Зігріти бійця, зігріти армію
18 січня 2023
Як лісівники допомагають українській армії.
Українське військо нині, в час війни з російським агресором, якому успішно протистоїть на всіх фронтах, крок за кроком звільняючи від окупанта нашу територію, користується надзвичайною любов’ю серед народу. Це видно потому, як зустрічає своїх визволителів люд, який скуштував російської «цивілізації»; потому, якого масштабу набрав розгалужений в Україні, та й в Європі й світі, волонтерський рух; потому, як уся країна перейнялася долею української армії.
Стосунки лісівників Львівщини з українським військом – окрема багатогранна тема, висвітлення якої могло б зайняти товстий фоліант. Тут лише зазначимо, що з початком повномасштабного вторгнення імперської Росії на територію України вони сягнули свого, сказати б, апогею.
Якщо до 24 лютого працівники лісової галузі допомагали військовим в основному деревиною, для облаштування захисних редутів, дровами (загалом, на потреби армії від львівських лісівників надійшло 10,8 тисячі лісоматеріалів), то з початком війни, реальних бойових дій, взяли на себе й гуманітарну складову, патріотичну волонтерську місію. Колективам лісгоспів ніхто не забороняє проявляти свою громадянську позицію і брати на свої плечі функцію посильної допомоги бійцям, військовим частинам, які у фронтових умовах потребують у достатній кількості й автомобілів підвищеної прохідності для оперативного маневру, і касок та бронежилетів, і медикаментів та засобів гігієни, і калорійного харчу…
У такий нелегкий час випробувань серед лісівників з’явилося чимало ініціатив. Скажімо, лісгоспи Львівської області, всі без винятку, вирішили за власні кошти придбати для окремих армійських підрозділів необхідні автомобілі.
Пожвавилася й набрала нових імпульсів співпраця львівських лісівників із партнерами з-за кордону – Польщі, Словаччини…
Зокрема завдяки польським побратимам на фронт, окрім 10 львівських, поїхала воювати ще ціла колона з 49 позашляховиків.
Воюють і десятки дронів, тепловізорів, тактичних рюкзаків, які придбали, організували, задонатили лісівники області.
Очевидно, що численні ниті гуманітарної кампанії сходяться до керівництва обласного управління лісового та мисливського господарства, його начальника Анатолія Дейнеки. Та залучені до неї всі – від першого заступника, головного лісничого управління Ярослава Целеня, на рахунку якого чимало відряджень, у тому числі закордонних, де поруч із виробничими питаннями вирішувалися й гуманітарні, – до директорів лісгоспів, лісничих, рядових працівників, які збирали цілющі трави, ягоди і формували запашні чаї, пекли пиріжки, ліпили вареники…
Тому керівництво управління області активно підтримало й загальноукраїнську акцію «З теплом до армії!».
Нинішня зима, в умовах війни з російським окупантом, який націлився на об’єкти нашої інфраструктури, обіцяє бути нелегкою. Хоча синоптики прогнозують, що цього року генерала Мороза можна було б понизити й до майора, – в тому розумінні, що надто лютим, на відміну від дикої північно-східної орди, він не буде, тим не менше, холод та морозець нишпорять окопами на лініях фронту.
А там – наші воїни, захисники.
Як знаємо з оперативних зведень ЗСУ, воюють вони успішно, звільняють окуповані території, чинять шалений опір окупантам на кожному клаптику української землі…
Та в умовах війни надзвичайно важливим є тил. На цьому «фронті» також потрібна неабияка активність. Якраз її і проявляють лісівники області.
На відміну від інших регіонів, львів’яни тут мають свої переваги. Найперше – Карпатський регіон багатий на розмаїті трави, ягоди, з яких місцеві лісгоспи виготовляють ароматні чаї. Окрім цілющих властивостей, вони чудово виконують «зігрівальну» функцію у зимовий період.
Директор НПП «Сколівські Бескиди» Василь Приндак розповідає, що днями з його підприємства до однієї з військових частин на фронт поїхав автомобіль Нісан Терано для вояків. Очевидно, не порожній, а завантажений під саму зав’язку теплими речами, розмаїтими чаями з ожини, малини, чорниці, трав’яними… Це подарунок частині, в якій добровольцем воює слюсар підприємства Михайло Фольтин.
