Весняне лісотворення
22 квітня 2022
Напружений робочий ритм лісгоспів Львівщини.
Насамперед, лісівники виконують мобілізаційні завдання для забезпечення Збройних Сил України, територіальної оборони, добровольчих формувань місцевих громад та військових адміністрацій лісоматеріалами, пиломатеріалами та дровами.
До бюджетів усіх рівнів сплачено 126 мільйонів гривень податків і обов’язкових платежів, що становить 129 відсотків до відповідного періоду минулого року.
Важливою ділянкою роботи підприємств стала організація гуманітарної допомоги (медикаменти, одяг, продукти харчування, речі першої необхідності тощо) постраждалим у місцях бойових дій та вимушено переміщеним особам у західні регіони України. Сотням останніх лісогосподарські підприємства Львівського ОУЛМГ дали прихисток, стали другою домівкою.
Та нині надворі – весна, і для лісівників Львівщини не менш важливим залишається своєчасне відновлення лісів.
Цьогорічна лісокультурна кампанія, яка проводиться в рамках реалізації ініціативи Президента «Зелена країна», – в розпалі.
Кипить робота в лісництвах ДП «Самбірський лісгосп».
Так, до лісівників Судововишнянського лісництва прийшли діти та їхні батьки з села Бортятин, Заріччя, Княжий Міст Яворівського району і спільними зусиллями в урочищах «Заріччя» та «Буковець» на площі 2,7 гектара посадили 7,1 тисячі саджанців сосни звичайної та 6,4 тисячі саджанців дуба звичайного.
А мешканці села Воля Блажівська та Блажів Самбірського району, з метою сприяння природному поновленню дуба звичайного в Черхавському лісництві на площі 3,1 гектара підсадили 6,2 тисячі саджанців листяних порід.
Загалом, у лісництвах Самбірського лісгоспу разом із громадськістю проведено відтворення лісів на площі 60,8 гектара, з них посаджено лісових культур на площі 24,7 гектара. Відтепер до сонця тягнуться вже понад 168 тисяч саджанців основних лісотвірних порід у рівнинних лісництвах. У горах подекуди ще лежить сніг, тому лісовідтворення на запланованих ділянках у цих районах щойно набирає обертів.
В Комарному вдалося зустрітися з начальником лісорозсадника Андрієм Залогою. Знаний працівник галузі свого часу закінчив Львівську Лісотехніку, працював майстром. У «своєму» господарстві, яке займає 22,5 гектара, вирощує сіянці дуба, модрини, сосни жорсткої, ялини, дугласії. Доглядає за ними разом із таким же досвідченим – 34 роки стажу – лісником Степаном Звізлом.
– Очевидно, що вдвох би не впоралися, – зауважує Андрій Залога, – тому на час «гарячих» кампаній залучаємо робітників збоку, зокрема, для збору насіння.
– І насінням, і сіянцями лісгосп забезпечує себе сам, – стверджує директор Самбірського лісгоспу Ігор Ярема.
Скажемо більше. Якусь його частину залишають на наступний рік. Підстрахуватися ніколи не зашкодить. А ще – виручають дальших і ближчих сусідів. Так, минулого року підтримали лісівників Буська.
– Надлишок садивного матеріалу у підприємствах зумовлений ще й переходом самбірських лісівників на нові методи господарювання, – зауважує Андрій Залога. – Зокрема давно вже користуємося вибірковим способом заготівлі деревини, рубками переформування і відповідно доповненням лісу новими саджанцями замість вирубаних дерев. Звісно, що на доповнення йде набагато менше садивного матеріалу, аніж би заліснювалися суцільні площі.
Триває ударна посадкова кампанія і в Золочівському лісгоспі. Тут проводять відтворення та доповнення лісів на загальній площі понад 120 гектарів, де буде посаджено 370 тисяч штук садивного матеріалу.
Підготовку ґрунту розпочали ще восени минулого року, продовжили в нинішньому, як лиш зійшли останні сніги.
Уже проведено лісовідновлення на площі 40 гектарів, а ввід і доповнення склали 80 гектарів. Посаджено понад 156 тисяч штук модрини, дуба, сосни, ялини, вирощених на власному базовому розсаднику.
Усі роботи йдуть за планом й у Львівському лісгоспі. Лісівники вже провели лісовідтворення на 90 гектарах.
Наприкінці березня працівники апарату «Надлісництва Бібрка» разом із лісівниками Свірзького лісництва та мешканцями довколишніх сіл посадили дубовий ліс на ділянці площею 1 гектар. До цього тут росли березово-вільхові насадження. Посадили дуба, смереку, липу, черешню – загалом 3,5 тисячі штук. Сіянці майбутніх дерев вирощені у розсадниках лісництв.
