Минулий рік для лісівників України був більш, ніж успішним. Галузь досягла найвищих показників за всі тридцять років нашої Незалежності. «До бюджетів усіх рівнів сплачено 8,9 мільярда гривень податків, на 148 відсотків більше, ніж у 2020-му», – зазначив Голова Державного лісового агентства Юрій Болоховець. І сприяла цьому не лише кон'юнктура на українському та європейських ринках, а й наполеглива праця величезної армії людей, які присвятили себе служінню благородній професії...
На цьому фоні одними з кращих виглядали держлісгоспи Львівщини, які щодня сплачували 1,5 мільйона гривень податків та інших обов’язкових зборів для держави та місцевого самоврядування. А, загалом, упродовж 2021 року від них до бюджетів поступило 558,4 мільйона гривень, що на 165 відсотків більше, ніж у 2020-му.
Самі за себе говорять й інші сухі цифри, за якими стоїть цілеспрямований ентузіазм лісівників з-під крила ОУЛМГ.
Обсяг реалізації продукції у 2021-му становив 1746,7 мільйона гривень або 191,1 відсотка до минулого року.
Інвестиції в нову техніку та обладнання становили 54,8 мільйона гривень проти 4 мільйонів у 2020 році. Заступник начальника – головний інженер ЛОУЛМГ Юрій Гром’як упевнено по пам’яті називає підприємства, які витратили на оснащення в минулому році найбільші суми: Рава-Руський лісгосп – 12 мільйонів, Радехівський – 7,6, Славський – 6.
Начальник відділу лісових ресурсів, машин і технологій Ігор Коновалець деталізує й ці цифри. Отже, по одній лебідці придбали Броди і Сколе, Старий Самбір дві, по одному гідроманіпулятору – Бібрка, Золочів, Старий Самбір, Сколе – два, причепи – Жовква, Радехів, Буськ, екскаватора – Славськ.
А, загалом, державні лісгоспи Львівщини закупили 76 одиниць лісогосподарської та лісозаготівельної техніки, в тому числі, 28 одиниць нової для охорони лісу від браконьєрів і пожеж.
До речі, пожеж у державному лісовому фонді Львівщини в 2021 році не зареєстровано. І за цим фактом також стоять чималі старання лісівників, які впродовж року проводили цілу низку ефективних інженерно-технічних заходів. Зокрема створили 460 кілометрів нових мінералізованих смуг і провели догляд за 2552 кілометрами уже створених, перекрили майже 400 непланових заїздів у лісові масиви, виставили понад 330 щитів наочної агітації.
А ще були виступи у ЗМІ (201), лекції та бесіди (582) на протипожежну тематику.
Ну, і, звісно, рейди – 545. Виявлено і притягнуто до відповідальності десятки порушників правил пожежної безпеки в лісах, накладено штрафів на суму 30,6 тисячі гривень.
Для оперативного гасіння лісових пожеж діють сім лісових пожежних станцій – у Бродівському, Буському, Золочівському, Жовківському, Рава-Руському лісгоспах та Радехівському ЛМГ.
Встановлені також десять систем відеоспостереження: в ДП «Бродівський лісгосп» – 3, ДП «Буський лісгосп» – 2, ДП «Жовківський лісгосп» – 2, ДП «Рава-Руський лісгосп» – 2 та ДП «Радехівське ЛМГ» – 1.
До всього цього слід додати й семінари-навчання, проведені в усіх лісогосподарських підприємствах із залученням формувань районних відділів ДСНС області, навчальні тренування з ліквідації умовної лісової пожежі, зокрема, на базі ДП «Славський лісгосп» за участю формувань зведених загонів НПП «Сколівські Бескиди» й Закарпатського ОУЛМГ.
На цьому фоні фраза голови ЛОУЛМГ Анатолія Дейнеки, – вона стала уже крилатою, – про те, що «охорона лісів – наріжний камінь у роботі лісівників», виглядає підкреслено рельєфною. Коли ліс збережено, можна говорити про все інше – заготівлю деревини, виготовлення пиломатеріалів, збір насіння, вирощування саджанців.