До чаїв лісничий Приполонинного лісництва Олексій Вовкунович додав кілька кілограмів меду з власної пасіки. А працівники Крушельницького лісництва, яке очолює Сергій Масендич, зібрали для вояків банки консервованих грибів. Поїхали від «Сколівських Бескидів» на фронт і спальні мішки, і білизна…
Але й це ще не все.
Напередодні у трьох школах Сколівської, Славської та Козівської громад завершився конкурс на кращу Різдвяну іграшку для українських вояків.
– Дитяче тепло там, на фронті, також потрібне, – підкреслив Василь Приндак.
Кожна школа відібрала кращі іграшки – мініатюрні ялиночки, віночки, ангелики, малюнки на дереві, вишивки, гірлянди і представила їх на суд журі. Ті відібрали близько 200 кращих конкурсних робіт. На другому поверсі адміністративної будівлі, у просторому коридорі, розмістили стенд із ними. Далі частину витворів дитячого мистецтва повіз на фронт уже згадуваний Михайло Фольтин, а частина буде виставлена на аукціоні (до нього доєднається Благодійний фонд «Карітас») і кошти передадуть на потреби ЗСУ.
Конкурсом разом з відділами освіти трьох громад опікувався заступник директора парку Василь Бандерич, а також фахівці з екологічної освіти – Оксана Федишин, Іванна Іваникович, Оксана Калинів…
Друга перевага лісівників Львівщини у тому, що вони, як прикордонна територія, тісно співпрацюють з побратимами з Польщі. А ті постійно передають воякам через львів’ян гуманітарну допомогу: позашляховики, ліки, продукти…
Нещодавно надійшли комплекти теплого одягу, взуття, білизни… Від Регіональної дирекції державних лісів у Кросно прибули вже дві партії: перша – 300 комплектів для військових ЗСУ містять тепле взуття, шапки, шкарпетки, термобілизну тощо; друга – не менш вагома.
Окрім того, для передачі воякам отримано чергові «рюкзаки допомоги».
– Лісові ягоди, мед, плоди з Бескидів – справжнє джерело корисних природних вітамінів, – додасть сили воїнам, щоб подолати ворога, – наголосив Анатолій Дейнека, – чаї у негоду зігріють та зміцнять захисників, теплі речі знадобляться на фронті в бліндажах та окопах…
Керівника управління підтримує Ярослав Целень.
– Комплекти теплого одягу, спальні мішки, подушки, буржуйки, павербанки, трав’яні чаї, мед… усе придасться бійцям в окопах, – каже він і розповідає, що лісівники Львівщини продовжать передавати захисникам України допомогу. В тому числі й ту, яка регулярно надходить від польських побратимів лісової галузі.
До акції самостійно долучаються й окремі державні лісові господарства. Вище вже йшлося про допомогу НПП «Сколівські Бескиди».
Надійшла вона і з ДП «Рава-Руське лісове господарство». Тамтешні лісівники передали 100 комплектів теплого одягу 59 Окремій мотопіхотній бригаді ім. Якова Гандзюка, 93 ОМБР, 53 ОСБ та ще одній з військових частин. У комплектах – тепле взуття, шапки, шкарпетки, рукавиці, термобілизна. Окрім того, військовим передали 14 рюкзаків, 10 зимових форм, павербанки. Лісгосп доволі тісно переплетений з українським військом, з окремими його бригадами, військовими частинами.
Вже в час війни в його Музеї природи з’явилися незвичні експонати – два уламки розірваного снаряда і розписане автографами хоробрих бійців бойове знамено 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Збройних Сил України.
– Як бачимо, війна з російським агресором «відзначилася» й тут, – пояснює директор лісгоспу Антон Косовський і провадить довгу розмову про те, як господарство, попри звичну виробничу діяльність, підняло на щит в умовах воєнного стану також гуманітарну складову: йдеться, звісно, про волонтерський рух та роботу з переселенцями, яких у прикордонному регіоні тисячі.
«Відзначилася» війна й тим, що шість працівників підприємства – лісничий Яворівського лісництва Ігор Киселик, помічники лісничого у Рава-Руському та Потелицькому лісництвах Юрій та Степан Домініки, охоронець нижнього складу Степан Нечай, слюсар гаража Микола Труфимчук та майстер лісу Шклівського лісництва Роман Гусак змушені були полишити свої мирні обов’язки і зі зброєю в руках податися на фронт. Роман Гусак був поранений, вилікувався і знову повернувся на фронт.
