АНОНС: СЕМІНАР-ТРЕНІНГ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

2 березня 2021

12 грудня 2018 року в Україні схвалено Концепцію реформування системи управління охороною праці. Реалізація Концепції впродовж 2019-2020 років передбачала формування нової національної системи запобігання виробничим ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері безпеки та гігієни праці. Обмеження, спричинені карантинними заходами зі стабілізації епідемічної ситуації в Україні, а також песимістичні прогнози експертів щодо розвитку економіки у найближчій перспективі не мали би стати критичною перепоною для поступального розвитку працеохоронної сфери. І перші прогресивні кроки, на перший погляд, зроблено. У 2020 році розроблено ряд нових проектів документів з охорони та безпеки праці. Серед них закон України «Про безпеку праці та здоров’я працівників», «Положення про функціонування системи державного управління безпекою праці та здоров’я працівників та забезпечення контролю її реалізації», «Методика проведення роботодавцем заходів з безпеки та гігієни праці на основі ризикоорієнтованого підходу», «Типове положення про систему управління безпекою праці та здоров’я працівників». На основі цих документів, які базуються на ризикоорієнтованому мисленні всіх учасників виробничого процесу, мала би розбудовуватися сучасна модель працеохоронного законодавства України в подальшому. Місія держави – встановити мінімальні прийнятні вимоги безпеки, а саме: зобов’язати роботодавців оцінювати ризики небезпек на робочих місцях та керувати ними. Водночас право роботодавців – обирати інструменти і методи, вживати заходів, які дають змогу зробити це максимально результативно й ефективно для запобігання втрат життя та здоров’я працівників. Здавалося б, що механізм реінтеграції законодавства України з питань охорони праці до міжнародних стандартів запущено і відповідальні державні інституції почали виконувати ратифіковані Верховною Радою України вимоги міжнародних стандартів з безпеки праці. Позитивному баченню цього сприяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 207 щодо внесення змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107. Зміни передбачали виконання роботодавцем робіт підвищеної небезпеки і експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. У лісовому господарстві це лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу, робота вантажопідіймальних кранів та ін. Самодекларування (заповнення декларації відповідності) проведення небезпечних робіт надавало б змогу підприємствам/підприємцям скоротити час, бо тоді не потрібно отримувати відповідні дозволи у Держпраці. До того ж, роботодавці змогли б скорегувати подану декларацію у процесі виконання робіт або навіть відкликати її. У висновку Постанови передбачено, що самодекларування проведення небезпечних робіт зніме навантаження на бізнес. У питанні часу і збереження фінансів це так. Останнім часом, щоб отримати дозвіл, потрібно було викласти від 20 тис. грн. і більше і прочекати з місяць. Дозволи видавалися на 5 років, і за цей час з моменту видачі експертного висновку змінювалися люди, механізми й умови праці. Зокрема, зайвим виглядало отримання дозволу на 5 років на роботу вантажопідіймальних кранів, які й так щорічно і періодично повинні проходити ЧТО і ПТО. Експертний висновок і відповідний дозвіл мали вигляд механізму викачування грошей і збагачення експертно-технічних центрів. Здавалося б, прогресивний і сучасний механізм в галузі охорони праці стартував. Адже згідно зі ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Але не так сталося, як гадалося. Перший тривожний дзвіночок прозвучав при обговоренні проекту закону України «Про безпеку праці та здоров’я працівників». Закон передбачає, що роботодавці зобов’язані регулярно проводити зовнішній або внутрішній аудит системи управління безпекою праці та здоров’я працівників та надавати його результати до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері безпеки праці та здоров’я працівників, проводити навчання та інструктування особам, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами, що суперечить діючому законодавству, та інше. Разом з тим, не передбачено механізму економічного стимулювання роботодавців та працівників для заохочення їх до створення безпечних і здорових умов праці. Це означає: Ви працюйте, створюйте за свій кошт безпечні та здорові умови праці, не маючи державного економічного стимулювання, а Ми вас будемо перевіряти і штрафувати за порушення встановлених нами ж вимог, знімаючи з себе відповідальність за сприяння безпеці праці. Непрості обговорення цього Закону посприяли перенесенню введення його в дію аж з 01 січня 2023 року. Другим кроком повернення до минулого стало те, що на засіданні Кабінету Міністрів України 03 лютого 2021 року прийнято постанову № 77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Ця постанова вкотре внесла зміни до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107. Змінений Порядок зараз передбачає повернення до дозвільної системи в Україні минулих років і, зокрема, збільшує перелік робіт підвищеної небезпеки, що потребують наявності дозволу, з 6 до 30 видів, а перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, експлуатація яких вимагає наявності дозволів, з 4 до 10 позицій. Змінено та збільшено перелік робіт підвищеної небезпеки у лісовому господарстві, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Ця постанова набирає чинності з 10 березня 2021р. Постає питання: А як же тоді інтегрувати положення міжнародних стандартів в національні нормативно-правові акти з охорони праці згідно з розробленою Концепцією реформування системи управління охороною праці в Україні? Як переходити до декларативного методу державного нагляду для підприємств з прийнятним рівнем виробничих ризиків, вносити зміни та доповнення у національне законодавство щодо запровадження механізму економічного стимулювання роботодавців та працівників тощо?   В. Степанишин – головний спеціаліст відділу лісових ресурсів, машин та технологій Львівського ОУЛМГ  

