Як лісове господарство України допомагає населенню пережити енергетичну кризу.
Влада країни наголошує, що ця зима буде найважчою за останні роки і українцям варто до неї готуватись, адже ворог шантажує нас і всю Європу відсутністю газу і атаками по енергосистемі. Дрова! Останнім часом це джерело енергії, як альтернатива вуглеводням, домінує в багатьох суспільних наративах. Осінь уже перетнула свій рубікон, а далі – зима, і матимемо не лише холоди, а й морози. Як їх пережити українцям?
Хтось зауважить: «У двадцять першому столітті грітися можна і газом, і електрикою, і вугіллям, і сонячною енергією…». Воно й справді так та є одне «але» – війна з РФ. Втративши ініціативу на фронтах, терплячи болючі поразки, країна-терорист озвіріло б’є ракетами, бомбами та снарядами по мирних містах, знищуючи цивільну інфраструктуру, особливо енергетичну, пошкоджуючи ТЕЦи, електропідстанції, ЛЕПи, об’єкти ЖКГ тощо.
Війна з російським окупантом внесла зміни і в роботу лісової галузі. Річ у тім, що в регіонах нині може виникнути проблема обігріву приміщень – шкіл, дитячих садків, установ, поліклінік, санаторіїв, приватних будинків… Можливі перебої і з електрикою, і газом. Очевидно, що у цьому випадку на перше місце, за своєю надійністю, виходять ті самі дрова, кубометр яких здатен компенсувати 200 кубометрів газу. Тож попит на них у цьому році в Україні зріс у середньому вдвічі.
Якщо в минулому році заготівля дров становила 3,5 мільйона кубометрів і цього виявилося достатньо, то цьогорічна потреба перевалила далеко за 5 мільйонів.
Та дефіциту на дрова не буде, запевняють працівники лісгоспів. Вони готові нарощувати обсяги заготівлі дров. І, найперше, за рахунок невикористаних за попередні роки ліміти лісосік головного користування та заходи з догляду за лісом – йдеться про санітарні рубки, рубки догляду – прочистки, прорідження.
Відповідальне завдання стоїть і перед лісівниками Львівської області. На осінньо-зимовий період територіальні громади, за даними військової адміністрації, потребують понад 130 тисяч кубометрів паливних дров.
– Враховуючи залишки на складах, заготівлю дров до кінця 2022 року та заплановану заготівлю у першому кварталі 2023 року, – розповідає відповідальний за дров’яну заготівельну кампанію заступник начальника обласного управління лісового господарства Юрій Гром’як, – потреби споживачів забезпечимо стовідсотково.
З цього приводу наприкінці серпня відбулася колегія Львівського ОУЛМГ. На ній керівникам державних лісогосподарських підприємств було доручено вишукати можливість забезпечення внутрішнього ринку дров’яною деревиною за рахунок обсягів додаткової заготівлі деревини у 2022–2023 роках у межах чинної розрахункової лісосіки, невикористаної деревини за попередні роки від рубок головного користування та рубок формування і оздоровлення лісів (прорідження, прохідні та інші). Також, з метою покращення санітарного стану лісів вони мають забезпечити вчасне проведення санітарно-оздоровчих заходів (додаткова заготівля дров’яної деревини), зокрема, й у природно-заповідному фонді.
Запасним резервом для зрослих потреб населення залишається експорт дров колотих. Очевидно, що він вигідний для лісгоспів, бо «закордонна» ціна вища чи не втричі. У круглому виді дров’яна деревина в Україні вже не експортується давно. Але… В умовах війни пріоритет належить внутрішньому ринку, місцевим покупцям.
Так чи інакше, до реалізації завдання в умовах воєнного часу залучаються всі можливі резерви.
Юрій Гром’як уточнює: «…усі з тих, які не вступають у протиріччя з екологічними нормативами – і це єдино правильне рішення».
Начальник виробничого відділу ДП «Золочівське лісове господарство» Андрій Повзанюк також переконаний, що і його підприємство та й інші, задовольнять потреби і внутрішніх, і зовнішніх споживачів, куди експортують дрова:
– Ми не використовуємо весь річний приріст, – зауважує він.