Очевидно, що лісівники підприємства не можуть залишити своїх підопічних без уваги, і чи не кожних два тижні навідуються до них із «подарунками».
Робити їм це не важко, бо ще з 2021 року в Раві-Руській за ініціативи Антона Косовського була створена громадська організація «Гуманітарний фронт», яка допомагала бійцям Сил спеціальних операцій – амуніцією, засобами гігієни, смаколиками до різних свят.
Тобто логістика, збір гуманітарної допомоги, доставка її за потрібними адресами – все налагоджено якнайкраще. В орбіті громадської організації залучено й чимало лісівників. Окрім директора, на «гуманітарному фронті» працює, зокрема, з біженцями, провідний інженер з охорони лісу Василь Галань, активно долучається голова профспілкової організації підприємства Володимир Панечко, також працівниця лісу, – дуже смачно куховарить, – Ганна Макар.
Антон Косовський сипле іменами та прізвищами фермерів, директорів та завучів шкіл, лікарів, волонтерів, пов’язаних з церквою, які так чи інакше співпрацюють, долучаються до благодійності: від бронежилетів, тепловізорів, маскувальних сіток і берців, до сала, вареників, пиріжків і виготовлення оберегів для воїнів. Тут і вчителька Волицької школи Наталія Лозинська, і ендоскопіст із «Медичного центру Святої Параскеви» Ганна Гула, і керівниця ГО «Волонтерський центр «Покрова» Людмила Урсул, і барбер зі Львова Володимир Сухенко, і директор Народного дому Волиці Галина Суходольська, і директор місцевого дитсадка Надія Тимків, і волонтерка ще з часів Майдану Наталія Вовк… Активно долучаються мешканці громад Потелича, Річок, Забір’я та інших.
Дуже часто староста села Волиця Євгенія Сідельник разом з учителями Наталією Лозинською, Іванною Гмерницькою та Галиною Іванусою, технічним працівником, пересилають нашим бійцям смаколики і не тільки, які готують мешканці округи…
Із захопленням розповідає директор лісгоспу про голову «Гуманітарного фронту» Анатолія Ревуцького. Досвідчений кадровий військовик, учасник АТО під Волновахою, Маріуполем, Новотроїцьким. Нині – пенсіонер, але сидіти, склавши руки, коли на країну напав російський окупант, не має права. Заступником Анатолія Ревуцького – Андрій Процик, механік лісгоспу. До речі, також, як і голова «Гуманітарного фронту» – військовий пенсіонер, має досвід миротворчих місій в Югославії, Лівані, Іраку. І чудово розуміється на потребах бійців під час бойових дій. Своїм транспортом перевозив сотні тонн допомоги.
Окрема розповідь про Михайла Музику. Лісівник із 40-річним стажем, він уже, попрацювавши чотири десятки літ у лісовій галузі, 27 з них, аж до виходу на пенсію, був головним лісничим ДП «Рава-Руський лісгосп», міг би собі спокійно, як кажуть, почивати на лаврах.
Та виходу на пенсію, в його класичному розумінні, звісно, не було. Досвід лісівника, стає в нагоді й зараз – у ролі начальника відділу лісового господарства.
Нинішні пріоритети Михайла Музики – створення здорових лісів, збільшення середніх запасів деревини на гектарі площі, а також нарощування обсягів цінних порід – дубових, букових насаджень.
Та є ще один пріоритет, пов’язаний з агресивним вторгненням РФ на територію України. За десятиліття роботи на прикордонному підприємстві Михайло Музика обзавівся численними друзями в лісових галузях Польщі, Німеччини, Словаччини, Чехії… Починаючи з перших днів війни, українському ветеранові лісу почали телефонувати побратими з Кросно, Любліна, Томашова… Тамтешні директори підприємств, вище керівництво, зокрема, начальник управління лісів Кросно Марек Марецький, Любліна – Зигмунд Бира, знайомі лісничі пропонували гуманітарну допомогу. Все це потрібно було чимскоріш забирати з території Польщі. Михайло Музика підходив для цього якнайкраще, йому, пенсіонерові, дозволялося без проблем перетинати лінію кордону.
Дотичний лісівник і до організації та перевезення понад тисячі «рюкзаків допомоги» з території Польщі, і до трьох траншів позашляховиків для українського війська від польських побратимів, і до сотень ліжок із повним комплектом для польових шпиталів з Німеччини…
Загалом, у громадській організації до шести десятків членів. Кожен має свої обов’язки. В основному активісти зосереджені на зборі необхідних для фронту речей.
