Крок вперед, два кроки назад. Сьогоднішні реалії законодавства з охорони праці
2 березня 2021
12 грудня 2018 року в Україні схвалено Концепцію реформування системи управління охороною праці. Реалізація Концепції впродовж 2019-2020 років передбачала формування нової національної системи запобігання виробничим ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері безпеки та гігієни праці.
Обмеження, спричинені карантинними заходами зі стабілізації епідемічної ситуації в Україні, а також песимістичні прогнози експертів щодо розвитку економіки у найближчій перспективі не мали би стати критичною перепоною для поступального розвитку працеохоронної сфери. І перші прогресивні кроки, на перший погляд, зроблено.
У 2020 році розроблено ряд нових проектів документів з охорони та безпеки праці. Серед них закон України «Про безпеку праці та здоров’я працівників», «Положення про функціонування системи державного управління безпекою праці та здоров’я працівників та забезпечення контролю її реалізації», «Методика проведення роботодавцем заходів з безпеки та гігієни праці на основі ризикоорієнтованого підходу», «Типове положення про систему управління безпекою праці та здоров’я працівників». На основі цих документів, які базуються на ризикоорієнтованому мисленні всіх учасників виробничого процесу, мала би розбудовуватися сучасна модель працеохоронного законодавства України в подальшому.
Місія держави – встановити мінімальні прийнятні вимоги безпеки, а саме: зобов’язати роботодавців оцінювати ризики небезпек на робочих місцях та керувати ними. Водночас право роботодавців – обирати інструменти і методи, вживати заходів, які дають змогу зробити це максимально результативно й ефективно для запобігання втрат життя та здоров’я працівників.
Здавалося б, що механізм реінтеграції законодавства України з питань охорони праці до міжнародних стандартів запущено і відповідальні державні інституції почали виконувати ратифіковані Верховною Радою України вимоги міжнародних стандартів з безпеки праці. Позитивному баченню цього сприяла постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 р. № 207 щодо внесення змін до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107.
Зміни передбачали виконання роботодавцем робіт підвищеної небезпеки і експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. У лісовому господарстві це лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав лісу, робота вантажопідіймальних кранів та ін. Самодекларування (заповнення декларації відповідності) проведення небезпечних робіт надавало б змогу підприємствам/підприємцям скоротити час, бо тоді не потрібно отримувати відповідні дозволи у Держпраці. До того ж, роботодавці змогли б скорегувати подану декларацію у процесі виконання робіт або навіть відкликати її. У висновку Постанови передбачено, що самодекларування проведення небезпечних робіт зніме навантаження на бізнес. У питанні часу і збереження фінансів це так. Останнім часом, щоб отримати дозвіл, потрібно було викласти від 20 тис. грн. і більше і прочекати з місяць. Дозволи видавалися на 5 років, і за цей час з моменту видачі експертного висновку змінювалися люди, механізми й умови праці. Зокрема, зайвим виглядало отримання дозволу на 5 років на роботу вантажопідіймальних кранів, які й так щорічно і періодично повинні проходити ЧТО і ПТО. Експертний висновок і відповідний дозвіл мали вигляд механізму викачування грошей і збагачення експертно-технічних центрів.
Здавалося б, прогресивний і сучасний механізм в галузі охорони праці стартував. Адже згідно зі ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити умови праці відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Але не так сталося, як гадалося.
Перший тривожний дзвіночок прозвучав при обговоренні проекту закону України «Про безпеку праці та здоров’я працівників». Закон передбачає, що роботодавці зобов’язані регулярно проводити зовнішній або внутрішній аудит системи управління безпекою праці та здоров’я працівників та надавати його результати до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері безпеки праці та здоров’я працівників, проводити навчання та інструктування особам, які виконують роботи за цивільно-правовими договорами, що суперечить діючому законодавству, та інше. Разом з тим, не передбачено механізму економічного стимулювання роботодавців та працівників для заохочення їх до створення безпечних і здорових умов праці. Це означає: Ви працюйте, створюйте за свій кошт безпечні та здорові умови праці, не маючи державного економічного стимулювання, а Ми вас будемо перевіряти і штрафувати за порушення встановлених нами ж вимог, знімаючи з себе відповідальність за сприяння безпеці праці. Непрості обговорення цього Закону посприяли перенесенню введення його в дію аж з 01 січня 2023 року.
