В угіддях Жовківського лісгоспу збільшується чисельність козулі та зайця-русака

12 лютого 2019

Після закриття сезону полювання 2018-2019 років на диких парнокопитних тварин та хутрових звірів в угіддях ДП «Бібрське лісове господартво» облікували мисливський фонд. Проведення обліку чисельності мисливської фауни є обов’язковим для всіх користувачів мисливських господарств і проводиться щорічно після завершення сезону полювання. Облік проводили методом шумового прогону на пробних площах і подвійним картуванням слідів по кварталах. Додатково облікували копитних видів звірів на місцях підгодівлі для визначення співвідношення за статтю і віком. Контроль за організацією, проведенням та дотриманням методичних рекомендацій обліків державного мисливського фонду в угіддях підприємства здійснювали представники Львівського ОУЛМГ, також до обліку були залучені представники Держпродспоживслужби. Єгерська служба державного підприємства «Бібрське лісове господарство» продовжує роботи із відтворення й охорони мисливської фауни. Зокрема, підгодовує диких звірів та патрулює мисливські угіддя. Результати проведеної роботи показують тенденцію до збільшення чисельності козулі та зайця-русака. Чисельність дикого кабана в мисливських угіддях Бібрського лісгоспу порівняно з минулим роком не змінилася Прес-служба ДП «Бібрське лісове господарство»

16 січня 2019

У Жовківському лісгоспі проаналізували усі значимі для підприємства події за 2018 рік. Минулоріч лісівники підприємства відновили ліси на площі 129 га. До цього процесу, окрім лісівників, були залучені також активні, свідомі люди. Чудовою тенденцією стає участь у таких лісокультурних акціях сімей - це найкраще втілення в життя поєднання приємного з корисним!  Завдяки ДП "Жовкіське лісове господарство" вдалося озеленити парки і сквери, міські алеї, пам’ятні місцини, школи, адмінбудівлі у зоні діяльності підприємства. Навіть, встановили рекорд України з висадки найдовшої алеї лип у Бутинському лісництві - 5 750 м. Усі посадки лісу проводили виключно власним посадковим матеріалом, вирощеним у теплицях лісгоспу. Завдяки зусиллям лісової охорони вдалось запобігти лісовим пожежам у 2018 році. Окрім постійного чергування, лісівники проводили цілий ряд протипожежних заходів - це і створення нових мінералізованих смуг, і поновлення створених раніше, встановлення рекламних щитів на протипожежну тематику та наочне роз’яснення місцевим громадам важливості недопущення пожеж у лісах. У минулому році підприємство продовжувало ознайомлювати широкі кола громадськості з всеукраїнською проблемою масового всихання соснових насаджень, внаслідок розповсюдження шкідників. Організовували семінари, обговорення за участі громадськості, науковців та журналістів. Поряд з цими важливими у житті підприємства подіями, працівники щоденно виконували свою роботу. Доглядали за культурами, за сіянцями в теплицях, оберігали лісові масиви від самовільних рубок, самотужки прибирали їх від стихійних сміттєзвалищ, заготовляли насіння, проводили ряд біотехнічних заходів у мисливських угіддях, займалися заготівлею деревини та переробкою її у лісокомплексі підприємства. У 2018 році значно зріс рівень доходу від реалізації продукції, порівняно із 2017 роком. Він становить 56 млн грн (у 2017 р. був 38 млн грн).  Особливу увагу на підприємстві приділяють модернізації виробництва. За 2018 рік ДП "Жовківське лісове господарство" вклало у розвиток власного виробництва понад півтора мільйона гривень. Найбільш значущими капіталовкладеннями можна назвати лісовозний автомобіль УРАЛ-4320 (300 тис. грн), краново-маніпуляторну установку (376 тис. грн), верстат багатопилковий та верстат торцювальний (разом - орієнтовно 460 тис. грн) для потреб цеху переробки лісокомплексу. Також придбали трелювальні гідрозахвати для потреб виробничих підрозділів, мотокоси та кущорізи для догляду за лісовими культурами, відеореєстратор для використання в роботі бригад з охорони лісу та багато іншого. Важливу роль на підприємстві має соціальне забезпечення працівників. Розмір середньої заробітної плати за 2018 рік склав понад 10,1 тис. грн, що більш ніж на 3,3 тис. грн перевищує значення 2017 року. Підприємство веде ефективну діяльність, мовою цифр це означає, що усі показники плюсові та перевищують планові норми. Це відображається і на зростанні відрахувань у казну державного та місцевих бюджетів. За підсумками року, підприємство сплатило 22,8 млн. грн податків. Зокрема, до держбюджету сплачено 12,1 млн. грн податків та зборів, ЄСВ - 5,3 млн. грн, до бюджетів місцевих рівнів перераховано 5,4 млн. грн. Зростання обсягів сплати податків та зборів коливається в межах 40%.  Прес-служба ДП «Жовківський лісгосп»  

