Взаємовигідна співпраця

27 липня 2022

Тісна співпраця лісівників Львівщини з польськими побратимами. Якщо в попередні періоди – мирного часу – наголошувалося, здебільшого, на суто професійних, галузевих контактах, що передбачали обмін досвідом, новаторськими методами ведення лісового господарства, то нині, в умовах війни з російськими окупантами, ці взаємовідносини збагатилися серйозним гуманітарним аспектом з боку польських друзів. Буквально з перших днів агресії польські лісівники зголосилися допомагати нашій армії, територіальній обороні, вимушено переміщеним особам найрізноманітнішими необхідними речами – від тепловізорів, медичних аптечок, сумок першої медичної допомоги, ліків, спальних мішків до продуктів харчування. Причому, в допомогу включилися як центральне керівництво Республіки, так і Регіональні дирекції державних лісів… З кожним місяцем гуманітарний потік, який вже з початком березня був налагоджений через Рава-Руську митницю і відповідно ДП «Рава-Руський лісгосп», ставав щораз вагомішим. Уже в травні польські працівники лісу передали для фронту через лісівників Львівщини дві партії (12 і 10) позашляховиків, укомплектованих продуктовими наборами й всіма іншими, необхідними на лінії фронту речами. А днями – знову приємна і корисна подія! За участі голови Львівської обласної військової адміністрації Максима Козицького, начальника головного управління ДСНС у Львівській області Юрія Кагітіна, народного депутата України Ростислава Тістика, начальника Львівського ОУЛМГ Анатолія Дейнеки та представників військових частин Сил Оборони України відбулася передача 16 позашляховиків підвищеної прохідності. Автомобілі й на цей раз укомплектовані продуктовими наборами. А ще для посилення протипожежного захисту лісів південних та східних областей України (нині воістину гаряча пора в прямому і переносному розумінні) польські побратими передали пожежні модулі. Лісівники Львівщини вдячні колегам із Польщі за допомогу у нелегкі часи боротьби з російськими окупантами, активну підтримку «гуманітарного фронту» України. Цей «гуманітарний фронт» вони підтримують неабияк і самі. Взяти, для прикладу, той же Рава-Руський лісгосп, директор Антон Косовський, за ініціативи якого створено ГО «Гуманітарний фронт». Днями підприємство та громадська організація передали два транспортних засоби, військове спорядження та чималу кількість продуктів харчування захисникам 93-ї ОМБр «Холодний Яр». Яскравим бонусом зустрічі з вояками стали пісні, вірші та дитячі малюнки від вихованців ДБСТ села Потелич. Щира дяка від імені громадської організації керівництву ДП «Рава-Руський лісгосп» працівникам Володимиру Панечку, Андрію Булику та Андрію Процику, членам ГО Володимиру Сухенку та Наталії Багацькій – їхні організаторські здібності захоплюють; сестрі Віталії з ДБСТ Потелич (дитяча посмішка неоціненна), педагогу Рава-Руського ЗЗСО № 2 Лесі Федик та усім небайдужим Рава-Руської громади. Також набір ключів і домкрат – уже в добровольчого українського корпусу «Правий Сектор». А мужні мешканці Равщини, які нині захищають Україну від російських окупантів, отримали військові розгрузки, дощовики та рюкзаки. Рава-Руський «Гуманітарний фронт» вдячний Річківській громаді, мешканцям сіл Гійче, Забір’я, Потелич та Клебани за різноманітні смаколики, сухі продукти, супи, консервації, гігієнічні засоби та перев’язочні матеріали… З почуттям виконаного обов’язку лісівники Львівщини завершують кожний свій робочий день. І з надією та вірою у перемогу українського світла над російським мороком дивляться у день завтрашній. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, фото автора, Газета “Природа і суспільство” https://ekoinform.com.ua/?p=15989

26 липня 2022

З’явилися у «Музеї лісу» Рава-Руського лісгоспу. Якщо ще кілька місяців тому відвідувачі милувались у музейних залах колекцією насіння, зрізами порід дерев, інструментами лісівників, стендами фауни і флори… – тобто цілковито лише мирними і доволі природними для «зеленої галузі» експонатами, то нині там з’явилися й незвичні – два уламки розірваного снаряда і розписане автографами хоробрих бійців та бойове знамено 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Збройних Сил України. – Війна з російським агресором «відзначилась» й на нашому підприємстві, – розповідає директор ДП «Рава-Руське лісове господарство» Антон Косовський, – окрім звичного виробничого процесу – навесні господарство посадило 89 гектарів лісу, а нині заготовляємо і реалізуємо промислову деревину, ми підняли на щит в умовах воєнного стану гуманітарну складову. Йдеться, звісно, про волонтерський рух і роботу з біженцями, яких у нашому прикордонному регіоні тисячі. Війна змусила шістьох працівників нашого підприємства: лісничого Яворівського лісництва Ігоря Киселика, помічника лісничого у Рава-Руському та Потелицькому лісництвах Юрія та Степана Домініків, охоронця лісозаводу Степана Нечая, слюсаря транспортного цеху Миколу Трофимчука та старшого майстра лісу Шклівського лісництва Романа Гусака, полишити свої мирні обов’язки і зі зброєю у руках боронити батьківщину на передовій. Роман Гусак подався туди вже вдруге. Був поранений, вилікувався і знову повернувся на фронт. Очевидно, що лісівники лісгоспу не можуть залишити своїх колег без уваги, і чи не щотижня навідуються до них із «подарунками». Робити їм це не важко, адже ще у 2021 році за ініціативи активних мешканців Рава-Руської громади та лісівників була створена ГО «Гуманітарний фронт», яка допомагала бійцям Сил Спеціальних Операцій – автомобілями, амуніцією, засобами гігієни тощо. Отже, збір гуманітарної допомоги і доставка її за призначенням була налагоджена ще до війни. В орбіті громадської організації залучено й чимало лісівників. Окрім директора, на «Гуманітарному фронті» працює, зокрема, з біженцями, провідний інженер з охорони лісу Василь Галань, активно долучається голова профспілкової організації підприємства Володимир Панечко, також працівниця лісгоспу Ганна Макар, яка дуже смачно куховарить. Майстернею смаколиків стало приміщення Рава-Руського лісництва, де куховарить Ганна Макар, а Василь Галань допомагає упорядковувати передачу воїнам, до якої долучаються навіть найменші мешканці довколишніх сіл Антон Косовський сипле іменами та прізвищами фермерів, директорів та завучів шкіл, лікарів, волонтерів, пов’язаних із церквою, які долучаються до благодійності: від бронежилетів, тепловізорів, маскувальних сіток і берців до сала, вареників, пиріжків і виготовлення оберегів для воїнів. Тут і староста села Волиця Євгенія Сідельник, вчителька Волицької школи Наталія Лозинська і ендоскопіст з «Медичного центру Святої Параскеви» Ганна Гула, і керівниця ГО «Волонтерський центр «Покрова» Людмила Урсул, і барбер зі Львова Володимир Сухенко, і директор Народного дому Волиці Галина Суходольська, і директор місцевого дитсадка Надія Тимків, і Світлана Ковальчук, директор Потелицької ЗОШ I–III ступенів, і Леся Періг, директор Річківського ЗДО, і волонтерка ще з часів Майдану Наталія Вовк… Активно долучаються мешканці громад Потелича, Річок, Нова Кам’янка, Забір’я та інших. Директор лісгоспу перелічує всіх без найменшої зупинки. Відчувається, що він постійно «вариться» у волонтерській тематиці, обізнаний з потребами бійців на фронті, вимушеними біженцями зі Сходу країни. «Волонтер – це, насамперед, дух», – переконаний Антон Косовський. Люди доброї справи – волонтери Андрій Процик, Наталія Багацька, військовослужбовець Богдан Балушка, Володимир Панечко, Антон Косовський, Анатолій Ревуцький під час передачі мобільних сонячних панелей та спорядження для військових підшефної 24 ОМБр імені короля Данила Із захопленням можна слухати розповіді про голову «Гуманітарного фронту» Анатолія Ревуцького. Досвідчений кадровий військовик, учасник АТО під Волновахою, Маріуполем, Новотроїцьким. Нині – пенсіонер, але сидіти, склавши руки, коли на країну напав російський окупант, не має права. Заступником Анатолія Ревуцького – Андрій Процик, механік транспортного цеху. До речі, також, як і голова «Гуманітарного фронту» – військовий пенсіонер, має досвід миротворчих місій в Югославії, Лівані, Іраку. І чудово розуміється на потребах бійців під час бойових дій. Загалом, у громадській організації до шести десятків членів. Кожен має свої обов’язки. В основному активісти зосереджені на зборі необхідних для фронту речей. А ось доставка останніх нерідко пов’язана з ризиками. У Бородянці, Іванкові, біля Києва, побував і сам Антон Косовський. Два уламки смертоносного снаряда, які є такими незвичними для «Музею лісу» вдалося привезти з Іванкова. Ділиться купою вражень від поїздки. Незвичними, але вкрай потрібними. І прикрих, бо все довкола зруйновано, розвалено, понищено… І приємних – бо бачив вдячні погляди тамтешніх мешканців, задоволені оченята дітей, які місяцями не бачили солодощів, а волонтери їм надавали повні жменьки і кишеньки цукерок. Був директор і в Золотому. Якраз звідти привіз уже згадуване знамено… Життєствердним символом героїчних часів нашої історії є «Ліс Перемоги», який посадили працівники лісгоспу разом з гостями зі Сходу України. Це – свідчення нашої віри у ЗСУ і силу нашого народу Нам усім сьогодні треба пам’ятати, що в країні йде війна. Війна з ворогом лютим, який хоче нашої загибелі, який відмовляє Україні в праві на існування. І хоч Львівщина далеко від лінії фронту, має кожен на своєму місці, переконаний Антон Косовський, робити все можливе для перемоги. В прикордонному Рава-Руському лісгоспі, – це усвідомлюють. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, “Лісовий і мисливський журнал” https://ekoinform.com.ua/?p=15954  