Другим кроком повернення до минулого стало те, що на засіданні Кабінету Міністрів України 03 лютого 2021 року прийнято постанову № 77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Ця постанова вкотре внесла зміни до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.
Змінений Порядок зараз передбачає повернення до дозвільної системи в Україні минулих років і, зокрема, збільшує перелік робіт підвищеної небезпеки, що потребують наявності дозволу, з 6 до 30 видів, а перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, експлуатація яких вимагає наявності дозволів, з 4 до 10 позицій. Змінено та збільшено перелік робіт підвищеної небезпеки у лісовому господарстві, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці. Ця постанова набирає чинності з 10 березня 2021р.
Постає питання: А як же тоді інтегрувати положення міжнародних стандартів в національні нормативно-правові акти з охорони праці згідно з розробленою Концепцією реформування системи управління охороною праці в Україні? Як переходити до декларативного методу державного нагляду для підприємств з прийнятним рівнем виробничих ризиків, вносити зміни та доповнення у національне законодавство щодо запровадження механізму економічного стимулювання роботодавців та працівників тощо?
В. Степанишин – головний спеціаліст
відділу лісових ресурсів, машин та
технологій Львівського ОУЛМГ
ВІДОМЧИЙ КОНТРОЛЬ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ЛЬВІВСЬКОГО ОУЛМГ
16 листопада 2020
Обмеження, спричинені карантинними заходами щодо стабілізації епідемічної ситуації в Україні, а також песимістичні прогнози експертів щодо розвитку економіки у найближчій перспективі, не мають стати критичною перепоною для поступального розвитку працеохоронної сфери.
Згідно схваленої Концепцію реформування системи управління охороною праці в Україні, яка передбачає формування нової національної системи запобігання виробничим ризикам шляхом впровадження на законодавчому рівні ризикоорієнтованого підходу у сфері безпеки та гігієни праці, на державних лісогосподарських підприємствах здійснюється внутрішній аудит з охорони та безпеки праці. Одним з напрямків цієї роботи є проведення, вже впродовж багатьох років, відомчого галузевого оперативного адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці.
Минулого тижня головним спеціалістом Відділу використання лісових ресурсів Держлісагентства України Мусійовським А.Й. було проведено перевірку стану охорони праці на підприємствах Львівського ОУЛМГ в присутності посадових осіб Львівського ОУЛМГ. Внутрішній аудит з безпеки праці здійснювався на підприємствах ДП “Дрогобицький лісгосп”, ДП “Сколівський лісгосп” та ДП “Жовківський лісгосп”.
Фахівець з охорони праці Держлісагентства мав можливість ознайомитися з специфікою роботи і умовами праці різних форм господарювання Львівщини: від проведення лісозаготівельних робіт штатними працівниками підприємства (ДП “Жовківський лісгосп”), до надання послуг у лісовому господарстві з боку приватних суб’єктів господарювання (“Дрогобицький лісгосп”), так і змішаної форми економічної діяльності (ДП “Сколівський лісгосп”).
Ознайомившись з роботою лісогосподарських підприємств Львівщини, А.Й. Мусійовський відмітив постійну планомірну роботу, яка проводиться лісівниками області щодо профілактики та зниження рівня виробничого травматизму. Зокрема, підприємства отримали дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів підвищеної небезпеки та Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
За практичної підтримки та допомоги Дежлісагентства України і Львівського ОУЛМГ щодо управління виробничими ризиками спеціалісти служб охорони праці державних лісогосподарських підприємств провели ризик-аудит кожної виробничої ділянки, склали карти ідентифікації, оцінки й усунення всіх неприйнятних ризиків на робочих місцях.
Лісогосподарська галузь чи не першою разом із всеукраїнським науково-виробничим журналом «Охорона праці» розпочала проводити для приватних суб’єктів господарювання семінари і навчальні тренінги з виробничої безпеки, акцентуючи на формуванні ризикоорієнтованого мислення працівників підприємств-підрядників.
