Озерце в садибі

20 вересня 2022р, ЗМІ про нас. Прес-служба

Кого чекають на обід у лісничого.

Михайло Залога народився у третій хаті скраю від Комарнівського лісництва, і цей факт відіграв вирішальну роль на його життєвій дорозі, яка небавом стане за професійною ознакою – лісовою.

У школі вчився старанно, бо знав, що після її закінчення вступатиме у Львові до Лісотехнічного інституту. Після закінчення отримав направлення в Молдавію (нині Республіка Молдова), у лісгосп біля Бендер. Два роки молодий спеціаліст набирався першого практичного досвіду лісового господарювання. Він виявився багатим, оскільки саме лісництво було масштабним – займало 5 тисяч гектарів площі, яку обслуговував численний парк техніки – понад двадцять гусеничних тракторів. Підприємство чимало рубало, але й немало – понад 120 гектарів, – кожного року садило лісу.

Хтозна, може б Михайло Залога й залишився у Молдавії назавжди, пропозиції йому спокусливі надходили навіть з міністерства у Кишиневі, та під час однієї з відпусток на батьківщині спалахнула у молодого лісівника яскрава іскра справжнього кохання до красуні Надійки. Відтоді перебування в чужому краї стало для нього нестерпним.

Це одразу помітили і з якоїсь там спроби, далеко не першої, звісно, дали Михайлові «розрахунок».

Так він 1983 року опинився майстром лісорозсадника з дитинства йому знайомого Комарнівського лісництва, що належало до ДП «Самбірський лісгосп». За два роки став тут лісничим. Нині вийшов на фінішну пряму четвертий десяток його лісової біографії.

– Основним своїм завданням Михайло Залога називає збагачення лісу – посадку і догляд за масивами деревостану, – при зустрічі підкреслив авторитетний в області Ігор Ярема, директор підприємства.

Лісництво, яке розташоване в межиріччі Дністра і Верещиці, має досить вологи у ґрунті. Там росте вільха. На сухіших місцях – дуб, на піщаниках – сосна.

Заготівлю деревини під конт­ролем лісівників здійснює приватна структура. План реалізації, особливо у нинішній воєнний час, виконують чітко, у гривнях це понад мільйон за місяць.

У своїй роботі Михайло Залога опирається на таких же, як і сам, досвідчених лісівників. З деким із них, Михайлом Сеньківим, Петром Бавутом, працює разом понад 20 літ. Виконавська дисципліна цих та інших (всього їх семеро) майстрів лісу, повна довіра, розуміння з пів слова – ось ключові складові їхнього спільного успіху.

У Михайла Залоги – повна тека всіляких відзнак, нагород, грамот, зокрема, й почесних. Є подяки за активну участь у волонтерському русі. А скільки подяк від людей, за допомогу. Нині дровами лісництво забезпечує селян із не газифікованих сіл. Родини учасників війни з російським окупантом обслуговуються поза чергою.

На цьому оповідь про Михайла Залогу можна було б завершити, якби не ще одна, вкрай важлива, деталь, яка тісно переплітається з життям лісу, навколишнього сере­довища.

У господі лісівника є невеличке озерце, а довкола нього і, власне, на ньому розмістилося вельми розмаїте у багатьох вимірах – розмірах, барвах, звичках – пташине царство. Захопився пернатими друзями Михайло років 15 тому. Нині тут ціла велика зграя – від мініатюрних, карликових порід декоративних курочок Сибрайта до качок мандаринок, каролінок (майже 200 особин), канадських казарок. А ще єгипетські гуси, чорні лебеді, вісім видів фазанів, серед яких і золотий, і діамантовий, крижні.

Чимало птахів – з мандаринок, крижнів – ведуть мандрівний спосіб життя, а до господаря прилітають, коли сутужно: переховуються на період полювання, восени, після весняно-літнього розмноження, раді завітати на обід, бо знають, що їхній патрон є чоловіком щирим.

– У лісі – повно турбот, там – напружений виробничий ритм, – каже Михайло Залога, – а птахи на вихідні – така віддушина, яку не можна передати словами.

Він повертається лицем до озерця, на якому з’являється лагідна посмішка, а грудьми розливається теплий і легенький, як пташине перо, трепет. Хто сьогодні прилетить до нього обідати?

Ігор ТАБІНСЬКИЙ,
фото автора,
Газета “Природа і суспільство”

https://ekoinform.com.ua/?p=16360

Global Options

Оголошення
Ключові слова
Де так як купити дрова паливні на Львівщині

Зелена країна

Ми у Facebook

Розпорядження від 01.12.2015р. N18

Платформа Дія

Відео

Преса про нас