Не про всі деталі допомоги лісівників Львівщини розкажеш в одній статті. Та й мета її інша – показати наскільки глибоко вони перейнялися питаннями допомоги українській армії.
Гадаємо, що всі ці добрі справи лісівників в умовах агресії РФ, у час, коли нам потрібна максимальна єдність і згуртованість суспільства, мають значною мірою знівелювати ті рештки недовіри суспільства до лісівників, які час від часу виставляються «перукарями» лісів, які безбожно «стрижуть», бездумно експлуатують… Цей негативний образ повинен нині поквапливо розчинитися у річках та озерах добрих справ трудівників лісової галузі.
А щодо тепла…
Воно буває різне. Зігріти людину можна чашкою гарячого чаю з лісових трав, ягід… Можна комплектом зимового одягу та взуття. А можна … теплом власного серця! Хочеться, аби наші бійці, наші мужні воїни мали все це і тоді, будьмо певні, нас чекатиме жадана перемога!
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора
“Лісовий і мисливський журнал”
https://ekoinform.com.ua/?p=17096
Щоб кожен українець був з теплом
5 грудня 2022
Як лісове господарство України допомагає населенню пережити енергетичну кризу.
Влада країни наголошує, що ця зима буде найважчою за останні роки і українцям варто до неї готуватись, адже ворог шантажує нас і всю Європу відсутністю газу і атаками по енергосистемі. Дрова! Останнім часом це джерело енергії, як альтернатива вуглеводням, домінує в багатьох суспільних наративах. Осінь уже перетнула свій рубікон, а далі – зима, і матимемо не лише холоди, а й морози. Як їх пережити українцям?
Хтось зауважить: «У двадцять першому столітті грітися можна і газом, і електрикою, і вугіллям, і сонячною енергією…». Воно й справді так та є одне «але» – війна з РФ. Втративши ініціативу на фронтах, терплячи болючі поразки, країна-терорист озвіріло б’є ракетами, бомбами та снарядами по мирних містах, знищуючи цивільну інфраструктуру, особливо енергетичну, пошкоджуючи ТЕЦи, електропідстанції, ЛЕПи, об’єкти ЖКГ тощо.
Війна з російським окупантом внесла зміни і в роботу лісової галузі. Річ у тім, що в регіонах нині може виникнути проблема обігріву приміщень – шкіл, дитячих садків, установ, поліклінік, санаторіїв, приватних будинків… Можливі перебої і з електрикою, і газом. Очевидно, що у цьому випадку на перше місце, за своєю надійністю, виходять ті самі дрова, кубометр яких здатен компенсувати 200 кубометрів газу. Тож попит на них у цьому році в Україні зріс у середньому вдвічі.
Якщо в минулому році заготівля дров становила 3,5 мільйона кубометрів і цього виявилося достатньо, то цьогорічна потреба перевалила далеко за 5 мільйонів.
Та дефіциту на дрова не буде, запевняють працівники лісгоспів. Вони готові нарощувати обсяги заготівлі дров. І, найперше, за рахунок невикористаних за попередні роки ліміти лісосік головного користування та заходи з догляду за лісом – йдеться про санітарні рубки, рубки догляду – прочистки, прорідження.
Відповідальне завдання стоїть і перед лісівниками Львівської області. На осінньо-зимовий період територіальні громади, за даними військової адміністрації, потребують понад 130 тисяч кубометрів паливних дров.
– Враховуючи залишки на складах, заготівлю дров до кінця 2022 року та заплановану заготівлю у першому кварталі 2023 року, – розповідає відповідальний за дров’яну заготівельну кампанію заступник начальника обласного управління лісового господарства Юрій Гром’як, – потреби споживачів забезпечимо стовідсотково.
З цього приводу наприкінці серпня відбулася колегія Львівського ОУЛМГ. На ній керівникам державних лісогосподарських підприємств було доручено вишукати можливість забезпечення внутрішнього ринку дров’яною деревиною за рахунок обсягів додаткової заготівлі деревини у 2022–2023 роках у межах чинної розрахункової лісосіки, невикористаної деревини за попередні роки від рубок головного користування та рубок формування і оздоровлення лісів (прорідження, прохідні та інші). Також, з метою покращення санітарного стану лісів вони мають забезпечити вчасне проведення санітарно-оздоровчих заходів (додаткова заготівля дров’яної деревини), зокрема, й у природно-заповідному фонді.