Та повернімось до економічних показників і цифр. Про виробничі темпи, ритм найкраще говорить середньомісячна заробітна плата працівників підприємств Львівського ОУЛМГ. У порівнянні з 2020-м вона зросла на 181,4 відсотка і становить на кінець року 30 531 гривню.
– Показник не може не тішити, – зазначає Анатолій Дейнека. – Особливо на фоні соціологічних досліджень, які показують, що населення України задовольнили б розміри зарплати, співставні з 20–27 тисячами гривень.
А це значить, що лісівники збережуть свій виробничий потенціал, загальмують до мінімуму плинність кадрів у галузі.
Лісогосподарські підприємства Львівського ОУЛМГ у 2021 році забезпечили відтворення лісів на площі 1937,2 гектара, в тому числі: створено лісових культур на площі 862,2 гектара та забезпечено природне поновлення на площі 1019,3 гектара, проведено лісорозведення на площі 55,7 гектара. Загалом, вони посадили понад 8 мільйонів дерев. У рамках екологічної ініціативи Президента «Зелена країна» посаджено 3,5 мільйона сіянців.
Коефіцієнт відновлення лісу становить 1,14. Співвідношення лісовідновлення (садіння лісових культур та природне відновлення лісу) щорічно перевищує площу вирубок.
У нинішньому році лісівники Львівщини планують відтворити ліси на площі 1362,8 га. У рамках реалізації програми Президента «Зелена країна» на весну 2022 року заплановано садіння 3,7 мільйона дерев.
Та на Львівщині прийнята й обласна Програма розвитку лісового господарства на 2022–2026 роки. І тут, наголошує Анатолій Дейнека, Львівщина є чудовим прикладом конструктивного підходу всіх гілок влади до комплексного розв’язання проблематики лісового господарства.
В рамках цієї цільової Програми лісівники планують засадити новими деревами 549 гектарів площі, відновити ліси на площі 9,9 тисячі гектарів, провести рубки формування та оздоровлення лісів на площі 55,9 тисячі гектарів.
Також у планах – заготувати 2,3 мільйона кубічних метрів деревини для народного господарства, збудувати 20 тисяч кілометрів протипожежних розривів, провести лісозахисні заходи на площі 2,5 мільйона гектарів, здійснювати безперервне лісовпорядкування на площі 2,5 мільйона гектарів та збудувати 370 кілометрів лісових доріг.
Кошти, отримані з обласного бюджету в межах Програми, скерують на вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою і з подальшим його використанням для створення лісових культур і нових лісів.
Додамо, що Програма розвитку лісового господарства Львівської області базується на сучасних світових підходах до розвитку лісового господарства і напрацьована Львівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства із залученням усіх лісокористувачів області, науковців Національного лісотехнічного університету у Львові.
Щодо сучасних світових підходів – це не порожній звук. Львівські лісівники, як зазначив Анатолій Дейнека, одними з перших в Україні взялися переймати передові технології і методи ведення лісового господарства.
Так, перехід на засади наближеного до природи лісівництва вивчали під егідою Національного лісотехнічного університету, зокрема, патронатом проректора з наукової роботи, професора кафедри лісівництва, доктора сільськогосподарських наук Василя Лавного, в Німеччині, Австрії та Швейцарії.
Що стосується відомого на всю Україну лісорозсадницького насіннєвого комплексу в Брюховичах, то його працівники їздили на стажування до Швеції, Латвії, Литви, де проходили курси біологічного навчання з вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою.
Досвід будівництва лісових доріг переймали в Австрії, Чехії.
Програма розвитку лісового господарства Львівської області, як уже зазначалося, має стратегічну візію до 2026 року. В розмові зі мною Анатолій Дейнека скрупульозно зупинявся на кожному з пунктів, включно з джерелами фінансування, планами і цифрами збільшення лісових ресурсів, забезпечення їх екологічної стійкості з використанням результатів наукових досліджень. У Програмі також закладений принцип «діяти у відповідності з засадами регіональної, національної та міжнародної лісової політики, а також стати осередком поширення нових технологій і кращих практик у лісовому господарстві в регіоні Центрально-Східної Європи».