16 листопада 2020

Обмеження, спричинені карантинними заходами щодо стабілізації епідемічної ситуації в Україні, а також песимістичні прогнози експертів щодо розвитку економіки у найближчій перспективі, не мають стати критичною перепоною для поступального розвитку працеохоронної сфери. Згідно схваленої Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні, яка передбачає формування нової національної системи запобігання виробничим ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері безпеки та гігієни праці, на державних лісогосподарських підприємствах здійснюється внутрішній аудит з охорони та безпеки праці. Одним з напрямків цієї роботи є проведення, вже впродовж багатьох років, відомчого галузевого оперативного адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці. Минулого тижня головним спеціалістом Відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства України Мусійовським А.Й. було проведено перевірку стану охорони праці на підприємствах Львівського ОУЛМГ в присутності посадових осіб Львівського ОУЛМГ. Внутрішній аудит з безпеки праці здійснювався на підприємствах ДП “Дрогобицький лісгосп”, ДП “Сколівський лісгосп” та ДП “Жовківський лісгосп”. Фахівець з охорони праці Держлісагентства мав можливість ознайомитися з специфікою роботи і умовами праці різних форм господарювання Львівщини: від проведення лісозаготівельних робіт штатними працівниками підприємства (ДП “Жовківський лісгосп”), до надання послуг у лісовому господарстві з боку приватних суб’єктів господарювання (“Дрогобицький лісгосп”), так і змішаної форми економічної діяльності (ДП “Сколівський лісгосп”). Ознайомившись з роботою лісогосподарських підприємств Львівщини, А.Й. Мусійовський відмітив постійну планомірну роботу, яка проводиться лісівниками області щодо профілактики та зниження рівня виробничого травматизму. Зокрема, підприємства отримали дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів підвищеної небезпеки та Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. За практичної підтримки та допомоги Дежлісагентства України і Львівського ОУЛМГ щодо управління виробничими ризиками спеціалісти служб охорони праці державних лісогосподарських підприємств провели ризик-аудит кожної виробничої ділянки, склали карти ідентифікації, оцінки й усунення всіх неприйнятних ризиків на робочих місцях. Лісогосподарська галузь чи не першою разом із всеукраїнським науково-виробничим журналом «Охорона праці» розпочала проводити для приватних суб’єктів господарювання семінари і навчальні тренінги з виробничої безпеки, акцентуючи на формуванні ризикоорієнтованого мислення працівників підприємств-підрядників. Разом з констатацією факту значної роботи з питань охорони праці на підприємствах Львівського ОУЛМГ (за 9 місяців 2020 року на заходи з охорони праці було витрачено 3906,5 тис. грн., що становить 1,3 % від фонду оплати праці за аналогічний період 2019 року (при нормі 0,5 %) або 1363 грн. на 1 працівника), в діяльності відповідних служб підприємства виявлено окремі порушення та недоліки в організації роботи з питань охорони праці. Зокрема, це стосується в першу чергу проблематики роботи з приватними суб’єктами господарювання. Питання врегулювання взаємовідносин між лісогосподарськими підприємствами та іншими суб’єктами господарювання є актуальними і на часі через те, що близько 50% лісосічних робіт у лісовому господарстві проводять суб’єкти підприємницької діяльності і сьогодні відсутня законодавча база з охорони праці щодо їх роботи та взаємодії між різними суб’єктами господарювання. Ризикоорієнтовані підходи на підприємствах не впроваджені в повній мірі, практика проведення навчання з охорони праці та інструктажів у підрозділах неефективна, так як керівники підрозділів поки що не володіють необхідними знаннями та навиками у цій сфері. В договорах на виконання робіт та надання послуг, пов’язаних з лісівництвом не обумовлено в повному обсязі принципів та критеріїв стандарту сертифікації лісів FSC, яких приватні суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись при здійсненні робіт. Не налагоджено ще якісного механізму взаємодії роботи підприємств з приватними суб’єктами господарювання при переході до виконання робіт та надання послуг, пов’язаних з лісівництвом приватними підприємцями. Водночас ні для кого не є секретом, що лісова галузь – одна з найбільш небезпечних і небезпека може підстерігати лісівників на будь-якому етапі виробничо-технологічного ланцюга. Тому, філософія збереження життя та здоров’я працівників повинна бути пріоритетом у діяльності кожного підприємства. Адже, «хвороби і травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може служити виправданням неуваги до безпеки і здоров'я працівників». Але головне, наголосив Андрій Мусійовський під час проведення відомчого контролю та аудиту з охорони праці — не покарати, а озброїти працівників лісогосподарських підприємств знаннями, навчити критично оцінювати ризики і уникати їх. На підтвердження його слів, на підприємствах були проведені практичні навчання з працівниками щодо дотримання ними вимог безпеки праці на виробничих операціях, дано відповіді на запитання, що стосується виробничої діяльності та охорони праці. Закцентовано увагу на тому чиннику, що ліс не пробачає помилок, а надто зухвальства і безпечності.   Відділ лісових ресурсів, машин та технологій  