10 січня 2019

Користувачі мисливських угідь Львівської області до 11 лютого 2019 року проведуть облік диких та мисливських тварин, щоб провести розрахунки лімітів добування мисливських тварин у сезоні полювання 2019 – 2020 рр. Відповідний наказ виданий Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (№ 6 від 2 січня 2019 року  «Про проведення обліку мисливських та червонокнижних мисливських тварин державного мисливського фонду у сезоні полювання 2019-2020 років»).  Мисливські господарства проводитимуть облік у присутності фахівців Львівського ОУЛМГ, які будуть візувати первинні матеріали та зведені відомості обліків диких та мисливських тварин. Такі заходи дуже важливі для оптимізації чисельності диких та мисливських тварин. Швидкий та точний підрахунок загальної кількості та структурного складу мисливських тварин дає змогу обґрунтувати розмір експлуатації мисливських тварин, оцінити правильність проведення біотехнічних заходів. Без знання динаміки чисельності тварин мисливське господарство не може правильно вести та планувати мисливське господарство і вчасно реагувати на виникнення конфліктних та проблемних ситуацій в системах типу «копитні тварини - лісова рослинність», «хижак – жертва», «мисливство – лісництво» тощо. Прес-служба ДП "Рава-Руське лісове господарство"

16 січня 2021

Допомогти лісовим мешканцям пережити зиму!   Нарешті зима потішила довгоочікуваним снігом. Красиві пейзажі за вікном милують око. А от для диких звірів зимовий період є надзвичайно складним.   Морозна погода та сніговий покрив значно ускладнюють можливість тварин самостійно добувати собі їжу. Тому так важливо подбати про звірів у цей непростий час. Про це добре знають працівники єгерської служби та держлісохорони ДП "Жовківський лісгосп".   Про "зимовий раціон" представників фауни у лісгоспі подбали ще влітку. Тож тепер тварин частують сіном, гіллячковими віниками, кукурудзою, пшеницею, вівсом, сіллю та іншими "смаколиками".   Підгодівля диких тварин взимку - одне з основних завдань у мисливстві, від успішного її проведення залежить збереження місцевої фауни, збільшення видового різноманіття та умов проживання тварин. Та, що не менш важливо, такі біотехнічні заходи стримують звірів від міграції.   За інформацією ДП "Жовківський лісгосп"