26 липня 2022

Марія Пилипів – тендітна дівчина й інженер охорони праці, на плечах якої відповідальність за безпеку всіх виробничих ланок підприємства. Ліс із юних літ заворожував Марічку своїми таїнствами, присмаком якоїсь дивної невимовної замрії та окутаної сизою димкою романтики. Несподівані шерехи з-під кущів, – мабуть, наполоханий зайчик шугонув подалі від гріха; раптові окрики птаха, що десь там заховався в скоцюрбленому вузлуватому гіллі… Густе, настояне на травах, квітах, буйному листі прозоре запашне повітря… А дзвінка ранкова тиша! І на її фоні наполегливий методичний стукіт дятла, що раз у раз відбивається луною десь із загадкової далечі… Отак слухаєш її й уявляєш Мавкою з «Лісової пісні» Лесі Українки. Є в Марічки й улюблене дерево – бук. Чудове в будь-яку пору року. Навесні та влітку милує око пишним шовком зеленого листу, а восени рясніє яскравими соковитими відтінками жовтизни та багрянцю. А ще його густа крона, куди важко пробитися сонячним променям, служить надійним сховком для пташні. Є й улюблені квіти – волошки. Сказати б, універсальні, бо й красиві, й корисні, містять у собі мікроелементи, необхідні для лікування кількох недуг. У народі їх ще називають васильками. Символ простоти й ніжності. І краси! Волошки – у вінку, в орнаменті вишивки, в піснях, легендах, повір’ях. Поезія й романтика Марічки – від батька. Саме він, Мирослав Пилипів, досвідчений, з чималим стажем лісівник часто брав свою четверту з п’ятьох доньок, із собою на роботу, або у вихідні до лісу поласувати суничками, послухати пташок… В дев’ятому класі вона вже остаточно впевнилася, що пов’яже свою долю з лісом. Широка зацікавленість ним в останніх класах школи та підготовчі курси допомогли їй легко вступити до Лісотехнічного університету у Львові. А вже після четвертого курсу пішла працювати на пів ставки інженером у лісову інспекцію при обласному управлінні лісового та мисливського господарства. Теорія ідеальним чином накладалася на практику. Інспекторка і водночас студентка Марія Пилипів у лісництвах оглядала ділянки під рубки, стан лісових культур, пильнувала, чи нема там де самовільних вирубувань дерев. Після закінчення університету в 2010 році її вже непогано знали в обласному управлінні, тож запросили на роботу до ДП «Львівський лісгосп» на посаду інженера лісових культур. Сіянці, саджанці, розсадники, залісення, сприяння природному відновленню лісу – ось термінологія та фронт робіт, які супроводжували Марію Пилипів упродовж восьми років на цій посаді. Донедавна вона працювала на посаді інженера з охорони праці в ДП «Бібрський лісгосп». На плечах – відповідальність за безпеку всіх виробничих ланок на підприємстві, починаючи із затвердження технологічної карти розробки ділянки. Безпечне звалювання, трелювання, відвантаження на верхній та нижній склади деревини мають відбуватися чітко за інструкціями. Посадові обов’язки вимагають контролювати процеси безпосередньо. Чи екіпіровані лісоруби, як мовиться, з голови до п’ят – каски, спецодяг, чоботи. Чи заправляють бензопили в безпечному місці, чи користуються справними інструментами. Одне слово, посада в кабінеті посидіти дозволяє не надто. Хіба в той час, коли наприкінці місяця треба готувати звітні дані для обласного управління. А так – гайда в котресь із семи лісництв, часто в компанії головного інженера, голови профкому чи головного лісничого. Аби там люд працював, маючи всі індивідуальні засоби безпеки, аби в лісосіці були правильно виставлені попереджувальні знаки. А ще ж треба й до ФОПів навідатися. В лісгоспі заготовляють деревину власними силами на 70 відсотків. Решта – наймані приватники. За їх безпеку Марія Пилипів відповідальності не несе, але контроль здійснює. Інакше в разі, не дай, Боже, якихось непередбачених ситуацій можуть постраждати і люди, і ліс, і підприємство. Марія Пилипів – працівниця енергійна й відповідальна. Директор Львівського лісгоспу Юрій Синявський донині шкодував за нею, підтримував гарні стосунки. А недавно й про «оказію» приємну заговорив. Лісгоспи тепер укрупнюють, і Бібрський об’єднали з Львівським. Виходить, Марічка повертається у попереднє підприємство, до нас. При згадці цієї «оказії» на її обличчі з’являється безтурботна посмішка. Хто, як не тато, Мирослав Пилипів з його 44-річним лісівничим досвідом, може найкраще поділитися тонкощами лісової галузі з найближчою людиною – донькою Марією А тут ще й керівник «Надлісництва Бібрка» Володимир Борщ весело звіддаля привітався, піднявши бадьоро догори правицю. Чоловік доброзичливий і життєрадісний, похвалила керівника. Та унікальний не лише тим. Двадцять літ у галузі. Працював на багатьох лісових «щаблях», майстром лісу, помічником лісничого, лісничим. З 2013 року очолює підприємство. Від Володимира Борща багато чого можна навчитися, і не в останню чергу – виконавської дисципліни та пунктуальності. Робочий день у лісгоспі починається з восьмої години й він на місці завше завчасно. Якось, нещодавно, виникла у підрозділі виробнича необхідність, вивільнилась посада інженера з лісозаготівель. Довго не прийшлося керівництву підприємства шукати фахівця. Марія погодилась. Здається, перебалакали про все. І про те, що вона лісівник у четвертому поколінні – прадід Михайло мав стосунок до деревини, дід Іван працював головним лісничим, батько в галузі вже 42 роки. І про її любов до вишивки – ікони, татова сорочка, улюблена сукня, все вишите її руками, бісером. І про любов до мандрів. Львівщина, Закарпаття, Івано-Франківщина, Верховина, Ворохта, Дземброня. У селі Дземброні бувала не раз. Там із однойменної гори відкриваються неймовірні краєвиди – на Чорногору, далі на Говерлу. А ще там бувала авторка «Лісової пісні», яка так колоритно освітила проблему краси й користі. Протиріччя між цими двома поняттями, звісно, існують. Та треба шукати й гармонію між ними, чи, бодай, примирення. Шукає й Марія Пилипів. Адже полюбила ліс за його романтичні обриси, за втаємничену гущавину з її кучерявими верховіттями. Та ось парадокс, ця любов вивела дівчину на стежку, хоч і лісову, та, ніде правди діти, більш прагматичну, ту, де спів пташок часто глушить гул бензопил уперемішку з гулом лісовозних моторів, де виробничі клопоти не дають достатньо часу помилуватися небесними узорами чи золотими чарами осіннього лісу. Де й на улюблене дерево, вже згадуваний бук, треба дивитися більше з прагматичної точки зору, в тому розумінні, що воно найкраще відновлюється природним способом, а це вкрай важливо для її «Надлісництва Бібрка», бо тут букові масиви займають половину всіх площ. Ліс – це й не тільки промисел, економіка, а й екологія. Отак у пошуках гармонії й примирення між задоволенням потреб народного господарства в деревині та рекреаційним значенням лісів, – вони ж захищають ґрунти, виконують водоохоронні, санітарно-гігієнічні та естетичні функції, – живе й працює Марія Пилипів, інженер із лісозаготівель ДП «Львівський лісгосп». “Лісовий і мисливський журнал” https://ekoinform.com.ua/?p=15944