17 серпня 2020

У лісовому фонді ДП «Рава – Руське лісове господарство» у червні місяці 2020 року внаслідок сильних вітрів пройшли великі буреломи. По даних підприємства охоплена вітровалами площа становить понад 700 га з орієнтовним запасом пошкоджених насаджень понад 20 тис. кбм. Минулого тижня заступник начальника-головний інженер Львівського ОУЛМГ Ю. Громяк та головний спеціаліст відділу лісових ресурсів, машин та технологій В. Степанишин провели оперативний контроль за освоєнням вітровально-буреломних лісосік, дотриманням технологічного процесу розробки, вимог охорони праці та побутових умов для проживання працівників. Оглянувши лісові площі було відзначено, що колектив ДП «Рава – Руське ЛГ» виконує доведені начальником Львівського ОУЛМГ Дейнекою А. М. завдання щодо ліквідації наслідків стихії. Зокрема, в основному вже очищені площі від вітровалів у Гійчинському лісництві та налагоджено процес роботи у Пирятинському і Волицькому лісництвах. Лісозаготівельні бригади забезпечено всім необхідним для безперебійної роботи. Здійснюється постійний контроль за дотриманням вимог технологічного процесу та безпеки праці. Посильну допомогу підприємству надають їх сусіди-лісогосподарські підприємства області. Така спільно налагоджена робота лісозаготівельних бригад дасть можливість швидко впоратися від наслідків стихії без найменших втрат, зберігши при цьому лісові насадження від хворіб, шкідників і всихання та використати ліквідну деревину для покращення фінансового стану підприємства.   Відділ лісових ресурсів, машин та технологій Львівського ОУЛМГ