23 листопада 2020

Мисливське господарство, яке діяло у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст., ґрунтувалося на принципі права користування мисливськими тваринами власником земельної ділянки. Право на організацію мисливського господарства належало власнику земельної ділянки при умові, що у його власності знаходиться визначена законом площа суцільної земельної ділянки.   У Галичині в основу мисливського закону покладалась німецька юридична парадигма. Вона прив’язувала право на полювання до власності на землю. Відповідно до Галицького Мисливського закону 1897 року власник земельної площі, який не мав у власності 115 га землі, був змушений у примусовому порядку долучати свою земельну площу до інших для утворення мисливського ревіру.   Законом від 1927 року визначалося, що були сервітутні обмеження у власника земельної ділянки, яку він мусив здавати в оренду, а при незгоді надати її для ведення мисливського господарства він змушений був оплатити визначену законом суму. Організація надання в оренду мисливських угідь покладалася на державну повітову владу і виключно на конкурентних умовах через аукціон. Угіддя надавалися тому претенденту, який виграв аукціон. Дороги і ріки не входили до мисливського ревіру. Зменшено було й мінімальну пощу мисливського господарства до 100 га. Право реєстрації ревіру надавалося керівнику гміни, а не державному органу повітової влади.   Фізичні особи, акційні товариства, спілки, а також товариства з обмеженою відповідальністю мали право виконувати право полювання через оренду мисливських угідь або за допомогою трьох оплачуваних професійних мисливців. Аналогічні вимоги діяли у мисливських законодавствах Моравії та Німеччини.   Законодавче встановлення мінімально допустимої площі мисливського господарства мало позитивний вплив на збільшення популяції мисливських тварин та раціональне ведення мисливського господарства. З таким підходом, коли власник земельної ділянки мав виключне право на полювання, гальмувалося ведення мисливського господарства, яке мало на меті розведення дичини шляхом проведення біотехнічних заходів, таких як відстріл хижаків, підгодівля тварин у суворі зими, охорона від браконьєрства. Вже в австрійському законодавстві визначалося, що не можна полювати навіть власникам земельної ділянки, якщо її площа менша, ніж 200 моргів (майже 115 га). Оскільки ареал перебування дичини (стація) був досить великим, слід було рахуватися з досить великим землевласником, щоб вести мисливське господарство. Для прикладу, дика свиня під час осінніх мандрівок може проходити за добу 20-40 км. Стація перебування ведмедя сягала площі до 800 га. На даний час ця норма врегульована законом і визначається, що користувачу мисливських угідь надається площа не менша, ніж 3 тис. га. Видно, що полювання, метою якого було лише здобування дикої тварини, перетворилося на ведення мисливського господарства, метою якого стало не лише добування, а й плекання мисливських тварин. І лише за умови наявності дичини у достатній кількості допускалось її добування.   Із прийняттям мисливсько-господарського законодавства визначалися вид і міра відповідальності за його порушення. Законодавство при феодальному ладі визначало лише покарання смертю, тоді як максимальне покарання за найбільш тяжке браконьєрство, згідно з Мисливським законом 1927 року, передбачало покарання у вигляді лише шести місяців позбавлення волі. Простежувався тісний взаємозв’язок між політико-правовим устроєм суспільства та ступенем відповідальності за порушення. На прийняття та виконання законодавства щодо відповідальності за браконьєрство мали вплив цивілізаційні цінності суспільства, де велику роль відігравала християнська мораль, яка була притаманна більшості української нації. У порівнянні з законодавствами інших народів, польське законодавство щодо покарання за браконьєрство було м’якшим. Кошти від реалізації незаконно добутої дичини направлялись у фонд допомоги бідним, що сприяло соціальному порозумінню між багатими мисливцями та бідняками.   Для ефективності ведення мисливства велике значення мало законодавче забезпечення правового статусу осіб, в обов’язки яких входив нагляд за дотриманням мисливського господарства. Погана вмотивованість, низький освітній та моральний рівень мисливських охоронців у Галичині призводив до їх неефективної роботи.   