Крок вперед, два кроки назад. Сьогоднішні реалії законодавства з охорони праці
2 березня 2021
12 грудня 2018 року в Україні схвалено Концепцію реформування системи управління охороною праці. Реалізація Концепції впродовж 2019-2020 років передбачала формування нової національної системи запобігання виробничим ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері безпеки та гігієни праці.
Обмеження, спричинені карантинними заходами зі стабілізації епідемічної ситуації в Україні, а також песимістичні прогнози експертів щодо розвитку економіки у найближчій перспективі не мали би стати критичною перепоною для поступального розвитку працеохоронної сфери. І перші прогресивні кроки, на перший погляд, зроблено.
У 2020 році розроблено ряд нових проектів документів з охорони та безпеки праці. Серед них закон України «Про безпеку праці та здоров’я працівників», «Положення про функціонування системи державного управління безпекою праці та здоров’я працівників та забезпечення контролю її реалізації», «Методика проведення роботодавцем заходів з безпеки та гігієни праці на основі ризикоорієнтованого підходу», «Типове положення про систему управління безпекою праці та здоров’я працівників». На основі цих документів, які базуються на ризикоорієнтованому мисленні всіх учасників виробничого процесу, мала би розбудовуватися сучасна модель працеохоронного законодавства України в подальшому.
Місія держави – встановити мінімальні прийнятні вимоги безпеки, а саме: зобов’язати роботодавців оцінювати ризики небезпек на робочих місцях та керувати ними. Водночас право роботодавців – обирати інструменти і методи, вживати заходів, які дають змогу зробити це максимально результативно й ефективно для запобігання втрат життя та здоров’я працівників.
Здавалося б, що механізм реінтеграції законодавства України з питань охорони праці до міжнародних стандартів запущено і відповідальні державні інституції почали виконувати ратифіковані Верховною Радою України вимоги міжнародних стандартів з безпеки праці. Позитивному баченню цього сприяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 207 щодо внесення змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107.
Зміни передбачали виконання роботодавцем робіт підвищеної небезпеки і експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. У лісовому господарстві це лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу, робота вантажопідіймальних кранів та ін. Самодекларування (заповнення декларації відповідності) проведення небезпечних робіт надавало б змогу підприємствам/підприємцям скоротити час, бо тоді не потрібно отримувати відповідні дозволи у Держпраці. До того ж, роботодавці змогли б скорегувати подану декларацію у процесі виконання робіт або навіть відкликати її. У висновку Постанови передбачено, що самодекларування проведення небезпечних робіт зніме навантаження на бізнес. У питанні часу і збереження фінансів це так. Останнім часом, щоб отримати дозвіл, потрібно було викласти від 20 тис. грн. і більше і прочекати з місяць. Дозволи видавалися на 5 років, і за цей час з моменту видачі експертного висновку змінювалися люди, механізми й умови праці. Зокрема, зайвим виглядало отримання дозволу на 5 років на роботу вантажопідіймальних кранів, які й так щорічно і періодично повинні проходити ЧТО і ПТО. Експертний висновок і відповідний дозвіл мали вигляд механізму викачування грошей і збагачення експертно-технічних центрів.
Здавалося б, прогресивний і сучасний механізм в галузі охорони праці стартував. Адже згідно зі ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Але не так сталося, як гадалося.
Перший тривожний дзвіночок прозвучав при обговоренні проекту закону України «Про безпеку праці та здоров’я працівників». Закон передбачає, що роботодавці зобов’язані регулярно проводити зовнішній або внутрішній аудит системи управління безпекою праці та здоров’я працівників та надавати його результати до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері безпеки праці та здоров’я працівників, проводити навчання та інструктування особам, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами, що суперечить діючому законодавству, та інше. Разом з тим, не передбачено механізму економічного стимулювання роботодавців та працівників для заохочення їх до створення безпечних і здорових умов праці. Це означає: Ви працюйте, створюйте за свій кошт безпечні та здорові умови праці, не маючи державного економічного стимулювання, а Ми вас будемо перевіряти і штрафувати за порушення встановлених нами ж вимог, знімаючи з себе відповідальність за сприяння безпеці праці. Непрості обговорення цього Закону посприяли перенесенню введення його в дію аж з 01 січня 2023 року.
Другим кроком повернення до минулого стало те, що на засіданні Кабінету Міністрів України 03 лютого 2021 року прийнято постанову № 77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Ця постанова вкотре внесла зміни до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.
Змінений Порядок зараз передбачає повернення до дозвільної системи в Україні минулих років і, зокрема, збільшує перелік робіт підвищеної небезпеки, що потребують наявності дозволу, з 6 до 30 видів, а перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, експлуатація яких вимагає наявності дозволів, з 4 до 10 позицій. Змінено та збільшено перелік робіт підвищеної небезпеки у лісовому господарстві, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Ця постанова набирає чинності з 10 березня 2021р.