У даному випадку йдеться, зокрема, й про дров’яну деревину і її значний запас.
Начальник виробничого відділу ДП «Золочівський лісгосп» Андрій Повзанюк та майстер Богдан Головацький оглядають уже марковані ящики з упакованими дровами
До нашої розмови приєднується начальник відділу лісового господарства з того ж Золочівського лісгоспу Уляна Кудлик.
У відповідь на те, чи не загрожує нам у зв’язку з дров’яним ажіотажем безлісся, категорично відповідає: «Аж ніяк». І підтверджує свої слова тим фактом, що всі, без винятку, ділянки лісосічного фонду заліснюються у перший же рік.
На нижньому складі Золочівського лісгоспу зустріли старшого майстра Богдана Головацького і двох працівників – Руслана Матвіїва та Мирона Рудого. За зміну вони заготовляють на дровокольному комплексі від 10 кубометрів дров.
Уже згадуваний Андрій Повзанюк та майстер Богдан Головацький час від часу оглядають уже марковані ящики з упакованими дровами.
Тут усі чудові знавці дров’яної справи. Від кожного можна почути про якісь нюанси. Але хто, як не присутній тут головний інженер лісгоспу Владислав Мельницький є справжнім знавцем у дров’яній царині.
Він розповів: «Щоб дрова не «текли», не «плакали», їхня вологість не повинна перевищувати 20 відсотків. Так, дрова мають через літо провітрюватися, бо лише сухі дають найбільший ефект. Сирі дрова при спалюванні виділяють смоли, дуб, окрім усього – ще й дубильні речовини. А для копчення ковбас і шинок перед Різдвом найкраще запастися грабом. Він не виділяє смоли взагалі.
Ну, й про теплотворність тут кожен знає напам’ять, як «Отченаш». Дуб, бук, ясен, граб, клен, береза, модрина належать до першої групи теплотворності. Сосна та вільха – до другої. А липа, осика, тополя, верба та ялина – до третьої.
Маленький перепочинок і знову за роботу. Адже попит на дрова у Золочівському лісгоспі також підвищений. Досить сказати, що сам райцентр на 99% перейшов на дрова. Реалізація для потреб соціальної сфери в порівнянні з минулим роком виросла майже вдвічі – з 4168 кубометрів до 8966. Звісно, зросла й для потреб населення.
Побували ми і в ДП «Дрогобицьке лісове господарство». В 26 кварталі 8 виділу зустрілися з лісничим Трускавецького лісництва Михайлом Біласом. На семи гектарах площі рубки переформування бригада лісорубів чаклувала біля двох гіллястих грабів. Склад ділянки тут – 9 ялиць і 1 дуб. Граби затінюють яличку і ось їх забирають на дрова. Тут лісівники вміло використовують усі прийоми господарювання при рубках переформування.
Неподалік від лісової дороги – проміжний склад. Якраз туди під’їхала вантажівка і складає у штабелі дров’яну деревину. На кожному – бирка з номером, яка вказує на породу, об’єм, сортимент. Звідти штабелі «поїдуть» на Бориславський лісозавод, де двометрові колоди поріжуть і поколять на спеціальному дровокольному комплексі.
Головний інженер лісгоспу Мар’ян Задорожний підтверджує напружений ритм на підприємстві. Цього року тут уже реалізували 15 100 кубічних метрів дров: 11 тисяч – для населення і 4100 – для соціальної сфери.
Головний інженер ДП «Дрогобицький лісгосп» Мар’ян Задорожний, водій спецмашини Володимир Депутат та лісничий Михайло Білас обговорюють питання відвантаження продукції споживачам із проміжного складу
Ритм – напружений, але дефіциту нема. В кожному з 10 лісництв є резерв дров. Нема й нарікань від споживачів.