З підвищенням ролі сільського господарства ведення мисливського господарства стало його антагоністом у зв’язку зі збільшенням чисельності мисливських тварин, зокрема, оленів, козуль і, особливо, диких свиней, які у процесі своєї життєдіяльності завдавали великої шкоди сільському господарству.   У Галичині конфлікт між землевласниками та мисливцями мав соціальні й політичні аспекти. Консерватори у Галицькому сеймі підтримували мисливців, а народники та соціал-демократи – селян. У результаті відстоювання селянами своїх інтересів, мисливське законодавство поступово ставало на бік захисту інтересів селянства. Спостерігалася еволюція мисливського законодавства від 1875 року, коли у Мисливському законі Галичини не було врегульовано механізм відшкодування збитків, до скрупульозно виписаного механізму відшкодування у Мисливському законі 1927 р., в якому цьому питанню приділялася третина змісту.   Розвиток мисливського господарства в Галичині поступався іншим краям Австро-Угорської імперії, однак займав важливе соціально-економічне значення в житті населення краю. Мисливські угіддя Галичини займали площу понад 7,5 млн гектарів, з яким понад 4,8 га перебувало в оренді. Оплата за оренду 1 га мисливських угідь (права полювання) була однією з найменших в краях імперії, а щорічні надходження від оренди становили понад 300 тис. крон.   Станом на 1910 р. веденням мисливського господарства в краї займалося понад 9 тис. господарств, з яких понад 3 тис. приватних і майже 6 тис. громадських. У мисливському господарстві працювало понад 8 тисяч працівників.   У 1930-их рр. основними видами, на яких проводилося полювання, були ратичні (олень, дика свиня, козуля), в значній кількості добувалися заєць, із пернатої дичини – дикі качки.   Товарообіг дичини у Галичині вважався незначним. Добуту дичину в основному споживало місцеве населення – 64%. Торгівля дичиною у Галичині найактивніше відбувалася в повітах Поділля та Покуття (Борщів, Снятин), а також – на Повіслі (Краків).   Галицьке мисливське товариство як громадська організація, що діяла на території Галичини з 1876 року, відстоювала інтереси мисливців. Діяльність товариства проявлялась у відстоюванні права мисливців на полювання, дотриманні власниками земельних ділянок норм Мисливського закону, відстоюванні прав орендарів полювання, насамперед, – при відшкодуванні землевласникам шкоди, заподіяної мисливськими тваринами, оплаті за оренду полювання тощо.   Для досягнення своїх цілей товариство використовувало різноманітні звернення до крайових і державних органів влади, у яких зосереджувалась увага на недотримання чинного мисливського законодавства, подання законопроектів до сейму, які б відстоювали інтереси мисливців. Створювалися відповідні форми для стимулювання мисливської охорони та винагорода за виявлення браконьєрів.   У склад мисливського товариства входила вища соціальна група населення того часу – особи, які були мисливцями або мали бізнес у цій галузі. У своїй діяльності товариство намагалося бути аполітичної організацією. У національному плані – це була пропольська організація.   У 1920-их рр. на території Польщі діяло багато громадських мисливських організацій. Абсолютна їх більшість засновувалася на польській культурі. Загострення міжнаціональних відносин відбулися з часу захоплення влади диктаторським режимом на чолі з Юзефом Пілсудським. 1930 р. польська влада розв’язала пацифікацію. В цих умовах домінантою утворення громадських організацій стала не професійна належність, а національність. Тоді утворилось українське Станиславівське товариство «Ватра», яке розвивало національну культуру, традиції, відстоювала інтереси насамперед українських мисливців.   Друкованим органом Галицького мисливського товариства з 1878 року був часопис «Łowiec», який закінчив свою діяльність разом з ліквідацією товариства у вересні 1939 року з приєднанням західноукраїнських земель до складу УРСР. На його сторінках друкувалися матеріали, в яких утверджувалася культура полювання, раціональне ведення мисливського господарства, а також інформація про діяльність товариства та охорону природи. Часопис був знаряддям товариства для лобіювання статутних цілей товариства в запровадженні раціонального ведення мисливства, відстоював інтереси мисливців, орендарів мисливських угідь перед органами державної влади, сільським населенням тощо.       https://xn----7sbca9bi5am6pg.xn--j1amh/novini/istoriya-myslyvskogo-gospodarstva-galychyny.html

