Шлях передовий, перспективний

18 липня 2022р, ЗМІ про нас. Прес-служба

Розширена колегія Держлісагентства ознайомилася з досвідом застосування поступових та вибіркових рубок на підприємствах Львівського та Закарпатського обласних управлінь.

Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”

Колегія, в якій взяли участь керівники підрозділів Держлісагентства на чолі з Головою Юрієм Болоховцем, очільники обласних управлінь лісового господарства з усіх регіонів України, науковці, народні депутати, розпочала свою роботу у Стрийському лісгоспі на Львівщині.

Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець підкреслив важливість переходу від суцільних до поступових і вибіркових методів заготівлі деревини.

Рубання переформування дають ряд позитивних ефектів:

Лісівничо-екологічні: формування багатоярусних, складних за породним складом, кліматично-стійких деревостанів, примноження біорізноманіття;

Економічні: збільшення обсягів заготівлі деревини та стабільність надходження її на ринок, економія коштів порівняно з традиційним лісовирощуванням;

Соціальні: ліс постійно виконує екологічну, економічну та соціальну функції, внаслідок чого мінімізуються ризики виникнення конфліктів з громадами.

Не випадково розпочалася робота колегії на Львівщині, бо саме ця область, перейнявши ще на початку 2000-х років досвід Швейцарії, Німеччини, Австрії, Польщі, країн Балтії, виступила піонером у переході на засади наближеного до природи лісівництва, пройшовши тернистий шлях впровадження рубань переформування. Її ініціативу, тоді ще у вигляді експерименту, підтримав Держкомлісгосп (нині Держлісагентство) України, надавши дозвіл лісгоспам Львівщини проводити рубки переформування деревостанів під науковим супроводом Національного лісотехнічного університету…

Для вивчення процесів природного відновлення лісів та переходу на вибіркову систему господарювання Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства спільно з науковцями університету заклало 4 науково-виробничі стаціонари, зокрема, й Моршинський на базі Стрийського лісгоспу. Саме на цій території відбувалася розширена виїзна колегія. Її учасників начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека ознайомив із ретроспективним аналізом проведення рубок переформування за 2008–2022 роки у державних лісогосподарських підприємствах Львівщини.

Отже, за цей період у лісах Львівщини проведено рубки переформування деревостанів на 2060 лісових ділянках на площі 8055 гектарів і заготовлено 627,6 тисячі кубічних метрів деревини.

Про науково-виробничий стаціонар «Моршинський» та перспективу проведення рубок переформування деревостанів розповів професор, завідувач кафедри лісівництва НЛТУ України Григорій Криницький.

Також повідомлено, що з метою нормативно-правового забезпечення проведення рубок переформування на засадах наближеного до природи лісівництва Львівське ОУЛМГ спільно з Національним лісотехнічним університетом України напрацювало пропозиції про внесення змін до чинних нормативних актів, у тому числі, щодо проведення рубок переформування в лісах, і вони скеровані Львівською облрадою для розгляду до Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Держлісагентства України.

– Принципи наближеного до природи лісівництва базуються на таких способах лісокористування, за яких забезпечується постійно вкрита лісом площа, – наголосив Юрій Болоховець.

– На цих ділянках відтворюється структура природних різновікових лісів, а також підтримується стійкість та продуктивність деревостанів, а це означає, що «лисих» Карпат ми більше бачити не будемо, – сказав Голова Держлісагентства.

– Очевидно, що суцільні рубки є технологічно легшими і зручнішими у виконанні, – наголосив під час колегії Анатолій Дейнека.

Григорій Криницький (ліворуч) розкрив деякі секрети рубань переформування Голові Держлісагентства Юрію Болоховцю, начальникам Вінницького, Закарпатського та Львівського ОУЛМГ Анатолію Бондарю, Вікторії Білоусовій та Анатолію Дейнеці

Традиційно як – зрубали ліс, через пів року посадили і далі треба чекати 80–100 років, поки виросте новий. При цьому легко сказати – посадили. Треба зібрати насіння, виростити саджанці, організувати людей на посадку, потім доглядати…. А це все – кошти! А рубки переформування передбачають постійне користування лісом і використання потенціалу самовідновлення лісу. Сюди лісівники періодично приходять, вирубують орієнтовно чверть деревини, при цьому забезпечуючи постійну присутність лісу на ділянці. У ньому нема «залисин». При таких рубаннях лісівники першочергово вилучають пошкоджені, відсталі у рості дерева, залишаючи при цьому певну кількість мертвої деревини. За декілька прийомів рубань формується складний багатоярусний, різновіковий, кліматично стійкий деревостан.