Лісовідновлення на понад 73 гектарах також проведено у Бутинському, Любельському, Низівському, Великомостівському, Зіболківському, Соснівському та Старосільському лісництвах. Садили тут сосну, дуба, модрину, ялину, липу, плодові – черешню, яблуню, грушу. Загалом, понад 480 тисяч сіянців лісових рослинок.
А лісництва Бродівського лісгоспу вже посадили 152 тисячі молодих сіянців на 25,2 гектара, доповнення лісовими культурами проведено на 131 гектарі площ, там уже приживаються 270 тисяч молодих саджанців хвойних та листяних порід.
Загалом, підприємством на весну 2022 року заплановано посадити 28 гектарів та доповнити 131 гектар лісу.
У лісових господарствах рівнинної частини Львівщини весняна кампанія вже майже на завершенні. Садивного матеріалу вистачає всім, а якщо потрібно, є де придбати – із закритою кореневою системою, бо ж успішно працює лісовий селекційно-насіннєвий центр у Брюховичах.
А тим часом і у ДП «Львівський ЛСНЦ» уже завершився посів першої ротації в теплицях.
Посіяне впродовж березня насіння вже проростає. У планах на цей рік – виростити три мільйони сіянців із закритою кореневою системою: ялиці (стандартних параметрів набуває впродовж трьох вегетацій), бука, дуба, сосни, модрини, ялини, клена-явора.
На днях лісівники Львівщини на своїй колегії підбили підсумки роботи за перший квартал нинішнього року. На ній начальник ЛОУЛМГ Анатолій Дейнека зазначив, що на Львівщині відтворено 480,5 гектара лісів та посаджено понад 2 мільйони 945 тисяч дерев.
Підготував
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
Газета “Природа і суспільство
https://ekoinform.com.ua/?p=15389
«Артерії» лісового життя
18 січня 2023
Про лісову інфраструктуру, її роль у лісовому господарстві та соціальному значенні.
Мережа лісових доріг українських Карпат у 5–8 разів менша, ніж в Австрії, яка має оптимальну лісову інфраструктуру, отримавши статус розвиненої лісопромислової країни. отримати такий статус прагне й Україна.
Для багатьох українців ліси, особливо в Карпатах, асоціюються з непролазними хащами та заплутаними втаємниченими стежками вірогідного блуду… Навіть дитяча пісенька про ялинку починається моторошним рядком: «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис…».
Чи насправді такі «темні» українські ліси?
Сучасні лісові плантації змережані «зеленими артеріями», себто лісовими дорогами – земляними та кам’яними, які ще називають з твердим покриттям.
Чи достатньо їх на сьогодні? – запитання скоріш риторичне, адже хоч мережа лісових доріг в Україні й розвивається, але густота її коливається залежно від регіону – від 3 км на 1 тис. га до 13,5 км.
Якщо йдеться про ліси Карпатського регіону, де лісова дорожня інфраструктура має бути найрозвинутіша, то вона становить від 3,5 до 6 км/1000 га, при середньому значенні цього показника в гірських лісах Європи – 8–33 км/1000 га, що у 2–5 разів вище, ніж у нас.
А якщо, скажімо, рівнятися на Австрію, що має статус розвиненої лісопромислової країни в гірських Альпах, то там уже створено оптимальну мережу лісових доріг від 3,5 до 7 км на 100! га, що в 5–8 разів більше, ніж в українських Карпатах.
Висновок простий: на нас чекає ще величезна робота щодо розвитку розгалуженої мережі лісових «артерій».
Анонсований Держлісагентством перший в історії українського лісівництва електронний Атлас лісових доріг, має показати реальний стан транспортної мережі в лісах України й допомогти правильно спланувати її розбудову на найближче майбутнє. У відомстві повідомили, що найближчим часом буде реалізовано пілотний проєкт транспортного освоєння окремого лісгоспу. На карту нанесуть усі наявні лісові дороги, якими здатний проїхати лісовозний автомобіль, та буде спроєктовано мережу трас для будівництва лісових доріг у майбутньому.
Треба зазначити, що останніми роками утримання наявних і будівництво нових доріг проводилося переважно коштом лісгоспів, виходячи з фінансового стану кожного з них.
– Тому й обсяг новозбудованих доріг залишає бажати кращого, – зазначають у Держлісагентстві. – Так, для прикладу, у 2020-му збудовано, відремонтовано та реконструйовано 240 кілометрів лісових автодоріг. У 2021-му збудовано 131 кілометр земляного полотна і на 161 кілометр – облаштовано дорожній одяг.