Запасним резервом для зрослих потреб населення залишається експорт дров колотих. Очевидно, що він вигідний для лісгоспів, бо «закордонна» ціна вища чи не втричі. У круглому виді дров’яна деревина в Україні вже не експортується давно. Але… В умовах війни пріоритет належить внутрішньому ринку, місцевим покупцям.
Так чи інакше, до реалізації завдання в умовах воєнного часу залучаються всі можливі резерви.
Юрій Гром’як уточнює: «…усі з тих, які не вступають у протиріччя з екологічними нормативами – і це єдино правильне рішення».
Начальник виробничого відділу ДП «Золочівське лісове господарство» Андрій Повзанюк також переконаний, що і його підприємство та й інші, задовольнять потреби і внутрішніх, і зовнішніх споживачів, куди експортують дрова:
– Ми не використовуємо весь річний приріст, – зауважує він.
У даному випадку йдеться, зокрема, й про дров’яну деревину і її значний запас.
Начальник виробничого відділу ДП «Золочівський лісгосп» Андрій Повзанюк та майстер Богдан Головацький оглядають уже марковані ящики з упакованими дровами
До нашої розмови приєднується начальник відділу лісового господарства з того ж Золочівського лісгоспу Уляна Кудлик.
У відповідь на те, чи не загрожує нам у зв’язку з дров’яним ажіотажем безлісся, категорично відповідає: «Аж ніяк». І підтверджує свої слова тим фактом, що всі, без винятку, ділянки лісосічного фонду заліснюються у перший же рік.
На нижньому складі Золочівського лісгоспу зустріли старшого майстра Богдана Головацького і двох працівників – Руслана Матвіїва та Мирона Рудого. За зміну вони заготовляють на дровокольному комплексі від 10 кубометрів дров.
Уже згадуваний Андрій Повзанюк та майстер Богдан Головацький час від часу оглядають уже марковані ящики з упакованими дровами.
Тут усі чудові знавці дров’яної справи. Від кожного можна почути про якісь нюанси. Але хто, як не присутній тут головний інженер лісгоспу Владислав Мельницький є справжнім знавцем у дров’яній царині.
Він розповів: «Щоб дрова не «текли», не «плакали», їхня вологість не повинна перевищувати 20 відсотків. Так, дрова мають через літо провітрюватися, бо лише сухі дають найбільший ефект. Сирі дрова при спалюванні виділяють смоли, дуб, окрім усього – ще й дубильні речовини. А для копчення ковбас і шинок перед Різдвом найкраще запастися грабом. Він не виділяє смоли взагалі.
Ну, й про теплотворність тут кожен знає напам’ять, як «Отченаш». Дуб, бук, ясен, граб, клен, береза, модрина належать до першої групи теплотворності. Сосна та вільха – до другої. А липа, осика, тополя, верба та ялина – до третьої.
Маленький перепочинок і знову за роботу. Адже попит на дрова у Золочівському лісгоспі також підвищений. Досить сказати, що сам райцентр на 99% перейшов на дрова. Реалізація для потреб соціальної сфери в порівнянні з минулим роком виросла майже вдвічі – з 4168 кубометрів до 8966. Звісно, зросла й для потреб населення.
Побували ми і в ДП «Дрогобицьке лісове господарство». В 26 кварталі 8 виділу зустрілися з лісничим Трускавецького лісництва Михайлом Біласом. На семи гектарах площі рубки переформування бригада лісорубів чаклувала біля двох гіллястих грабів. Склад ділянки тут – 9 ялиць і 1 дуб. Граби затінюють яличку і ось їх забирають на дрова. Тут лісівники вміло використовують усі прийоми господарювання при рубках переформування.
Неподалік від лісової дороги – проміжний склад. Якраз туди під’їхала вантажівка і складає у штабелі дров’яну деревину. На кожному – бирка з номером, яка вказує на породу, об’єм, сортимент. Звідти штабелі «поїдуть» на Бориславський лісозавод, де двометрові колоди поріжуть і поколять на спеціальному дровокольному комплексі.
Головний інженер лісгоспу Мар’ян Задорожний підтверджує напружений ритм на підприємстві. Цього року тут уже реалізували 15 100 кубічних метрів дров: 11 тисяч – для населення і 4100 – для соціальної сфери.