18 липня 2022

Як на Львівщині лісова охорона проходить пожежонебезпечний сезон. Зазвичай, найбільш небезпечним для лісівників є весняно-літній період. Тепла погода «викурює» людей зі спекотних квартир, будинків, особливо у вихідні та святкові дні… «Подихати лісом» не бажає хіба останній ледар. А це нерідко призводить до виникнення непідконтрольних осередків вогню. Ще на початку року Львівське ОУЛМГ видало наказ «Про стан охорони лісів від пожеж та своєчасну підготовку лісогосподарських підприємств до пожежонебезпечного періоду 2022 року». Розроблені та затверджені в органах місцевого самоврядування мобілізаційно-оперативні плани ліквідації лісових пожеж. За ініціативи управління підготовлено розпорядження Львівської ОВА «Про підготовку до пожежонебезпечного періоду 2022 року», яким передбачено заборону населенню в період високої пожежної небезпеки (IV–V класи) відві­дування лісів і в’їзд до лісових масивів області (крім доріг загального користування) усіх видів транспортних засобів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарських потреб. З початку року підвідомчі підприємства Львівського ОУЛМГ вжили цілий ряд інженерно-технічних заходів. Зокрема провели догляд за 1144-ма кілометрами мінералізованих смуг, створили 324 кілометри нових. Перекриті непланові заїзди в лісові масиви – їх виявилося 314. Виставлено понад 200 стендів наочної агітації. В арсеналі лісівників – 78 виступів на радіо, у пресі, 250 лекцій та бесід на протипожежну тематику. Лісові охоронці технічно оснащені. Лише в минулому році лісгоспи області придбали 14 автомобілів підвищеної прохідності, в гірській місцевості на озброєнні є сім мотоциклів. Останнім часом ефективно себе зарекомендували квадрокоптери. Їх також у минулому році стало на п’ять більше! Головний спеціаліст відділу охорони, захисту лісу та мисливського господарства ОУЛМГ Роман Музика у розмові з кореспондентом відзначив протипожежні зусилля дрогобицьких лісівників. Так, ДП «Дрогобицький лісгосп» доукомплектувало пункт зосередження протипожежного інвентарю 17-ма ранцевими бензоповітродувками, двома мотопомпами, 30-ма сучасними дихальними системами. Для автомобілів високої прохідності типу пікап за власні кошти підприємство придбало два універсальних протипожежних модулі. Автомобілі використовуються з метою контролю дотримання правил поведінки в лісі та ліквідації загорань, при необхідності надають допомогу відвідувачам лісових масивів. Також машини оснащені необхідною технікою для фото- та відеореєстрації випадків правопорушень. Аби знизити ризик виникнення і поширення лісових пожеж, у всіх лісництвах ДП «Дрогобицький лісгосп» створені мінералізовані смуги. Загальна їх протяжність – 54 кілометри. І, звісно, що кожного року лісівники вчаться, шліфують ази протипожежної безпеки. Навчання в лісгоспах – звична річ. Енергійну активність тут проявляють Броди, Золочів, Самбір, Дрогобич, Рава-Руська… Так, у травні працівники державної лісової охорони ДП «Дрогобицький лісгосп» спільно з пожежно-рятувальним відділенням 6-ї державної пожежно-рятувальної частини Борислава та аварійно-рятувальним відділенням 5-ї державної пожежно-рятувальної частини Дрогобича на території Нагуєвицького лісництва провели пожежно-тактичні навчання з гасіння лісової пожежі. Навчання, каже директор лісгоспу Олег Левчук, дали дрогобицьким лісівникам змогу практично потренуватися у злагодженості дій з особовим складом підрозділів ДСНС України під час ліквідації умовної лісової пожежі, а також у виявленні вибухонебезпечних предметів на територіях державного лісового фонду. У червні тактичні протипожежні навчання провело ДП «Рава-Руське лісогосподарство». До них залучили лісову охорону підприємства на чолі з директором Антоном Косовським та головним лісничим Тарасом Чіхраком. У заході взяли участь начальник Львівського РУ ГУ ДСНС України Олег Горохівський, керівники кількох пожежно-рятувальних підрозділів. Підбиваючи підсумки спільного навчання, директор підприємства Антон Косовський зазначив, що учасники заходу вдало відпрацювали основні етапи гасіння лісової пожежі, а також показали готовність злагоджено діяти з пожежниками та впорались із поставленим завданням на «відмінно». Ігор ТАБІНСЬКИЙ, фото автора, Газета “Природа і суспільство” https://ekoinform.com.ua/?p=15895