23 квітня 2019

Разом з весною приходить найголовніше свято усіх християн – Великдень! Є в українського народу чудова традиція – прибирати свої оселі, садиби навесні, після тривалого зимового періоду. У Жовківському лісгоспі теж провели роботи по благоустрою території біля адмінбудівлі, доповненні дендропарку «Під Гараєм» новими рослинами – екзотами, озелененням прилеглих територій, їх прибиранням, доповненням клумб. Такі роботи не могли тривати один день, чи називатись толокою. Працівники лісового господарства провели велику роботу і доклали чимало зусиль аби і парк, і клумби, і газони, і двір виглядали охайно, чисто, а головне – зелено. Тож у дендропарку «Під Гараєм» «оселились» спіреї японські, кипарисовики Лавсона та горохоплідний форми Булевард та форми пірчаста, ялівець скельний та ялівець козацький тамариксолистий, барбарис Юліана, сакура, криптомерія японська,туї західні різних форм. Клумби перед адмінбудівлею зарясніли квітами різних кольорів. А декоративні кущі та дерева вистрижені зі смаком та знанням справи. Попрацювали на славу! І тепер кожен, хто заходить у гості може помилуватись красою кольорів і форм.   

4 квітня 2019

"Тихою невтомною працею любіть Україну!" Ці слова великого світоча українського народу Андрея Шептицького чудово описують діяльність керівника нашого підприємства Степана Сохнацького. 4 квітня, у день його народження, колектив Жовківського лісгоспу шле найщиріші вітання і складає слова подяки за його невтомну працю та служіння для розвитку підприємства, на благо держави. Соціальна активність, високодуховність, а разом з тим ще й високий професіоналізм та відданість роботі гармонійно поєднались в цій людині.  Народившись у сім’ї лісівника на Сокальщині , він ще із дитячих літ твердо вирішив бути саме лісівником, і ніяк інакше. Саме тут, у походах за батьком, на рідній Сокальщині і народилась велика любов до лісу, яку проніс крізь все своє життя.  Свою трудову діяльність у лісовій господарці розпочав ще у далекому 1988 році. А у ДП "Жовківський лісгосп" - у 1991 році на посаді лісничого В'язівського лісництва. З 2014 року вміло та фахово очолює наше підприємство. Степан Степанович Сохнацький – успішний господарник, порядна людина. Як керівник ініціативний, принциповий, йому притаманне почуття відповідальності за діяльність лісгоспу.  Він вміє чітко визначати стратегію і тактику розвитку і ведення лісового господарства, лісозаготівлі та деревообробки. Приділяє велику увагу впровадженню у виробництво нових прогресивних технологій розвитку підприємства. А своєю сумлінною працею наш керівник робить вагомий внесок в справу примноження та збереження природних багатств Жовківщини та Сокальщини! Шановний імениннику, нехай усе хороше, зроблене з любов’ю та натхненням, повертається до Вас сторицею. Ми пишаємося тим, що маємо можливість спілкуватися і співпрацювати з Вами. Нехай Ваше життєве і професійне поле діяльності і надалі буде врожайним: добротою, радістю та людською вдячністю! Хай кожен день буде осяяний високим злетом душі, а добре самопочуття і гарний настрій стануть запорукою Вашого процвітання, миру, злагоди,  любові та достатку у Вашому домі! Божого Благословення та Благодаті Вам, Степане Степановичу на усіх життєвих стежинах. Ваш колектив!

19 березня 2019

До пам'ятника Тарасу Шевченку, що знаходиться на території садиби Низівського лісництва ДП "Жовківський лісгосп" вчителі привели учнів 1-4 класів Низівської ЗОШ. Школярики декламували вірші великого Кобзаря, співали пісні. Приурочений захід до 205-річниці від дня народження і смерті великого генія  української народу. Після такого дійства, лісівники відзначили юних шевченкознавців солодкими подарунками. До слова, таке погруддя Шевченку, окрім Низівського лісництва є ще у дендропарку, на території В'язівського лісництва. Це вкотре доводить, що садиби лісництв, окрім іншого є ще й місцем духовно-патріотичного виховання!