Справді, йдемо в Європу, прагнемо стати повноправними членами Європейського Союзу, то ж маємо змінювати психологію, культуру ведення лісового господарювання…

Таку думку під час робочих обговорень підтримували очільники обласних управлінь із різних регіонів України – Херсонського, Харківського, Хмельницького, Чернігівського, Черкаського, Чернівецького, Запорізького, Закарпатського, Рівненського, Волинського… Чимало з них, зокрема: Віктор Чигринець із Сумщини, Анатолій Бондар із Вінничини високо оцінили тісну співпрацю лісівників-практиків із науковцями. Відпрацювання методології проведення рубань переформування має важливе значення…

Закарпатський досвід

Уперше за останні 10 років виїзне засідання колегії відбулося у Закарпатській області. Начальниця Закарпатського ОУЛМГ Вікторія Білоусова наголосила, що для місцевих лісівників – це велика честь та відповідальність. Під час виїзного засідання закарпатські лісівники показали колегам, як працюють у гірській місцевості та розповіли про специфіку лісового господарства регіону.

– Лісозаготівля в горах залишається вкрай важкою та небезпечною роботою, – зазначала Вікторія Білоусова. – На одній з локацій ми показували колегам-лісівникам як працівники Рахівського лісодослідного господарства трелюють ліс завдяки повітряно-трелювальній ус­тановці. Ця техніка не шкодить довкіллю, адже важкі колоди не тягнуть гірськими схилами і берегами потоків та річок, як це робилося колись, і що завдавало непоправної шкоди тонкому і уразливому шарові родючого ґрунту та нищило молоді дерева. Для Закарпаття наближене до природи ведення лісового господарства є перспективним як у гірських, так і рівнинних лісах. Скажу точніше, це основа підтримання стійкості й стабільності лісів. За чіткого дотримання принципів наближеного до природи лісівництва, розважливого підходу і належної організації робіт можна домогтися природного поновлення, сформувати деревостан цільового складу й структури.

Завдяки тому, що закарпатські лісівники приділяють увагу лісовідновленню, яке здійснюється на лісотипологічній основі відповідно до лісорослинних умов штучним та природним способом, за 2006–2021 роки вдалося збільшити частку природного поновлення в лісах від 30,5% до 62%.

– Це позитивна тенденція в екологічному та економічному плані. Також ми демонстрували колегам деякі ділянки в лісфонді ДП «Мукачівське ЛГ», на яких відбулося природне поновлення лісу. Наші лісівники стимулюють появу самосівів та підросту деревних порід, ліквідовують ті рослини, які можуть їх заглушити, а також створюють змішані насадження з порід, які відповідають типам лісорослинних умов, – додала Вікторія Білоусова.

За її словами, частка чистого прибутку підприємств області є одною з найбільших у Карпатському регіоні. За 5 місяців 2022 року підприємствами Закарпатського ОУЛМГ заготовлено 258,5 тис. куб. м лісопродукції (41% від річного плану), з них 92,3 тис. куб. м від рубок головного користування (35% від річного плану). Заготівля за 5 місяців 2022 року становить 75% до відповідного періоду минулого року. Загальний обсяг реалізованої продукції за цей же період року становить 256,8 тис. куб. м. За перші 5 місяців року підприємства галузі сплатили 224 млн грн податків, що на 46 млн грн більше за аналогічний період 2021-го.

Відтворення лісів та захист від пожеж

Докладніше про господарсько-фінансову діяльність підприємств галузі із січня по березень цього року доповів начальник Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства Ігор Лицур. За його словами, у першому кварталі лісогосподарські підприємства відтворили ліси на площі 7,6 тис. га. Однак, через малосніжку зиму та невелику кількість опадів, ранню весну та спалювання трави, особливо на схилах Карпат, лісівники фіксували велику кількість пожеж.

– Станом на 1 квітня цього року, у лісах галузі ліквідовано 169 пожеж на площі 1065 га, що в 14 разів більше від кількості та в 138 разів від площі загорань першого кварталу минулого року, – додав Ігор Лицур.

Лісозаготівлі

Обсяги лісозаготівель у першому кварталі дещо зменшились. Це 2,2 млн куб. м деревини від усіх видів рубок, що на 40,4% менше в порівнянні з відповідним періодом 2021 року.