18 липня 2022

Розширена колегія Держлісагентства ознайомилася з досвідом застосування поступових та вибіркових рубок на підприємствах Львівського та Закарпатського обласних управлінь. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Інна ЛИХОВИД, Газета “Природа і суспільство” Колегія, в якій взяли участь керівники підрозділів Держлісагентства на чолі з Головою Юрієм Болоховцем, очільники обласних управлінь лісового господарства з усіх регіонів України, науковці, народні депутати, розпочала свою роботу у Стрийському лісгоспі на Львівщині. Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець підкреслив важливість переходу від суцільних до поступових і вибіркових методів заготівлі деревини. Рубання переформування дають ряд позитивних ефектів: Лісівничо-екологічні: формування багатоярусних, складних за породним складом, кліматично-стійких деревостанів, примноження біорізноманіття; Економічні: збільшення обсягів заготівлі деревини та стабільність надходження її на ринок, економія коштів порівняно з традиційним лісовирощуванням; Соціальні: ліс постійно виконує екологічну, економічну та соціальну функції, внаслідок чого мінімізуються ризики виникнення конфліктів з громадами. Не випадково розпочалася робота колегії на Львівщині, бо саме ця область, перейнявши ще на початку 2000-х років досвід Швейцарії, Німеччини, Австрії, Польщі, країн Балтії, виступила піонером у переході на засади наближеного до природи лісівництва, пройшовши тернистий шлях впровадження рубань переформування. Її ініціативу, тоді ще у вигляді експерименту, підтримав Держкомлісгосп (нині Держлісагентство) України, надавши дозвіл лісгоспам Львівщини проводити рубки переформування деревостанів під науковим супроводом Національного лісотехнічного університету… Для вивчення процесів природного відновлення лісів та переходу на вибіркову систему господарювання Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства спільно з науковцями університету заклало 4 науково-виробничі стаціонари, зокрема, й Моршинський на базі Стрийського лісгоспу. Саме на цій території відбувалася розширена виїзна колегія. Її учасників начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека ознайомив із ретроспективним аналізом проведення рубок переформування за 2008–2022 роки у державних лісогосподарських підприємствах Львівщини. Отже, за цей період у лісах Львівщини проведено рубки переформування деревостанів на 2060 лісових ділянках на площі 8055 гектарів і заготовлено 627,6 тисячі кубічних метрів деревини. Про науково-виробничий стаціонар «Моршинський» та перспективу проведення рубок переформування деревостанів розповів професор, завідувач кафедри лісівництва НЛТУ України Григорій Криницький. Також повідомлено, що з метою нормативно-правового забезпечення проведення рубок переформування на засадах наближеного до природи лісівництва Львівське ОУЛМГ спільно з Національним лісотехнічним університетом України напрацювало пропозиції про внесення змін до чинних нормативних актів, у тому числі, щодо проведення рубок переформування в лісах, і вони скеровані Львівською облрадою для розгляду до Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Держлісагентства України. – Принципи наближеного до природи лісівництва базуються на таких способах лісокористування, за яких забезпечується постійно вкрита лісом площа, – наголосив Юрій Болоховець. – На цих ділянках відтворюється структура природних різновікових лісів, а також підтримується стійкість та продуктивність деревостанів, а це означає, що «лисих» Карпат ми більше бачити не будемо, – сказав Голова Держлісагентства. – Очевидно, що суцільні рубки є технологічно легшими і зручнішими у виконанні, – наголосив під час колегії Анатолій Дейнека. Григорій Криницький (ліворуч) розкрив деякі секрети рубань переформування Голові Держлісагентства Юрію Болоховцю, начальникам Вінницького, Закарпатського та Львівського ОУЛМГ Анатолію Бондарю, Вікторії Білоусовій та Анатолію Дейнеці Традиційно як – зрубали ліс, через пів року посадили і далі треба чекати 80–100 років, поки виросте новий. При цьому легко сказати – посадили. Треба зібрати насіння, виростити саджанці, організувати людей на посадку, потім доглядати…. А це все – кошти! А рубки переформування передбачають постійне користування лісом і використання потенціалу самовідновлення лісу. Сюди лісівники періодично приходять, вирубують орієнтовно чверть деревини, при цьому забезпечуючи постійну присутність лісу на ділянці. У ньому нема «залисин». При таких рубаннях лісівники першочергово вилучають пошкоджені, відсталі у рості дерева, залишаючи при цьому певну кількість мертвої деревини. За декілька прийомів рубань формується складний багатоярусний, різновіковий, кліматично стійкий деревостан. Справді, йдемо в Європу, прагнемо стати повноправними членами Європейського Союзу, то ж маємо змінювати психологію, культуру ведення лісового господарювання… Таку думку під час робочих обговорень підтримували очільники обласних управлінь із різних регіонів України – Херсонського, Харківського, Хмельницького, Чернігівського, Черкаського, Чернівецького, Запорізького, Закарпатського, Рівненського, Волинського… Чимало з них, зокрема: Віктор Чигринець із Сумщини, Анатолій Бондар із Вінничини високо оцінили тісну співпрацю лісівників-практиків із науковцями. Відпрацювання методології проведення рубань переформування має важливе значення… Закарпатський досвід Уперше за останні 10 років виїзне засідання колегії відбулося у Закарпатській області. Начальниця Закарпатського ОУЛМГ Вікторія Білоусова наголосила, що для місцевих лісівників – це велика честь та відповідальність. Під час виїзного засідання закарпатські лісівники показали колегам, як працюють у гірській місцевості та розповіли про специфіку лісового господарства регіону. – Лісозаготівля в горах залишається вкрай важкою та небезпечною роботою, – зазначала Вікторія Білоусова. – На одній з локацій ми показували колегам-лісівникам як працівники Рахівського лісодослідного господарства трелюють ліс завдяки повітряно-трелювальній ус­тановці. Ця техніка не шкодить довкіллю, адже важкі колоди не тягнуть гірськими схилами і берегами потоків та річок, як це робилося колись, і що завдавало непоправної шкоди тонкому і уразливому шарові родючого ґрунту та нищило молоді дерева. Для Закарпаття наближене до природи ведення лісового господарства є перспективним як у гірських, так і рівнинних лісах. Скажу точніше, це основа підтримання стійкості й стабільності лісів. За чіткого дотримання принципів наближеного до природи лісівництва, розважливого підходу і належної організації робіт можна домогтися природного поновлення, сформувати деревостан цільового складу й структури. Завдяки тому, що закарпатські лісівники приділяють увагу лісовідновленню, яке здійснюється на лісотипологічній основі відповідно до лісорослинних умов штучним та природним способом, за 2006–2021 роки вдалося збільшити частку природного поновлення в лісах від 30,5% до 62%. – Це позитивна тенденція в екологічному та економічному плані. Також ми демонстрували колегам деякі ділянки в лісфонді ДП «Мукачівське ЛГ», на яких відбулося природне поновлення лісу. Наші лісівники стимулюють появу самосівів та підросту деревних порід, ліквідовують ті рослини, які можуть їх заглушити, а також створюють змішані насадження з порід, які відповідають типам лісорослинних умов, – додала Вікторія Білоусова. За її словами, частка чистого прибутку підприємств області є одною з найбільших у Карпатському регіоні. За 5 місяців 2022 року підприємствами Закарпатського ОУЛМГ заготовлено 258,5 тис. куб. м лісопродукції (41% від річного плану), з них 92,3 тис. куб. м від рубок головного користування (35% від річного плану). Заготівля за 5 місяців 2022 року становить 75% до відповідного періоду минулого року. Загальний обсяг реалізованої продукції за цей же період року становить 256,8 тис. куб. м. За перші 5 місяців року підприємства галузі сплатили 224 млн грн податків, що на 46 млн грн більше за аналогічний період 2021-го. Відтворення лісів та захист від пожеж Докладніше про господарсько-фінансову діяльність підприємств галузі із січня по березень цього року доповів начальник Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства Ігор Лицур. За його словами, у першому кварталі лісогосподарські підприємства відтворили ліси на площі 7,6 тис. га. Однак, через малосніжку зиму та невелику кількість опадів, ранню весну та спалювання трави, особливо на схилах Карпат, лісівники фіксували велику кількість пожеж. – Станом на 1 квітня цього року, у лісах галузі ліквідовано 169 пожеж на площі 1065 га, що в 14 разів більше від кількості та в 138 разів від площі загорань першого кварталу минулого року, – додав Ігор Лицур. Лісозаготівлі Обсяги лісозаготівель у першому кварталі дещо зменшились. Це 2,2 млн куб. м деревини від усіх видів рубок, що на 40,4% менше в порівнянні з відповідним періодом 2021 року. – З них на рубках головного користування заготовлено 954,3 тис. куб. м, що становить 14,9% від лісосічного фонду 2022 року, і на 515,5 тис. куб. м або на 35,1% менше в порівнянні з 2021 роком, – пояснив Ігор Лицур. – Загальний обсяг реалізації деревини у круглому вигляді на внутрішній ринок за 1 квартал 2022 року становить близько 1894 тис. куб. м на загальну суму 3,6 млрд грн, що відповідно на 1105,5 тис. куб. м менше, але на 500 млн грн більше, ніж у минулому році. За підсумками січня-березня 2022 року, незважаючи на воєнний стан в Україні, в галузі спостерігається збільшення приросту обсягів реалізації продукції. В цілому обсяг реалізованої лісопродукції зріс на 16,8%. Ціна знеособленого кубометра реалізованої деревини (крім переробки та власних потреб) виросла у цьому кварталі на 895 грн за кубометр. Середня ціна по агентству становить 1990 грн, торік в аналогічний період було 1095 грн. Найвища вартість – у Вінницькому ОУЛМГ (2920 грн за кубометр), Сумському (2552 грн), Хмельницькому (2509), Львівському (2417) та Волинському (2327). Разом з тим, незаконні рубки у першому кварталі становлять 2,4 тис. куб. м. Завдана через це шкода сягає 21 млн грн, із яких відшкодовано 1,7 млн грн, це всього 8,3% від розміру загальної шкоди. Доходи та витрати – За результатами фінансово-господарської діяльності підприємствами галузі отримано 331,9 млн грн чистого прибутку. Найбільш прибуткові підприємства Волинського ОУЛМГ, які отримали прибуток на загальну суму 80,3 млн грн. Значну суму чистого прибутку отримали підприємства наступних обл­управлінь: Черкаського – 45,9 млн грн, Хмельницького – 42,6 млн грн та Рівненського – 34,6 млн гривень. Разом з тим, отримано збиток у загальній сумі 9,4 млн грн. Більшість підприємств, які спрацювали збитково, перебувають у стані припинення та завершують процедуру реорганізації, – зазначив Ігор Лицур. Підприємства лісового господарства у першому кварталі сплатили 1 млрд 614 млн грн податків, зборів та обов’язкових платежів. З них до державного бюджету сплачено 1 млрд 62 млн грн (66%), до місцевого – 552 млн гривень (34%). Ці показники більші від минулорічних на 253,8 млн гривень. Заробітні плати Для людей, що працюють у лісовій сфері, зараз надзвичайно важливим лишається збереження заробітних плат. Частина підприємств галузі опинилась в окупації. Незважаючи на це, підприємства надають фінансову підтримку своїм працівникам. Держлісагентство, зі свого боку, тримає це питання на постійному контролі. Ресурсні області надають допомогу підприємствам Південно-східного регіону. Рівень зарплат тут зараз значно скоротився, на що є цілком зрозумілі причини. Приміром, середня зарплата в Херсонському обласному управлінні становить 6601 грн, в Одеському – 6715 грн, Донецькому – 8119 грн, Запорізькому – 8187 гривень. Середньомісячна заробітна плата в галузі у першому кварталі сягала 15023 грн, що на 17% більше від відповідного періоду 2021 року. Е-лісорубний квиток – запрацює Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктор Смаль представив функціонал платформи для роботи з електронним лісорубним квитком. Яких змін зазнає лісова галузь України при повному переході на електронний лісорубний квиток: Непотрібно більше фізично звертатися до територіальних органів Держлісагентства та ЦНАПів – все лише онлайн. Отриманий лісокористувачем електронний лісорубний квиток автоматично опиняється на карті сайту ДП «ЛІАЦ» lk.ukrforest.com та в системі Електронного Обліку Деревини. Не буде більше практики використання різних інструментів для формування матеріально-грошової оцінки. Уніфікований електронний інструмент уже інтегровано до системи е-лісорубного квитка. В одному лісорубному квитку тепер може бути лише одна ділянка. На зміну розрізненим паперовим базам лісорубних квитків приходить єдина електронна база даних. Електронні лісорубні квитки стануть обов’язковими для 100% лісокористувачів, а не лише для державних підприємств. Можливість легкої інтеграції бази даних лісорубних квитків із іншими державними електронними інструментами. Держлісагентство готове до запуску е-лісорубних квитків по території всієї України одразу після прийняття постанови Кабінету Міністрів «Про реалізацію експериментального проєкту щодо видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів». Нині проєкт постанови перебуває у Міністерстві юстиції України. https://ekoinform.com.ua