12 березня 2019

Проведено облік мисливських тварин у Радехівському районі. Мета обліку – встановити місця проживання тварин і птахів, їх територіальне розміщення, чисельність в різних угіддях. Облік чисельності диких тварин на території певного району чи господарства має важливе значення. Кількісні дані необхідні для планування біотехнічної діяльності господарства, охорони та раціонального використання фауни. Відповідно до наказу №6 від 02 січня 2019 року Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства і відповідних наказів мисливських господарств на території мисливських угідь Радехівського району було проведено облік мисливської фауни. Мисливствознавець Ігор Данчук  розповів, що  облік мисливської фауни в лісових угіддях проводився переважно методом шумового прогону на пробних площах або методом двохразового картування слідів. Облік червонокнижних та мало чисельних видів звірів проводився анкетно-опитувальним методом. В польових угіддях, облік зайців-русаків та сірих куріпок проводився на пробних площах методом шумового прогону та маршрутним методом. При обліку також враховувались щоденні спостереження єгерської служби, облік на місцях підгодівлі, в місцях виведення молодняку, на шляхах сезонних міграцій, облік оленячих під час гону. Облік проводився окремо по господарствах, які є користувачами мисливських угідь. В результаті обліку виявлено наступну кількість звірів: Радехівське ТМР: лось - 4 шт; олень – 7 шт; козуля – 672 шт; кабан – 96 шт; заєць-русак – 3604 шт; білка – 284 шт; ондатра – 100 шт; бобер – 384 шт; лисиця – 120 шт; борсук – 152 шт; видра – 132 шт; куниця – 92 шт; сіра куріпка – 752 шт. ДП «Радехівське ЛМГ»: козуля – 92 шт; кабан – 9 шт; заєць-русак – 228 шт; білка – 16 шт; ондатра – 12 шт; бобер – 28 шт; лисиця – 25 шт; борсук – 14 шт; видра – 4 шт; куниця – 20 шт; сіра куріпка – 32 шт. ТзОВ МГ «Витків»: лось – 4 шт., козуля – 195 шт; кабан – 43 шт; заєць – 70 шт; лисиця – 23 шт; білка – 31 шт; куниця – 36 шт; бобер – 53 шт; борсук – 13 шт. ДП МГ «Стир»: зубр - 67 шт; олень - 154 шт; лось -10;козуля – 982 шт; кабан – 107 шт; заєць – 1205 шт; лисиця – 96 шт; куниця – 110 шт; тхір - 35 шт; бобер – 163 шт; борсук – 78 шт; видра – 32 шт; ондатра - 35 шт; білка - 310шт; вовк - 4 шт; сіра куріпка – 368 шт.. Відповідно до цих обліків були розроблені проекти лімітів добування диких парнокопитних та хутрових звірів на мисливський сезон 2019-2020 рр. Так в Радехівському ТМР планується в 2019 році добути: козуля – 102 гол., кабан – 20 гол., куниця – 5 гол.В ДП «Радехівське ЛМГ» відповідно: кабан – 1 гол., козуля – 10 гол., бобер – 3 гол., куниця – 2 гол. В ТзОВ МГ «Витків» відповідно: кабан – 15 гол., козуля – 25 гол. ДП МГ «Стир»:олень - 10 гол., кабан – 27 гол., козуля – 108 гол., бобер – 51 гол., куниця – 13 гол. 

5 березня 2019

На території Великомостівського лісництва ДП Жовківський лісгосп почав квітнути Червонокнижний вид весняних першоцвітів - шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus) - весняний ефемероїд, багаторічна рослина родини Півникових. Вид занесений до Червоної книги України у статусі «Неоцінений». Саме привабливість рослини зумовлює її нищівний збір на букети, викопування бульбоцибулин, що призводить до зникнення виду. Також тут квітне печіночниця звичайна (Hepatica nobilis), зацвітає рано і має тривалий період цвітіння.Лікарська рослина, що славиться своїми цілющими властивостями при хворобах печінки, ревматизмі та ін. Цей весняний первоцвіт теж потребує захисту. НАГАДУЄМО:За незаконний збір та продаж первоцвітів в Україні передбачена адміністративна відповідальність – накладення штрафних санкцій. Згідно зі ст. 90 кодексу України про адміністративні правопорушення знищення видів рослин, які занесені до Червоної книги України, тягне за собою накладання штрафу на громадян від 340 до 510 грн. з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб – від 510 до 850 грн з конфіскацією незаконно добутого. Згідно ст. 88¹ ч.2 кодексу України про адміністративні правопорушення: порушення порядку придбання чи збуту об’єктів рослинного світу, занесених до Червоної Книги України, тягне за собою накладення штрафу від 1700 до 3655 гривень із конфіскацією об’єктів рослинного світу.