Головний інженер ДП «Дрогобицький лісгосп» Мар’ян Задорожний, водій спецмашини Володимир Депутат та лісничий Михайло Білас обговорюють питання відвантаження продукції споживачам із проміжного складу
Ритм – напружений, але дефіциту нема. В кожному з 10 лісництв є резерв дров. Нема й нарікань від споживачів.
Зазначимо, що купівля дров паливних для фізичних осіб на Львівщині зараз здійснюється за спрощеною схемою. Слід звернутися до лісгоспу або лісництва та написати заяву, в якій вказати обсяг дров. До заяви необхідно додати копію паспорта, ідентифікаційного коду та отримати рахунок на оплату з реквізитами підприємства, з найменуванням продукції, об’ємом, ціною та сумою оплати. Здійснити оплату можна у будь-якому відділенні банку або ж у банкоматах, які вже сьогодні приживаються у приміщеннях лісництв.
Ціни на дрова паливні встановлюються згідно із затвердженим прейскурантом.
У тому ж Золочівському лісгоспі кубометр дров’яної деревини з верхнього складу коштує (в залежності від групи теплотворності) від 600 до 900 гривень. Плюс 500 – доставка в межах 25 кілометрів.
Після оплати клієнти звертаються з квитанцією в лісництво для відвантаження продукції.
Тут потрібно зазначити, що для зручності покупців усе можливе робить і Державне агентство лісових ресурсів України. Так завдяки спільним зусиллям з середини жовтня запрацював інтернет-магазин «ДроваЄ» (drovae.gov.ua) – майданчик, через який кожен українець може ознайомитися із асортиментом, який пропонують лісгоспи, цінами на продукцію, знайти найближче до себе підприємство, а також придбати дрова онлайн. За перші дні роботи сервіс відвідали сотні тисяч людей, тисячі зробили замовлення.
Зауважимо також, що в лісгоспах Львівщини існує струнка структура відповідальних осіб за реалізацію дров – це в основному інженери відділу збуту, а в лісництвах – лісничі. Подані їхні контактні номери, повсюдно виставлено прейскуранти.
Саме так є і в Радехівському лісгоспі, в якому також вдалося побувати. Всі 16 лісництв, включно з Надлісництвом «Буськ», мають відповідальних працівників за реалізацію дров.
На повну потужність працює деревообробний комплекс лісгоспу. На зміні зустріли заступника начальника ДОКу Степана Лепеха, штабувальника Петра Левіновського, кранівника Михайла Козака. Люди досвідчені.
А ось підійшов директор лісгоспу Степан Данькевич. Обличчя радісне. Твердить, що вгадав із придбанням словенського дровокольного верстата. Річ – недешева, але зручна (ріже колоди і коле дрова) та й продуктивна (за зміну видає більше 10 кубів колотих дров!). Такі комплекси працюють у вісьмох лісгоспах області.
До розмови вклинюється Степан Лепеха. Чотири з п’яти частин дров підприємство відправляє на внутрішній ринок. Дрова виготовляють з клена, явора, ясена та найбільш «жарких» граба і дуба.
Із зусиль львівських лісівників як організаційних, так і прикладних, безпосередньо на лісосіках та деревообробних цехах, можна зробити однозначний висновок: вони не підведуть і дрова для побутових потреб населення та об’єктів соціальної сфери будуть. Отже, і всі ми будемо з теплом!
P.S. Коли матеріал був підготовлений до друку, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека повідомив, що вже готовий звіт про виробничу діяльність лісгоспів Львівщини за 9 місяців цього року.
В ньому, зокрема, йдеться, що лісогосподарські підприємства обласного управління заготували 745 тис. куб. м ліквідної деревини, що на 14% більше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Збільшення заготівлі відбулося за всіма сортиментами: лісоматеріалами круглими, деревиною дров’яною непромислового та промислового призначення.
Зважаючи на зростаючі потреби населення та соціальної сфери, підприємства обласного управління збільшили поставки деревини дров’яної непромислового використання на 39,4 тис. куб. м, обсяг реалізації цього сортименту з початку року становить 133,5 тис. куб. метрів.
– З метою повного забезпечення зростаючих потреб населення, соціальної сфери та Збройних Сил України у лісовій продукції (особливо у паливній деревині), – підсумував Анатолій Дейнека, – підприємства управління додатково заготовлять більше 90 тис. куб. м ліквідної деревини, в тому числі, понад 25 тис. куб. м деревини дров’яної.