6 липня 2020

Обмеження, спричинені карантинними заходами щодо стабілізації епідемічної ситуації в Україні, а також песимістичні прогнози експертів щодо розвитку економіки у найближчій перспективі, не мають стати критичною перепоною для поступального розвитку працеохоронної сфери. 12 грудня 2018 року схвалено Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні. Реалізація Концепції передбачає впродовж 2019-2020 років формування нової національної системи запобігання виробничим ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері безпеки та гігієни праці. З початку 2020 року розроблено ряд нових проектів документів: закон України «Про безпеку праці та здоров’я працівників», «Положення про функціонування системи державного управління безпекою праці та здоров’я працівників та забезпечення контролю її реалізації», «Методика проведення роботодавцем заходів з безпеки та гігієни праці на основі ризикоорієнтованого підходу» і «Типове положення про систему управління безпекою праці та здоров’я працівників». На основі цих документів в подальшому має розбудовуватися сучасна модель працеохоронного законодавства України. В їх основі – ризикоорієнтоване мислення всіх учасників виробничого процесу. Місія держави – встановити мінімальні прийнятні вимоги безпеки, а саме: зобов’язати роботодавців оцінювати та керувати ризиками небезпек на робочих місцях. Водночас право роботодавців – обирати інструменти і методи, вживати заходів, які дають змогу зробити це максимально результативно й ефективно для запобігання втрат життя та здоров’я працівників. Ці актуальні питання були обговорені на секторальній зустрічі “Сприяння гідній праці, безпеці та охороні здоров’я в лісовому господарстві” організованій Міжнародною організацією праці в Женеві у травні 2019 року, в якій взяли участь представники лісової галузі України. На ній було розглянуто існуючі міжнародні стандарти праці та інші відповідні інструменти охорони праці в лісовому секторі; вплив глибоких змін, таких як нові технології, демографічні та кліматичні зміни; розвиток навичок та можливостей навчання для покращення системи охорони праці у секторі лісового господарства; наявність достовірних, порівняльних даних щодо безпеки та гігієни праці; заходи, спрямовані на вирішення проблем, пов’язаних з безпекою та гігієною праці у лісовому секторі; тощо. Відзначено, що у світі більше 540 мільйонів людей працюють в лісовому господарстві, з них 12,7 мільйона на лісозаготівельних роботах, і їх зайнятість росте. Звичайно, в кожній країні є своя проблематика щодо створення гідних умов праці. Проте є й спільні питання, необхідні для вирішення. По-перше, проблематика роботи з приватними суб’єктами господарювання. Питання врегулювання взаємовідносин між лісогосподарськими підприємствами та іншими суб’єктами господарювання є актуальними і на часі через те, що близько 50% лісосічних робіт у лісовому господарстві проводять суб’єкти підприємницької діяльності і сьогодні відсутня законодавча база з охорони праці щодо їх роботи та взаємодії між різними суб’єктами господарювання. Дві третини всіх нещасних випадків зі смертельним наслідком впродовж останніх років стаються у приватних суб’єктів господарювання. Попри те, що приватники виконують роботи підвищеної небезпеки, в тому числі й на території державних лісів, підприємства, які належать до сфери управління Держлісагентства контролювати їх законодавством не уповноважено. Державний нагляд (контроль) за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю, згідно зі ст.38 ЗУ «Про охорону праці», здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, тобто Держпраці. Згідно з законодавством, зокрема ст.6 Господарського Кодексу України, втручання в господарські відносини та іншу діяльність приватних підприємств і підприємців з боку органів державної влади, їх посадових осіб не допускається. Можливість впливу на законодавчому рівні державних підприємств на діяльність приватних суб’єктів підприємницької діяльності буде лише за умови внесення змін у національне законодавство і піде на користь усім. Лісогосподарська галузь, чи не першою з інших галузей економіки України, разом із всеукраїнським науково-виробничим журналом «Охорона праці» розпочала проводити для приватних суб’єктів господарювання семінари і навчальні тренінги з виробничої безпеки, акцентуючи на формуванні ризикоорієнтованого мислення працівників підприємств-підрядників. Для підрядних організацій і державних лісогосподарських підприємств Львівщини такий форум проведено у Львові в листопаді 2019 року відповідно до Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні, Директив Європейського Союзу та нових міжнародних стандартів. По друге: несумісність окремих принципів та критеріїв стандарту FSC з національним законодавством. Справа в тому, що окремі аспекти екологічного напрямку діяльності аудиторів FSC (збереження ґрунтового покриву під час здійснення механізованої заготівлі лісу в Німеччині, залишення небезпечних сухостійних дерев на лісосіці в Україні) виходять на перше місце і питання безпеки праці робітників тут уже не розглядається взагалі. По третє: важливим викликом для лісового господарства є глибокі зміни клімату. В країнах південної та північної Америки посушливе літо призводить до великих лісових пожеж, під час гасіння яких травмуються та гинуть працівники. В Європі (Німеччина, Бельгія) останні роки раптові штормові вітри та буревії вивертають дерева та травмують працівників. В Чеській Республіці, Україні короїд знищує величезні площі лісів. І під час здійснення лісозаготівельних робіт ризик настання нещасного випадку зростає в рази. Як бачимо, викликів надзвичайно багато і їх вирішення потребує немалих зусиль. Водночас ні для кого не є секретом, що лісова галузь – одна з найбільш небезпечних і небезпека може підстерігати лісівників на будь-якому етапі виробничо-технологічного ланцюга. Тому, філософія збереження життя та здоров’я працівників повинна бути пріоритетом у діяльності кожного підприємства. Адже, «хвороби і травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може служити виправданням неуваги до безпеки і здоров'я працівників».                          Тому, у кожного з нас нині є нагода долучитися до розробки документів працеохоронного законодавства України і зробити їх досконалими й зручними у роботі з урахуванням практичного досвіду країн ЄС та міжнародних практик. Так що давайте працювати і діяти разом, не надіятися на когось. Відділ лісових ресурсів, машин та технологій Львівського ОУЛМГ