13 Червня 2022

Хто робить лісу сприятливі умови для життя. Ігор Чмир у Суходільському лісництві «Надлісництва Бібрка» (ДП «Львівський лісгосп») трудиться звичайним робітником. Діапазон його обов’язків, сказати б, довільний. Навесні садить ліс, восени збирає насіння… І так у клопотах-буднях минає розмірене життя. Про себе чоловік жартує, що на підприємстві він є «старшим, куди пошлють»! Та між посадкою дерев навесні й збором насіння восени цей «старший, куди пошлють» день у день виконує ще одне завдання – доглядає за лісовими культурами: вирубує поросль другорядних, небажаних порід (осики, верби, кущів ожини, малини…), аби не заважали рости головним – де букам, де дубам. Молоднякові, залежно від віку, створює, як зазвичай висловлюються лісівники, «освітлення» (5–10 років), «прочищення» (10–20 років), одне слово, сприятливі для росту умови. Тобто від його сумлінності залежить майбутнє лісу: здоров’я, промислова користь, обсяг, якість деревини. – Тепер судіть самі, наскільки фаховим і відповідальним спеціалістом треба бути, – зауважує провідний інженер лісового господарства «Надлісництва Бібрка» Мирослав Пилипів. В лісгоспі Ігоря Чмира ще лагідно називають «мечоносцем». Річ у тім, що в часі догляду за лісовими культурами він орудує знаряддям праці, схожим на вкорочений меч чи шаблю. За зміну прочищає тим «сікачем» від непотребу близько 10–20 га лісових плантацій. Звісно, самому в лісництві ради б не дати, бо такого «засміченого» молодняка тут до 70 гектарів. – Та не все треба робити, як мовиться, вручну, – наголошує лісничий Суходільського лісництва Олександр Братасюк. – Є в нас відповідна техніка – мотокоси, лісові дискові культиватори. До розмови приєднується майстер лісу Павло Хамуляк і зауважує, що кожного року надлісництво робить догляди за лісовими культурами на 380–400 гектарах площі. Справжню ціну мають ліси доглянуті, де потрібному деревостанові створені оптимально сприятливі умови. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Газета “Природа і суспільство”