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора,
“Лісовий і мисливський журнал”
https://ekoinform.com.ua/?p=16855
Ліс, який об’єднує
25 жовтня 2022
В осінній посадковій кампанії взяли участь люди різних професій.
Кажуть, як для доброї справи, то й Бог погоду гарну дарує. Саме так сталося минулої суботи в Яворівському лісництві ДП «Рава-Руський лісгосп», де місцеві лісівники разом із численними активістами посадили молоді саджанці сосни і дуба на заздалегідь підготовленій гектарній плантації.
Сонце з самого ранку поволі, але впевнено нагрівало настояне лісове повітря. Його яскраві промені додавали золотого блиску навколишнім деревам, а заодно й особливої урочистості нібито й буденній для працівників лісової галузі діяльності – садінню дерев.
Та нинішній захід – особливий. В умовах воєнної агресії з боку московських окупантів він покликаний не лише розширити лісові площі, а й згуртувати навколо благородної справи якомога більше українців. То ж і проводилася акція під девізом «Ліси єдності – ліс єднає людей, люди єднають країну!».
Очевидно, що й увага до акції виявилась цього дня особлива. Зустріти тут можна було начальника Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького, начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолія Дейнеку, директора ДП «Рава-Руське лісове господарство» Антона Косовського, голову ГО «Добро. Дій» Ігоря Дулина, ініціаторку глобального міжнародного проєкту «Greening of the Planet» Ганну Крисюк, голову Яворівської райдержадміністрації Ярослава Коминського.
А почалася акція з хвилини мовчання, якою вшанували загиблих захисників нашої Вітчизни, вихідців із Яворівщини та всієї України. На знак пошани перших було посаджено півтора десятка молодих деревець і встановлено пам’ятний інформаційний стенд «Лісові культури, створені на честь загиблих воїнів Яворівського району внаслідок агресії Росії проти України 2014–2022 років».
Сіянці із закритою кореневою системою вирощені у розсаднику Річківського лісництва роздавали всім, хто того ранку прибув на локацію Яворівського лісництва.
Отримала їх підприємець зі Львова Степанія Хом’як із сином, одинадцятикласником Ярославом, і активна волонтерка Юліанна Недокус з донькою-студенткою Софією, і працівники місцевого самоврядування Яворівщини Олег Мурин та Ольга Снітко.
Отримала і ціла когорта працівників з мережі аптек «DS» – заступниця керівника з навчання та розвитку персоналу Ірина Іваненко-Лапан, завідуюча аптекою Наталія Дудко, фармацевт Наталія Борисенко.
Ірина прибула не сама, а з донькою Дарією, шестикласницею, а Наталія Борисенко не могла відмовити 4-річній доньці Олександрі. Жінки дружно підтримали акцію, про яку довідалися від представників ГО «Добро. Дій», БФ «Озеленення України». Зрештою, хто, як не вони найкраще розуміють вплив «зелених легень» лісу на здоров’я людини!
– Важливо те, наголосив під час акції Анатолій Дейнека, – що з кожним роком активісти, волонтери, звичайні люди щораз більше долучаються до посадки молодих деревець.
Нагадаємо, що останнім часом ліси активно висаджуються в рамках екологічної ініціативи Президента «Зелена країна».
Того сонячного дня учасники акції у Яворівському лісництві посадили 4 тисячі штук саджанців сосни звичайної і дуба звичайного із закритою кореневою системою.
А ще в рамках «зеленого» заходу відбувся телеміст за участі 10 областей України та 32 країн, в яких українці світу проявили свою солідарність із Батьківщиною.
– Ця міжнародна акція, – заявив Антон Косовський, – покликана, поруч із корисною справою озеленення, привернути увагу громадськості іноземних держав до українства, яке демонструє свою згуртованість як на мирному фронті, так і в умовах війни з російським окупантом.
Загалом, на Львівщині того суботнього дня в акції взяли участь понад 5 тисяч людей. Садили молоді деревця у 38 лісництвах усіх лісгоспів.
У ДП «Львівський лісгосп» кількість молодих насаджень збільшилася на 8 тисяч, у ДП «Самбірський лісгосп» – на 9 тисяч, а у ДП «Бродівський лісгосп» – на 10 тисяч деревець.
А всього посаджено близько 200 тисяч штук сіянців.
Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора,
Газета “Природа і суспільство”
https://ekoinform.com.ua/?p=16592