24 квітня 2020

У Всесвітній день охорони праці, 28 квітня, в Україні також відзначають День охорони праці. Девіз Всесвітнього дня охорони праці 2020 року "ЗУПИНИМО ПАНДЕМІЮ: безпека і здоров'я на роботі можуть врятувати життя".    

27 лютого 2020

З 24 лютого 2020 року у ДП «Славське лісове господарство» та його структурних підрозділах проходить планова перевірка додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці та вибуховими матеріалами промислового призначення. Здійснюється контрольний захід під головуванням заступника Голови Державної служби України з питань праці Ігора Шумелюка.  До складу комісії включено 7 фахівців Головного управління Держпраці у Львівській області. Комісія перевірить функціонування служби охорони праці підприємства, експлуатацію електрогосподарства, об’єктів котлонагляду та підіймальних споруд, експлуатацію автотранспорту та технологічного транспорту підприємства, а також додержання законодавства з питань гігієни праці. В межах державного заходу контролю також заплановано перевірити низку об’єктів підприємства. Зокрема, нижній склад,  Рожанське лісництво, Тухлянське лісництво, Головецьке лісництво, Климецьке лісництво та Сможанське лісництво. Планова перевірка триватиме до 6 березня 2020 року.   Відділ лісових ресурсів, машин та технологій Львівського ОУЛМГ  