Разом з констатацією факту значної роботи з питань охорони праці на підприємствах Львівського ОУЛМГ (за 9 місяців 2020 року на заходи з охорони праці було витрачено 3906,5 тис. грн., що становить 1,3 % від фонду оплати праці за аналогічний період 2019 року (при нормі 0,5 %) або 1363 грн. на 1 працівника), в діяльності відповідних служб підприємства виявлено окремі порушення та недоліки в організації роботи з питань охорони праці.
Зокрема, це стосується в першу чергу проблематики роботи з приватними суб’єктами господарювання. Питання врегулювання взаємовідносин між лісогосподарськими підприємствами та іншими суб’єктами господарювання є актуальними і на часі через те, що близько 50% лісосічних робіт у лісовому господарстві проводять суб’єкти підприємницької діяльності і сьогодні відсутня законодавча база з охорони праці щодо їх роботи та взаємодії між різними суб’єктами господарювання.
Ризикоорієнтовані підходи на підприємствах не впроваджені в повній мірі, практика проведення навчання з охорони праці та інструктажів у підрозділах неефективна, так як керівники підрозділів поки що не володіють необхідними знаннями та навиками у цій сфері.
В договорах на виконання робіт та надання послуг, пов’язаних з лісівництвом не обумовлено в повному обсязі принципів та критеріїв стандарту сертифікації лісів FSC, яких приватні суб’єкти господарювання зобов’язані дотримуватись при здійсненні робіт.
Не налагоджено ще якісного механізму взаємодії роботи підприємств з приватними суб’єктами господарювання при переході до виконання робіт та надання послуг, пов’язаних з лісівництвом приватними підприємцями.
Водночас ні для кого не є секретом, що лісова галузь – одна з найбільш небезпечних і небезпека може підстерігати лісівників на будь-якому етапі виробничо-технологічного ланцюга. Тому, філософія збереження життя та здоров’я працівників повинна бути пріоритетом у діяльності кожного підприємства. Адже, «хвороби і травми не є неминучими супутниками трудової діяльності, а бідність не може служити виправданням неуваги до безпеки і здоров'я працівників».
Але головне, наголосив Андрій Мусійовський під час проведення відомчого контролю та аудиту з охорони праці — не покарати, а озброїти працівників лісогосподарських підприємств знаннями, навчити критично оцінювати ризики і уникати їх. На підтвердження його слів, на підприємствах були проведені практичні навчання з працівниками щодо дотримання ними вимог безпеки праці на виробничих операціях, дано відповіді на запитання, що стосується виробничої діяльності та охорони праці. Закцентовано увагу на тому чиннику, що ліс не пробачає помилок, а надто зухвальства і безпечності.
Відділ лісових ресурсів,
машин та технологій
Оперативний контроль за розробкою вітровально-буреломних лісосік
17 серпня 2020
У лісовому фонді ДП «Рава – Руське лісове господарство» у червні місяці 2020 року внаслідок сильних вітрів пройшли великі буреломи. По даних підприємства охоплена вітровалами площа становить понад 700 га з орієнтовним запасом пошкоджених насаджень понад 20 тис. кбм.
Минулого тижня заступник начальника-головний інженер Львівського ОУЛМГ Ю. Громяк та головний спеціаліст відділу лісових ресурсів, машин та технологій В. Степанишин провели оперативний контроль за освоєнням вітровально-буреломних лісосік, дотриманням технологічного процесу розробки, вимог охорони праці та побутових умов для проживання працівників.
Оглянувши лісові площі було відзначено, що колектив ДП «Рава – Руське ЛГ» виконує доведені начальником Львівського ОУЛМГ Дейнекою А. М. завдання щодо ліквідації наслідків стихії. Зокрема, в основному вже очищені площі від вітровалів у Гійчинському лісництві та налагоджено процес роботи у Пирятинському і Волицькому лісництвах. Лісозаготівельні бригади забезпечено всім необхідним для безперебійної роботи. Здійснюється постійний контроль за дотриманням вимог технологічного процесу та безпеки праці. Посильну допомогу підприємству надають їх сусіди-лісогосподарські підприємства області.
Така спільно налагоджена робота лісозаготівельних бригад дасть можливість швидко впоратися від наслідків стихії без найменших втрат, зберігши при цьому лісові насадження від хворіб, шкідників і всихання та використати ліквідну деревину для покращення фінансового стану підприємства.
Відділ лісових ресурсів, машин та
технологій Львівського ОУЛМГ