Один із ключових пунктів – прозорість, забезпечення доступності громадськості до всіх аспектів лісового господарювання, тісна співпраця, включно з громадськими слуханнями, з ОТГ, спільні заходи з навчальними закладами різних ступенів, формування програм шкільних лісництв.
Кожен із цих напрямків можна розгорнути ширше і показати його взаємовигідний ефект. Так, цього року збудовано 35 кілометрів лісових доріг. Очевидно, що користь від них є й територіальним громадам. Бо дороги часто ведуть попри села, до сінокосів, пасовищ.
Будувати лісові дороги доля заставляє, насамперед, лісгоспи в гористій місцевості. Колись, скажімо, віддаль трелювання у Сколівському чи Славському лісгоспах становила 3–5 кілометрів, нині ж – не більше, як 200–300 метрів.
Лісові дороги – задоволення не з дешевих, але ... іншого виходу немає. На них ідуть кошти від виробничої діяльності, надання всілякого роду послуг.
І, звісно, лісгоспи повинні шукати та використовувати додаткові джерела доходів, бо втілення Програми 202–2026 потребує ресурсного забезпечення, лише на цей рік це понад 1 мільярд гривень.
– Творчо підійшов до цього, зокрема, Львівський лісгосп, – розповів начальник відділу лісового господарства Валерій Арманаш. – Віддав в оренду площу поблизу Винників для запуску там гірськолижного курорту.
Новий комплекс розташований біля старого озера за майже 9 кілометрів від центру Львова. На території бази розміщено три схили: 475, 528 та 595 метрів. Дві з трьох трас мають штучне покриття. До того ж, тут передбачено два спуски для катання на надувних санках довжиною 80 та 200 метрів. Одне слово, вигода взаємна – і відпочивальникам, і лісівникам, які від оренди 20 гектарів площі отримуватимуть зо три сотні тисяч гривень.
Та оренда – орендою, а на території лісгоспів зосереджено дві третини унікального природно-заповідного фонду, з яким пов’язана і туристична інфраструктура, і пильна охорона фауни та флори.
Про національний природний парк «Сколівські Бескиди», розташований у карпатській частині Львівщини, який отримав визнання на всеукраїнському рівні та став переможцем Ukraine Tourism Awards 2021 у номінації «Найкращий природний парк», говорити зайве – він відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами. Та ось у 2021 році розпочав свою діяльність на території Турківщини НПП «Бойківщина», де сформовано штатний розпис установи, проведено підбір фахівців, навчання персоналу, затверджено положення про науково-технічну раду парку.
Начальник відділу охорони, захисту лісу та мисливського господарства Василь Бурмас може пристрасно обговорювати теми ПЗФ детально і скрупульозно, включно із захисними та кормовими ремізами, без кінця. Та його мрія, – аби охоронці лісу були не гірше оснащені від порушників, які мають і тепловізори, і прилади нічного бачення, і арбалети, і радіозв’язок. Звичайному єгереві протистояти їм складно. Та все ж, мусять у лісгоспах давати собі раду – створюють змішані рейдові групи, використовують фотопастки, дехто й дрони.
Про ефективність Програми 2022–2026 можна буде вести мову після її завершення. Та лісівники Львівщини вже мають у цьому напрямку позитивний досвід. Адже, щойно у грудні успішно скінчила свою дію попередня обласна цільова Програма розвитку лісового господарства Львівської області на 2017–2021 роки. Загалом, на програму було виділено майже 60 мільйонів гривень. І це – найвищий показник у державі, де Львівщина є прикладом.
Коли перед тобою конкретна мета, складено стратегічний план розвитку галузі, виставлено часові орієнтири виконання завдань, тоді набагато легше шукати шляхи їх реалізації, бо виглядаєш не сліпим кошеням, яке рухається навмання, а мандрівником із компасом, зір якого зорієнтований на лінію горизонту.
А компас потрібен не лише в лісі, – щоб не заблудитися, а у лісовій галузі, – аби бути, як мовиться, на рівні вершка найвищого дерева.
Ігор ТАБІНСЬКИЙ
"Природа і суспільство"
Фото з архіву