8 лютого 2019

 У 2018 році державне підприємство "Радехівське лісомисливське господарство" забезпечило виконання запланованих лісівничих, лісозахисних, лісоохоронних та лісовідновних заходів. У своїй практичній діяльності підприємство керується основними положеннями організації і ведення лісового господарства, викладених в проекті лісовпорядкування. Підприємство сплатило до зведеного бюджету 14539 тис. грн податків, зборів та обов’язкових платежів, в тому числі до місцевого бюджету — 5942 тис. грн. На підприємстві запроваджена система електронних закупівель APS – тендер на платформі PROZORRO. Загалом ДП «Радехівське лісомисливське господарство» у 2018 році заготувало 59449 кубометрів ліквідної деревини, в тому числі на рубках головного користування – 44059 кубометрів. На власних виробничих потужностях підприємства за 2018 рік перероблено 16432 кубометрів деревини. Рубки формування і оздоровлення лісів проведено на площі 1420 га, де заготовлено 15390 кбм ліквідної деревини, в тому числі рубки догляду в молодняках проведені на площі 327 га. Загальні обсяги відтворення лісів за рік склали 205 га: на 164 га створено лісові культури, на площі 41 га - забезпечено природне поновлення, що становить 20 % від всього лісовідновлення.  Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Тому на підприємстві розробляють та проводять ефективний комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. У лісомисливському господарстві організована постійна робота рейдових бригад, в якій беруть участь 20 осіб, з них 15 працівників державної лісової охорони та 5 працівників поліції. За час проведення ялинкової компанії проведено 12 рейдів, під час яких виявлено 7 випадків незаконно зрубаних ялинок. Порушники відшкодували 3178 грн шкоди, заподіяної лісу.  Впродовж року підприємство забезпечувало висвітлення інформації про свою діяльність, зокрема, плани рубок головного користування та рубок поліпшення якісного складу лісів, графіки проведення відводів ділянок в рубки тощо - інформація своєчасно з'являлася на сайті підприємства, а також обговорювалася на зустрічах з громадськістю та органами місцевого самоврядування. Прес-служба ДП "Радехівське лісомисливське господарство"  