Будівництво цього року продовжується, але обсяг також невеликий, потреба – на порядок більша.
– Все це прекрасно усвідомлюють лісівники Львівщини і тому щороку закладають у свої виробничі плани трудомістке, а отже, недешеве будівництво лісових доріг, – розповів заступник начальника Львівського ОУЛМГ, головний інженер Юрій Гром’як.
Аби краще бачити перспективу, мати більш чіткі орієнтири, на Львівщині депутати прийняли розроблену лісівниками Програму розвитку лісового господарства області на 2022–2026 роки, в якій заплановане будівництво 206 доріг.
Програма цінна й тим, що передбачає часткове фінансування окремих проєктів лісової галузі з обласного бюджету. В облуправлінні наголошують на важливості такої підтримки.
Ось, скажімо, в минулому році лісівники поставили перед собою рубежі з двома цифрами – 22 і 20. Тобто збудувати 22 кілометри земляного полотна і 20 кілометрів доріг із твердим покриттям. Цифри ці не надто високі, бо були часи, коли лісгоспи Львівщини «стелили» й 55 кілометрів полотна, правда, це відбувалося при підтримці фінансування з державного бюджету. Нині такого, на жаль, нема, тож дають собі раду власними силами, де один кілометр земляної дороги, за словами того ж Юрія Гром’яка, коштує 300–500 тисяч гривень, а зі щебеню – від мільйона і більше.
Повторимось, цифри не високі для львівських лісівників, проте на загальноукраїнському рівні вони виглядають куди привабливіше. Варто порівняти: з 161 кілометра лісових доріг, збудованих в Україні за минулий рік – 22 км – на Львівщині. Тобто, далеко не найбільша область виконала більш, аніж сьому частину робіт…
Дороги в лісі потрібні з багатьох причин, роздумує вголос Юрій Гром’як. Найперша – промислова. Адже необхідне безперебійне транспортування деревини на склади. Причому, дороги дозволяють додатково залучати в господарський обіг технологічно недоступні стиглі, а також перестиглі та ушкоджені лісові ресурси. Розгалужена мережа спонукає активніше переходити на прогресивні, європейські методи господарювання, пов’язані з рубками переформування.
Зрештою, берімо ще ширше – без лісових шляхів неможливо говорити про ефективність лісового господарювання взагалі, адже, окрім рубок: догляду, суцільних і вибіркових, є й інші лісівничі заходи. Скажімо, працівники лісової охорони можуть оперативно виїхати на місце загорання та запобігти лісовій пожежі, незаконній рубці, випадку браконьєрства чи інше порушення. При цьому лісові дороги слугують ще й протипожежними розривами.
Часто, коли ліси розташовані в безпосередній близькості до населених пунктів, такі дороги розв’язують ще й соціальні проблеми, є критично важливими для сільських громад, місцевих мешканців. Не забуваймо й про туристів, любителів збирати гриби та ягоди, цілющі лікувальні трави… Для таких дороги ще й найкращий орієнтир, аби не загубитися у лісі.
Будувати лісові дороги доля заставляє, насамперед, лісгоспи в гористій місцевості. Колись, скажімо, віддаль трелювання у Сколівському чи Славському лісгоспах становила 3–5 кілометрів, нині ж – не більше, як 200–300 метрів.
Важливість удосконалення транспортної інфраструктури в горах добре усвідомлюється й на найвищому рівні. Ось лише кілька чинних загальнодержавних документів: «Концепція розвитку гірських територій українських Карпат», «Державна програма розвитку регіону українських Карпат», Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону», в яких поставлено завдання про розширення до 2030 року мережі лісових автодоріг із твердим покриттям у лісах регіону до 10 км на 1 тис. гектарів.
Отже, не дивно, що з року в рік у дорожньому будівництві на Львівщині ведучими були і залишаються гірські лісгоспи: Славський, Сколівський, колишній Старосамбірський (нині у складі Самбірського лісгоспу).
Перший, станом на 2017 рік, мав побудованих та відновлених 119,7 кілометра лісових доріг. Упродовж 2018 року побудовано ще 15,9 кілометра лісових доріг, 11,4 кілометра – з твердим покриттям. Роботи проводилися в Опорецькому лісництві – 4,5 км, Тухлянському лісництві – 6,4 км, Головецькому лісництві – 2,5 км та Сможанському лісництві – 2,5 кілометра лісових доріг. Крім того, в Сможанському лісництві споруджено міст для перетину водостоку. В минулому році побудовано 12,2 кілометра лісових доріг, при запланованих обсягах будівництва – 11,4 кілометра, з яких 8,9 км – дороги з твердим покриттям.
