщини за 9 місяців цього року. В ньому, зокрема, йдеться, що лісогосподарські підприємства обласного управління заготували 745 тис. куб. м ліквідної деревини, що на 14% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Збільшення заготівлі відбулося за всіма сортиментами: лісоматеріалами круглими, деревиною дров’яною непромислового та промислового призначення. Зважаючи на зростаючі потреби населення та соціальної сфери, підприємства обласного управління збільшили поставки деревини дров’яної непромислового використання на 39,4 тис. куб. м, обсяг реалізації цього сортименту з початку року становить 133,5 тис. куб. метрів. – З метою повного забезпечення зростаючих потреб населення, соціальної сфери та Збройних Сил України у лісовій продукції (особливо у паливній деревині), – підсумував Анатолій Дейнека, – підприємства управління додатково заготовлять більше 90 тис. куб. м ліквідної деревини, в тому числі, понад 25 тис. куб. м деревини дров’яної. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, фото автора, “Лісовий і мисливський журнал” https://ekoinform.com.ua/?p=16855