Постає питання: А як же тоді інтегрувати положення міжнародних стандартів в національні нормативно-правові акти з охорони праці згідно з розробленою Концепцією реформування системи управління охороною праці в Україні? Як переходити до декларативного методу державного нагляду для підприємств з прийнятним рівнем виробничих ризиків, вносити зміни та доповнення у національне законодавство щодо запровадження механізму економічного стимулювання роботодавців та працівників тощо?
В. Степанишин – головний спеціаліст
відділу лісових ресурсів, машин та
технологій Львівського ОУЛМГ
Ризик-аудит безпеки праці на підприємствах лісового господарства
13 травня 2022
Заступником начальника-головним інженером Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Ю. Громяком та головним спеціалістом В. Степанишиним за участю заступника начальник відділу нагляду у СКС та АПК Управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці України у Львівській області Л. Бринь і головного державного інспектора В. Винара було проведено відомчий контроль стану охорони праці та практичний тренінг у ДП «Славське лісове господарство».
Метою цього заходу було ознайомлення зі станом справ з охорони праці і виробничої діяльності на підприємстві та проведення практичного тренінгу щодо методів управління ризиками у лісовому господарстві.
Учасниками відмічено належне функціонування на підприємстві системи управління охороною праці та ризиками, забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту згідно нових вимог, здійснення організаційно-технічних заходів, спрямованих на усунення раніше виявлених порушень вимог безпеки. ДП «Славське лісове господарство» витрачає значні кошти на створення здорових та безпечних умов праці (за I квартал 2022 року витрачено на заходи з охорони праці 216,25 тис. грн., що становить 2,0% від фонду оплати праці за аналогічний період 2021 року та 901 грн. на одного працівника).
Тренінг відбувся у конкретних робочих ситуаціях для оцінки ризиків при проведенні лісосічних робіт на суцільній санітарній рубці Головецького лісництва, так як більше 60% нещасних випадків стається на лісосічних роботах. Серед основних професій у лісогосподарському виробництві найчастіше травмуються працівники фаху лісоруб. Тому, в першу чергу було проведено ідентифікацію небезпек при звалюванні дерев. Визначили: які дії завжди передують роботі; яка небезпека; вірогідність; наслідки; які запобіжні заходи потрібні.
Встановлено, що найчастіше на лісосічних роботах порушуються параметри звалювання дерев, а саме: площина основного різу збігається з площиною підпилу, або проходить нижче нього, основний різ здійснюється не перпендикулярно до осі дерева, не залишається недопилок. Все це створює передумови для некерованого падіння дерева, що може спричинити небезпеку травмування працівників.
Увагу було закцентувано на проведення навчання щодо ризикоорієнтованого мислення, визначення заходів, яких необхідно вжити для усунення чи зменшення ризику, зменшення людських помилок, насамперед шляхом навчання, інформування, консультування та залучення працівників до аналізу джерел небезпеки, формування культури безпеки.
Під час розмови з працівниками лісогосподарського підприємства велися дискусії щодо безпеки праці, зокрема, наскільки випадковими чи закономірними і передбачуваними є випадки травматизму, адже їх не завжди можна спрогнозувати чи передбачити. Необхідно враховувати чинник ризику в профілактиці виробничого травматизму та впливу на ризик причин технічного, організаційного, соціально-економічного та виробничого характеру.
Підсумовуючи проведений захід, Ю. Громяк наголосив на тому, що філософія збереження життя та здоров’я працівників повинна бути пріоритетом у діяльності кожного підприємства.
Відділ лісових ресурсів, машин
та технологій Львівського ОУЛМГ
28 квітня - Всесвітній день охорони праці
28 квітня 2022
Цінність результатів будь-якої трудової діяльності не може бути вище цінності здоров’я та життя працівника.
Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше він відзначався у 2003 році.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.
У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.
Новий девіз 2022 року Всесвітнього дня безпеки та здоров’я на роботі: «Формуємо разом позитивну культуру безпеки та здоров’я».
У МОП наголосили, що наявність надійної системи охорони праці, яка включає конструктивну участь урядів, роботодавців, працівників, суб’єктів охорони здоров’я та всіх відповідних сторін на національному рівні та рівні підприємств, має вирішальне значення для захисту умов праці та забезпечення безпеки і здоров’я працівників.
На робочому місці з сильною культурою охорони праці працівники почуваються комфортно, беззастережно повідомляють про ймовірні ризики або небезпеки в сфері охорони праці на робочому місці, а керівництво активно співпрацює з відповідними фахівцями і працівниками для пошуку відповідних і ефективних рішень.
Як наголосили у МОП, оскільки ми продовжуємо жити в умовах глобальної кризи в галузі охорони здоров’я і наражатися на постійні ризики у сфері охорони праці, необхідно продовжувати діяльність щодо створення сильної культури безпеки та здоров’я на всіх рівнях.
Благаємо - дотримуйтесь правил з охорони та безпеки праці!
Охорона праці – запорука життя!
Відділ лісових ресурсів, машин
та технологій Львівського ОУЛМГ