Другий лісгосп, Сколівський, за останні два роки наростив понад 20 км доріг, активно розвивав дорожню інфраструктуру з 2007 року й нині її протяжність сягає 150 кілометрів.
У лісгоспі є два екскаватори. «Катерпіллер» придбали цього року. Є два самоскиди, бульдозер…
– Понад 90% дорожніх робіт підприємство виконує власними силами, – розповів директор ДП «Сколівське лісове господарство» Остап Бойко. – Це здешевлює, загалом, недешеве будівництво доріг.
Третє з перелічених вище підприємство, будуючи дороги собі, нерідко допомагає це робити й місцевим громадам. Так, нещодавно велися ремонтні роботи дороги місцевого значення, яка проходить через село Спас. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям місцевої влади, підприємства «Салюс Груп» та ВВП «Надлісництво Старий Самбір» ДП «Самбірського лісового господарства».
Нині в лідерах – колишній Жовківський лісгосп тепер ВВП «Надлісництво Жовква» ДП «Львівського ЛГ». Активно тривають роботи з прокладання дорожнього полотна у В’язівському лісництві. Станом на середину листопада пройдено більш, ніж 2 км згаданого маршруту. А загальна його протяжність становить 3,5 кілометра.
При проєктуванні цього об’єкта лісової інфраструктури фахівці враховували ґрунтово-гідрологічні умови та характер рельєфу місцевості, а загальний напрям дороги вибирався з урахуванням мінімально допустимого впливу на навколишнє середовище. Зрештою, так чинять усі лісгоспи.
Роботи фінансуються коштом підприємства. Як зазначив його керівник Василь Височанський, у надлісництві націлені на довготривале використання цього шляху, що сприятиме культурі лісогосподарського виробництва та забезпечить умови для організації сталого ведення лісового господарства із застосуванням сучасних європейських принципів.
Хід будівництва об’єкта лісової інфраструктури регулярно контролює Юрій Гром’як. Ширина цієї лісової дороги становитиме 4,5 метра, а розрахункова швидкість транспорту – 20 кілометрів на годину. І поки погодні умови сприятливі, увесь комплекс робіт ведеться доволі швидкими темпами. Правда, відразу робити тверде покриття не будуть. Через зиму земляне полотно має встоятися, а тоді його накриють щебенем. Практика довела, що така технологія краща і дорога служитиме довше.
– Будівництво доріг у ДП «Бродівський лісгосп» теж на рівні, – розповів головний інженер Микола Серватович. – Загальна довжина новозбудованих лісових дорiг у нашому господарстві становить майже 42 кілометри. В недалекому минулому Бродівський лісгосп був кращим в області за багатьма показниками. Дорожніми в тому числі. Густота доріг тут становить 15,5 кілометра на 1 тисячу гектарів.
Без добротних доріг вести нині ефективну лісогосподарську діяльність неможливо. Кому ж, як не працівникам лісгоспів, розуміти це якнайкраще і прокладати в дрімучих хащах нові «артерії» і «вени»…
Це розуміння завжди підсилювало й сусідство Львівщини з країнами Європейського Союзу. Передові методи господарювання обов’язково передбачали більше й кращих доріг. Ми вже наводили приклад Австрії. Тож львів’янам сам Бог велів перейняти цей досвід, як і польський, і чеський, і досвід країн Балтії.
Ще у 2007 році у львівських Карпатах стартував проєкт, котрий здійснювався з використанням досвіду Федерації лісів Австрії і полягав у будівництві 55 кілометрів гірської дороги. Для реалізації цього будівництва з Державного бюджету України (вперше за роки Незалежності) було виділено 16 мільйонів гривень.
– Будували дороги лісогосподарського та рекреаційного призначення з гранітно-щебеневим покриттям у районах Сколе та Славського, а також на Турківщині, – зазначає начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека. – Для будівництва використовувалися австрійські технології та техніка, а саме будівництво здійснювало спільне українсько-австрійське підприємство «Опілля».
Будівництво таких доріг допомагало ліквідувати наслідки всихання смерекових лісів та здійснити ялицево-букові насадження, що покращувало протипожежний стан карпатських лісів. Окрім цього, дороги вели до відпочинкових баз.
І, звісно, скрупульозно переймався австрійський досвід, технології будівництва доріг. Австріяки стверджують, що добрий десяток років їхні новозбудовані дороги не потребують жодного догляду, додаткових фінансових витрат.
З того часу минуло півтора десятка літ. Лісові підприємства Львівщини обзавелися сучасною дорожньо-будівною технікою, підготовлено кваліфікований персонал як інженерно-технічних працівників, так і робітників. І, що особливо важливо, освоєно сучасні методи будівництва лісових автодоріг у різних природно-виробничих умовах.