25 лютого 2020

24 лютого 2020 року у Львівському ОУЛМГ відбулася нарада з питань охорони праці за участю заступника Голови Державної служби України з питань праці Шумелюка І.І., посадових осіб Головного управління Держпраці у Львівській області, директорів та спеціалістів з охорони праці лісогосподарських підприємств Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Вітаючи гостей цього заходу, а це Шумелюка І.І. – заступника Голови Державної служби України з питань праці, Луцика І.С.– начальника Управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки, Мечержака І.І. – заступника начальника Управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки та Курила В.М. – начальника відділу нагляду в АПК та СКС, начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства А.М. Дейнека зауважив, що більшість робіт у лісовій галузі віднесено до робіт з підвищеної небезпеки. На підприємствах Львівського ОУЛМГ працює понад 3 тис. осіб і тому питання дотримання вимог охорони праці та профілактики виробничого травматизму постійно стоїть на порядку денному. Статистика свідчить, що на кожен мільйон кубометрів заготовленої деревини припадає втрата одного людського життя, а щорічна трудова діяльність 700 працівників лісового господарства спричиняє один нещасний випадок виробничого характеру. Він відмітив нагальну потребу у проведенні такої наради і наголосив на тому, що філософія збереження життя та здоров’я працівників повинна бути пріоритетом у діяльності кожного підприємства. Заступник Голови Державної служби України з питань праці Шумелюк І.І. зазначив, що лісова галузь належить до однієї з найбільш травмонебезпечних в Україні та навів статистику виробничого травматизму на підприємствах лісового господарства з початку 2020 року. Враховуючи ризикоорієнтований підхід, який з 2020 року започатковується на підприємствах України, він виокремив основні причини, що призводять до виробничого травматизму, а це: ненавченість працівників; порушення технологічного процесу; незабезпеченість засобами індивідуального захисту; відсутність контролю за роботою приватних підприємців; недотримання технологічних регламентів безпеки праці, недостатня ефективність використання кадрів, тощо. Начальник Управління нагляду в промисловості та на об’єктах підвищеної небезпеки ГУ Держпраці у Львівській області І.С. Луцик наголосив, що виробничий травматизм в основному стається з працівниками, які вже довгий час працюють на виробництві і рахують себе «асами» в роботі. Разом з тим, він наголосив на покращенні роботи інспекторського складу інспекцій Держпраці. Начальник відділу нагляду в АПК та СКС В.М. Курило відмітив плідну, спільну і корисну роботу, що здійснюється між Львівським ОУЛМГ та Головним управлінням Держпраці у Львівській області: спільними превентивними заходами, оперативному адміністративно-громадському контролі на всіх рівнях, укладеному міжвідомчому договору щодо недопущення виробничого травматизму. Підсумовуючи цей захід, Шумелюк І.І. закликав присутніх приділити увагу навчанню працівників, фаховому підходу до призначення відповідальних осіб за безпеку та охорону праці, зваженому підходу до заключення договорів-підряду на надання послуг у лісовому господарстві, тощо. Учасники наради прийшли до висновку, що лише результат спільної праці може призвести до збереження життя та здоров’я працівників.   Відділ лісових ресурсів, машин та технологій Львівського ОУЛМГ  

21 листопада 2019

Сьогодні, 21 листопада у конференц-залі готелю «Дністер» м.Львів розпочався дводенний навчальний семінар-тренінг: «Основи та практика керування ризиками небезпек, формування ризикоорієнтованого мислення працівників підприємств-підрядників в лісовій галузі» (відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 45001:2018 і стандарту FSC з лісової сертифікації).  Семінар-тренінг проводиться для спеціалістів з охорони праці підприємств Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, керівників суб’єктів господарювання, які надають послуги по лісівництву на умовах договору-підряду, делегації керівників та фахівців Франківського, Закарпатського та Хмельницького обласних управлінь лісового та мисливського господарства. З вітальним словом до учасників семінару виступили начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека, перший заступник голови Львівської обласної ради Богдан Галалюк, начальник відділу нагляду в АПК та СКС ГУ Держпраці у Львівській області Віктор Курило, головний спеціаліст відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства України Андрій Мусійовський, головний редактор журналу «Охорона праці», керівник «Академії управління ризиками в системах менеджменту» Дмитро Матвійчук. Мета тренінгу – дати практичні знання і розуміння основних підходів в розробці і впровадженні систем управління гігієни і безпеки праці (ГіБП) на основі керування ризиками приватними суб’єктами господарювання, що надають послуги по лісівництву згідно Концепції реформування системи управління охороною праці в Україні на основі вимог Рамкової Директиви 89/391/ЄЕС "Про впровадження заходів для поліпшення безпеки та охорони здоров'я працівників під час роботи" та вимог нового стандарту ISO 45001:2018, як інструменту реалізації державної  концепції на українських підприємствах з 2021 року. Це дозволить суттєво знизити втрати на виробництві, а головне – зберегти здоров'я і життя працівників, поліпшити умови праці тощо. Організатор заходу: журнал «Охорона праці» за підтримки Держлісагентства України. Зазначимо. що тренінг уже відбувся у Волинській області, м.Рівне та отримав схвальні відгуки від учасників.   Прес-служба Львівського ОУЛМГ