– З них на рубках головного користування заготовлено 954,3 тис. куб. м, що становить 14,9% від лісосічного фонду 2022 року, і на 515,5 тис. куб. м або на 35,1% менше в порівнянні з 2021 роком, – пояснив Ігор Лицур. – Загальний обсяг реалізації деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок за 1 квартал 2022 року становить близько 1894 тис. куб. м на загальну суму 3,6 млрд грн, що відповідно на 1105,5 тис. куб. м менше, але на 500 млн грн більше, ніж у минулому році.

За підсумками січня-березня 2022 року, незважаючи на воєнний стан в Україні, в галузі спостерігається збільшення приросту обсягів реалізації продукції. В цілому обсяг реалізованої лісопродукції зріс на 16,8%.

Ціна знеособленого кубометра реалізованої деревини (крім переробки та власних потреб) виросла у цьому кварталі на 895 грн за кубометр. Середня ціна по агентству становить 1990 грн, торік в аналогічний період було 1095 грн. Найвища вартість – у Вінницькому ОУЛМГ (2920 грн за кубометр), Сумському (2552 грн), Хмельницькому (2509), Львівському (2417) та Волинському (2327).

Разом з тим, незаконні рубки у першому кварталі становлять 2,4 тис. куб. м. Завдана через це шкода сягає 21 млн грн, із яких відшкодовано 1,7 млн грн, це всього 8,3% від розміру загальної шкоди.

Доходи та витрати

– За результатами фінансово-господарської діяльності підприємствами галузі отримано 331,9 млн грн чистого прибутку. Найбільш прибуткові підприємства Волинського ОУЛМГ, які отримали прибуток на загальну суму 80,3 млн грн. Значну суму чистого прибутку отримали підприємства наступних обл­управлінь: Черкаського – 45,9 млн грн, Хмельницького – 42,6 млн грн та Рівненського – 34,6 млн гривень. Разом з тим, отримано збиток у загальній сумі 9,4 млн грн. Більшість підприємств, які спрацювали збитково, перебувають у стані припинення та завершують процедуру реорганізації, – зазначив Ігор Лицур.

Підприємства лісового господарства у першому кварталі сплатили 1 млрд 614 млн грн податків, зборів та обов’язкових платежів. З них до державного бюджету сплачено 1 млрд 62 млн грн (66%), до місцевого – 552 млн гривень (34%). Ці показники більші від минулорічних на 253,8 млн гривень.

Заробітні плати

Для людей, що працюють у лісовій сфері, зараз надзвичайно важливим лишається збереження заробітних плат. Частина підприємств галузі опинилась в окупації. Незважаючи на це, підприємства надають фінансову підтримку своїм працівникам. Держлісагентство, зі свого боку, тримає це питання на постійному контролі. Ресурсні області надають допомогу підприємствам Південно-східного регіону.

Рівень зарплат тут зараз значно скоротився, на що є цілком зрозумілі причини. Приміром, середня зарплата в Херсонському обласному управлінні становить 6601 грн, в Одеському – 6715 грн, Донецькому – 8119 грн, Запорізькому – 8187 гривень.

Середньомісячна заробітна плата в галузі у першому кварталі сягала 15023 грн, що на 17% більше від відповідного періоду 2021 року.

Е-лісорубний квиток – запрацює

Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктор Смаль представив функціонал платформи для роботи з електронним лісорубним квитком.

Яких змін зазнає лісова галузь України при повному переході на електронний лісорубний квиток:

Непотрібно більше фізично звертатися до територіальних органів Держлісагентства та ЦНАПів – все лише онлайн.

Отриманий лісокористувачем електронний лісорубний квиток автоматично опиняється на карті сайту ДП «ЛІАЦ» lk.ukrforest.com та в системі Електронного Обліку Деревини.

Не буде більше практики використання різних інструментів для формування матеріально-грошової оцінки. Уніфікований електронний інструмент уже інтегровано до системи е-лісорубного квитка.

В одному лісорубному квитку тепер може бути лише одна ділянка.

На зміну розрізненим паперовим базам лісорубних квитків приходить єдина електронна база даних.

Електронні лісорубні квитки стануть обов’язковими для 100% лісокористувачів, а не лише для державних підприємств.

Можливість легкої інтеграції бази даних лісорубних квитків із іншими державними електронними інструментами.

Держлісагентство готове до запуску е-лісорубних квитків по території всієї України одразу після прийняття постанови Кабінету Міністрів «Про реалізацію експериментального проєкту щодо видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів». Нині проєкт постанови перебуває у Міністерстві юстиції України.

https://ekoinform.com.ua

Global Options

Оголошення
Ключові слова
Де так як купити дрова паливні на Львівщині

Зелена країна

Ми у Facebook

Розпорядження від 01.12.2015р. N18

Платформа Дія

Відео

Преса про нас