Зазначимо, що купівля дров паливних для фізичних осіб на Львівщині зараз здійснюється за спрощеною схемою. Слід звернутися до лісгоспу або лісництва та написати заяву, в якій вказати обсяг дров. До заяви необхідно додати копію паспорта, ідентифікаційного коду та отримати рахунок на оплату з реквізитами підприємства, з найменуванням продукції, об’ємом, ціною та сумою оплати. Здійснити оплату можна у будь-якому відділенні банку або ж у банкоматах, які вже сьогодні приживаються у приміщеннях лісництв.
Ціни на дрова паливні встановлюються згідно із затвердженим прейскурантом.
У тому ж Золочівському лісгоспі кубометр дров’яної деревини з верхнього складу коштує (в залежності від групи теплотворності) від 600 до 900 гривень. Плюс 500 – доставка в межах 25 кілометрів.
Після оплати клієнти звертаються з квитанцією в лісництво для відвантаження продукції.
Тут потрібно зазначити, що для зручності покупців усе можливе робить і Державне агентство лісових ресурсів України. Так завдяки спільним зусиллям з середини жовтня запрацював інтернет-магазин «ДроваЄ» (drovae.gov.ua) – майданчик, через який кожен українець може ознайомитися із асортиментом, який пропонують лісгоспи, цінами на продукцію, знайти найближче до себе підприємство, а також придбати дрова онлайн. За перші дні роботи сервіс відвідали сотні тисяч людей, тисячі зробили замовлення.
Зауважимо також, що в лісгоспах Львівщини існує струнка структура відповідальних осіб за реалізацію дров – це в основному інженери відділу збуту, а в лісництвах – лісничі. Подані їхні контактні номери, повсюдно виставлено прейскуранти.
Саме так є і в Радехівському лісгоспі, в якому також вдалося побувати. Всі 16 лісництв, включно з Надлісництвом «Буськ», мають відповідальних працівників за реалізацію дров.
На повну потужність працює деревообробний комплекс лісгоспу. На зміні зустріли заступника начальника ДОКу Степана Лепеха, штабувальника Петра Левіновського, кранівника Михайла Козака. Люди досвідчені.
А ось підійшов директор лісгоспу Степан Данькевич. Обличчя радісне. Твердить, що вгадав із придбанням словенського дровокольного верстата. Річ – недешева, але зручна (ріже колоди і коле дрова) та й продуктивна (за зміну видає більше 10 кубів колотих дров!). Такі комплекси працюють у вісьмох лісгоспах області.
До розмови вклинюється Степан Лепеха. Чотири з п’яти частин дров підприємство відправляє на внутрішній ринок. Дрова виготовляють з клена, явора, ясена та найбільш «жарких» граба і дуба.
Із зусиль львівських лісівників як організаційних, так і прикладних, безпосередньо на лісосіках та деревообробних цехах, можна зробити однозначний висновок: вони не підведуть і дрова для побутових потреб населення та об’єктів соціальної сфери будуть. Отже, і всі ми будемо з теплом!
P.S. Коли матеріал був підготовлений до друку, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека повідомив, що вже готовий звіт про виробничу діяльність лісгоспів Львівщини за 9 місяців цього року.
В ньому, зокрема, йдеться, що лісогосподарські підприємства обласного управління заготували 745 тис. куб. м ліквідної деревини, що на 14% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Збільшення заготівлі відбулося за всіма сортиментами: лісоматеріалами круглими, деревиною дров’яною непромислового та промислового призначення.
Зважаючи на зростаючі потреби населення та соціальної сфери, підприємства обласного управління збільшили поставки деревини дров’яної непромислового використання на 39,4 тис. куб. м, обсяг реалізації цього сортименту з початку року становить 133,5 тис. куб. метрів.
– З метою повного забезпечення зростаючих потреб населення, соціальної сфери та Збройних Сил України у лісовій продукції (особливо у паливній деревині), – підсумував Анатолій Дейнека, – підприємства управління додатково заготовлять більше 90 тис. куб. м ліквідної деревини, в тому числі, понад 25 тис. куб. м деревини дров’яної.
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора,
“Лісовий і мисливський журнал”