10 Червня 2019

07 червня 2019 року у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася нарада з питань охорони праці зі спеціалістами охорони праці державних лісогосподарських підприємств. У цьому заході взяли участь начальник відділу нагляду у СКС та АПК Управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці України у Львівській області Курило В.М., головні державні інспектори відділу розслідувань та обліку травматизму Р. Дулюк і відділу нагляду у СКС та АПК Ю. Джижула, начальник відділу профілактики страхових випадків Львівського відділення УВД ФСС України у Львівській області М. Білань. Відкриваючи нараду, заступник начальника-головний інженер Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Ю. Громяк наголосив, що питання охорони праці не може бути другорядним, адже від цього залежить життя та здоров’я людей. І ця зустріч покликана черговий раз звернути увагу спеціалістам охорони праці лісогосподарських підприємств на профілактику виробничого травматизму. У своєму виступі головний спеціаліст відділу лісових ресурсів, машин та технологій Львівського ОУЛМГ В. Степанишин поінформував присутніх про стан охорони праці на підприємствах галузі, проблемні питання і шляхи їх вирішення. Мова йшла про зниження рівня виробничого травматизму на лісогосподарських підприємствах, функціонування Системи управління охороною праці та ризиками, безпосередню роботу спеціалістів охорони праці з питань безпеки праці. Разом з тим прозвучав ряд критичних зауважень до інженерів з охорони праці підприємств управління щодо якості проведення навчання та інструктування з охорони праці, забезпечення проведення медичних оглядів працівників, вчасного забезпечення робітників сертифікованим спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту, покращення санітарно-побутових умов праці, дотримання трудової та виробничої дисципліни тощо. Доповідач не оминув також і своїх вражень від участі у конференціях з охорони праці, які проходили у травні місяці в м. Женеві Швейцарської Конфедерації та м. Києві. Начальник відділу нагляду у СКС та АПК В. Курило наголосив присутнім, що охорона праці – це систематична постійна кропітка робота, яка вимагає певних знань та навиків, професійної підготовки працівників, дотримання вимог та норм нормативно-правових актів з охорони праці, корпоративної відповідальності за стан охорони праці на підприємстві. В обговоренні другого питання порядку денного наради – опрацювання нового Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві згідно з постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337 – активну участь взяли головні державні інспектори Держпраці Р. Дулюк та Ю. Джижула. Присутні учасники наради визнали ряд спірних і неоднозначних моментів у новому нормативному документі, що потребують додаткового роз’яснення з боку компетентних фахівців стосовно повідомлення про нещасні випадки, процедури проведення їх розслідування, оформлення та погодження відповідних документів та ін. Начальник відділу профілактики страхових випадків М. Білань та голова Львівської обласної організації профспілки працівників лісового господарства України В. Максимець приділили увагу соціальному захисту працівників, в т. ч. і тих, які працюють на умовах цивільно-правових договорів і підлягають під процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків згідно з новоприйнятим Порядком. На закінчення наради спеціалісти охорони праці лісогосподарських підприємств поділилися своїми враженнями від отриманої інформації. Водночас вони прийшли до висновку щодо потреби таких регулярних зустрічей, важливості інформативної складової в лісогосподарській діяльності та до переконання, що вчасно поінформований працівник вчинить правильно і безпечно і лише спільні дії приведуть до бажаного результату. Відділ лісових ресурсів, машин та технологій Львівського ОУЛМГ