7 лютого 2019

ДП «Львівський лісгосп» завершив 2018 рік з доволі непоганими лісівничими та економічними результатами. Підприємству вдалося забезпечити виконання усіх запланованих фінансово-господарських показників. Львівський держлісгосп здійснює господарську діяльність у лісах поблизу м. Львів. Всі землі підприємства входять у межі зеленої зони міста, окрім того майже 63% держлісфонду належить до природно-заповідних об’єктів. Господарська діяльність у лісах підприємства обмежена, оскільки рубок головного користування підприємство не проводить. Відтак більша частина насаджень перебуває у вікових групах «пристигаючих» і «стиглих» лісів, що впливає на їх санітарний та рекреаційно-естетичний стан. Відповідно до вимог лісового та природоохоронного законодавства, враховуючи стан насаджень та біологічні особливості порід, підрозділи підприємства проводять різні види рубок формування і оздоровлення лісів. Всі рубки проводяться вибірковим способом, що у свою чергу постійно зберігає оптимальні умови лісового середовища та має мінімальний вплив на сформовані екологічні зв’язки. Починаючи з 2017 року, підприємство повністю відмовилось від проведення суцільних  рубок. Після вирубування дерев, лісівники підприємства завжди проводять роботи із сприяння природному поновленню та введенню необхідних корінних порід. За підсумками 2018 року на ділянках вибіркових рубок та у вікнах утворених після вирубування дерев висадили 100 тис. саджанців основних лісотвірних порід (дуб звичайний, сосна звичайна, бук лісовий та інші). Такий підхід до лісовідновлення сприяє формуванню різновікових багатоярусних лісових насаджень складної породної структури, яка відповідатиме корінним типам лісорослинних умов. Загалом, витрати підприємства на ведення лісового господарства у минулому році склали 15367,9 тис. грн. – це 100% власні кошти підприємства. Бюджетне фінансування, незважаючи на специфіку лісгоспу, відсутнє повністю. За власні кошти підприємство забезпечило збереження наявних лісів, організувало належну охорону та захист лісових насаджень, провело ряд необхідних лісівничих та санітарно оздоровчих заходів, заходів пов’язаних з приведенням лісів до оптимального породного складу та структури, догляд за лісовими насадженнями віком до 50 років та інше. У 2018 році підприємство сплатило до бюджетів усіх рівнів 4724 тис. грн податків, зборів та обов’язкових платежів, а також 1666 тис. грн. відрахувань Єдиного соціального внеску. Найбільшу частку у сумі сплачених податків становить податок на додану вартість – 45%, податок на доходи фізичних осіб – 30%, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів – 12,5%. При проведенні лісівничих заходів у 2018 році держлісгоспом заготовлено 22755 кубометрів ліквідної деревини, з них ділової – 3011 кубометрів. Весь об’єм отриманої деревини використаний для потреб населення та місцевих суб’єктів господарської діяльності. Лісопродукція підприємства реалізовується на аукціонних торгах з продажу необробленої деревини. За 2018 рік підприємство реалізувало лісопродукції на внутрішній ринок на 20005 тис. грн, або 158,7% порівняно з попереднім роком. Останні роки Львівський лісгосп продукцію не експортує. Для потреб населення у 2018 році реалізовано 4,3 тис. кубометрів деревини – в основному це дрова для опалення. Завдяки покращенню економічних показників, у 2018 році на 64,8% зросла середньомісячна зарплата штатних працівників підприємства, вона становить 8525 грн. Середньооблікова чисельність штатних працівників – 81 особа. Чистий прибуток лісгоспу за 2018 рік становить 100 тис. грн. Важливим завданням із захисту лісу у 2018 році для Львівського лісгоспу була боротьба із шкідниками та хворобами лісу. З метою своєчасного виявлення ознак погіршення санітарного стану лісів, працівники лісової охорони підприємства на постійній основі проводять моніторинг лісових насаджень щодо виявлення осередків шкідників та хвороб лісу та проектування і виконання заходів з їх ліквідації. Впродовж року окреме детальне лісопатологічне обстеження, в тому числі і за участі спеціалістів лісопатологів, було проведено на площі 2400 гектарів. Такі заходи дозволяють утримувати ліси у належному санітарному стані та зменшувати прояви негативних явищ у лісах. Щодо загального санітарного стану лісів, то на початок 2018 року у лісах підприємства було виявлено 1310 гектарів осередків хвороб лісу й 70 гектарів осередків шкідників лісу. Найпоширенішими хворобами лісу були: опеньок осінній (483 га), бактеріальний рак ясена (335 га), трутовики (413 га). Основним шкідником лісу був верхівковий сосновий короїд – він пошкодив 203 га. Впродовж року додатково виникло 128 гектарів хвороб та 203 гектари шкідників лісу. В результаті проведених лісівничих заходів впродовж року було ліквідовано 561 гектар хвороб лісу та 105 гектарів шкідників лісу. В тому числі вибіркові санітарні рубки проведено на площі 413 га. Для попередження та виявлення порушень лісового та природоохоронного законодавства, у 2018 році державна лісова охорона Львівського лісгоспу, спільно із індивідуальним патрулюванням закріплених дільниць, провела 58 спільних рейдів у лісових масивах. В результаті роботи рейдової бригади було виявлено 13 порушників лісового законодавства, які завдали шкоду лісовому господарству на суму 84543 грн. На всіх порушників було складено протоколи та притягнуто до встановленої законом відповідальності. Також було виявлено 13 випадків незаконних рубок вчинених невідомими особами, матеріали по яких було передано в правоохоронні органи. Впродовж року працівники лісгоспу провели 77 тематичних зустрічей з громадськістю, на яких обговорювали основні питання ведення лісового господарства, взаємодію з місцевими жителями, участь громадськості у посадках лісу. тощо. У 2019 року ДП «Львівський лісгосп» планує утримати темпи росту виробничих показників, в тому числі заходи з формування та оздоровлення лісів будуть проведені на площі 925 га, при чому буде отримано 22,5 тис. кубометрів деревини. Це дасть змогу досягти необхідних фінансово-економічних показників для забезпечення належної охорони лісів та утримання насаджень у належному стані.  Прес-служба ДП “Львівський лісгосп”