8 Червня 2022

Чим особлива «Лопатинська»? Нині важко відшукати ту ниточку Аріадни, яка би привела лісівників до витоків феномену сосни «Лопатинської» в державному підприємстві «Радехівське лісомисливське господарство». З ботанічної точки зору сосна «Лопатинська» являє собою високопродуктивний екотип сосни звичайної. В середовищі тутешніх фахівців існує припущення, що ще в часи Австро-Угорської монархії, десь років 160 тому, в Галичину було завезене якісне насіння сосни звичайної. А вже далі свою функцію виконали місцеві високопродуктивні землі, сприятливий клімат і, звісно, вміле господарювання тодішніх працівників лісу, які створили тій сосні, що любить світло, «сонячні» умови росту і розвитку. Спливали літа. І ось у 1973 році під час селекційної інвентаризації лісів держлісгоспу в Лопатинському лісництві було помічено незвичайну форму сосни звичайної, яка згодом отримає назву уже згадуваної «Лопатинської». Лісівники разом із науковцями Львівського лісотехнічного інституту (нині Національний лісотехнічний університет України – НЛТУ України) зауважили, що цей вид сосни має високу інтенсивність росту, добре очищення стовбура від сучків, відносно невеликі розміри крони, значну щільність деревини і високу смолопродуктивність. А ще він стійкий до хвороб та ентомо­шкідників. Типові насадження «Лопатинської» форми сосни звичайної були виявлені в 63 і 64 кварталах. Це на той час високопродуктивні соснові деревостани за участю граба звичайного більш як столітнього віку! Сосна росла в першому ярусі, а граб звичайний, створюючи інтенсивне затінення поверхні ґрунту, у другому. Середня висота дерев сосни сягала 34 метри, середній діаметр стовбура – 45 сантиметрів. Приблизний запас ділової деревини становив 600–700 кубічних метрів на гектарі. Зауважимо, що середня продуктивність сосни звичайної – набагато менша, до 300–400 кубів. Отже, майже пів століття тому й було покладено початок лісонасінному комплексу, до якого ретельно придивлялися і лісівники, і науковці Львівщини. Та мине добрих десять років додаткових досліджень, експериментів, бюрократичних перипетій, поки на базі зазначених вище кварталів з метою охорони, збереження і відтворення унікального для Малого Полісся високопродуктивного плюсового насадження сосни звичайної, постановою Ради Міністрів України буде створено заказник державного значення «Лопатинський». Вже в незалежній Україні виникла потреба заміни материнського деревостану сосни звичайної молодим поколінням із тією ж генетичною спадковістю, оскільки розпочалось значне ураження перестійного насадження хворобами та ентомошкідниками. З’явилася загроза відмирання еталонного насадження і втрата цінного генофонду. Після ряду успішних експериментів було опрацьовано технологію проведення лісовідновних поступових рубок, яка у поєднанні з заходами зі сприяння природному поновленню надійно забезпечувала успішне природне відтворення сосни звичайної перестиглих грабово-соснових деревостанів. Додатковим заходом збереження цінного генофонду було створення у 2006 році майже гектарної родинної лісонасінної плантації із насіння, зібраного з 43 плюсових дерев, що росли на території заказника. Це дерева, лісівничо-таксаційні характеристики яких були найкращі, зокрема, їх висота досягала 40 метрів, діаметр від 52 до 60 сантиметрів, а стовбури відзначались високою якістю. Для природного відновлення перестиглих відмираючих дерев сосни Національний лісотехнічний університет України спільно з лісівниками – практиками ДП «Радехівське ЛМГ» розробив «Програму з відновлення та збереження сосни звичайної». Її у 2008 році затвердив Державний комітет лісового господарства України за погодженням Державної служби заповідної справи України, Національного лісотехнічного університету України, Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області. Цікавими згодом для науковців та лісівників виявилися надзвичайно густі сходи сосни. На окремих секціях кількість самосіву сосни досягала 500–700 тисяч штук на одному гектарі. – Отже, сьогодні можна стверджувати, що загроза втрати цінного генофонду унікальної сосни звичайної відсутня, – розповідає директор ДП «Радехівське ЛМГ» Степан Данькевич. Нині загальна площа заказника сягає 109 гектарів. На його основі та виділених у ньому уже згадуваних 43 плюсових деревах і був створений лісонасінний комплекс (науково-виробничий стаціонар кафедри лісівництва НЛТУ України та державного підприємства «Радехівське лісомисливське господарство»), до якого увійшли постійні лісонасінні ділянки, клонові лісонасінні плантації, архівно-маточна плантація, випробувальні культури. Про перспективи збору шишки у 2022–2023 роках веде розмову директор лісгоспу Степан Данькевич з лісничим Лопатинського лісництва Олегом Парубочим та провідним інженером відділу лісового господарства Дмитром Хом’яком на родинній плантації сосни звичайної Провідний інженер лісогосподарського відділу лісгоспу Дмитро Хом’як вільно оперує «насінними» цифрами. Цього року до ДП «Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр» у Брюховичах відправили 6 тонн 600 кілограмів шишок сосни. Минулого року – понад 5 тонн шишок. Потенційно це 60–70 кілограмів елітного насіння. З цього насіння лісгосп вирощує сіянці, якими заліснює лісокультурні площі, поширюючи таким чином насадження високопродуктивної «Лопатинської» сосни. – Звісно, що продовжуємо й далі вирощувати еталонні насадження сосни звичайної «Лопатинської» природним шляхом, – розповідає помічник лісничого Лопатинського лісництва Віталій Хомич. Для домінантної породи в лісгоспі також створюють максимально сприятливі умови. Майстер лісу Володимир Костюк залюбки розшифровує технологію вирощування. При першому прийомі з ділянки забирають граб та хворі дерева сосни. Граб дає тінь у другому ярусі, а сосна, як знаємо, любить сонце. За другим прийомом, який проводять після появи молодого покоління сосни, повністю вирубують перестиглі материнські соснові дерева. Очевидно, що для інтенсифікації природного поновлення рихлять товстий шар підстилки, місцями і ґрунт, також знищують високорослі трави тощо. – Природний шлях відновлення сосни «Лопатинської» дає змогу вирощувати насадження стійкі до різних природних катаклізмів, – підсумовує перший заступник начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, головний лісничий Ярослав Целень. Кожна ділянка, плантація перебуває під пильним оком фахівців. Усі лісівничі технології скрупульозно, разом із лісівниками опрацьовують науковці під керівництвом професора Григорія Криницького. Лісничий Лопатинського лісництва Олег Парубочий пригадує, як поважний науковець президент Лісівничої академії наук України, завідувач кафедри лісівництва, проректор з наукової роботи Національного лісотехнічного університету України, доктор біологічних наук, професор власноруч збирав на плюсових деревах сосни шишки, особисто відслідковував, як вони трансформувалися в насіння і сіянці. Треба сказати, що вчений люд на території лісгоспу – не дивина. Тут постійно проводилися науково-виробничі конференції, міжнародні симпозіуми, семінари, наради, виїзні колегії, засідання. Приїжджали вчені зі США, Китаю, Швейцарії, Швеції, Румунії, Польщі та інших країн. Про фахівців з України годі й говорити. І з Сум, і з Житомира, інших господарств нашої держави лісівники відвідували лісгосп. Хто б не хотів мати в себе таку продуктивну сосну, як «Лопатинська». Та річ у тому, що вона – феномен суто радехівський. Це як районований вид сосни. Не культивується не те, що в іншій області, а навіть на більш-менш віддаленій відстані в межах Львівської. Найближча за своїми природними даними земля для «Лопатинської» – буська. Зважаючи на те, що Буський лісгосп у результаті реформування об’єднали з Радехівським, можна сподіватися на подальше розширення географії цієї благодатної сосни. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, фото автора, Газета “Природа і суспільство” https://ekoinform.com.ua/?p=15680

20 травня 2022

З перших днів війни Польща надає допомогу нашій країні. Матеріал "Позашляховики від сусідів" у черговому номері  “Природа і суспільство” № 18 – 2022 за посиланням на фото. https://ekoinform.com.ua/?p=15511