Переважно будуються лісові автодороги ІІ і ІІІ типів, параметри яких характеризуються такими показниками: розрахункова швидкість руху – 20–40 км/год., ширина земляного полотна – 4,0–4,5 м, ширина проїзної частини – 3–3,5 м, мінімальний радіус кривих у плані – 15–20 м (менші значення відносяться до доріг ІІІ типу), максимальні поздовжні ухили – 10–16% (більші значення характерні для гірських умов). У багатьох випадках при будівництві таких доріг застосовуються принципи ландшафтного планування їхніх трас, що дозволяє забезпечувати вписування елементів дороги в рельєф місцевості, не знижуючи цінності самих ландшафтів.
Очевидно, співпраця на міжнародному рівні не переривається, а набирає щораз, то більших обертів.
Одна з останніх акцій відбулася у травні минулого року за ініціативи Держлісагентства й Федерального міністерства сталого розвитку та туризму Австрії – «круглий стіл», де сторони обмінювалися досвідом із питань запобігання наслідків стихійних лих у лісах. Участь у заході взяли 75 українських фахівців – представники Держлісагентства, обласних управлінь Карпатського регіону, державних лісогосподарських підприємств та наукових установ. Українська сторона представила напрацювання стосовно заходів у лісах, направлених на запобігання повеням, зокрема, щодо вимог до трелювальних волоків, будівництва лісових доріг.
І ось зовсім свіжий факт. За сприяння Федерального міністерства сільського, лісового, регіонального та водного господарства Республіки Австрія і підтримки Австрійського лісового дослідницького центру (BFW) та Інституту лісової інженерії віденського Університету природних ресурсів та наук для життя (BOKU) в період з 22 листопада по 6 грудня 2022 року відбувся міжнародний навчальний семінар з питань планування, проєктування і будівництва лісових автомобільних доріг. До складу делегації від Українських лісівників увійшли працівники Держлісагентства, УкрНДІгірліс та Львівського, Франківського, Чернівецького обласних управлінь. Йшлося про особливості будівництва лісових автомобільних доріг на всіх етапах, починаючи від планування і трасування, закінчуючи фінансуванням та самим процесом будівництва.
Знаковим є те, що Львівське ОУЛМГ, як уже зазначалося, стало першим в Україні, хто запровадив цей спосіб будівництва. І тепер, через 15 років, процес виходить на новий вищий рівень свого розвитку також на території Львівської області.
Лісові дороги – задоволення не з дешевих, але … іншого виходу нема. На них ідуть кошти від виробничої діяльності, надання всілякого роду послуг. І, звісно, лісгоспи повинні шукати та використовувати додаткові джерела доходів, бо втілення Програми 2022–2026 потребує ресурсного забезпечення, лише на цей рік це понад 1 мільярд гривень у державі.
– Творчо підійшов до цього, зокрема, Львівський лісгосп, – розповів начальник відділу лісового господарства ОУЛМГ Валерій Арманаш. – Віддав в оренду площу біля Винників для запуску там гірськолижного курорту.
Новий комплекс розташований поблизу старого озера за майже 9 кілометрів від центру Львова. На території бази розміщено три схили: 475, 528 та 595 метрів. Дві з трьох трас мають штучне покриття. До того ж, тут передбачено два спуски для катання на надувних санках довжиною 80 та 200 метрів. Одне слово, вигода взаємна – і відпочивальникам, і лісівникам, які від оренди 20 гектарів площі отримуватимуть сотні тисяч гривень.
Реформа лісової галузі передбачає злиття 158 лісогосподарських підприємств в єдине державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Ліси України». Відбувається трансформація 24 обласних управлінь Держлісагентства в 9 регіональних управлінь відповідно до лісорослинних зон, кількості лісокористувачів та площі лісів. У цьому контексті Атлас лісових автомобільних доріг буде поєднаний з даними різноспектральних космічних знімків, які визначають «маску» лісу.
– Сподіваюсь, – наголошує Голова Держлісагентства Юрій Болоховець, – що проєкт підтримають наші партнери з UNDP Ukraine. Адже лісові автомобільні дороги – це не лише економіка підприємства, але й протипожежна безпека (змога швидко дістатися до місця виникнення пожежі і локалізувати займання) та збереження природної екосистеми.
А ще щільна транспортна мережа – це можливість збільшити відсоток вибіркових поступових рубок, як сучасного інструменту формування та збереження природних лісів країни.
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора,
“Лісовий і мисливський журнал”
https://ekoinform.com.ua/?p=17123