12 травня 2022

Чого дзвонив пан Юрек? Друзі пізнаються у біді. Війна з російськими окупантами вносить свої корективи в діяльність державних підприємств України. Лісівники серед них – не виняток. До напруженого виробничого ритму із заготівлі та переробки деревини, весняної кампанії лісовідновлення працівники галузі долучили ще й гуманітарну та волонтерську складову. Воістину все – для фронту, все – для перемоги! Активно включилися у цей процес трудівники лісу Львівщини, які підготували на своїх територіях сотні місць для біженців зі східних теренів країни, забезпечують їх їжею, дахом над головою. Лише НПП «Сколівські Бескиди» прихистив у себе близько сотні сімей, які були змушені покинути рідні гнізда. Паралельно з розселенням біженців іде гуманітарна допомога на схід – у зону активних бойових дій, для вояків та мирного населення, яке знемагає під окупацією часто без їжі, води. Мікроавтобуси з військовими медичними аптечками, професійними сумками першої медичної допомоги, ліками та медичними препаратами, постіллю, білизною, спальними мішками, теплим одягом (куртки, пуховики), засобами гігієни та продуктами харчування курсують регулярно. Начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека не перестає захоплюватися чуйністю та щирістю польських побратимів. Від імені лісівників Львівщини він неодноразово вже висловлював подяку Міністерству довкілля Польщі, лісівникам за солідарність у боротьбі проти російської агресії та за гуманітарну підтримку, надану Україні. Польські друзі, з якими львів’ян єднає тісна й давня співпраця, відгукнулися у перший же день московитської «спецоперації» – з пропозиціями допомогти. Згодом у Томашівському надлісництві Люблінської дирекції лісів відбулася зустріч за участі Державного секретаря Міністерства навколишнього середовища Едварда Сярка, генерального директора державних лісів Польщі у м. Варшава Джозефа Кубіци з директорами Регіональних дирекцій та надлісництв Польщі. На ній було обговорено питання логістики, координації системного надання гуманітарної допомоги українцям. Від Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства участь взяли перший заступник начальника управління Ярослав Целень та начальник відділу лісового господарства ДП «Рава-Руське лісогосподарство» Михайло Музика. Як зазначив Анатолій Дейнека, вантажі з Польщі надходять на постійній основі. Їх забирають на кордоні, сортують, перепаковують і відправляють на фронт для ЗСУ, а також для постраждалого від окупації населення, серед якого також є родини працівників лісу. Гуманітарна допомога від лісівників Львівщини має свою географію – від власне держлісгоспів до польських, а також інших закордонних побратимів. Так, гуманітарні зв’язки з Товариством українців у Румунії налагодив викладач Національного лісотехнічного університету України Іон Дубович. А якось вчергове задзеленчала мобілка у кабінеті Ярослава Целеня. Телефонував лісівник зі Словаччини. Назвався Юреком і нагадав про давнє знайомство на одному з міжнародних фестивалів. Юрек цікавився – чим допомогти. За пару днів мікроавтобус із необхідною «гуманітаркою» був на кордоні. Потім Юрек телефонував ще і відправляв цінні, вкрай потрібні вантажі, знов же ж, до кордону з Україною. Ярослав Целень розповідав цю та інші зворушливі історії з неприхованою розчуленістю. Воно й справді, друзі пізнаються в біді. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Газета “Природа і суспільство”

11 травня 2022

У черговому номері газети «Природа і суспільство» №17-2022  до уваги матеріал про сколівських лісівників. Стаття  за посиланням на фото: Газета “Природа і суспільство”  https://ekoinform.com.ua/?p=15456  

27 квітня 2022

Надійна рука волонтера Як лісівники у скрутний час підтримують один одного і допомагають армії. Жителям областей, що потерпають від наслідків во­рожого, підступного наступу, доводиться щодня стикатися з гуманітарними проблемами. Орда свідомо знищує українців, наші міста, створює гуманітарну катастрофу. Вони блокують «зелені коридори» евакуації, намагаючись вивести силою наших співвітчизників на свою територію, пропустивши кожного через фільтр «очищення». Російські військові блокують гуманітарну допомогу, яка йде в окуповані райони від українців і європейців. Але, незважаючи на це, гуманітарні каравани течуть на Схід і Північ. Осторонь волонтерської справи не залишаються і лісівники, які є потужною, згуртованою командою. Двері домівок лісівників завжди відчинені для біженців із зони бойових дій, а тим, хто залишається у «гарячих» точках, вони відправляють тонни гуманітарних вантажів. Запоріжці, які постраждали від обстрілів окупантів, висловили щиру вдячність лісівникам із Черкащини і Львівщини за надану допомогу. Вона направлена працівникам держлісгоспів області й їхнім родинам. Лісівники Запорізького краю отримують гуманітарну допомогу (медикаментами, продуктами харчування та засобами гігієни) і від колег із Рівненщини, а колегам із Дніпропетровщини висловили окрему вдячність за допомогу з логістикою перевезень цих вантажів. Із перших днів війни сумські лісівники теж отримують від своїх колег десятки тонн гуманітарної допомоги – це ліки, продукти харчування, засоби гігієни, дитяче харчування тощо. Допомога надходить і з Волинського та Вінницького облліс­управлінь. Прибули до сумчан гуманітарні вантажі й від черкаських, львівських, закарпатських лісівників. Полтавське ОУЛМГ неодноразово надсилало ліки і надало прихисток багатьом родинам сумчан, які вимушені були лишити свої домівки. Переважна частина цієї гуманітарної допомоги спрямовується тростянецьким, охтирським, конотопським лісівникам, які найбільше постраждали від війни. 160 тис. гривень допомоги перерахувало сумчанам Товариство лісівників України, з яких 80 тис. грн отримали тростянецькі лісівники. Волинські лісівники, співпрацюючи з німецькими і польськими колегами, передають від них гуманітарну допомогу у ті куточки України, де цього найбільше потребують. Приватні компанії: «Автодімсервіс», AIC Germany Automotive Components, VIACAR S.A. (Greece), Dr.Motor Sp. z o.o. (Poland) спільними зусиллями зібрали найнеобхідніше для українців, які потерпають від війни. Від початку воєнних дій Хмельниччина також допомагає. Лісівники області приймають вимушених переселенців із окупованих територій, а волонтери оперативно доставляють усе необхідне військовим і постраждалим цивільним. Обласне управління лісового та мисливського господарства разом із підприємствами в різних куточках Хмельниччини відкрили Штаби гуманітарної допомоги, які відправляють для ЗСУ десятки вантажівок із медикаментами, провізією, засобами гігієни, теплим та форменим одягом, військовим спорядженням. На потреби армії лісовими підприємствами також передається техніка, дрова, лісо- і пиломатеріали. Лісівники Чернігівщини отримали гуманітарну допомогу, зокрема, від колег із Черкащини. Це переважно медикаменти і предмети медичного призначення, а також продукти харчування тривалого зберігання. Лісівники з Корсунь-Шевченківського лісгоспу спільними зусиллями допомагають своїм колегам із Донеччини. Чигиринські та золотоніські лісівники підтримали «гуманітаркою» колег із Запоріжжя. Також лісівники Черкащини відправили гуманітарні вантажі колегам із Сумщини. Лісівники Закарпаття продовжують допомагати тим, хто цього потребує. Посилки з харчами, ліками, медичними препаратами, одягом та товарами першої необхідності отримують колеги в областях, де ведуться бойові дії. Крім того, закарпатські лісівники прихистили у себе на території підприємств більше 500 переселенців. Львівські лісівники співпрацюють із колегами Польщі, які передають гуманітарну допомогу для потреб Збройних Сил України. Відправлено транспорт із військовими медичними аптечками, професійними сумками першої медичної допомоги, ліками та медичними препаратами. Окрім цього, для допомоги ЗСУ передано постіль, білизну, спальні мішки, теплий одяг, засоби гігієни та продукти харчування. Колеги з надлісництва Томашів Люблінської дирекції передають через лісівників Львівщини гуманітарну допомогу від Регіональних дирекцій лісів Польщі. Українські лісівники висловлюють подяку Міністерству довкілля і лісівникам Польщі за солідарність у боротьбі проти російської агресії та за гуманітарну підтримку надану нам. Львівські лісівники розмістили жителів зі Сходу України у національному природному парку «Сколівські Бескиди». Тут не чути вибухів і можна спокійно пережити воєнний час. Притулок, де є тепло, вода, кухня, санвузли, пральня тощо, розрахований орієнтовно на 200 осіб. Для дітей створена ігрова кімната, а також при потребі можна підібрати одяг і взуття. Організовано харчування. Допомогу в створенні цього прихистку надали міжнародні партнери – Aevis Foundation, Frankfurt Zoological Society Zoological Society (Німеччина), Fundatia Conservation Carpathia (Румунія), за що лісівники і всі українці висловлюють їм шану і щиросердечну подяку. В зонах воєнних дій часто не вистачає медичних препаратів, обладнання і продуктів. Тому на передовій бійцям вкрай потрібна допомога. Волонтери організації «Людина до Людини» з м. Вупперталь (Німеччина) передали через лісівників Волині машину швидкої допомоги і медикаменти. Спеціалізоване авто поїхало в один із медзакладів нашої країни, де його особливо потребували. Не лишились осторонь від чужої біди і латвійські лісівники, які надають дефіцитні препарати до Сумської і Чернігівської областей. З Волині на Північ та Схід України вже поїхало кілька фур із необхідним. Допомагають своїм колегам із постраждалих регіонів і лісівники Вінниччини. Проявляючи лісівничу солідарність, лісгоспи області надають допомогу тим підприємствам, які перебувають у зоні бойових дій. Лісівники Вінниччини переконані, що допомогти лісівникам, які постраждали від агресії РФ – це їхній обов’язок, тож вони організовують збір і доставку гуманітарної допомоги, в тому числі на Сумщину. В основному – це найнеобхідніше для життя людини. Допомогу від він­ницьких лісівників отримав і Тростянецький держлісгосп, який найбільше постраждав від злочинних дій окупантів. Лісівники Кіровоградщини продовжують відправляти благодійні вантажі. Жителям регіонів, що постраждали від російської агресії, лісівники передають продукти першої необхідності (борошно, олію, сіль, дріжджі тощо). Від початку вторгнення російських військ в Україну Кіровоградщина приймає вимушених переселенців із окупованих територій, волонтери оперативно доставляють необхідні речі для військових і жителів постраждалих областей. Державні лісогосподарські підприємства Івано-Франківського обллісуправління для потреб ЗСУ передали 29 автомобілів підвищеної прохідності, паливо, лісо- та пиломатеріали, дрова. Держлісгоспи Прикарпаття відправили три тонни гуманітарної допомоги для потреб лікарень Київської області. До центру підготовки військовослужбовців передано теплий одяг, спальні мішки, каремати, бензопилки, засоби гігієни, робочий одяг. Лісгоспи області допомагають вимушеним переселенцям із поселенням. У садибах лісництв розміщено більше 300 тимчасово переміщених осіб, яких забезпечено всім необхідним. Медикаментами, продуктами і речами забезпечують лісівники Рівненщини понад сотню своїх колег, які вимушені були покинути тимчасово окуповані території України. Нині переселенці перебувають у профспілковому санаторії «Горинь». Завдяки лісовим профспілкам Рівненщини було направлено гуманітарний вантаж колегам із Чернігівщини і Миколаївщини. Лісівники Буковини також допомагають колегам із регіонів, які опинилися в зоні бойових дій. До прикладу, на Схід чернівчанами було відправлено 10 тонн гуманітарної допомоги. Крім того, сумським лісівникам буковинські колеги відправили медикаменти, дитяче харчування, постільні предмети. Від імені лісівників України хочемо висловити щиру подяку всім небайдужим, всім благодійникам за розуміння, підтримку і турботу за наших людей, за наших українців. Лише щира підтримка і взаємодія допоможуть нам усім перемогти ворога. Рухаємося до перемоги разом, пліч-о-пліч із колегами та однодумцями! Іван РОМАНІВ, Газета “Природа і суспільство”

22 квітня 2022

Рости і зеленіти лісам України. 16 квітня, у День довкілля, на Львівщині садили «Ліс Перемоги»! З такою оптимістичною та актуальною ініціативою напередодні виступили голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека та голова ГО «Добро.Дій» Ігор Дулин. Усі державні лісогосподарські підприємства області взяли участь у масовій акції. З цією метою у кожному лісгоспі було підготовлено лісові ділянки. З ентузіазмом приєдналися до створення лісів майбутнього на плантації Верблянського лісництва «Надлісництва Буськ» (ДП «Радехівське лісомисливське господарство») перший заступник Голови Держлісагентства Віталій Пунь, народний депутат України Ростислав Тістик, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Хорватія в Україні Аніца Джамич, ініціаторка глобального міжнародного проєкту «Greening of the Planet» Ганна Крисюк та координатор з міжнародного співробітництва «Озеленення планети» Ганна Любина, музикант і композитор Олег Табаков, телеведучий, кінопродюсер Ігор Кондратюк. До екологічної ініціативи зі створення нових лісових насаджень долучились також місцеві мешканці, пластуни зі станиці Красне та сім’ї вимушено переміщених осіб із Київської, Харківської, Чернігівської, Черкаської, Донецької (Краматорськ), Луганської областей, Криму. Єлизавета Данилова з Добропілля Донецької області привела на акцію двох синів – Ярославчика та Олексійка; Таня Грабкова з Горська – донечок Надійку та Лєру; Віталій Треус із Краматорська прибув з дружиною Світланою та сином-школярем Данилком. Громадська активістка зі Львова Оля Глинська брала участь у садінні дерев уже 20-й раз, а п’ятикласниця з Лисичанська Оксанка Антонова – вперше. Всі вони, а також Микола Яровий зі Слов’янська, працівники Буського відділення поліції Золочівського РВ національної поліції у Львівській області Роман Лютий, Світлана Анклевич, Микола Патинок, Оксана Батіг, директор Радехівського лісгоспу Степан Данькевич, керівник «Надлісництва Буськ» Микола Явор­ський, голова профспілкового комітету студентів Богдан Кисіль із Львівської Лісотехніки зійшлися на думці, що дерева є символом життя, а ліс символізує відновлення. Учасники акції у Верблянському лісництві посадили понад 5 тисяч сіянців головних лісотвірних порід сосни та дуба звичайного. З часом тут, а також на території всіх лісгоспів Львівщини, виросте могутній «Ліс Перемоги», який стане для майбутніх поколінь свідченням єдності й згуртованості народу України у прагненні миру та незалежності. З лісової ділянки, де садили «Ліс Перемоги», було організовано телеміст із 8-ма областями України та 13-ма країнами світу, які також брали участь у весняному марафоні озеленення планети. Впродовж дня на теренах державних лісогосподарських підприємств області посаджено майже 90 тисяч молодих деревець та створено 37,5 гектара «Лісу Перемоги». Щиро дякуючи всім учасникам, які об’єдналися у спільній благородній справі з садіння «Лісу Перемоги», Анатолій Дейнека зазначив: «Створений спільними зусиллями «Ліс Перемоги» є свідченням нашої віри у ЗСУ і силу нашого народу». Через роки у квітучій і могутній Україні наші нащадки приходитимуть у цей високий та буйний «Ліс Перемоги» й дивитимуться на нього, як на життєствердний символ героїчних часів нашої історії. Ігор ТАБІНСЬКИЙ, Газета “Природа і суспільство https://ekoinform.com.ua/?p=15386